Ухвала

від 01.02.2022 по справі 689/644/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 689/644/21

Провадження № 11-кп/4820/121/22

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретарів

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника

потерпілого ОСОБА_11 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240000000576 від 27.12.2020 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_11 на вирок Ярмолинецького районного суду від 13 серпня 2021 року,-

в с т а н о в и л а :

Вироком Ярмолинецького районного суду від 13 серпня 2021 року

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Турецької Республіки, уродженця м. Газіантеп Турецької Республіки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, до затримання працював директором ПП «Тюркмен», раніше несудимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_14 ухвалено обчислювати з 13 серпня 2021 року, зарахувавши в цей строк час тримання його під вартою з 27 грудня 2020 року по 12 серпня 2021 року включно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 залишений без розгляду.

Речові докази:

- автомобіль «АUDI А6» р.н. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 22.11.2013 року є ОСОБА_15 , та який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Відділення Поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ( колишня назва Ярмолинецький ВП ГУНП в Хмельницькій області), вул. Петропавлівська, 67, смт. Ярмолинці Хмельницької області, - повернуто власнику ОСОБА_15 ;

- автомобіль «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Відділення Поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, вул. Петропавлівська, 67, смт. Ярмолинці Хмельницької області, законним володільцем якого був потерпілий ОСОБА_16 , який загинув у ДТП, а також галогенну лампочку ближнього та дальнього світла фар «TUNGSRAM52050 U12V100/90СР HUNGARY» в справному стані з правої передньої фари автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 та залишки лампочки ближнього та дальнього світла фар, разом з цоколем та електропроводкою, що складається з 2-х чорних, 1-го зеленого, 1-го сірого та 1-го синього проводів (на одному з кінців синього проводу прикріплена лампочка габаритного вогню) з лівої передньої фари автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Відділення Поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, - повернуто дружині ОСОБА_16 - ОСОБА_10 ;

- посвідку на постійне місце проживання серії НОМЕР_4 видану 05.12.2013 на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина Республіки Туреччина № НОМЕР_5 , виданий 23.03.2011 на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення особи громадянина Турецької Республіки серії НОМЕР_6 , видане 11.01.2011 на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_7 , видане 04.05.2017 на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу AUDI А6» р.н. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_8 , видане 22.11.2013 на ім`я ОСОБА_15 , які передані на зберігання ОСОБА_15 , - залишено ОСОБА_15 ;

- подушку безпеки з рульового колеса, подушку безпеки з передньої панелі навпроти переднього пасажирського сидіння, змиви з рульового колеса, важеля перемикання швидкостей, контрольний змив, проведені за допомогою марлевих тампонів, вилучені із салону автомобіля «АUDI А6» р.н. НОМЕР_1 та змиви з рульового колеса, важеля перемикання швидкостей автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 проведені за допомогою марлевих тампонів, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Відділення Поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, - знищено.

Стягнуто з ОСОБА_12 в дохід держави 13239 грн 45 коп.(тринадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 45 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2020 року (справа № 686/31918/20, пр. № 1-кс/686/15549/20) на автомобіль марки «Аudi А6» д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль марки «ВАЗ 21099» д.н.з НОМЕР_3 , які знаходяться на майданчику для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту, за адресою: вул. Петропавлівська, 67, смт. Ярмолинці Хмельницької області, подушку безпеки з керма автомобіля «Аudi А6» д.н.з. НОМЕР_1 , подушку безпеки з передньої панелі навпроти переднього пасажирського сидіння автомобіля «Аudi А6» д.н.з. НОМЕР_1 ,- скасовано.

Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіХмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від02лютого 2020року (справа№ 686/31918/20,пр.№ 1-кс/686/1044/21)на автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI 2685», р.н. НОМЕР_9 , 2004 року випуску, білого кольору, із кузовом № НОМЕР_10 та двигуном № НОМЕР_11 , що належить ОСОБА_14 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 від 17.09.2020, - скасовано.

Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіХмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від02лютого 2021року (справа№ 686/31918/20,пр.№ 1-кс/686/1342/21)на корпоративні права ОСОБА_12 щодо належного йому на праві власності приватного підприємства «Тюркмен» (ідентифікаційний код юридичної особи 34313217), - скасовано.

За вироком суду, ОСОБА_17 27 грудня 2020 року близько 01 год. 30 хв., порушуючи вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), здійснював керування автомобілем марки «АUДІ А6» р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, також в порушення вимог п.п.1.5, 2.3 б, 2.3 д ПДР, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, чим створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху.

Рухаючись автодорогою 0-232006 сполученням «станція Ярмолинці - село Томашівка» зі сторони села Томашівка Ярмолинецького району Хмельницької області в напрямку станції Ярмолинці Ярмолинецького району Хмельницької області ОСОБА_18 в порушення вимог п.п.11.1,11.3 ПДР, керуючи автомобілем «АUДІ А6»р.н. НОМЕР_1 на вказаній ділянці дороги поза межами населеного пункту, на якій відсутня дорожня розмітка, не врахував ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортного засобу, а також безпечного бокового інтервалу, здійснював рух з частковим виїздом автомобіля по зустрічному напрямку руху.

Під час руху ОСОБА_18 , маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити автомобіль «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку з частковим виїздом по його напрямку руху, в порушення вимог п.13.3 ПДР не вжив заходів для дотримання безпечного бокового інтервалу з зустрічним транспортним засобом, чим створив небезпеку для дорожнього руху, та продовжуючи рух прямолінійно з частковим виїздом по зустрічному напрямку руху, на 3 км автодороги 0-232006 сполученням «станція Ярмолинці - село Томашівка», на зустрічному напрямку руху передньою лівою кутовою частиною автомобіля «АUДІ А6»р.н. НОМЕР_1 допустив зіткнення з передньою лівою кутовою частиною автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_16 , що рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 21099» ОСОБА_16 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих двобічних переломів ребер, закритого косо-поперечного перелому тіла грудини, закритого перелому лівої ключиці в середній третині, повного розриву лобкового з`єднання із розходженням країв, повного розриву правого клубово-крижового з`єднання з діастазом спереду, закритих переломів верхньої гілки правої лобкової кістки та гілки правої сідничної кістки, вертикального перелому лівої клубової кістки в задній частині, закритого фрагментарного перелому задньо- верхньої стінки лівої вертлюжної западини із задньо-верхнім вивихом головки лівої стегнової кістки та крововиливом в порожнину лівого тазостегнового суглобу, обширних крововиливів в жирову клітковину в ділянці тазу, закритого фрагментарного перелому лівої стегнової кістки в середній третині, крововиливу в м`які тканини в ділянці лівої половини грудної клітини на рівні 9,10 ребер між лівою середньо-ключичною та лівою передньо-підпахвинною лініями, крововиливу в м`які тканини передньої черевної стінки зліва та лобкової ділянки зліва, розривів пристінкової плеври та неповних розривів міжреберних м`язів в ділянці лівої половини грудної клітини на рівні 9 та 10 міжребірь між лівою середньо-ключичною та лівою передньо-підпахвинною лініями з крововиливами в м`які тканини, обширних крововиливів у великий чіпець, в брижу тонкого кишківника, в брижу поперечно-ободової кишки зліва, низхідної ободової кишки та сигмовидної кишки, відриву кореня брижі тонкого кишківника в місці відходження від задньої черевної стінки, повного відриву низхідної ободової кишки та сигмовидної кишки від брижі, повного відриву петель тонкої кишки від брижі, обширних крововиливів в брижу та під серозні оболонки стінок тонкої кишки, низхідної ободової кишки, сигмовидної кишки, поперечно-ободової кишки більше зліва, обширних крововиливів в прикореневій ділянці обох легень по передній поверхні, крововиливу під плевру та в легеневу тканину в ділянці нижньої долі правої легені по задній поверхні, 2 розривів плеври та легеневої тканини в ділянці нижньої долі правої легені по діафрагмальній поверхні, 1 розриву плеври та легеневої тканини в ділянці нижньої долі правої легені на міждольовій поверхні, крововиливу під плевру та 2 розривів плеври і легеневої тканини в ділянці нижньої долі лівої легені по передньо-боковій поверхні, крововиливу в товщу нижніх доль обох легень, розриву серцевої сорочки на передній поверхні у верхній частині, обширних крововиливів на передній поверхні перикарда по зовнішній та внутрішній поверхні, крововиливу в перикардіальну порожнину, крововиливів під епікард серця, розривів серозної оболонки в ділянці судин основи серця з крововиливами, повного розриву передньої стінки лівого шлуночка серця, неповного розриву задньої стінки лівого шлуночка серця, повного розриву аорти в грудному відділі з обширними крововиливами в оточуючі м`які тканини та в парааортальну жирову клітковину, черезкапсулярних розривів паренхіми селезінки на вісцеральній поверхні у верхній та середній третині, крововиливів в м`які тканини в ділянці воріт селезінки, печінки, нирок, черезкапсулярних розривів паренхіми правої долі печінки на діафрагмальній поверхні, на задній поверхні, чисельних черезкапсулярних розривів паренхіми на задній поверхні правої долі печінки у верхній третині, крововиливів в тканину підшлункової залози на рівні тіла та хвостової частини, обширних крововиливів в навколо ниркову жирову капсулу обох нирок, черезкапсулярних розривів паренхіми правої нирки в середній третині по передній та задній поверхні, черезкапсулярних розривів паренхіми лівої нирки в середній третині по передній та задній поверхні, крововиливів в плевральні порожнини, в черевну порожнину, обширного підшкірного крововиливу на передній черевній стінці зліва в нижній третині, в ділянці лівого крила клубової кістки по передньо-зовнішній поверхні, в ділянці лівого стегна у верхній третині по передньо-зовнішній поверхні, в лобковій ділянці, саден на передній черевній стінці в нижній третині зліва, саден та забійну рану в ділянці лівого стегна по зовнішній поверхні в середній третині, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для житія в момент заподіяння та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Від отриманих травм ОСОБА_16 загинув на місці події.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 21099» ОСОБА_19 отримала тілесні ушкодження у вигляді двобічних закритих переломів 2,3,4,5,6,7,8,9,10 ребер з крововиливами в оточуючі тканини, повного розриву лобкового з`єднання із діастазом спереду з крововиливом в оточуючі тканини, неповного розриву правого клубово- крижового з`єднання з крововиливом в оточуючі м`які тканини, закритого перелому верхньої стінки лівої вертлюжної западини з крововиливом в порожнину лівого тазо-стегнового суглобу та в оточуючі м`які тканини, обширних крововиливів у великий чіпець, крововиливу та розриву серозної оболонки в ділянці передньої стінки поперечно-ободової кишки, розриву брижі поперечно-ободової кишки з крововиливами по периферії, обширних крововиливів в брижу тонкої кишки, крововиливів в легені, крововиливів під епікард в ділянці судин основи серця, повного розриву аорти в грудному відділі із крововиливом в оточуючі м`які тканини, неповного відриву жовчного міхура від ложа з крововиливом в оточуючі тканини, черезкапсулярних розривів паренхіми правої долі печінки на діафрагмальній та задній поверхні, крововиливу в м`які тканини в ділянці воріт печінки, забою тканини правої долі печінки з деструкцією тканини та крововиливами, крововиливів в плевральні та черевну порожнини, крововиливу в підшкірно-жировий шар та скелетні м`язи в ділянці лівої гомілки у верхній та середній третині по передній поверхні, закритого поперечного перелому лівої великогомілкової кістки в середній третині з крововиливом в оточуючі м`які тканини, поодиноких саден в нижньо- внутрішньому квадранті правої молочної залози, на передній черевній стінці в середній третині дещо справа від серединної лінії, саден в ділянці лівої гомілки по передній поверхні в середній третині, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Від отриманих травм ОСОБА_19 загинула на місці події.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 21099» Аксу Осман отримав тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри зовнішньої поверхні лівої гомілки, відкритих переломів обох кісток його лівої гомілки, ран м`яких тканин лівої гомілки, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища, і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю, та тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри правої гомілки, закритого перелому діафіза великогомілкової кістки його правої гомілки, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я з відсутністю небезпеки для життя, та інші легкі тілесні ушкодження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 21099» Чакиоглу Юсуф отримав легкі тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_18 порушив вимогип.п.1.5,2.3б,2.3.д,2.9.а,11.1,11.3,13.3Правил дорожньогоруху,а саме:п.1.5. Дії абобездіяльність учасниківдорожнього рухута іншихосіб неповинні створюватинебезпекучи перешкодудля руху,загрожувати життюабо здоров`югромадян,завдавати матеріальнихзбитків;п.2.3. Для забезпеченнябезпекидорожнього рухуводій зобов`язаний:б) бути уважним,стежити задорожньою обстановкою,відповіднореагувати наїї зміну,стежити заправильністю розміщеннята кріпленнявантажу,технічним станомтранспортного засобуіневідволікатися відкерування цимзасобомудорозі,д)не створюватисвоїмидіямизагрози безпецідорожнього руху;п.2.9.Водієвізабороняється:а) керувати транспортнимзасобому станіалкогольного сп`янінняабо перебуваючипід впливомнаркотичнихчи токсичнихречовин;п.11.1. Кількість смугна проїзнійчастині дляруху нерейковихтранспортнихзасобів визначаєтьсядорожньоюрозміткою абодорожнімизнаками 5.16,5.17.1,5.17.2,а заїх відсутності-самимиводіямиз урахуваннямширинипроїзноїчастини відповідногонапрямку руху,габаритів транспортнихзасобівібезпечних інтервалівміж ними;п.11.3. На дорогахіздвостороннімрухом,якімаютьпо однійсмузі дляруху вкожному напрямку,завідсутностісуцільної лініїдорожньої розміткичи відповіднихдорожніхзнаківвиїзд насмугузустрічного рухуможливий лишедляобгону таоб`їздуперешкодиабо зупинкичистоянки білялівого краюпроїзноїчастини внаселенихпунктаху дозволенихвипадках,при цьомуводії зустрічногонапрямкумаютьперевагу;п.13.3. Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Порушення водієм ОСОБА_20 вимог пунктів 1.5, 2.3 б, 2.3 д, 2.9 а, 11.1, 11.3, 13.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді загибелі ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому

ОСОБА_21 апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_12 просить змінити вирок Ярмолинецького районного суду від 13.08.2021 відносно ОСОБА_12 , виключивши з мотивувальної частини твердження про наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_12 , а саме вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння, а такрож посилання на порушення ним п.п. 1.5., 2.3. б), 2.3. д), 2.9. а), 11.1 Правил дорожнього руху, як такі, що не перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Призначити ОСОБА_14 більш м`яке основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.286 КК України, застосувавши положнення ст.69 КК України та звільнити обвинуваченого від призначеного основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Зазначає, що не погоджується з вироком суду в частині: встановлення факту порушення обвинуваченим п.п. 1.5., 2.3. б), 2.3. д), 2.9. а), 11.1 Правил дорожнього руху та перебування даних порушень у прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали в результаті дорожньо-транспортної пригоди; наявності в діях ОСОБА_12 такої обтяжуючої обставини, як вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння; призначеного обвинуваченому покарання, яке через свою суворість не відповідає особі обвинуваченого, вчиненому ним кримінальному правопорушенню та його поведінці після вчинення кримінального правопорушення, а також іншим обставинам справи.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки наявним в матеріалах кримінального провадження доказам та прийшов до помилкового висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_12 в частині порушення ним п.п. 1.5., 2.3. б), 2.3. д), 2.9. а), 11.1 Правил дорожнього руху, які, на думку суду, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Суд не дав належної оцінки висновку комісійної судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму ДТП №СЕ-19/123-21/1027-ІТ від 10.03.2021, згідно якого в заданій дорожній обстановці водій ОСОБА_17 повинен був діяти відповідно до п.п. 11.1., 11.3., 12.2., 12.3., 13.3. Правил дорожнього руху.

Відповідно до вказаного висновку до виникнення ДТП призвели дії обох водіїв, пов`язані з неприйняттям своєчасних заходів щодо звільнення зустрічної смуги руху з дотриманням безпечного інтервалу зустрічного роз`їзду. Тобто експерти визначили, що лише порушення водіями обох автомобілів п.п. 11.3. та 13.3. Правил дорожнього руху стало причиною зіткнення.

Обвинувачений ОСОБА_17 саме ці порушення визнав в суді першої інстанції.

Тому, суд першої інстанції зайво інкримінував обвинуваченому порушення п.п. 1.5., 2.3. б), 2.3. д), 2.9. а), 11.1 Правил дорожнього руху, як такі, що не перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП та його наслідками.

Помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність в діях обвинуваченого обтяжуючої обставини вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд безпідставно відхилив доводи клопотання сторони захисту щодо недопустимості ряду доказів, яким суд обґрунтував свої висновки щодо перебування ОСОБА_7 в момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема, недопустимим доказом є висновок судово-медичної експертизи крові ОСОБА_12 №45 від 13.01.2021, згідно якого в крові обвинуваченого наявний етиловий (винний) алкоголь в кількості 1 проміле.

Так відібрання біологічних зразків для проведення експертизи у затриманого ОСОБА_12 проводилося незаконно, на підставі постанови прокурора, який на той час ще не був уповноважений здійснювати процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також слідчим, який на момент проведення вказаної слідчої дії не мав процесуальних повноважень слідчого у кримінальному провадженні №12020240000000576 від 27.12.2020.

Помилковим є висновок суду про те, що часом фактичного затримання ОСОБА_7 , є час вказаний у протоколі затримання, оскільки ОСОБА_22 був спочатку доставлений в приміщення Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області, а потім до Ярмолинецької ЦРЛ, і такий факт підтвердили свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .

Місцевий суд у вироку послався на відомості, які стосуються справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 №689/5/21, при цьому не досліджував її матеріалів.

Органом досудового розслідування зразки крові для проведення експертизи були отримані з грубим порушенням права на захист ОСОБА_12 , який не володіє мовою якою здійснюється кримінальне провадження, а тому відомості, які містяться у протоколі відібрання зразків крові для експертизи від 27.12.2020 є недопустимими доказами.

В результаті неналежного з`ясування усіх обставин справи, суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання, яке є надто суворим, не відповідає особі обвинуваченого, вчиненому ним кримінальному правопорушенню.

Зважаючи на повне визнання ОСОБА_20 вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, з врахуванням вини іншого водія ОСОБА_16 , наявність ряду пом`якшуючих покарання обставин, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання, які б були встановлені поза розумним сумнівом та на підставі належних і допустимих доказів, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення та його наміри усунути спричинені ним наслідки, суд першої інстанції повинен був призначити покарання нижче від найнижчої межі санкції ч.3 ст. 286 КК України та звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

При призначенні основного покарання суд також врахував, що однією з причин вчинення ДТП було порушення водієм ОСОБА_16 вимог п.п. 11.3., 13.3 Правил дорожнього руху, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням наслідків ДТП, проте вказана обставина не в повній мірі віднайшла своє значення при визначенні виду та міри покарання, призначеного обвинуваченому.

Зокрема, судом не було враховано, що першочерговим було порушення Правил дорожнього руху, допущене водієм автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_16 , що не виключає і вину ОСОБА_7 у вчиненні ДТП, але дає підстави, при встановленні ступеня вини коджного з водіїв, прийти до переконання, що ступінь вини обвинуваченого у настанні тяжких наслідків ДТП є менш вагомою, аніж ступінь вини іншого водія. При цьому покарання має відповідати ступеню вини особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Не було враховано належним чином і позицію потерпілих, які просили суд суворо не карати обвинуваченого та не призначати йому покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі.

Крім того, ОСОБА_20 злочин вчинений з необережності.

Представник потерпілого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_11 , у поданій ним апеляційній скарзі просить вирок Ярмолинецького районного суду від 13 серпня 2021 року відносно ОСОБА_12 в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_25 основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 286 КК України, застосувавши положення ст.69 КК України та на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від призначеного основного покарання з випробуванням.

Вказує, що призначене обвинуваченому покарання через свою суворість не відповідає особі обвинуваченого, вчиненому ним кримінальному правопорушенню, його поведінці після вчиненого правопорушення та іншим обставинам.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_25 покарання суд порушив ст.ст. 50, 65, 69, 69-1, 75 КК України.

Зважаючи на повне визнання ОСОБА_20 вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, з врахуванням вини іншого водія ОСОБА_16 , наявність ряду пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, який вчинив необережне кримінальне правопорушення вперше, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується за місцем роботи та проживання виключно позитивно, має міцні соціальні зв`язки, на утриманні троє неповнолітніх дітей, а також враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення та його наміри усунути спричинені ним наслідки, суд першої інстанції повинен був призначити обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі санкції ч.3 ст. 286 КК України та звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

При призначенні основного покарання суд також врахував, що однією з причин вчинення ДТП було порушення водієм ОСОБА_16 вимог п.п. 11.3., 13.3 Правил дорожнього руху, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням наслідків ДТП, проте вказана обставина не в повній мірі віднайшла своє значення при визначенні виду та міри покарання, призначеного обвинуваченому.

Так судом не було враховано, що першочерговим було порушення Правил дорожнього руху, допущене водієм автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_16 , що не виключає і вину ОСОБА_7 у вчиненні ДТП, але дає підстави, при встановленні ступеня вини кожного з водіїв, прийти до переконання, що ступінь вини обвинуваченого у настанні тяжких наслідків ДТП є менш вагомою, аніж ступінь вини іншого водія. При цьому покарання має відповідати ступеню вини особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Не було враховано належним чином і позицію потерпілих, які просили суд суворо не карати обвинуваченого та не призначати йому покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення обвинуваченого ОСОБА_12 та йогозахисника ОСОБА_8 на підтриманнявимог поданоїзахисником апеляційноїскарги,потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_11 , який просив задовольнити його апеляційну скаргу та підтримав апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами з якими повністю погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Зібрані по справі докази досліджені судом безпосередньо, об`єктивно та з достатньою повнотою, оцінка їм у їх сукупності надана відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Дії ОСОБА_12 судом вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб та заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_14 призначене увідповідності довимог ст.65КК Україниз урахуваннямступеня тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,особи винного,фактичних обставинсправи кримінальногопровадження,обставин,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання, а також із урахуванням тих обставин, на які в апеляційних скаргах посилаються захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , та представник потерпілого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_11 .

Так, суд врахував, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином; обвинувачений ОСОБА_18 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно; згідно інформації КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я» від 11.01.2021 року на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, на утриманні має трьох малолітніх дітей.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнав відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вказаних обставин та що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд прийшов до правильного висновку про призначення ОСОБА_25 основного покарання в межах санкції ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі.

Суд першої інстанції обгрунтовано не знайшов підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_25 основного покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та із застосуванням ст. 69 КК України, а також для призначення основного покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.3 ст.286 КК України.

При призначенні покарання суд врахував, що обвинувачений ОСОБА_18 вчинив тяжкий необережний злочин в стані алкогольного сп`яніння. Внаслідок вказаного кримінального правопорушення загинуло двоє людей молодого віку, а саме, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у яких залишилися малолітні діти ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно. При цьому ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок ДТП залишилася без батьківської опіки.

Крім того, внаслідок вказаного кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд також врахував, що обвинувачений, хоча в судових дебатах і в останньому слові вказав, що визнає вину і кається, але в ході судового розгляду вину визнав частково, вказавши, що не визнає того, що був неуважний та не стежив за дорожньою обстановкою, що можливо виїхав на смугу зустрічного руху, проте, точно цього не знає, що погодиться з висновком експерта про те, що до ДТП призвели, в тому числі і його дії, якщо це буде встановлено судом. Крім того, обвинувачений не визнав, що в момент ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до правильного висновку, що обвинувачений повністю не усвідомив суспільної небезпеки вчиненого ним діяння та його наслідки, а саме те, що його протиправні дії призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті двох людей.

Обгрунтованим є висновок суду і про те, що не знижує тяжкості й небезпечності кримінального правопорушення, вчиненого за наведених обставин, характеристика обвинуваченого у загальносоціальному плані, а також його посткримінальна поведінка, спрямована на ОСОБА_29 своєї провини.

У сукупності з обставинами, передбаченимист.65КК України, судом враховані позиції потерпілих стосовно призначення обвинуваченому покарання, з урахуванням того, що у справах такої категорії позиції потерпілих не є обов`язковими для суду.

З урахуванням викладеного, а також з урахуванням: особи винного; обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання; що крім дій обвинуваченого, до ДТП призвели і дії ОСОБА_16 , який загинув внаслідок ДТП; що обвинувачений повністю не усвідомив суспільної небезпеки вчиненого ним діяння та його наслідки, в тому числі не визнав керування транспортним засобом під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння, що саме по собі становить підвищену суспільну небезпеку, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_25 основного покарання у виді позбавлення волі ближче до середнього строку, передбаченого санкцією ч.3 ст.286 КК України.

Враховуючи обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме, те, що під час ДТП обвинувачений ОСОБА_18 перебував в стані алкогольного сп`яніння, в результаті ДТП загинуло двоє людей та один потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, суд першої інстанції правильно призначив обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк, передбачений санкцією ч.3 ст.286 КК України.

На думку колегії суддів призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_25 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини вчиненого кримінального правопорушення, покарання обвинуваченому призначено відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, зокрема, і з урахуванням наявності обтяжуючої покарання обвинуваченого обставини вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, а також з урахуванням того, що до виникнення дорожньо-транспортної пригоди призвели як дії водія автомобіля «AUDI A6» ОСОБА_7 , так і дії водія автомобіля «ВАЗ 21099» ОСОБА_16 .

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційних скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та представника потерпілого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_11 про призначення обвинуваченому ОСОБА_25 основного покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України.

З урахуванням викладеного безпідставними є твердження апеляційних скарг про те, що суд не врахував обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та позиції потерпілих щодо призначення покарання обвинуваченому.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про те, що суд безпідставно відхилив клопотання сторони захисту щодо недопустимості ряду доказів, яким суд обґрунтував свої висновки щодо перебування ОСОБА_7 в момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння, зокрема: відомостей, які містяться у протоколі відібрання зразків крові для експертизи від 27.12.2020, зразків крові ОСОБА_7 , які отримані в ході відібрання зразків крові для експертизи 27.12.2020, висновку судово-медичної експертизи крові ОСОБА_12 №45 від 13.01.2021, з посиланням на те, що відібрання біологічних зразків для проведення експертизи у затриманого ОСОБА_12 проводилося незаконно, на підставі постанови прокурора, який на той час ще не був уповноважений здійснювати процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також слідчим, який на момент проведення вказаної слідчої дії не мав процесуальних повноважень слідчого у кримінальному провадженні №12020240000000576 від 27.12.2020.

Такі твердженняапеляційної скаргисторони захистуспростовуються постановою про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 27.12.2020 року №12020240000000576, до якої включено і заступника керівникаЯрмолинецького відділуГородоцької місцевої прокуратури ОСОБА_30 (а.к.п.6-7), постановою про призначення слідчої групи в даному кримінальному провадженні, до складу якого включено, в тому числі, і слідчого СВ Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_31 , постанову винесеною 27.12.2020. (а.к.п.5-6).

З витягу з ЄРДР видно, що відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 27.12.2020 о 03 год. 35 хв., та зареєстровано 27.12.2020 року о 03 год. 38 хв. В цей час згідно вказаного витягу до складу групи слідчих, які повноважні здійснювати досудове розслідування входить, в тому числі, і слідчий ОСОБА_31 , який забезпечував проведення слідчої дії відібрання зразків крові в ОСОБА_12 для експертизи 27.12.2020в періодчасу з7год.30хв.по 7год.40хв. Також з витягу вбачається, що до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, включено, в тому числі, прокурора ОСОБА_32 .

Постанову заступника керівникаГородоцької місцевоїпрокуратури ОСОБА_30 провідібрання зразківкрові у ОСОБА_12 для проведеннясудово-токсикологічноїекспертизи винесено27.12.2020та врученообвинуваченому підрозписку 27.12.2020о 7год.25хв. (а.к.п.46-47).

27.12.2020 р. в період часу з 7 год. 30 хв. по 7 год. 40 хв. в КНП «Ярмолинецька ЦРЛ» в присутності понятих було проведено забір крові у ОСОБА_12 , що зафіксовано в протоколі отримання зразків крові для експертизи від 27.12.2020 р., складеному старшим слідчим СВ Ярмолинецького відділу поліції ОСОБА_31 (а.к.п.50).

Постанови про призначення групи прокурорів та призначення слідчої групи у даному кримінальному провадженні повністю відповідають передбаченимКПКвимогам до процесуального рішення в формі постанови, та підписані службовими особами, які їх прийняли.

На підставі даних постанов, під час реєстрації кримінального правопорушення (27.12.2020 року о 03 год. 38 хв.) були внесені відомості щодо повноважних прокурорів та слідчих у даному провадженні, а тому проведення такої слідчої дії як відібрання зразків крові у ОСОБА_7 для проведення експертизи слідчим ОСОБА_31 27.12.2020 року в період часу з 7 год. 30 хв. по 7 год. 40 хв. в повній мірі відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до постанови Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 754/7061/15 від 22.02.2021 р., витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Отже на момент реєстрації даного кримінального провадження, а саме 27.12.2020 року о 03 год. 38 хв., вже були винесені постанови про призначення групи прокурорів та слідчої групи.

Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду показала, що слідчий ОСОБА_31 та прокурор ОСОБА_30 є повноважними в даному кримінальному провадженні згідно відповідних постанов, відомості про що невідкладно протягом 24 год. було внесено в ЄРДР.

Щодо затримання, прокурор вказала, що після ДТП певний час з`ясовувалося питання хто був за кермом автомобіля Ауді, після цього водія ОСОБА_7 було доставлено в лікарню для освідування в порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Після чого у нього було відібрано зразки крові для проведення експертизи та фактично затримано. Потім його доправлено до відділу поліції для задокументування затримання, де був присутній захисник.

Щодо незалучення перекладача під час затримання ОСОБА_7 , то прокурор вказала, що з моменту затримання ОСОБА_7 не було встановлено підстав для залучення йому перекладача, оскільки він розуміє українську мову і клопотань про залучення перекладача не заявляв. Крім того, з моменту затримання він був забезпечений захисником, пізніше уклав угоду з іншим захисником, який також не заявляв жодних клопотань про забезпечення ОСОБА_7 перекладачем.

Безпідставними є твердження захисника обвинуваченого про порушення права обвинуваченого ОСОБА_7 на захист та на забезпечення перекладачем.

Відповідно до ч.3 ст.29 КПК України слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту.

Судомпершої інстанціїправильно встановлено,що ОСОБА_17 з моментузатриманнябувзабезпечений захисникомРегіональнимцентромз наданнябезоплатноївторинноїправової допомоги(а.к.п.70). Пізніше обвинуваченим укладалися договори про надання правової допомоги з іншими захисниками. При цьому ні обвинувачений, ні його захисники не вказували про те, що він не володіє українською мовою та не розуміє її. Доказів недобросовісного виконання захисниками своїх обов`язків суду не надано.

З протоколу допиту підозрюваного та протоколу додаткового допиту підозрюваного від 27.12.2020 р. та від 15.02.2021 р., з участю захисників ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , відповідно, видно, що підозрюваний ОСОБА_18 послуг перекладача не потребував, про що власноручно розписався у вказаних протоколах.

Суд першої інстанції також врахував і те, що обвинувачений, близько 18-ти років проживає на території України; 05.12.2013 р. йому було видано посвідку на постійне проживання на території України (а.к.п.63-64); він одружений на громадянці України (а.с.п.166), має трьох дітей та до моменту затримання проживав з сім`єю на території України (а.с.п.166-169,173).

До затримання обвинувачений був директором ПП Тюркмен, юридична адреса: АДРЕСА_3 (а.к.п.65). Як пояснював в судовому засіданні обвинувачений, в його підпорядкуванні було більше 50-ти працівників, переважна більшість яких українці, з якими він спілкувався без перекладача.

Крім того, обвинувачений двічі в 2005 р. та в 2017 р. здавав іспити на українській мові для отримання посвідчення водія категорій В,В1 та А,А1, відповідно (а.к.п.58).

Постановою слідчого від 29.12.2020 р. до даного кримінального провадження було залучено перекладача (а.к.п.80).

Необгрунтованими є твердження в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого про те, що суд не дав належної оцінки висновку комісійної судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму ДТП №СЕ-19/123-21/1027-ІТ від 10.03.2021.

Суд першої інстанції дав належну оцінку висновку зазначеної експертизи відповідно до положень ст. 94 КПК України, та при призначенні обвинуваченому покарання врахував висновки викладені у висновку експертизи №СЕ-19/123-21/1027-ІТ від 10.03.2021, згідно яких до виникнення ДТП призвели дії обох учасників дорожньо-транспортної пригоди.

А щодо твердження в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції зайво інкримінував обвинуваченому порушення п.п. 1.5., 2.3. б), 2.3. д), 2.9. а), 11.1 Правил дорожнього руху, як такі, що не перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП та його наслідками, на думку колегії суддів є надуманими.

Зазначені пункти Правил дорожнього руху регулюють загальну поведінку водіїв транспортних засобів, дотримання яких є обов`язковими для учасників дорожнього руху.

Досліджені судом першої інстанції докази отримані у порядку, встановленомуКПК України, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки його вчинення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_14 обране покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з урахуванням санкції кримінального закону, за яким кваліфіковані його злочинні дії, та вимог ст. 65 КК України.

Підстав для зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Вирок Ярмолинецького районного суду від 13 серпня 2021 року щодо ОСОБА_12 залишити без змін, а апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_11 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: