Рішення

від 02.02.2022 по справі 640/6259/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/270

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року м. Київ № 640/6259/19

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2018Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2018 року №0127904204, №0127944204; вимоги про сплату боргу №Ф-388 від 14.12.2018 року; рішення про застосування штрафних санкцій від 14.12.2018 року №0127994204, прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Ухвалою суду від 20.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відітри провадження у справі №640/6259/19.

20.06.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; перебував на обліку в Головне управління ДФС у м. Києві, ДПІ в Облонському районі; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів (основний).

02.04.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №20690060003028873 про припинення ФОП ОСОБА_1 на підставі власного рішення.

На підставі ст. 20, п. 44.5 ст. 44, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, плану-графіку проведення документальних перевірок само зайнятих осіб на 2018 рік, наказу від 27.06.2018 року №10508 та від 10.07.2018 року №10925 Головним управління ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.12.2012 по 31.12.2017, за наслідком якої складено акт перевірки від 29.10.2018 року №4283/26-15-42-04/ НОМЕР_1 .

Згідно з висновками акта перевірки встановлено наступні порушення:

пп. 49.18.2 пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме, неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за II квартал 2016 року та несвоєчасне подання декларації за 2017 рік;

п. 292.1 ст. 292 та пп. 293.8.4 «б» п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України, а саме, не визначено до сплати в бюджет єдиний податок в сумі 1500,00 грн.;

пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме, заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 254251,23 грн., в тому числі в 2016 році на 232553,88 грн., в 2017 році на 21697,35 грн.;

п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме заниження та несплату в бюджет військового збору на загальну суму 21187, 60 грн. (в тому числі за 2016 рік на 19379, 49 грн. та в 2017 році у розмірі 1808,11 грн.;

п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату до бюджету військового збору в сумі 812,20 грн. (при терміні сплаті 19.02.2017 року, фактично сплачено 28.02.2017 року);

п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме заниження та несплата до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 78414,70 грн., в тому числі в 2016 році на 60291,70 грн., в 2017 році на 18123,00 грн.;

пп. 4 п. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме, неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2012 рік.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з наступних підстав.

Відповідно до відомостей бази ЦБД ДФС України ДРФО (про суми нарахованого та виплаченого доходу на користь фізичних осіб за формою 1-ДФ) ФОП ОСОБА_1 в 2017 році контрагентами - юридичними особами виплачено дохід в сумі 120 540,84 грн., а саме, ПрАТ "СК "ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ" (код 32942598) в сумі 48 797,02 грн. та ПАТ "Український страховий капітал" (код 23707357) в сумі 120 540,84 грн., який платником не включено до складу валового доходу та відповідно до податкової декларації за 2017 рік.

В ході перевірки встановлено, що до валових витрат в 2016 році підприємцем віднесено витрати в сумі 1 291 966,00 грн., сплачені ним ТОВ "МІРАМАКС КОМПАНІ" (код 40026621), за надані інформаційно-консультативні послуги.

Надані до перевірки документи, а саме: договір ТОВ "МІРАМАКС КОМПАНІ" №3103/1 від 31.03.2016 року, акти виконаних робіт та квитанції до прибуткових касових ордерів в сумі 1 291 966,00 грн. безпідставно враховані платником до складу валових витрат, оскільки не містять конкретної інформації, а саме які послуги були надані та як вони пов`язані з отриманням в 2016 році доходів.

Платником не надано до перевірки документи щодо витрат, пов`язаних з отриманим доходом в 2017 році.

Перевіркою встановлено заниження оподатковуваного доходу, з якого сплачується військовий збір, на загальну суму 1 412 506,84 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 1 291 966,00 грн., в 2017 році в сумі 120 540,84 грн.

Перевіркою книги обліку доходів №9870 від 03.01.2013 року та банківських виписок встановлено, що записи в книзі обліку дохід відповідають даним про отримані доходи на розрахунковий рахунок, але внаслідок арифметичної помилки ФОП ОСОБА_1 невірно перенесені показники в податкову декларацію платника єдиного податку за I квартал 2016 року та занижено дохід, що оподатковується єдиним податком (5%) на суму 30000,00 грн.

В результаті порушень, викладених в пп. 2.1.2 та 2.1.3 акта перевірки, ФОП ОСОБА_1 занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті на загальну суму 78 414,702 грн., в тому числі в 2016 році на 60 291,70 грн., в 2017 році на 18 123,00 грн.

Перевіркою питання своєчасності та повноти перерахування сум нарахованого єдиного внеску, встановлено несвоєчасне перерахування його за 2013, 2014, 2015 року, не сплачено внесок за 2016 рік в сумі 8795,15 грн. та за 2017 рік в сумі 8448,00 грн.

Надалі, на підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято наступні рішення від 14.12.2018 р. -

податкове повідомлення-рішення №0127904204, згідно із яким за порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за податковими зобов`язаннями у розмірі 254 251,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 63 562,81 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0127944204, яким за порушення п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за податковими зобов`язаннями у розмірі 21 187,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5 296,902 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-388, якою повідомляється позивача про наявність боргу платника єдиного внеску станом на 14.12.2018 року у розмірі 78 414,710 грн.;

рішення №0127994204 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органів доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно із яким за порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до позивача застосовано штраф у розмірі 13 870,64 грн.

Не погоджуючись із спірними рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням ДФС України від 28.02.2019 року №9850/6/99-99-11-05-01-25 скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає оскаржувані рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що висновки акта перевірки є хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, адже ним правомірно віднесено до валових витрат сплачені ТОВ "МІРАМАКС КОМПАНІ" (код 40026621) грошові кошти за надані йому інформаційно-консультативні послуги.

Також позивач вказує, що відомості про отримання ним доходів від юридичних осіб, які вказані в акті перевірки, не відповідають дійсними обставинам справи.

Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акта перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У відповідності до положень п. 77.6-77.9 ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з матеріалами справи перевірку позивача проведено на підставі плану-графіку проведення документальних перевірок само зайнятих осіб на 2018 рік, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 27.06.2018 року №10508 та від 10.07.2018 року №10925.

З акта перевірки слідує, що позивачу вручено копію наказу від 10.07.2018 року №10925 про перечення строку проведення розпочатої перевірки; направлення від 09.07.2018 року №2507/26-15-42-04 та №2506/26-15-42-04 про проведення документальної планової виїзної перевірки та службові посвідчення пред`явлено під підпис для ознайомлення ОСОБА_1 09.07.2018 року.

Отже, під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 14.12.2018 року №0127904204, №0127944204 суд зазначає наступне.

Згідно із пп. 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України).

Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПК України).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

За правилами пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця, серед іншого: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; документально не підтверджені витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок контролюючого органу про заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік обґрунтовано тим, що, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 безпідставно включено до валових витрат отримані послуги в ТОВ "МІРАМАКС КОМПАНІ".

Натомість позивач стверджує про правомірне віднесення таких витрат до валових, адже характер його господарської діяльності полягав у поглибленому вивченню питань щодо надання страхових послуг, кожного страхового продукту, проводження роботи з пошуку клієнтів, укладенню договорів, оформленню необхідних документів, застосуванню прийомів маркетингового характеру для просування на ринку тощо. Саме наведені обставини і слугували зверненням до ТОВ "МІРАМАКС КОМПАНІ" за навчанням, яке, в свою чергу, здійснено товариством кваліфіковано, на високому професійному рівні.

Суд критично ставиться до наведених доводів позивача, адже матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження того, які саме послуги ТОВ "МІРАМАКС КОМПАНІ" надавало позивачу, яким чином надані послуги пов`язані із отримання ФОП ОСОБА_1 доходу в 2016 році.

Зокрема, в матеріалах справи відсутній вказаний договір та будь-які документи щодо його виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про ... витребування доказів, тощо.

Позивачем жодні документи щодо проведення перевірки та оскаржуваних рішень не надано, клопотань про їх витребування не заявлено.

За таких обставин у суду відсутні підстави для того, щоб ставити під сумнів висновки відповідача про безпідставність включення позивачем до валових витрат в 2016 році витрат в сумі 1 291 966,00 грн., які сплачені ним ТОВ "МІРАМАКС КОМПАНІ" за надані інформаційно-консультативні послуги і, як наслідок заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік.

Стосовно заниження податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік в акті перевірки зафіксовано, що відповідно до відомостей бази ЦБД ДФС України ДРФО (про суми нарахованого та виплаченого доходу на користь фізичних осіб за формою 1-ДФ) ФОП ОСОБА_1 в 2017 році контрагентами - юридичними особами виплачено дохід в сумі 120 540,84 грн., а саме ПрАТ "СК "ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ" (код 32942598) в сумі 48 797,02 грн. та ПАТ "Український страховий капітал" (код 23707357) в сумі 120 540,84 грн., який платником не включено до складу валового доходу та відповідно до податкової декларації за 2017 рік.

В позовній заяві позивач стверджує, за 2017 рік рух коштів склав 236,29 грн. Більше ніякої діяльності не проводилось.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження наведеного.

Згідно з ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про ... витребування доказів, тощо.

Позивачем жодні документи щодо проведення перевірки та оскаржуваних рішень не надано, клопотань про їх витребування не заявлено.

Матеріалами справи не спростовано обставин не отримання позивачем доходу від зазначених вище контрагентів.

Беручи до уваги наведене в свій сукупності суд вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу про заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 254251,23 грн., в тому числі в 2016 році на 232553,88 грн., в 2017 році на 21697,35 грн. і, як наслідок правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 14.12.2018 року №0127904204.

Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно із п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи встановлено правомірність висновків контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 254251,23 грн., в тому числі в 2016 році на 232553,88 грн., в 2017 році на 21697,35 грн. суд погоджується із висновками ГУ ДФС у м. Києві про заниження та несплату ФОП ОСОБА_1 в бюджет військового збору на загальну суму 21187, 60 грн. (в тому числі за 2016 рік на 19379, 49 грн. та в 2017 році у розмірі 1808,11 грн.

Таким чином суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року №0127944204.

Щодо рішення про застосування штрафних санкцій від 14.12.2018 року №0127994204 та вимоги про сплату боргу №Ф-388 від 14.12.2018 р. суд зазначає наступне.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI).

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п`ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За правилами частини 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

При цьому, частиною 11 ст. 25 Закону №2464-VI регламентовано, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи встановлено правомірність висновків контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 254251,23 грн., в тому числі в 2016 році на 232553,88 грн., в 2017 році на 21697,35 грн., позивачу правомірно донараховано податкові зобов`язання з єдиного внеску за вказаний період, і у суду відсутні підстави для висновку про невідповідність законодавству вимоги про сплату боргу №Ф-388 від 14.12.2018 року та рішення про застосування штрафних санкцій від 14.12.2018 року №0127994204, з огляду на їх похідний характер.

Порушень обрахунку єдиного внеску та застосованого розміру штрафу в ході розгляду справи не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані рішення із дотримання критеріїв, що встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.

Окремо, щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із прийняттям Верховним Судом постанови від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 суд зазначить, що станом на час звернення позивача до суду Верховним Судом була сформована правова позиція, що строк для звернення платників податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (постанова від 03.04.2020 року у справі №2540/2576/18).

Отже, відступлення Верховним Судом від раніше висловленої позиції щодо строків звернення до суду під час розгляду даної адміністративної справи, на переконання суду не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, а прийняття такого рішення буде свідчити про обмеження прав позивача щодо доступу до правосуддя, яке гарантовано Конституцією України.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 03.02.2022 р.