Рішення

від 14.02.2022 по справі 916/3778/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3778/21

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,

розглянувши справу №916/3778/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Мала Арнаутська, будинок 88; код ЄДРПОУ 42114410)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стадіон "Чорноморець" (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20; код ЄДРПОУ 37168967)

про стягнення 69 907,77 грн;

представники сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стадіон "Чорноморець", в якому просить стягнути з відповідача 55 085,90 грн заборгованості за спожиту у грудня 2020 р. активну електричну енергію, а також 5890,83 грн пені, 2141,25 грн 3% річних, 6789,79 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, до якого останній приєднався шляхом підписання заяви-приєднання від 26.12.2018 р.

Позивач вказав, що за розрахунковий період грудень 2020 р. отримав від АТ ДТЕК Одеські електромережі як оператора системи розподілу дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем.

Звернув увагу, що з отриманих даних вбачається факт споживання відповідачем 360205 кВт/год електричної енергії.

На підставі вказаних даних щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії та з урахуванням наявної станом на 01.01.2021 передплати у розмірі 748035,00 грн, позивач зазначив, що виставив відповідачу рахунок за спожиту електричну енергію у грудні 2020 р. на загальну вартість 87085,90 грн.

Водночас, як вказав позивач, відповідач провів лише часткову оплату заборгованості у розмірі 32000,00 грн, з урахуванням чого залишок основного боргу за спожиту у грудні 2020р. електроенергію склав 55085,90 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою від 14.12.2021 позовну заяву (вх. №3899/21 віл 09.12.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали шляхом надання до суду: ціни позову; обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

15.12.2021 до суду надійшла заява позивача (вх. №33876/21) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 20.12.2021 прийнято позовну заяву (вх. №3899/21 віл 09.12.2021) до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3778/21, яку постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 19.01.2022, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Судове засідання, призначене на 19.01.2022, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному (з 19.01.2022 по 01.02.2022).

Ухвалою від 02.02.2022 розгляд справи призначено на 14.02.2022.

14.02.2022 представник позивача надав до суду клопотання (вх. №4229/22), яким просив долучити до справи більш якісну та повну копію комерційної пропозиції № ПВЦ - Попередня оплата від 20.12.2019, а також провести розгляд справи без участі позивача. Крім того, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

14.02.2022 судом складено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія".

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку представника у судові засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, які надсилались відповідачу рекомендованими листами, повертались на адресу суду з відмітками адресат відсутній за вказаною адресою .

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є , зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи.

Водночас за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

14.06.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №429 про видачу, зокрема, ТОВ „ООЕК» ліцензії з постачання електричної енергії.

26.10.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1268 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України „Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території» . При цьому, згідно додатку до вказаної постанови ТОВ „ООЕК» є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.

26.12.2018 відповідачем (споживачем) було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії.

За умовами підписаної відповідачем заяви-приєднання договір вважається укладеним з дати підписання споживачем цієї заяви-приєднання до договору. Початок постачання - з 01.01.2019.

Згідно з п. 1.1. договору про постачання електричної енергії споживачу, до умов якого приєднався відповідач, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.7. договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

20.12.2019 позивач та відповідач підписали додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №02-589-ПВЦ - Комерційну пропозицію № ПВЦ - Попередня оплата (1 000 001 - 10 000 000) Комплекс 1.

Термін дії комерційної пропозиції - з 01.01.2020 до 31.03.2020 (п. 12).

Вказаною комерційною пропозицією сторони, зокрема, передбачили спосіб та порядок оплати електричної енергії, розмір пені за порушення строків оплати, а також строк дії самого договору - до 31.12.2020, з можливістю його пролонгації за умови, якщо за 21 календарний день до закінчення терміну його дії жодною зі сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

Пунктом 2.1. комерційної пропозиції передбачено, що клієнт здійснює оплату за електроенергію до початку розрахункового періоду, попереднім платежем 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору Обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії клієнту , або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії у розрахунковому періоді, на підставі рахунку на попередню оплату Постачальника або самостійно, грошовими коштами на р/рахунок ТОВ ООЕК , з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично спожиту електричну енергію.

Пунктом 4 комерційної пропозиції передбачено термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати: по закінченню розрахункового періоду (місяця) Постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та надає Клієнту рахунок-фактуру на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на рахунок TOB ООЕК , але не пізніше ніж до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У випадку припинення (або розірвання) договору, у т.ч. дострокового, Клієнт зобов`язаний оплатити Постачальнику додатковий рахунок за результатами минулих розрахункових періодів, в якому Постачальником буде враховано відхилення прогнозованих від фактичних значень щодо ціни та обсягів споживання. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

11.06.2017р. набув чинності Закон України „Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту - Закон України „Про ринок електричної енергії» ), пунктом 13 розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно зі ч. 1,2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України „Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За розрахунковий період грудень 2020 р. позивачем отримано довідку оператора системи розподілу - АТ ДТЕК Одеські електромережі про фактичне споживання електричної енергії ТОВ Стадіон Чорноморець . Так, згідно з даною довідкою відповідачем за грудень 2020 р. спожито 360205 кВт/год електричної енергії.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок №02-589/1 від 24.12.2020 на суму 87085,90 грн (вартість спожитої у грудні 2020 р. електроенергії - 835 120,90 грн з ПДВ з урахуванням наявної передплати у розмірі 748 035,00 грн), який було отримано останнім 23.12.2020, про що на рахунку наявна відповідна відмітка.

Як вбачається з банківської виписки (Т. 1, а.с 49-51), відповідач 27.08.2021 здійснив лише часткову оплату за спожиту у грудні 2020 р. електроенергію - на суму 32000,00 грн.

У матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача з його проханням відстрочити сплату заборгованості за договором про постачання електричної енергії в сумі 87 085,90 грн до 05.03.2021 р.

Водночас у справі відсутні докази повної сплати заборгованості відповідачем.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стадіон "Чорноморець" 55 085,90 грн основної заборгованості за спожиту в грудні 2020 р. активну електричну енергію.

Відповідно до ч. 1 ст.549, п. 3 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.8. договору сторони домовились, зокрема, про те, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен день прострочення та розмір якої визначається у комерційній пропозиції (додаток 2 до договору).

Згідно з п. 6 комерційної пропозиції у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, у тому числі за внесення платежів, передбачених п. 2.1 Комерційної пропозиції, з порушенням строків, Постачальник електричної сперті проводить Клієнту нарахування за весь час прострочення пені у розмірі 0,2% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, що діяла в період, за який здійснюються нарахування пені, до повного погашення боргу. Пеня сплачується на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня їх отримання.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає про правильність та обґрунтованість вказаного розрахунку, що свідчить про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача пені у розмірі 5890,83 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Стадіон "Чорноморець" до сплати 3% річних у розмірі 2141,25 грн., які були нараховані з 05.01.2021 по 07.12.2021.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2141,25 грн.

Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати у загальному розмірі 6789,79 грн, з яких: 5627,04 грн було нараховано з урахуванням індексів інфляції за січень-серпень 2021р. від суми заборгованості 87 085,90 грн, та 1162,75 грн з урахуванням індексів інфляції за вересень-жовтень 2021р. від суми заборгованості 55 085,90 грн.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд виявив арифметичні помилки у розрахунку за період січень-серпень 2021р., у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок.

Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Період 1

IIc (101,30 : 100) (101,00 : 100) (101,70 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,20 : 100) (100,10 : 100) (99,80 : 100) = 1.06248554

Інфляційне збільшення:

87 085,90 x 1.06248554 - 87 085,90 = 5 441,61 грн.

Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат за підрахунком суду за визначені позивачем періоди складає 6 604,36 грн (5441,61 + 1162,75).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню - на суму 6604,36 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача 2263,98 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Мала Арнаутська, будинок 88; код ЄДРПОУ 42114410) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стадіон "Чорноморець" (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20; код ЄДРПОУ 37168967) про стягнення 69 907,77 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стадіон "Чорноморець" (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20; код ЄДРПОУ 37168967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Мала Арнаутська, будинок 88; код ЄДРПОУ 42114410) 55 085,90 грн заборгованості за активну електричну енергію, 5890,83 грн пені, 2141,25 грн 3% річних, 6 604,36 грн інфляційних втрат, 2263,98 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 14 лютого 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 21 лютого 2022 р.

Суддя Р.В. Волков