Постанова

від 09.11.2022 по справі 640/27416/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/27416/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-одяг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Київ-одяг" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі - відповідач, правонаступник - Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12 квітня 2021 року №234260414.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення, оскільки при визначенні податкового зобов`язання по орендній платі на 2021 рік в податковій декларації з плати за землю № 9010519098 від 29 січня 2021 року Приватне акціонерне товариство "Київ-одяг" правомірно здійснювало розрахунок орендної плати з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 44814035,52 грн. Натомість відповідачем здійснено розрахунок орендної плати виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 82 454 969,68 грн посилаючись на дані автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Проте, автоматизована система Державного земельного кадастру не може бути джерелом нормативної грошової оцінки земельної ділянки, адже відповідно приписів підпункту 271.2 статті 271 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок встановлюється рішенням місцевих рад. Тобто, саме рішення місцевої ради є джерелом даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2021 року №234260414, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві;

- стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-одяг" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б, код ЄДРПОУ 04554255) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, , що сума податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб (КБК 18010600), визначена за результатами подання податкової декларації з плати за землю на 2021 рік №9010519098 від 29 січня 2021 року ПрАТ "Київ-одяг", є нижча, ніж визначено за результатами камеральної перевірки на загальну суму 94 102 грн 33 коп.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 23 вересня 2003 року між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Київ-одяг" (на даний час Приватне акціонерне товариство "Київ-одяг" укладено договір оренди земельної ділянки № 927 (далі - Договір) строком на 25 років, площею 1,9252 га, розташованою за адресою місто Київ, вулиця Куренівська, 2-б, в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер ділянки 8000000000:78:127:0003), для експлуатації та обслуговування комплексу адміністративно-виробничих будівель і споруд. Вказаний Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 06 жовтня 2003 року за №78-6-00119 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Так, 29 січня 2020 року позивачем засобами електронного зв`язку було подано Податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), за реєстраційним № 9013850439.

Співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік ПрАТ "Київ-одяг" (РНОКПП 01554255) за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік.

За результатом перевірки контролюючим органом складено акт перевірки №22450/Ж5/26-15-04-14-11/01554255 від 22 березня 2021 року.

Так, перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб (КБК 18010600), визначена за результатами подання податкової декларації з плати за землю на 2021 рік № 9010519098 від 29 січня 2021 року ПрАТ "Київ-одяг", є нижча, ніж визначено за результатами камеральної перевірки на загальну суму 94 102 грн 33 коп. Згідно з відомостями АС ДЗК (Автоматизована система Державного земельного кадастру) нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 14 січня 2021 року за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, 26 в Оболонському районі міста Києва за кадастровим номером 8000000000:78:127:0003 складає - 82454969,68 грн (площа 1,9252 га).

Розрахунок податковим органом проведено наступним чином (НГО станом на 14 січня 2020 року) х 3% (ставка орендної плати) = 2473649,09 грн (річна сума орендної плати на 2020 року): 12 - 206137,42 грн/місяць.

Такі висновки контролюючий орган пов`язує з Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" та враховуючи інформацію із АС ДЗК про отримання витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:127:0003) від 10 січня 2020 року.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органо прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2021 року №234260414, згідно з яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" (КБК 18010600) на загальну суму 94102,33 грн.

Не погоджуючись з рішенням про нарахування штрафних санкцій позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, здійснюючи в 2021 році розглядуваний контрольний захід з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Приписами пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпункт 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Керуючись п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

В свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та системи електронного адміністрування реалізації пального арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, а контролюючим органом не спростовано, що підчас камеральної перевірки використано:

- електронну форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9010519098 від 29 січня 2021 року за 2021 рік;

- інформація з АС ДЗК про отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку (НГО) земельних ділянок (кадастровий номер 8000000000:78:127:0003) від 14 січня 2021 року;

Рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" зі змінами та доповненнями (Додаток 3 до Рішення КМР від 23 червня 2011 року № 242/5629) зі змінами та доповненнями.

Отже, у спірній ситуації фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання в оскаржуваному акті індивідуальної дії вказано, що актом перевірки становлено порушення підпункту 271.1.2 пункту 271.1 статті 271, пункту 286.2 статті 286, статті 288 ПК України та рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" у зв`язку із заниженням орендної плати з юридичних осіб з огляду на застосування іншої нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому під час здійснення цього контрольного заходу відповідачем використано, в тому числі, дані витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (8000000000:78:127:0003) від 10 січня 2020 року та надана оцінка договору оренди земельної ділянки від 23 вересня 2003 року № 927.

Тобто, відповідачем в межах камеральної перевірки досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись під час проведення документальної перевірки, предметом якої відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів погоджується з висновком судом першої інстанції, що у контролюючого органу були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати правильність, повноту податкових зобов`язань та донараховувати зобов`язання, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що відповідач, здійснюючи камеральну перевірку з питань дотримання вимог повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, та збільшивши розмір податкового зобов`язання вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції правомірно враховано практику Верховного Суду від 28.05.2020 року по справі №826/18356/16, від 22.11.2019 року по справі №П/811/157/16, від 10.12.2019 року по справі №814/183/16, які також вірно використав суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі..

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Так, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович