Постанова

від 15.02.2022 по справі 922/1714/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/1714/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддяЗубченко І.В. (доповідач) судді:Барбашова С.В., Радіонова О.О. при секретарі судового засідання: Романенко С.А.за участю представників: від позивача:Безносик А.О., ордер серія АІ №1133622 від 19.07.2021р., свідоцтво серія КС №9145/10 від 31.07.2020р.від відповідача-1: від відповідача-2:Післегіна А.А., довіреність б/н від 14.01.2022р., свідоцтво ЗП 001514 від 05.01.2018р. Єрьоменко М.В., ордер серія ХВ №1738000002 від 23.06.2021р., свідоцтво серія ХВ №000489 від 31.01.2018р.від третьої особи:не з`явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Асвіо Банк", м.Чернігів (вх.№3499 Х/3 від 19.11.2021р.)на рішення господарського суду Харківської областіухвалене04.10.2021р. (повний текст складено та підписано 18.10.2021р. у м.Харкові)у справі№922/1714/21 (суддя Прохоров С.А.)за позовом Акціонерного товариства "Асвіо Банк", м.Чернігівдо відповідачів: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс", м.Харків; 2. Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК", м.Дніпро ОСОБА_1 , м.Харків провитребування майна

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Асвіо Банк", м.Чернігів, позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс", м.Харків, та відповідача-2, Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК", м.Дніпро, за змістом якого (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, яка протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2021р. прийнята до розгляду) просить:

- визнати право іпотекодержателя Акціонерного товариства "Асвіо Банк" на рухоме та нерухоме майно цілісного майнового комплексу автозаправної станції (нежитлова будівля літ."П-1" площею 69,3кв.м), що знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Фрунзе (пр.Індустріальний), буд.104-а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101, відповідно договору застави рухомого та нерухомого майна від 16.10.2013р. №1016/01/S-3;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс" на користь позивача нежитлову будівлю літ."П-1" площею 69,3кв.м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101, вартістю 889.633,39грн., що розташована за адресою: м.Харків, пр.Індустріальний, буд.104-а;

- визнати право власності Акціонерного товариства "Асвіо Банк" на нежитлову будівлю літ."П-1" площею 69,3кв.м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101, вартістю 889.633,39грн., що розташована за адресою: м.Харків, пр.Індустріальний, буд.104-а;

- визнати недійсним іпотечний договір серія та номер 2502 від 24.06.2019р. (зі змінами), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс" та Публічним акціонерним товариством "БАНК ВОСТОК", предметом якого є нежитлова будівля літ."П-1" площею 69,3кв.м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101, вартістю 889.633,39грн., що розташована за адресою: м.Харків, пр.Індустріальний, буд.104-а;

- визнати протиправним та скасувати запис про іпотеку 32119075, здійснену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47481999 від 24.06.2019р., та скасувати запис про обтяження 32118051, здійснений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47481033 від 24.06.2019р.;

- зобов`язати державного реєстратора внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності Акціонерного товариства "Асвіо Банк" на нежитлову будівлю літ."П-1" площею 69,3кв.м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101, вартістю 889.633,39грн., що розташована за адресою: м.Харків, пр.Індустріальний, буд.104-а.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2021р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 , м.Харків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.2021р. (повний текст складено та підписано 18.10.2021р.) у справі №922/1714/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Акціонерне товариство "Асвіо Банк" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2021р. у справі №922/1714/21 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. На переконання скаржника, рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, з наданням переваги одним доказам над іншими, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського суду з прав людини.

Апелянт у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення називає наступні:

- незаконність договору купівлі-продажу від 01.07.2014р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_1 , встановлено судом при розгляді справи №644/5583/15-ц, оскільки рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29.11.2016р. задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», а постановою Верховного Суду від 20.03.2019р. залишено без змін вказане рішення, яким визнано недійсним зазначений договір. З набранням чинності вказаним рішенням припинено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно за договором купівлі-продажу та права законного іпотекодержателя повернулись Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Актив-Банк», тому Акціонерне товариство «Асвіо Банк», як правонаступник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», має право на витребування майна з чужого незаконного володіння;

- листом від 30.10.2014р. повідомлено ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Спіка-Плюс» про нікчемність правочину від 01.07.2014р., вказане повідомлення не оскаржувалось та є чинним. Також, згідно з випискою по угоді ДФО-46-178884 від 29.05.2014р., укладеній між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_1 , 31.07.2014р. кошти було повернуто останньому;

- суд першої інстанції посилається на те, що позивачем не доведено набуття права власності на предмет застави, однак Акціонерним товариством «Асвіо Банк» було направлено зацікавленим сторонам повідомлення про набуття права власності на предмет застави №2315 та №2316, а тому слід вважати, що Акціонерне товариство «Асвіо Банк» стало власником предмета застави;

- у оскаржуваному рішенні зазначається, що позивач не набував права іпотекодержателя за договором застави рухомого та нерухомого майна від 16.10.2013р., однак до матеріалів справи були надані належні та допустимі докази набуття Акціонерним товариством «Асвіо Банк» відповідних прав, у даному випадку кредитора та заставодержателя;

- необґрунтованим є висновок місцевого господарського суду стосовно того, що, заявляючи позовну вимогу про витребування майна, позивач фактично ставить питання про визнання права власності на таке майно та намагається зобов`язати державного реєстратора зареєструвати право власності на спірне майно, оскільки судом першої інстанції було прийнято заяву позивача про зміну позовних вимог з позовною вимогою, зокрема, про визнання права власності Акціонерного товариства «Асвіо Банк» на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Для розгляду справи згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Пелипенко Н.М., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021р. подану Акціонерним товариством "Асвіо Банк" апеляційну скаргу залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після отримання на поштову адресу суду від скаржника клопотання, на виконання вимог ухвали від 24.11.2021р., у зв`язку зі звільненням у відставку судді-члена колегії Пелипенко Н.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021р. поновлено Акціонерному товариству "Асвіо Банк" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2021р. (повний текст складено та підписано 18.10.2021р.) у справі №922/1714/21 та відкрито апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою. Названою ухвалою, разом з іншим, зобов`язано відповідачів та третю особу у строк до 28.12.2021р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

З метою своєчасного повідомлення учасників справи, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.12.2021р. призначив справу №922/1714/21 до розгляду на 19.01.2022р.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції 14.01.2022р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс" надійшов відзив на апеляційну скаргу. Зазначений відзив подано з пропуском визначеного судом строку. За текстом відзиву відповідач-1 зазначає, що не отримував апеляційну скаргу та ухвали Східного апеляційного господарського суду, про існування справи дізнався 13.01.2022р. з реєстру судових рішень, а тому був позбавлений можливості своєчасно надати відзив.

Також через канцелярію Східного апеляційного господарського суду 17.01.2022р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, тобто з пропуском визначеного судом строку. За змістом відзиву відповідач-2 зазначив, що про наявність апеляційної скарги Акціонерного товариства "Асвіо Банк" дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 13.01.2022р., а тому відзив на апеляційну скаргу подається не у встановлені судом строки.

Згідно з ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.

Частиною 1 ст.263 ГПК України унормовано, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як убачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Асвіо Банк" копії апеляційної скарги були направлені на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс" та Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" (у матеріалах справи наявні описи вкладення у цінні листи зі штемпелем підприємства поштового зв`язку), які (адреси) відповідають адресам підприємств, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказані безпосередньо відповідачами у відзивах на апеляційну скаргу.

Крім того, ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021р. про залишення апеляційної скарги без руху, від 13.12.2021р. про відкриття апеляційного провадження та від 24.12.2021р. про призначення справи до розгляду були направлені на відповідні адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс" та Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК".

Ухвали, направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс", повернулися на адресу суду із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (ухвали від 13.12.2021р. та від 24.12.2021р.), «за закінченням терміну зберігання» (ухвала від 24.11.2021р.).

Факт неотримання відповідачем-1 поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованих поштових відправлень (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2020р. у справі №904/2584/19).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи зазначене, Східний апеляційний господарський суд критично оцінює доводи відповідача-1 про те, що він був позбавлений можливості своєчасно надати відзив.

У свою чергу, матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу-2 ухвал Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021р., від 13.12.2021р. та від 24.12.2021р. Зазначене спростовує твердження Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" про те, що про наявність апеляційної скарги Акціонерного товариства "Асвіо Банк" він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 13.01.2022р.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення відзивів Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс" та Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" без розгляду, оскільки останніми пропущено встановлений судом строк на подання відзиву та не подано відповідних клопотань про поновлення пропущеного строку.

ОСОБА_1 своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2022р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2022р. задоволено отримане на поштову адресу суду клопотання Акціонерного товариства "Асвіо Банк" про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 19.01.2022р., проведеному в режимі відеоконференції, представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники відповідачів проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Керуючись приписами ч.2 ст.216 ГПК України, з метою реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, та для повного і всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 16.02.2022р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.01.2022р. задоволено отримане на поштову адресу суду клопотання Акціонерного товариства "Асвіо Банк" про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Медуниці О.Є., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Барбашова С.В., Радіонова О.О.

У судовому засіданні 16.02.2022р. представники позивача та відповідачів підтримали позиції, висловлені у судовому засіданні 19.01.2022р. Представник третьої особи у судове засідання повторно не з`явився, про наявність поважних причин неявки у судове засідання суд завчасно не повідомив.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання, беручи до уваги тривалість строку розгляду апеляційної скарги та достатність наявних матеріалів справи, судова колегія визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представника третьої особи.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу, складено протокол.

У судовому засіданні 16.02.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів у судових засіданнях 19.01.2022р. та 16.02.2022р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та Приватним підприємством «Спіка» укладено договір про здійснення кредитних операцій №1016/01, за умовами якого банк надав позичальнику - Приватному підприємству «Спіка» кредит у сумі 33.400.000,00грн. строком до 15.10.2016р.

Крім того, на виконання зобов`язань за вказаним договором про здійснення кредитних операцій 16.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спіка-Плюс» (заставодавець) укладено договір застави рухомого та нерухомого майна №1016/01/S-3 (далі - договір застави), предметом застави за яким є рухоме та нерухоме майно цілісного майнового комплексу автозаправної станції (нежитлова будівля літ.«П-1» площею 69,3кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101.

Між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_1 01.07.2014р. укладено договір купівлі-продажу, згідно якого банк, як іпотекодержатель, передав у власність ОСОБА_1 рухоме та нерухоме майно, що було предметом застави згідно з договором застави рухомого та нерухомого майна №1016/01/S-3 від 16.10.2013р.

У 2015р. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.07.2014р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17.06.2016р. у справі №644/5583/15-ц відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял - 2014», треті особи: Приватне підприємство «Спіка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Спіка - Плюс», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 01.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29.11.2016р., залишеним без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.03.2019р., апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17.06.2016р. скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.07.2014р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрований у реєстрі за №1146. Предметом названого договору є рухоме та нерухоме майно цілісного майнового комплексу автозаправної станції (нежитлова будівля літ.«П-1» площею 69,3кв.м), що знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Фрунзе (пр.Індустріальний), буд.104-а (сто чотири «А»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101.

Між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» (первісний кредитор) та Акціонерним товариством «Асвіо Банк» (новий кредитор) 07.11.2019р. укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №54-UА-ЕА-2019-10-16-000024-b_2 (далі - договір відступлення прав вимоги), за умовами п.2.1 якого Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» відступає шляхом продажу Акціонерному товариству «Асвіо Банк» належні Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Актив-Банк», а Акціонерне товариство «Асвіо Банк» набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, та/або договорами застав та/або договором поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

Відповідно до додатку №1 до договору відступлення прав вимоги, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» відступило Акціонерному товариству «Асвіо Банк» право вимоги за договором про здійснення кредитних операцій №1016/01 від 16.10.2013р., боржник Приватне підприємство «Спіка», та за додатковими договорами до вказаного договору.

За змістом заяви про зміну предмета позову, Акціонерне товариство «Асвіо Банк» просить, зокрема, визнати право іпотекодержателя на рухоме та нерухоме майно цілісного майнового комплексу автозаправної станції (нежитлова будівля літ."П-1" площею 69,3кв.м), що знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Фрунзе (Індустріальний), буд.104-а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101, відповідно договору застави рухомого та нерухомого майна від 16.10.2013р. №1016/01/S-3. Разом з тим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, заявляючи названі позовні вимоги, позивачем не наведено обґрунтування таких вимог, як і не зазначено підстав, з яких це право підлягає визнанню.

З аналізу договору відступлення прав вимоги та додатку №1 до нього не вбачається умов щодо передачі прав іпотекодержателя рухомого та нерухомого майна №1016/01/S-3. Договір відступлення прав вимоги стосується лише відносин між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та Акціонерним товариством «Асвіо Банк» щодо продажу останньому належних Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Актив-Банк» права вимог останнього до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи право вимоги за договором про здійснення кредитних операцій №1016/01 від 16.10.2013р., боржник Приватне підприємство «Спіка», та за додатковими договорами до вказаного договору про внесення змін (№1 від 18.10.2013р., №2 від 31.10.2013р., №3 від 05.11.2013р. та №4 від 10.12.2013р.).

У свою чергу, як вірно встановлено господарським судом Харківської області, договір застави рухомого та нерухомого майна №1016/01/S-3 від 16.10.2013р. не є додатком до договору про здійснення кредитних операцій №1016/01 від 16.10.2013р., за яким було передано право вимоги позивачу, а є окремим договором, права за яким Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» не передавалися Акціонерному товариству «Асвіо Банк» за договором відступлення права вимоги (договір застави рухомого та нерухомого майна №1016/01/S-3 від 16.10.2013р. відсутній в переліку додатку №1 до договору відступлення права вимоги).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги, зміст абзацу 1 якого викладено вище за текстом постанови, сторони домовилися, що відступлення Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» Акціонерному товариству «Асвіо Банк» прав вимоги за іпотечними договорами, договорами застав, договорами порук, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

При цьому, окремого договору на передачу прав заставодержателя (у простій письмовій формі чи посвідченого нотаріально) Акціонерним товариством «Асвіо Банк» до матеріалів справи не долучено, як і не долучено належних та допустимих у контексті норм ГПК України доказів, які б свідчили про імовірність укладання такого договору або передачу від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» прав заставодержателя за договором застави до Акціонерного товариства «Асвіо Банк».

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання за Акціонерним товариством «Асвіо Банк» прав іпотекодержателя на рухоме та нерухоме майно цілісного майнового комплексу автозаправної станції (нежитлова будівля літ."П-1" площею 69,3кв.м), що знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Фрунзе (пр.Індустріальний), буд.104-а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 160771863101, відповідно договору застави рухомого та нерухомого майна від 16.10.2013р. №1016/01/S-3.

Переглядаючи рішення господарського суду Харківської області в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства «Асвіо Банк», Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.

У контексті приписів ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як убачається з матеріалів справи, станом на момент відчуження майна за договором, що був визнаний недійсним, власником майна було Товариство з обмеженою відповідальністю «СПІКА ПЛЮС» (ідентифікаційний код 32762432), а Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» мало права іпотекодержателя згідно з договором №1016/01/S-3 від 16.10.2013р.

До матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження того, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» або Акціонерне товариство «Асвіо Банк» у будь-який проміжок часу були власниками спірного майна.

Як вірно зазначеного місцевим господарським судом, звертаючись до суду з вимогою про витребування майна, Акціонерне товариство «Асвіо Банк» фактично ставить питання про визнання права власності на відповідне майно та намагається зобов`язати державного реєстратора зареєструвати право власності на спірне майно. У свою чергу, за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018р. у справі №914/904/17, від 22.05.2018р. у справі №923/1283/16, від 27.06.2018р. у справі №904/8186/17, від 21.07.2021р. у справі №905/1965/19 (911/225/20), від 31.08.2021р. у справі №922/1266/19 (922/133/20), від 05.10.2021р. у справі №904/4134/20.

Отже, для визнання права власності (позивачем у заяві про зміну предмета позову зазначено «витребування» та «реєстрації права власності») варто довести належними та допустимими доказами факт набуття позивачем на законних підставах раніше такого права власності. Оскільки з аналізу матеріалів справи вбачається, що позивач не набував права власності на спірне майно або права іпотекодержателя, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності.

Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність права позивача витребувати майно відповідно до приписів ст.388 ЦК України, як і вимагати зобов`язати реєстратора зареєструвати таке право власності.

До того ж, згідно з положеннями ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню в частині розгляду позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору та скасування записів щодо його реєстрації, Східний апеляційний господарський суд звертає увагу на наступне.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.5 названого Закону України предметом іпотеки може бути нерухоме майно за умови, що воно належить іпотекодавцю на праві власності.

У контексті положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Акціонерним товариством «Асвіо Банк» не долучено до матеріалів справи належних та допустимих у контексті норм чинного ГПК України доказів недодержання вимог, які є необхідними для чинності правочину, при укладенні між Публічним акціонерним товариством «БАНК ВОСТОК» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індастріал Рентс" іпотечного договору, посвідченого 24.06.2019р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківською області Гаражою Н.П. за реєстровим №2502. Названий іпотечний договір укладено з дотриманням вимог діючого законодавства, з огляду на що відсутні підстави для визнання його недійсним та скасування записів щодо реєстрації іпотеки та обтяжень.

Доводи апеляційної скарги викладених вище висновків судів не спростовують та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом Харківської області рішення. При цьому доводи зводяться переважно до переоцінки доказів, належна оцінка яким була надана господарським судом Харківської області.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Отже, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2021р. (повний текст складено та підписано 18.10.2021р.) у справі №922/1714/21 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Асвіо Банк" задоволенню не підлягає.

За змістом ст.129 ГПК України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Асвіо Банк", м.Чернігів, на рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2021р. (повний текст складено та підписано 18.10.2021р.) у справі №922/1714/21 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2021р. (повний текст складено та підписано 18.10.2021р.) у справі №922/1714/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 16.02.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21.02.2022р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.О. Радіонова