Рішення

від 31.01.2022 по справі 640/27416/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/27416/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства Київ-одяг

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Київ-одяг (далі по тексту - позивач), адреса: 04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2б до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12 квітня 2021 року №234260414.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення, оскільки при визначенні податкового зобов`язання по орендній платі на 2021 рік в податковій декларації з плати за землю № 9010519098 від 29 січня 2021 року Приватне акціонерне товариство Київ-одяг правомірно здійснювало розрахунок орендної плати з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 44 814 035,52 грн. Натомість відповідачем здійснено розрахунок орендної плати виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 82 454 969,68 грн посилаючись на дані автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Проте, автоматизована система Державного земельного кадастру не може бути джерелом нормативної грошової оцінки земельної ділянки, адже відповідно приписів підпункту 271.2 статті 271 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок встановлюється рішенням місцевих рад. Тобто, саме рішення місцевої ради є джерелом даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідною ухвалою витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2021 року №234260414 та зобов`язати останнього у п`ятнадцятиденний термін з дня отримання копії даної ухвали, подати їх через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем 30 листопада 2021 року подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого податковий орган щодо задоволення позовних вимог заперечує, з підстав безпідставності доводів викладених у позовній заяві.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

23 вересня 2003 року між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством Київ-одяг (на даний час Приватне акціонерне товариство Київ-одяг укладено договір оренди земельної ділянки № 927 (далі - Договір) строком на 25 років, площею 1,9252 га, розташованою за адресою місто Київ, вулиця Куренівська, 2-б, в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер ділянки 8000000000:78:127:0003), для експлуатації та обслуговування комплексу адміністративно-виробничих будівель і споруд. Вказаний Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 06 жовтня 2003 року за № 78-6-00119 у книзі записів державної реєстрації договорів

29 січня 2020 року позивачем засобами електронного зв`язку було подано Податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), за реєстраційним № 9013850439.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві, на підставі підпункту 19 1 .1.2 пункту 19 1 .1 статті 19 1 , підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік ПрАТ Київ-одяг (РНОКПП 01554255) за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік № 22450/Ж5/26-15-04-14-11/01554255 від 22 березня 2021 року.

Перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб (КБК 18010600), визначена за результатами подання податкової декларації з плати за землю на 2021 рік № 9010519098 від 29 січня 2021 року ПрАТ Київ-одяг , є нижча, ніж визначено за результатами камеральної перевірки на загальну суму 94 102 грн 33 коп.

В акті перевірки стверджується, що згідно з відомостями АС ДЗК (Автоматизована система Державного земельного кадастру) нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 14 січня 2021 року за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, 26 в Оболонському районі міста Києва за кадастровим номером 8000000000:78:127:0003 складає - 82454969,68 грн (площа 1,9252 га).

Розрахунок податковим органом проведено наступним чином (НГО станом на 14 січня 2020 року) х 3% (ставка орендної плати) = 2473649,09 грн (річна сума орендної плати на 2020 року): 12 - 206137,42 грн/місяць.

Такі висновки податковий орган пов`язує з Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та враховуючи інформацію із АС ДЗК про отримання витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:127:0003) від 10 січня 2020 року.

12 квітня 2021 року з урахуванням висновку акту перевірки № 22450/Ж5/26-15-04-14-11/01554255 від 22 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 234260414, згідно з яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб (КБК 18010600) на загальну суму 94 102,33 грн.

Вважаючи вказані податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року року№893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова № 893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 Постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01 січня 2021 року.

Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12 листопада 2020 року № 643 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22 жовтня 2020 року внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22 жовтня 2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас 30 вересня 2020 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

У відповідності до підпункту 20.1.4, пункту 20.1. статті 20 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України.

Так, пунктами 76.1 та 76.2 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

В свою чергу метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою на час виникнення спірних правовідносин не охоплювалась.

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Зі змісту акту вбачається, що податковим органом підчас камеральної перевірки було використано:

- електронну форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9010519098 від 29 січня 2021 року за 2021 рік;

- інформація з АС ДЗК про отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку (НГО) земельних ділянок (кадастровий номер 8000000000:78:127:0003) від 14 січня 2021 року;

- Рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві зі змінами та доповненнями (Додаток 3 до Рішення КМР від 23 червня 2011 року № 242/5629) зі змінами та доповненнями.

Таким чином, у спірній ситуації фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання в оскаржуваному акті індивідуальної дії вказано, що актом перевірки становлено порушення підпункту 271.1.2 пункту 271.1 статті 271, пункту 286.2 статті 286, статті 288 ПК України та рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві у зв`язку із заниженням орендної плати з юридичних осіб з огляду на застосування іншої нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому під час здійснення цього контрольного заходу відповідачем використано, в тому числі, дані витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (8000000000:78:127:0003) від 10 січня 2020 року та надана оцінка договору оренди земельної ділянки від 23 вересня 2003 року № 927.

Відповідно, суд вважає, що податковим органом досліджувались не виключно дані, зазначені в податкових деклараціях платника податків, а ще й додатково довідка щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та інформація щодо укладеного договору оренди.

Тобто, Головним управлінням ДПС у м. Києві в межах камеральної перевірки досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись під час проведення документальної перевірки, предметом якої відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи в 2021 році розглядуваний контрольний захід з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція ґрунтується на висновках, викладених в постановах Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № п/811/157/16, від 10 грудня 2019 року у справі № 814/183/16, від 06 березня 2019 року у справі № 809/911/17, від 28 травня 2020 року у справі № 826/18356/16, від 08 вересня 2020 року у справі № 826/15123/15.

В контексті наведеного суд зазначає, що в межах даної справи відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 234260414 від 12 квітня 2021 року.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Укр Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Київ-одяг - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2021 року № 234260414, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Київ-одяг (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б, код ЄДРПОУ 04554255) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник