Рішення

від 20.02.2022 по справі 911/2702/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2022Справа № 911/2702/21

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЕОЛАБ" (11602, Житомирська обл., місто Малин(пн), вулиця Гагаріна, будинок 2, кімната 4) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44) про стягнення 167 125,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін

В С Т А Н О В И В:

21.10.2021 року з Господарського суду Київської області на адресу Господарського суду міста Києва надійшла за підсудністю позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЕОЛАБ" та ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення 167 125,00 грн, та передана 22.10.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позивачі просять суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" пропорційно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЕОЛАБ" - 38285,00 грн та на користь ОСОБА_1 - 128840,00 грн. як відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачам в повному обсязі матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 25.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЕОЛАБ" та ОСОБА_1 - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

15.11.2021 від представника позивачів надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 911/2702/21, у позові відмовлено повністю.

03.02.2022 від представника відповідача (засобами поштового зв`язку, направлено 31.01.2022) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Як вбачається з долученого представником відповідача відзиву на позов останнім було заявлено, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу, у відповідності до якого позивач очікує понести витрати на правову допомогу складатиме 10 000,00 грн.

Крім того до відзиву на позов відповідачем було долучено копію договору про надання правової допомоги № б/н від 11.01.2021 року; копію ордеру на надання правової допомоги серія КС № 726743, виданого Приватним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" на представництво інтересів останнього та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000111.

15.02.2022 через електронну пошту суду від представника позивачів надійшло заперечення про ухвалення додаткового рішення.

Останнє обгрунтоване зокрема тим, що у самому відзиві на позовну заяву були відсутні будь-які доводи (контраргументи) по суті спору, представник відповідача посилався виключно на Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 року №270, та не надав аналізу обставинам та доказам, які стосувалися б саме спору у справі №911/2702/21, а відтак представник позивачів просить відмовити відповідачу в ухвалені додаткового рішення у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки рішення у справі № 911/2702/21 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, то згідно приписів ст. 244 ГПК Україна судове засідання для розгляду заяви відповідача не призначається.

Враховуючи що суддя Демидов В.О. у період з 07.02.2022-12.02.2022 перебував на лікарняному, а також з 14.02.2022-18.02.2022 перебував на обов`язковому навчанні у Національній школі суддів України додаткове рішення у даній справі винесено у перший робочий день - 21.02.2022.

Розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 9000,00 грн представник відповідача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надав: копію додаткової угоди № 3 від 25.10.2021, акт приймання - передачі наданих послуг № 8 від 17.12.2021 на суму 9000,00 грн, реєстр справ №3.2 від 02.12.2021 на суму 9000,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 25.10.2021 сторонами було погоджено, що година роботи складає 1500,00 грн.

З акту приймання - передачі наданих послуг № 8 від 17.12.2021 на суму 9000,00 грн, передбачено, що Адвокатське об`єднання «Пі.Ес. Лоєрс» надало правову допомога згідно реєстру справ № 3.2. від 02.12.2021 Приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у наступному обсязі:

Написання, оформлення та подання відзиву у судовій справі № 911/2702/21 в Господарський суд міста Києва у справі за позовом ТОВ «Трансфеолаб», ОСОБА_1 до ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Ішуранс Груп» про стягнення 167 125 грн. вартість однієї години - 1 500,00 грн; кількість витрачених годин - 6 год. загальна вартість - 9 000,00 грн.

Вивчивши надані відповідачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 9000, 00 грн.

Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

З урахуванням заперечення поданого представником позивачів на заяву про ухвалення додаткового рішення з огляду на спірні правовідносини сторін, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9000,00 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. На переконання суду, рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги.

Окрім того враховуючи, що у поданому відповідачем відзиві на позовну заяву були відсутні будь-які доводи по суті спору, а відзив на позовну заяву обгрунтований виключно щодо пропуску позивачами строку в 1 рік із зверненням з заявою про виплату страхового відшкодування, яка мотивована відсутністю належних доказів направлення останньої, суд враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави відзиву на позовну заяву, дійшов висновку про наявність підстав для включення до витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн, які покладаються судом на позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 911/2702/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЕОЛАБ" та ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення 167 125,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФЕОЛАБ" (11602, Житомирська обл., місто Малин(пн), вулиця Гагаріна, будинок 2, кімната 4, ідентифікаційний код 42419173) на користь Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44, ідентифікаційний код 24175269) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44, ідентифікаційний код 24175269) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 21.02.2022.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ