Постанова

від 02.02.2022 по справі 340/1172/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 340/1172/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 року в адміністративній справі №340/1172/21 (суддя у 1 інстанції Хилько Л.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просив зобов`язати Відділ в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області внести зміни до даних Національно кадастрової системи України, щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3520384100:02:001:9300, площею 50 га, яка розташована на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та зареєструвати за позивачем право власності на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження обставин у справі, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що підставою звернення до відповідача із заявою про внесення змін до даних Національної кадастрової системи України та реєстрації права власності є рішення Олександрійської районної ради народних депутатів від 28.02.1992 року №96 про виділення земельної ділянки площею 50.0 гектарів в приватну власність, який не скасований та не оскаржений в судовому порядку. У зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для відмови у здійсненні відповідних дій.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у 1992 році позивачу передано для ведення селянського (фермерського) господарства в приватну власність земельну ділянку площею 50 га (а.с.6), яка розташована на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом.

03.12.2020 року позивач звернувся до відділу в Олександрійському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про внесення змін до даних Держгеокадастру про право власності на вищевказану земельну ділянку, надану йому для ведення фермерського господарства, з права постійного користування у довічне успадковане володіння або приватну власність.

За результатами розгляду даної заяви листом від 17.12.2020 року №8/132-20 позивачу було повідомлено, оскільки до Національної кадастрової системи України земельна ділянка з кадастровим номером: 3520384100:02:001:9300, площею 50,0000 га, яка розташована на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, відноситься до земель с/г призначення державної власності та зареєстрована за позивачем на праві постійного користування. Разом з тим, відповідно до діючого Земельного кодексу України існують такі види користування землею, як оренда земельної ділянки та постійне користування. Тому, внести зміни до державного земельного кадастру та змінити вид права на "довічне успадковане володіння" не можливо. Також, позивачу було роз`яснено, що згідно до ст.158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Законом України "Про державний земельний кадастр" встановлено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державний земельний кадастр", державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Частинами 1, 5 статті 5 Закону України "Про державний земельний кадастр" встановлено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про державний земельний кадастр", внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України "Про державний земельний кадастр", державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Відповідно до п. 4. 5 Порядку до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом У країни "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Приписами п. 10 та 12 Порядку № 1051 встановлено, що відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Перелік відомостей, що включається до Державного земельного кадастру визначено у п. 24 Порядку № 1051.

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: - за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; - відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); - робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; - надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; - приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77 - 85 цього Порядку в разі: - невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; - розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі (п.111 Порядку № 1051).

Приписами п. 67 Порядку № 1051 визначено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

З аналізу наведених норм суд визнає, що Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком № 1051 чітко визначено підстави та порядок прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Так в спірних правовідносинах позивач просить внести зміни до даних Національно кадастрової системи України, щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3520384100:02:001:9300, площею 50 га, яка розташована на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та зареєструвати за позивачем право власності на вищевказану земельну ділянку, посилаючись на рішення Олександрійської районної ради народних депутатів від 28.02.1992 року №96 про виділення земельної ділянки площею 50.0 гектарів в приватну власність.

Водночас, як вже зазначалося раніше до Національної кадастрової системи України земельна ділянка з кадастровим номером: 3520384100:02:001:9300, площею 50,0000 га, яка розташована на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, віднесено до земель с/г призначення державної власності та зареєстрована за позивачем на праві постійного користування.

Наведене вище унеможливлює внести зміни до даних Національно кадастрової системи України стосовно вказаної земельної ділянки, оскільки такі зміни впливають на право власності.

Також, на думку колегії суддів, відповідач у спірному листі вірно зазначив позивачу, що виключно судом вирішується земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб ст. 158 Земельного кодексу України.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 року в адміністративній справі №340/1172/21 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 року в адміністративній справі №340/1172/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва