Ухвала

від 01.02.2022 по справі 640/3779/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

02 лютого 2022 року місто Київ №640/3779/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юмджи Агромін»до про Державної служби геології та надр України визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юмджи Агромін» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Державної служби геологію та надр України щодо повернення листом №126/01//07-22 від 05.01.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміджі Агромін" заяви від 21.12.2022 № 21/12-2021 (вх. № 19828/02/07/-21 від 24.12.2021) з додатками щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняку Мар`янскої ділянки, що знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміджі Агромін" від 21.12.2022 №21/12-2021 (вх. №19828/02/07/-21 від 24.12.2021), з поданим пакетом документів, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняку Мар`янскої ділянки, що знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області та прийняти рішення відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києвавід 02.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/640/3779/22 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (№ДМ498/22) шляхом заборони до часу набрання рішенням у даній справі законної сили Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії щодо передачі прав, надання дозвільних документів, погоджень, інформації підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам- підприємцям на Мар`янську ділянку, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області.

В обгрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив про те, що невжиття заходів забезпечення позову про визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України та зобов`язання вчинити дії у цій справі буде мати більш тяжкі наслідки, ніж задоволення заяви з огляду на фактичні обставини у цій справі. Позивач вважає, що повернення Державною службою геології та надр України його заяви від 21.12.2021 №21/12-2-21 з повним пакетом документів з підстав, що доданий до заяви "cитуаційний план не дозволяє всановити достовірність інформації щодо місцезнаходження ділянки надр, та не дає змоги перевірити правильність визначення географічних координат" є необгрунтованим, оскільки на офіційному сайті Державної служби геології та надр України міститься інформація про стан розгляду заяви на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, що надійшли від суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувний галузях за посиланням https://docs.google.сom/spreadsheets/d/l dlxK0AOBNuM-a0yUZosoZxvUri9Ml6JsFLEFG0kYrAM/edit#gid=2012134232, з якої вбачається, що аналогічні географічні координати кутових точок, які зазначені у заяві №21/12-2021, повністю співпадають із координатами кутових точок, що зазначені у заяві №1211 від 18.06.2021 ТОВ «Мар`янський кар`єр», у заяві №1-17/12/21-2-17/12/21 від 17.02.2021 ТОВ «Вінерс», у заяві №ГТ-6-22.12-ТГ-7-22.12 від 22.12.2021 ТзОВ «Гудвіл-Техно» та у заяві №АТР-22/12/21-1 від 22.12.2021 ТзОВ «Чуп Атрейдінггеккспорт», які знаходяться на розгляді у Держгеонадра.

На думку позивача, наявність вказаних заяв на розгляді в Державної служби геології та надр України свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі №640/3779/22, адже відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, у разі надходження до органу з питань надання дозволу в установлений строк заяв разом з документами, зазначеними у додатку 1, щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону.

Таким чином, на переконання заявника, наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі за позовом ТОВ «Юмджи Агромін» про визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України та зобов`язання вчинити дії.

Вирішуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд виходить з наступного.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/1545/19 наголосив на тому, що підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також із зазначенням висновку про те, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

У постанові від 25 березня 2020 року у справі №240/9592/19 Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 640/110/20, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України.

Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено шляхом, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Частиною шостою вказаної статті визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Разом з тим, судом встановлено, що 02.12.2021 Державною службою геології та надр затверджено перелік ділянок надр місцевого значення, які пропонуються для надання спеціальних дозволів на користування надрами у відповідності до абзацу третього пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124).

До вказаного переліку, серед іншого, належить: Мар`янська ділянка; вид корисної копалини - вапняк; вид користування надрами - геологічне вивчення; місце розташування - Дніпропетровська обл., Криворізький р-н.

Згідно з абзацом третім пункту 8 Порядку №615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

З аналізу наведеного вбачається, що дії щодо передачі прав, надання дозвільних документів, погоджень, інформації підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам-підприємцям на Мар`янську ділянку, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області здійснюються Державною службої геології та надр України без проведення аукціону, а тому положення частини шостої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку не застосовуються.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно зі статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юмджи Агромін» подало до Державної служби геології та надр України заяву від 21.12.2021 №21/12-2021 із відповідними документами на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Мар`янської ділянки вапняку.

Листом від 05.01.2022 №126/01/07-22 Державна служба геології та надр України повернула заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмджи Агромін» від 21.12.2021 №21/12-2021 із відповідними документами на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Мар`янської ділянки вапняку.

Підставою для повернення заяви позивача від 21.12.2021 №21/12-2021 стало те, що наданий ситуаційний план не дозволяє встановити достовірність інформації щодо місцезнаходження ділянки надр, та не дає змогу перевірити правильність визначення географічних координат.

Судом перевірено доводи позивача та встановлено, що на офіційному сайті Державної служби геології та надр України міститься інформація про стан розгляду заяв на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, що надійшли від суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувний галузях за посиланням https://docs.google.сom/spreadsheets/d/ldlxK0AOBNuM-a0yUZosoZxvUri9Ml 6JsFLEFG0kYrAM/edit#gid=2012134232, з якої вбачається, що аналогічні географічні координати кутових точок, які зазначені у заяві №21/12-2021, співпадають із координатами кутових точок, що зазначені у заяві №1211 від 18.06.2021 ТОВ «Мар`янський кар`єр», у заяві №1-17/12/21-2-17/12/21 від 17.02.2021 ТОВ «Вінерс», у заяві №ГТ-6-22.12-ТГ-7-22.12 від 22.12.2021 ТзОВ «Гудвіл-Техно» та у заяві №АТР-22/12/21-1 від 22.12.2021 ТзОВ «Чуп Атрейдінггеккспорт», які знаходяться на розгляді у Держгеонадра.

Тобто, з наведеного вбачаються ознаки очевидної протиправності дій щодо повернення заяви позивача та доданих до неї документів від 21.12.2021 №21/12-2021.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі - Положення №1174) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пункт 4 Положення №1174 передбачає, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу, внесення змін до нього врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Наведеним Порядком також передбачено алгоритм дій у разі необхідності отримання дозволу без проведення аукціону, за результатом аукціону, у разі продовження дії дозволу тощо, що вказує на можливість порушення права позивача на отримання належного результату за його заявою у разі існування процедур щодо отримання дозволу на ділянку Центральна (північна і південна частини) Мар"янського родовища, що знаходиться у Дніпропетровській області до ухвалення рішення суду у даній справі та набранням ним законної сили.

Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

За загальним правилом інститут забезпечення позову покликаний забезпечити реальне виконання судового рішення у разі якщо існує реальна та доведена загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, при вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд враховує доводи позивача про те, що протягом розгляду цієї справи у суді Державна служба геології та надр України меже передати третім особам спеціальний дозвіл без проведення аукціону, а саме на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняку Мар`янської ділянки, що знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області.

Суд вважає, що під час розгляду цієї справи існує об`єктивний ризик того, що відповідач до вирішення справи по суті видасть спеціальний дозвіл одній із юридичних осіб, які звернулись до дозвільного органу щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

За результатами дослідження доказів, долучених до матеріалів заяви, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити невиконання чи призведе до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у справі №640/3779/22.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення можливого рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Доводи заявника узгоджуються з вимогами законодавства, якими регулюються дані правовідносини, відповідають нормам процесуального права. При цьому вжиття вказаних заходів є співмірним із заявленими вимогами та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Отже, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до моменту звернення заявника з позовом до суду та ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмджи Агромін» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №640/3779/22 шляхом заборони до часу набрання рішенням у даній справі законної сили Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії щодо передачі прав, надання дозвільних документів, погоджень, інформації підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам- підприємцям на Мар`янську ділянку, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 157, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмджи Агромін» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити до часу набрання рішенням у справі №640/3779/22 законної сили Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії щодо передачі прав, надання дозвільних документів, погоджень, інформації підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам-підприємцям на Мар`янську ділянку, яка знаходиться у Криворізькому районі Дніпропетровської області.

3. Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 03 лютого 2025 року.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Юмджи Агромін» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, корп. 1В, оф. 41, код ЄДРПОУ 39192331).

Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:

- Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.