Постанова

від 21.02.2022 по справі 904/7562/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7562/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021р., ухвалене суддею Колісником І.І., повний текст якого складений 15.11.2021р ., у справі № 904/7562/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 51 200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" 51200,00 грн., з яких: 40000,00 грн. - вартість неповернутого з оренди майна та 11200,00 грн. неустойки, нарахованої на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України в розмірі подвійної плати за найм об`єкта оренди за час прострочення його повернення з 01.01.2021 по 31.07.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд послався на те, що неповернення об`єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), а тому існують усі правові підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої пунктом 4.3 договору, у вигляді відшкодування орендодавцю вартості автомобіля в сумі 40000,00 грн., указаної в пункті 1.3 договору та у вигляді неустойки відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, розрахованої за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 у двократному розмірі орендної плати.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- договір оренди автомобіля № 2 від 01.01.2019 був автоматично пролонгований спочатку до 31 грудня 2020 року, за місяць до закінчення строку договору, а саме: до 01.12.2020 жодна із сторін не заявила про його припинення, тому цей договір вважається продовженим до 31.12.2021 та у Відповідача відсутні законні підстави для повернення автомобіля;

- суд першої інстанції дав неправильну оцінку листу, Позивача від 03.12.2020 № 49, яким начебто Позивач просив повернути автомобіль, адже ні зі змісту вказаного листа, ні з його дати не вбачається, підстава для припинення договору, передбачена п. 1.5 Договору, крім того, не зрозуміло коли було направлено вказаний лист та чи саме даний лист було направлено Відповідачу, адже відсутній опис вкладення до поштового листа на який посилається суд І інстанції;

- на підтвердження того факту, що договір було пролонговано на 2021 рік вказує той факт, що коли Відповідач запропонував Позивачу укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди автомобіля № 2 від 01.01.2019 Позивач відмовився пояснюючи відсутністю підстав для підписання такої додаткової угоди;

- скаржником було надано до суду докази, які підтверджують факт пожежі, відкриття кримінального провадження та пошкодження автомобіля, внаслідок пожежі автомобіль було фактично знищено, його подальша експлуатація була неможлива;

- у скаржника як наймача відсутній обов`язок щодо повернення речі, у зв`язку з чим нарахування неустойки у розмірі 11 200,00 грн. є безпідставним.

Просить рішення скасувати та прийняти нове, про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022року відкрито апеляційне провадження у справі 904/7562/21. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного висновку.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Темп" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди автомобіля № 02 від 01.01.2019 (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування автомобіль марки ВАЗ 210934, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2011, № кузову НОМЕР_2 , № шасі НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 1.2 договору технічний стан автомобіля засвідчено актом техогляду, підписаним представниками обох сторін, копія якого є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що вартість автомобіля на момент передачі становить 40000,00 грн.

Вказаний у пункті 1.1 автомобіль має бути переданий орендарю протягом 3-х днів з дня підписання договору; передача автомобіля в оренду оформлюється актом (п. 1.4 договору).

Згідно з пунктом 1.5 договору оренди строк оренди становить з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року. У випадку якщо за місяць до закінчення строку договору оренди автомобіля жодна із сторін не заявить про його припинення, строк дії цього договору продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Управління автомобілем здійснюється особою з числа працівників орендаря (п. 1.6 договору).

За змістом пунктів 2.1, 2.2 договору орендна плата встановлюється у розмірі 800,00 грн. з ПДВ за 1 місяць та сплачується готівкою через касу орендаря або за заявою орендодавця у безготівковому порядку на особовий рахунок останнього не пізніше 5 числа кожного місяця.

Розділом 3 договору визначені права та обов`язки сторін.

Відповідно до пункту 3.3 договору орендар зобов`язується, зокрема:

- своєчасно здійснювати орендні платежі (п. 3.3.2);

- забезпечувати утримання автомобіля у справному стані, здійснювати за свій рахунок поточний ремонт, технічне обслуговування, технічний огляд та інші витрати на утримання автомобіля (п. 3.3.3);

- орендар вживає заходи з майнового зберігання автомобіля (у тому числі й запобігання угону) (п. 3.3.5);

- після закінчення строку договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю автомобіль у придатному для подальшої експлуатації стані; автомобіль повинен бути повністю укомплектованим; повернення автомобіля оформлюється актом (п. 3.3.8).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно з пунктом 4.3 договору орендар несе відповідальність за цим договором:

у випадку не повернення автомобіля орендар відшкодовує орендодавцю вартість автомобіля, вказану в пункті 1.3 цього договору та збитки, завдані орендодавцю у зв`язку із втратою автомобіля;

у випадку повернення автомобіля з порушенням комплектності або непридатним до подальшої експлуатації орендар відшкодовує вартість предметів, яких не вистачає та витрат на ремонт.

Відповідно до умов договору автомобіль ВАЗ 210934, двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 (далі - об`єкт оренди, автомобіль), передано орендарю в платне користування за приймально-здавальним актом від 02.01.2019 (а.с. 9).

Щодо стану об`єкта оренди в акті від 02.01.2019 зазначено, що автомобіль технічно справний; кузов без видимих пошкоджень; лакофарбове покриття кузову без сколів та подряпин; салон автомобіля у гарному стані, важелі керування та ручки у справному стані; тріщин і сколів пластмасових панелей немає. Стан автопокришок згідно з актом: чотири автопокришки розміром 6,45 х 13 мають знос 10%; запасне колесо розміром 6,45 х 13 має знос 60%. Інструмент та приналежності автомобіля відповідають опису заводу-виробника.

Відповідно до акту про пожежу від 26.01.2020, складеного співробітниками МВ ГУ ДСНС України, зафіксовано факт пожежі, що виникла 26.01.2020 орієнтовно о 02:20 год. на об`єкті: легковий автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, що знаходився за адресою: м. Жовті води, вул. Гагаріна біля будинку 22 (тимчасова стоянка); власник - ТОВ "Темп", орендар - ТОВ "Бекет 2017" (керівник Тимохін Є.В.). Місце виникнення пожежі- заднє праве колесо.

В акті про пожежу від 26.01.2020 зазначено, що пожежею знищено заднє праве колесо та пошкоджено: багажний відсік, заднє праве крило, задню частину салону, задню частину даху; прямі встановлені збитки від пожежі становлять 25000,00 грн (а.с. 41).

Інформацію щодо загоряння автомобіля марки ВАЗ 210934 д/н НОМЕР_1 , яке сталося 26.01.2020, було зареєстровано у ЄРДР за № 12020040220000055 від 26.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 Кримінального кодексу України ("Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки").

За інформацією Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області №47/13-14604 від 29.12.2020 у зв`язку з вичерпанням усіх засобів доказування вказане кримінальне провадження 30.09.2020 було закрито (а.с. 42).

Надання послуг з оренди автомобіля протягом січня - листопада 2020 року оформлено сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000069 від 31.01.2020, №0000117 від 28.02.2020, № 0000164 від 31.03.2020, № 0000198 від 30.04.2020, № 0000233 від 29.05.2020, № 0000276 від 30.06.2020, № 0000369 від 31.08.2020, № 0000413 від 30.09.2020, № 0000453 від 30.10.2020, № 0000492 від 30.11.2020 (а.с. 54 - 63).

У зв`язку із закінченням строку дії договору позивач листом № 49 від 03.12.2020 просив відповідача повернути йому автомобіль ВАЗ 210934, державний № НОМЕР_1 , до 01.01.2021. Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначений лист відповідач одержав 08.12.2020 (а.с. 10, 15).

Автомобіль ВАЗ 210934, державний № НОМЕР_1 , орендар на вимогу орендодавця не повернув, натомість надіслав останньому проект додаткової угоди № б/н від 12.01.2021 про розірвання з 12.01.2021 договору оренди автомобіля № 02 від 01.01.2019 ( (а.с. 12-13).

У відповідь позивач повторно звернувся до орендаря з листом № 5 від 25.01.2021 про необхідність виконання умов договору оренди автомобіля (а.с. 14). При цьому позивач повідомив про відсутність підстав для підписання додаткової угоди № б/н від 12.01.2021 до договору оренди автомобіля № 02 від 01.01.2019, оскільки станом на 25.01.2021 ТОВ "Бекет 2017" не повернуло автомобіль з оренди після закінчення строку оренди. На підставі пункту 4.3 договору орендодавець заявив вимогу до орендаря протягом 10 днів з дня отримання цього листа повернути автомобіль з оренди або відшкодувати його вартість, зазначену в пункті 1.3 договору (40000,00 грн.), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Темп".

Орендар отримав вимогу орендодавця 29.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, але автомобіль з оренди не повернув, вартість його орендодавцеві не відшкодував.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 40000,00 грн. вартості неповернутого з оренди майна

Крім основної суми заборгованості, позивач нарахував та просив стягнути 11200,00 грн. неустойки, нарахованої на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України в розмірі подвійної плати за найм об`єкта оренди за час прострочення його повернення з 01.01.2021 по 31.07.2021.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути, зокрема, наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Згідно з частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписом статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття).

Відповідно до частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 291 ГК України).

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

При цьому, заява (повідомлення) орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу третього частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, згідно з якою односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Слід відзначити, що відповідно до умов договору та змісту наведених законодавчих приписів сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом строку дії такого договору.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій у постановах від 02.07.2019 у справі № 906/742/18, № 906/743/18, № 906/746/18, від 16.07.2019 у справі №906/744/18, від 13.08.2019 у справі № 906/740/18, від 26.12.2019 у справі № 904/342/19.

Після припинення договору оренди користування майном стає неправомірним. Якщо орендар не повертає майно після закінчення строку договору оренди орендодавець вправі звернутися до суду з позовом про стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 Цивільного кодексу України), в межах розгляду якого орендар вправі спростувати доводи щодо неповернення ним цього майна чи наявності вини у такому неповерненні.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України. Подібний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

В даному випадку, сторонами у справі було укладено договір найму транспортного засобу строком дії до 31.12.2019, який поновлювався на строк до 31.12.2020.

Позивач до закінчення строку дії договору - 04.12.2020 листом № 49 від 03.12.2020 повідомив відповідача про необхідність повернення йому майна з оренди до 01.01.2021 у зв`язку із закінченням строку дії договору.

Доказів повернення позивачу автомобілю ВАЗ 210934, державний № НОМЕР_1 відповідачем в матеріали справи не представлено.

У цьому зв`язку колегія суддів доходить висновку про правомірність заявлених позовних вимог в частині відшкодування орендодавцю вартості автомобіля в сумі 40000,00 грн., визначеної п. 1.3 договору оренди.

У зв`язку з несвоєчасним поверненням орендованого автомобілю позивачем нараховано та заявлено до стягнення 11200,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.07.2021.

Вказане нарахування перевірено колегією суддів та визнано арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

Підстави для скасування оскаржуваного рішення господарського суду відсутні.

Доводи скаржника стосовно того, що договір оренди автомобіля був продовженим до 31.12.2021, тому у відповідача відсутні законні підстави для повернення автомобіля спростовуються матеріалами справи, оскільки, як зазначалося вище, 04.12.2020 позивач листом № 49 від 03.12.2020 повідомив відповідача про необхідність повернення йому майна з оренди до 01.01.2021 у зв`язку із закінченням строку дії договору.

Також колегією суддів визнані безпідставними доводи скаржника про те, що скаржником було надано до суду докази, які підтверджують факт пожежі, відкриття кримінального провадження та пошкодження автомобіля, внаслідок пожежі автомобіль було фактично знищено, його подальша експлуатація була неможлива.

Відповідно до ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в акті про пожежу від 26.01.2020 зазначено, що пожежею знищено заднє праве колесо та пошкоджено: багажний відсік, заднє праве крило, задню частину салону, задню частину даху; прямі встановлені збитки від пожежі становлять 25000,00 грн (а.с. 41).

Відтак, як правильно вказав суд в оскаржуваному рішенні, наданий відповідачем акт про пожежу від 26.01.2020 не свідчить про загибель/знищення об`єкта оренди внаслідок пожежі, а підтверджує лише знищення одного колеса та пошкодження окремих його частин.

Доказів, які б свідчили про неможливість подальшої експлуатації транспортного засобу відповідачем не надано.

Між тим, визначені статтею 785 Цивільного кодексу України правові наслідки припинення договору оренди у вигляді обов`язку орендаря негайно повернути наймодавцеві річ, у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, розповсюджуються на всі випадки припинення договору оренди, передбачені частиною другою статті 291 Господарського кодексу України.

При цьому невідповідність стану речі умовам договору не звільняє орендаря від обов`язку її повернення наймодавцеві та може бути підставою для відшкодування збитків, завданих у зв`язку із втратою або пошкодженням цієї речі, якщо орендар не доведе, що це сталося не з його вини.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021р. у справі № 904/7562/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна