Рішення

від 20.02.2022 по справі 904/9247/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9247/21

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "П`ятий океан", м. Дніпро

про стягнення плати за користування вагонами, збору за маневрову роботу та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 4 688 грн. 28 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 25.11.2021 № НЮС-01/493, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "П`ятий океан" плату за користування вагонами у розмірі 1 609 грн. 92 коп., збір за маневрову роботу в сумі 1 061 грн. 40 коп. та збір за зберігання вантажу у сумі 2 016 грн. 96 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у травні 2021 вагони №№ 60605359, 66935743, що надійшли на адресу ТОВ ВКП «П`ятий океан», затримані з вини вантажоодержувача на коліях станції Балівка Придніпровської залізниці в очікуванні з`ясування напрямку подавання під вивантаження, відповідно до актів загальної форми № 488 від 26.05.2021, № 489 від 27.05.2021, від підпису яких представник відповідача відмовився. На підставі заяви № б/н від 27.05.2021 ТОВ ВКП «П`ятий океан» вищевказані вагони подані під вивантаження на колію № 6 станції Балівка, де знаходились під вантажними операціями з 27.05.2021 об 17 год. 50 хв. по 28.0520.21 09 год. 00 хв. відповідно до пам`яток про подавання та забирання вагонів № 60 та № 70. На підставі вказаних актів та пам`яток за надані послуги станцією Балівка нараховані плата за користування вагонами, збір за маневрову роботу локомотива, збір за зберігання вантажу у загальній сумі 4 688 грн. 28 коп., яку у відповідних частинах включено до накопичувальних карток форми ФДУ-92 №№ 31059002, 31059003 та відомості форми ГУ-46 № 31059001. Вказані відомості та картки підписані відповідачем із застереженнями про незгоду із нарахованими сумами, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду

Ухвалою господарського суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

17.12.2021 відповідачем до суду поданий відзив на позовну заяву від 15.12.2021, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що:

- позивач, незважаючи на фактичну можливість та обов`язок подачі вагонів під вивантаження на час прибуття вагонів 26.05.2021, тільки після отримання письмової заяви відповідача, подав вагони для вивантаження 27.05.2021р. о 17.50;

- письмову заяву про подачу вагонів на колію № 6 від 27.05.2021 подано відповідачем під тиском представників залізниці, оскільки по прибуттю вагони не були подані залізницею під вивантаження належним чином, а знаходилися на колії, з якої неможливо здійснити отримання та вивантаження вантажу. Тому для найскорішого отримання вантажу відповідач був змушений написати заяву про подачу вагонів на обрану станцією колію та гарантувати оплату;

- вагони подані під вивантаження о 17.50 27.05.2021, та о 09.00 28.05.2021 їх повністю вивантажено та передано повідомлення про закінчення вантажних операцій та готовність вагонів для забирання, тобто загальний час складає 15 годин, що є в межах безоплатного часу; наведене підтверджується пам`яткою № 60 про подавання вагонів під вивантаження та пам`яткою № 70 про забирання вагонів, де зазначається час фактичного забирання вагонів. Таким чином, позивачем неправомірно визначений загальний час користування вагонами 38,30 годин;

- акти загальної форми від 26.05.2021 № № 488, 489 не підписані з боку відповідач та не можуть бути належними доказами затримки вагонів з вини вантажовласника. Крім того, вказані акти заповнені від руки та не відповідають вимогам, які встановлені договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, в якому сторони домовились про використання електронного документообігу;

- маневрова робота, передбачена п. 1.8 Збірника тарифів відповідачем не замовлялася, пам`ятка форми ГУ-45 із зазначенням часу виконання маневрових робіт залізницею не складалася. Отже, нарахування плати за маневрову роботу є безпідставним. Крім того, відповідно до п. 1.9 Збірника тарифів не стягується плата за маневрову роботу, яка виконується в процесі подачі й забирання вагонів на під`їзних, портових (пристанських) коліях, а саме: розставляння вагонів, що подаються, на вантажні фронти та забирання їх після закінчення вантажних операцій.

Водночас, відповідач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 3 000,00 грн.

04.01.2022 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив від 29.12.2021 № ДНМЮ-01/365, в якій позивач на спростування заперечень відповідача, зазначив, що:

- плата за користування вагонами по відомості плати за користування вагонами № 31059001 нарахована залізницею за загальний час користування вагонами 38 год. 30 хв., з урахуванням часу затримки вагонів, у повній відповідності з нормами чинного законодавства;

- акти загальної форми № 488 від 26.05.2021 та № 489 від 27.05.2021 сформовані залізницею в програмі АРМ ПЗ та роздруковані для підписання представниками станції та вантажоодержувача; акти оформлені у повній відповідності з вимогами Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, Правил складання актів та Правил користування вагонами та контейнерами і не суперечать нормам договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно, є належними доказами по справі;

- оскільки вагони №№ 35670116, 35726967 після прибуття на станцію Балівка були затримані на коліях станції на підставі актів загальної форми № 488 від 26.05.2021 та № 489 від 27.05.2021 в очікуванні подачі під вантажні операції та з`ясування напрямку подавання вагонів, маневрова робота виконувалась станцією на вимогу відповідача не одночасно з подачею або забиранням вагонів, а саме переставляння вагонів відбувалося після їх затримки з однієї колії на іншу на підставі наданої заяви від 27.05.2021 відповідно до акту загальної форми № 18 від 27.05.2021. Саме ТОВ ВКП «П`ятий Океан» не влаштовувало місце знаходження спірних вагонів, про що він і зазначає в зауваженнях до відомості плати № 31059001 та до накопичувальних карток №№ 31059002,31059003. Посилання відповідача на те, що маневрова робота повинна зазначатися в пам`ятках про подавання та забирання вагонів є безпідставними, так як вищевказана маневрова робота проводилась не одночасно з подачею та забиранням вагонів, тому вона і не може зазначатися в пам`ятках про подавання та забирання вагонів;

- враховуючи той факт, що вантажні операції вантажоодержувач може здійснювати, як на місцях загального користування, так і на місцях незагального користування, тому визначення місця подавання вагонів є обов`язком вантажоодержувача. Відповідно до заяви від 27.05.2021 представник відповідача сам визначив місце подавання спірних вагонів на станційну колію № 6 та гарантував сплату всіх належних залізниці платежів. Жодних інших звернень від відповідача щодо подавання спірних вагонів на будь яку іншу колію на станцію Балівка не надходило. Натомість, після нарахування відповідних платежів відповідач безпідставно відмовився їх сплачувати.

10.01.2022 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача від 05.01.2022, в яких зазначив, що вагони №№ 35670116, 35726967 після їх прибуття на станцію Балівка 26.05.2021 під вивантаження не подавалися, про що свідчить відсутність пам`яток про подавання вагонів у вказану дату, а знаходилися на коліях станції в очікування заяви вантажовласника, проте чинним законодавством не передбачене подачу вантажоодержувачем додаткових заявок на подавання вагонів під вивантаження. Отже, вина відповідача у затримці спірних вагонів відсутня, а нарахування залізницею плати за користування вагонами з часу їх затримки та за маневрову роботу є протиправним.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; правомірність нарахування плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за маневрову роботу локомотива.

Так, судом встановлено, що 25.02.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "П`ятий океан" (замовник) укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції, що оприлюднено 26.04.2021 та яка вводиться в дію 01.05.2021) (далі - договір), відповідно до умов якого предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п. 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

За змістом п. 1.5. договору він є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 договору).

За умовами п. 2.1 договору замовник зобов`язаний: сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (пп.2.1.4.); відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом писання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пп. 2.1.5.); підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, а у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої вимоги (пп. 2.1.7.).

Відповідно до п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на мовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 14 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника.

По мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображаються в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних; суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами; плата за використання власних вагонів перевізника з межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях; штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо; пені (п. 4.4 договору).

За умовами п. 4.5 договору щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу.

У п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовується власні інформаційні системи перевізника.

Відповідно до п. 8.2 договору електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення документів з накладенням КЕП (із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача), якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов`язковість паперового оформлення.

Згідно з пп. 8.5.4. договору підтвердження приймання вантажу до перевезення за ЕПД проводиться шляхом проставляння в ЕПД дати прийняття вантажу до перевезення та накладання КЕП. На вимогу замовника перевізник засвідчує дату прийняття вантажу до перевезення шляхом проставляння календарного штемпелю в роздрукованій копії ЕПД. Друк паперової копії ЕПД накладної виконується замовником або за окрему плату на його вимогу перевізником.

Підпунктом 8.5.5. договору передбачено, що оформлений ЕПД із наявним КЕП (що є підтвердженням прийняття вантажу до перевезення), передається замовнику за допомогою власної інформаційної системи перевізника.

Видача вантажу, перевезення якого здійснювалось за ЕПД, проводиться за допомогою інформаційних систем перевізника. На вимогу замовника перевізник проводить видачу вантажу за паперовою копією електронної накладної ( пп. 8.5.6. договору).

Відповідно до пп. 8.5.7. договору інформацію про прибуття вантажу за електронною накладною перевізник надає замовнику одночасно з повідомленням про прибуття вантажу.

Замовник заповнює електронну накладну СМГС відповідно до вимог Додатку 1 до СМГС з наявністю по прибуттю КЕП у графах 27, 36. Електронна печатка філії «ГІОЦ УЗ» ?Удостоверено «ЭП ГИВЦ УЗ »? відображається у графах 35,36. Таким чином оформлений ЕПД вважається оригіналом накладної та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках (пп. 8.5.8. договору).

Пунктом 8.7. договору визначено, що у випадку судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

За умовами п. 12.1. договору цей договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.

Пунктом 12.2. договору передбачено, що договір або його окремі умови щодо певних послуг припиняється: за згодою сторін; за ініціативи однієї з сторін. Ініціатива перевізника про припинення договору має бути мотивованою; з підстав визначених законодавством.

Відповідно до п. 12.11 договору у випадку, якщо після припинення договору замовник продовжує замовляти та отримувати послуги за договором, договір вважається автоматично продовженим до припинення договору у встановленому ним порядку, окрім випадку припинення договору перевізником з всіма замовниками одночасно.

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

На виконання вказаного договору, 14.05.2021 та 17.05.2021 за накладними № № 35670116, 35726967 відповідно, залізницею прийняті до перевезення зі станції Романківці Львівської залізниці до станції Балівка Придніпровської залізниці вагони № № 66935743, 60605359 з вантажем відсів гранітний або кам`яний, борошно вапнякове фасоване.

Відправник та одержувач вантажу - ТОВ ВКП «П`ятий океан»

26.05.2021 о 15:30 год позивач повідомив відповідача про прибуття вказаного вантажу та запланований час подавання вагонів під розвантаження о 17:30 год 26.05.2021, про що свідчать відомості в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження по станції Балівка форми ГУ-42.

Разом з тим, після прибуття на станцію Балівка, вказані вагони були затримані на коліях станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції та з`ясування напрямку подавання під вивантаження, з вини відповідача.

На підтвердження обставин затримки вагонів №№ 35670116, 35726967 станцією Балівка складені акти загальної форми ГУ-23 від 26.05.2021 № 488, від 27.05.2021 № 489, які підписані двома представниками залізниці та місять запис про відмову представника ТОВ ВКП «П`ятий океан» від підпису (а.с. 22, 23).

Згідно із заявою відповідача № б/н від 27.05.2021 (а.с. 21) вищевказані вагони подані під вивантаження на колію № 6 станції Балівка, де знаходились під вантажними операціями з 27.05.2021 об 17 год. 50 хв. по 28.05.2021 09 год. 00 хв. відповідно до пам`яток про подавання та забирання вагонів № 60 від 27.05.2021 та № 70 від 28.05.2021 (а.с. 9,10).

На підставі актів загальної форми ГУ-23 від 26.05.2021 № 488, від 27.05.2021 № 489 позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами за період з 26.05.2021 по 28.05.2021 за 39 годин у розмірі 2 275 грн. (без ПДВ), згідно з відомістю плати за користування вагонами № 31059001 (а.с. 8).

Вказана відомість підписана відповідачем із застереженням: «Не згодні зі списанням з особового рахунку ТОВ ВКП «П`ятий океан» сум нарахованих по статтям доходу 285 (21) 670,80 грн; 285 (24) 670,80 грн. Затримку вагонів з вини вантажоодержувача вважаємо неправомірною, бо вагони до 27.05.2021 17:50 знаходились в місці, де неможливо було вивантажити вантаж».

Залишок несплаченої суми за користування вагонами складає 1 609 грн. 92 коп.

На підставі актів загальної форми ГУ-23 від 26.05.2021 № 488, від 27.05.2021 № 489 та пам`яток про подавання та забирання вагонів № 60 від 27.05.2021 та № 70 від 28.05.2021 позивач здійснив нарахування збору за зберігання вантажу у розмірі 1 680 грн. 80 коп. (без ПДВ), згідно з накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 31059003 від 28.05.2021 (а.с. 12).

Вказана накопичувальна картка підписана відповідачем із застереженням: «Не згодні зі списанням з особового рахунку ТОВ ВКП «П`ятий океан» збору за зберігання вантажу в сумі 1 680,80 грн, так як вагони було вивантажено у рамках пільгового час у з 27.05.2021 17:50 год. по 28.05.2021 09:00 год. Покладання вагонів на акт затримки по прибуттю 26.05.2021 з вини вантажоотримувача вважаємо неправомірною».

Позивач також надав відповідачу послуги з виконання маневрової роботи на суму 884,50 грн. (без ПДВ), факт надання зазначеної послуг підтверджується актом загальної форми ГУ-23 від 27.05.2021 № 18, де визначений загальний час маневрових робіт тривалістю 10 хв., дані про що внесені у накопичувальну картку № 31059002 від 27.05.2021, яка підписана відповідачем із застереженням: «Не згодні зі списанням з особового рахунку ТОВ ВКП «П`ятий океан» збору за маневрову роботу у сумі 884,50 грн. з таких обставин, що згідно з п. 2.2.5 договору замовник має право вільно обирати потрібні йому послуги. Керуючись цим правом, вантажоотримувачем для вивантаження вагонів було обране місце загального користування (МЗК), але станція відмовилась від подавання вагонів на МЗК та вимусила під тиском, погрожуючи неподаванням вагонів під вивантаження, написати заяву про подавання на шосту колію».

Відмова відповідача від сплати нарахованої позивачем плати за користування вагонами і додаткових зборів і є причиною виникнення спору.

Відповідач доказів добровільної сплати зазначених платежів на час розгляду справи суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відповідно до частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За частиною другою статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут), нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до статті 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з пунктом 2 розділу 1 та пунктом 3 розділу П Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458), за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Пунктом 4 даних Правил встановлено, що Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці

Згідно з пунктами 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією призначення Балівка Придніпровської залізниці оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23 від 26.05.2021, 27.05.2021, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції Балівка в очкуванні з`ясування напрямку подавання, відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, розрахована плата за користування спірними вагонами у сумі 2 275 грн. 00 коп. без ПДВ, яка сплачена відповідачем частково та залишок несплаченої суми складає 1 609 грн. 92 коп. з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

Заявлений позивачем збір за зберігання вантажів у сумі 1 680 грн. 80 коп. без ПДВ включений ним до накопичувальної картки, так само як і всі інші заявлені ним до стягнення збори.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів.

Відповідно до наведеного пункту Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з пунктом 2.1 Збірника тарифів термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами.

Збір за зберігання вантажу у сумі 1 680 грн. 80 коп. без ПДВ розрахований позивачем за зберігання вантажу масою 139 тон за 1 добу та з використанням тарифу 4,0 грн. за одну тонну вантажу, що відповідає пп. 2.1 п. 2 розділу Ш Збірника тарифів.

Здійснений позивачем розрахунок збору у сумі 884 грн. 50 коп. без ПДВ за маневрову роботу локомотива відповідає вимогам пп. 1.8 п. 1 Збірника тарифів, згідно з яким за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під`їзної колії, вантажовласника або порту нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під`їзних коліях та інших місцях незагального користування.

З огляду на викладене, вищевказані нарахування у загальній сумі 4 688 грн. 28 коп. з ПДВ визнаються судом обґрунтованими та правомірно заявленими позивачем до стягнення з відповідача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Господарський суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на спростування заявлених позовних вимог та не доведено підстави застережень, викладених у відомості та накопичувальних картках.

Зокрема, відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення до позивача у будь-якій формі (письмовій чи за допомогою електронного документообігу) щодо неможливості вивантаження вантажу через подання спірних вагонів у неналежне місце та у зв`язку із цим звернення із вимогою подати вагони до місця загального користування із зазначенням відповідної колії безпосередньо у день прибуття вагонів. Відсутні в матеріалах справи й докази на підтвердження відмови залізниці подати вагони до місця загального користування на звернення відповідача.

Натомість матеріали справи містять заяву відповідача від 27.05.2021 про подавання вагонів №№ 35670116, 35726967 на шосту колію станції для вивантаження та гарантування оплати послуг залізниці.

Крім того, відповідачем не доведено належними доказами, що під час оформлення замовлення на послуги перевезення ним для вивантаження вагонів обрано місце загального користування, як він стверджує у застереженні, викладеному у накопичувальній картці № 31059002 від 27.05.2021.

Відповідно до п. 9 Статуту вантажні операції виконуються як на станційних складах і майданчиках, що перебувають у віданні залізниць (місця загального користування), так і на приколійних складах, майданчиках та в інших пунктах, які належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або надані їм залізницею на підставі договору (місця незагального користування).

Матеріали справи не містять договору відповідача із залізницею про експлуатацію під`їзної колії; відповідач стверджує, що під час отримання повідомлення про прибуття вагонів повідомив диспетчера про самостійне розвантажування вагонів.

При цьому, вантажні операції вантажоодержувач може здійснювати, як на місцях загального користування, так і на місцях незагального користування, тому визначення місця подавання вагонів є обов`язком вантажоодержувача.

Разом з тим, суд не приймає як належне посилання відповідача на умови договору щодо використання електронного документообігу та, в контексті цього посилання, неналежність наданих позивачем актів загальної форми №№ 488, 489, оскільки запровадження електронного документообігу не позбавляє залізницю можливості складати паперові документи. При цьому, зі змісту вказаних актів вбачається, що вони сформовані залізницею в програмі АРМ ПЗ та роздруковані для підписання представниками станції та вантажоодержувача.

Крім того, господарський суд зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Господарський суд констатує, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано до суду жодних належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України доказів із обґрунтуванням відсутності вини у затримці вагонів, так само як і доказів із обґрунтуванням відсутності у залізниці права нараховувати додаткові збори за затримку, що виникла з вини відповідача в результаті простоювання спірних вагонів в очікуванні з`ясування напрямку подавання та, відповідно, не розвантажування їх відповідачем після отримання повідомлення залізниці про їх прибуття.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору, а також витрати відповідача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "П`ятий океан" (49130, м. Дніпро, Шосе Донецьке, буд. 119, кв. 148, код ЄДРПОУ 31270946) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) 1 609 грн. 92 коп. (одну тисячу шістсот дев`ять грн. 92 коп.) плати за користування вагонами, 1 061 грн. 40 коп. (одну тисячу шістдесят одну грн. 40 коп.) збору за маневрову роботу, 2 016 грн. 96 коп. (дві тисячі шістнадцять грн. 96 коп.) збору за зберігання вантажу, 2 270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.02.2022

Суддя І.А. Рудь