Ухвала

від 17.02.2022 по справі 909/1285/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1285/21

УХВАЛА

18.02.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах -

Красилівської міської ради,

Комунального підприємства Красилівської міської ради "Красилівська житлово-експлуатаційна контора",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг",

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 48 808,00 грн.

за участю:

від прокуратури: Верешко Мар`ян Іванович - прокурор відділу, (службове посвідчення № 061075 від 23.03.2021)

від позивача (Красилівської міської ради): представники не з`явились

від позивача (Комунального підприємства Красилівської міської ради "Красилівська житлово-експлуатаційна контора"): представники не з`явились

від відповідача: Левконович Юрій Юрійович - представник, (витяг з ЄДР від 01.12.2021; трудовий договір № 17 від 29.07.2021; паспорт серія НОМЕР_1 від 18.03.2011)

установив: Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Красилівської міської ради ( далі позивач-1 ) , Комунального підприємства Красилівської міської ради "Красилівська житлово-експлуатаційна контора" (далі позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 48 808,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивачем-2 при укладанні незаконної додаткової угоди завдано збитки територіальній громаді Красилівської міської ради , оскільки за результатами укладення такої угоди суттєво зменшено обсяги пального, що планувалося закупити, зокрема дизельного палива більш ніж на 3 тис. л, що призвело до зайвих витрат коштів в цілому.

Прокурор обґрунтовує підстави для представництва інтересів держави в суді у цій справі неналежним контролем Позивачем-1 за використанням фінансових та матеріальних ресурсів підпорядкованого йому комунального підприємства Позивача -2, що тягне за собою заподіяння шкоди територіальній громаді та інтересам держави. Зазначає також, що Позивачі не зверталися до суду за захистом інтересів територіальної громади в розумний строк, що кваліфікує як бездіяльність.

Ухвалою суду від 05.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.02.2022 0 10:00 год.

Ухвалою від 25.01.2022 Господарський суд Івано-Франківської області, з урахуванням розпорядженням заступника голови Господарського суду Івано-Франківської області "Про вжиття заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19" №21 від 24.01.2022 визначено іншу дату розгляду справи по суті, зокрема 08.02.2022 (11:00 год.).

27 січня 2022 року відповідачем по справі подано до суду відзив на позов (вх.№1347/22 від 27.01.2022) відповідно до якого останній просить в позові відмовити через його необгрунтованість.Зокрема свої твердження мотивує тим, що на дату звернення прокурором із даним позовом порушення інтересів держави відсутнє.

27 січня 2022 року відповідачем по справі також подано заяву (вх. №1391/22 від 27.01.2022) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Західний офіс Державної аудитрської служби України ( 79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд.8), мотивуючи тим, що прийняте рішення може вплинути на їх права або обов`язки.

07 лютого 2022 року Красилівська міська рада подала до суду клопотання (вх. № 1896/22 від 07.02.2022) про розгляд справи 08.02.2022 без участі його повноваженого представника. У вказаному клопотанні зазначила також про підтримання нею позовних вимог, заявлених заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Ухвалою суду від 08.02.2022 Господарський суд Івано-Франківської області відклав розгляд справи по суті на 18.02.2022р.

В судовому засіданні судом оголошено протокольну ухвалу суду про відмову в заяві про залучення третіх осіб.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд в позові відмовити.

Позивачі в судове засідання повноважених представників в судове засідання не направили, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 08.02.2022 року.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

Красилівська міська рада Хмельницької області як орган місцевого самоврядування, наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені територіальної громади. Красилівська міська рада є органом, уповноваженим на управління Комунальним підприємством Красилівської міської ради "Красилівська житлово-експлуатаційна контора".

Відповідно до п.1.5. та п. 1. 6 Статуту Комунальним підприємством Красилівської міської ради "Красилівська житлово-експлуатаційна контора", затвердженого рішенням Красилівської міської ради від 27.12.2013 №4, КП "Красилівська житлово-експлуатаційна контора" є комунальним унітарним та комерційним підприємством та знаходиться у спільній власності територіальних громад м. Красилів, є юридичною особою, має відокремлене майно , самрстійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та індифікаційним кодом.

Відповідно до п. 1.4 Статуту засновником підприємства є Красилівська міська рада Хмельницької області.

Відповідно до п. 3.4.4. Статуту до компетенції Красилівської ЖЕК належить здійсненя без доручення (довіреності ) дій від імені підприємства, представлення його інтересів перед фізичними та юридичними особами, в тому числі іноземними, в господарських, адміністративних, третейських судах загальної юрисдикції, в органах влади і місцевого самоврядування.

Згідно п. 6.1 Статуту підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах господарського розрахунку, несе відповідальність за наслідками цієї діяльності перед засновником за виконання взятих на себе зобов`язань перед трудовим колективом і партнерами за укладеними договорами, перед бюджетом і банками відповідно до чинного законодавства України.

Судом також встановлено, що 27.11.2019 року між Комунальним підприємством Красилівської міської ради "Красилівська житлово-експлуатаційна контора" ( по справі - позивач-2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" (по справі - відповідач) укладено Договір купівлі- продажу №27 (далі - Договір), відповідно до якого продано паливо.

02.12.2019 року між вказаними вище сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до істотних умов Договору №27 від 27.11.2019. Зокрема, згідно Додаткової угоди фактично зменшено кількість предмету закупівлі.

27.12.2019 між сторонами також укладено Додаткову угоду №2 до Договору купівлі-продаж №27 від 27.11.2019, відповідно до якої сторони продовжили дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної в договорі.

16 квітня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Договору №27 від 27.11.2019, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання Договору.

За наведеного, прокурор вважає нікчемним Договір, оскільки Додатковою угодою №1 від 02.12.2019 змінено істотні умови Договору в порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" . Враховуючи приписи ст. 670 Цивільного кодексу України, прокурор вважає, що кошти оримані відповідачем на виконання нікчемної угоди підлягають стягненню з відповідача по справі, як безпідставно отримані.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 27, 76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Щодо статусу суб`єкта, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи (пункт 8.10.).

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до Статуту Позивач-2 за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, тобто суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, тобто суб`єктом владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 08.11.2021 у справі №917/561/21 додатково звернув увагу на те, що у випадку звернення прокурором за захистом інтересів держави в особі комунального підприємства/установи, необхідним є дослідження судами питання наявності у такого підприємства/установи делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати владні управлінські функції, що, в такому випадку, наділяє комунальне підприємство/установу статусом суб`єкта владних повноважень (у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України) як іншого суб`єкта при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Прокурором не наведено, а судом не встановлено наявності у Позивача-2 делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати будь-які владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Підсумовуючи, оскільки Позивач-2 як комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, Прокурор не може звертатися з позовом в інтересах держави в особі Позивача-2, а Позивач-2, у свою чергу, не позбавлений права самостійно звертатися з позовом за захистом порушених прав.

Прокурор обґрунтовує звернення з позовом в інтересах держави в особі Позивача-1 тим, що Позивач-1 є органом місцевого самоврядування, уповноваженим на управління Позивачем-2 та є власником і засновником Позивача-2, джерелами формування майна якого є майно комунальної власності.

Разом з тим, хоч Прокурор і звернувся з позовом в інтересах держави в особі Позивача-1 та Позивача-2, однак позовні вимоги свідчать про дійсний намір захистити права Позивача-2 шляхом стягнення коштів саме на користь останнього.

При цьому Позивач-1 не є стороною Договору поставки, який прокурор вважає нікчемним і який є підставою позову Прокурора. Натомість стороною Договору є Позивач-2.

За Статутом Комунального підприємства Красилівської міської ради "Красилівська житлово-експлуатаційна контора" Позивач-1, як засновник Позивача-2, не несе відповідальності за його зобов`язаннями.

З наведеного вбачається, що Позивач-1 не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору безпосередньо між Позивачем-2 та Відповідачем.

Наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин. Владні повноваження органу мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов, повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №911/2169/20, Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 у справі №917/269/21 (за позовом прокурора в інтересах держави в особі комунального підприємства та міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів) дійшов висновку, що оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, то звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

Отже, визначення Прокурором Позивача-1(орган, який здійснює управління у спірних відносинах) як особи на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, є помилковим, оскільки право звернення засновника до господарського суду в інтересах заснованого підприємства законом не передбачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд також у постанові від 07 грудня 2021 року по справі № 903/865/20.

Отже, суд не вбачає підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі.

Відповідно до правового висновку викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

За наведеного суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

В спірному випадку, на момент постановлення ухвали суду про залишення позову без розгляду прокурором не подано до суду клопотання про повернення судового збору.

Враховуючи приписи пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.

Керуючись ст. 185, п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Красилівської міської ради, Комунального підприємства Красилівської міської ради "Красилівська житлово-експлуатаційна контора", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерго Трейдінг" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 48 808,00 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 21.02.2022

Суддя О. М. Фанда