Рішення

від 09.02.2022 по справі 920/1106/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2022м. СумиСправа № 920/1106/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участю секретаря судового засідання Осокіної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи № 920/1106/21

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Залізничник» (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Воскресенська, буд. 9, офіс 408, ідентифікаційний код 42496677),

про стягнення 907 658,75 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - адвокат Боголіп Ю.В. за довіренністю від 14.06.2021, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 15.12.2017 серії ДП № 3578 приймала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використаннм власних технічних засобів,

відповідача - адвокат Нємцев В.А. за довіренністю від 21.10.2021 № 21/1, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 16.11.2004 № 418.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 907 658,75 грн штрафу за порушення умов договору поставки від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ; витрати по сплаті судового збору в сумі 13 614,88 грн покласти на відповідача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем було порушено умови договору поставки від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ щодо поставки товару.

У позовній заяві позивачем наведено, що попередні (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складається з суми судового збору та становить 13 614,88 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою від 11.10.2021 у справі № 920/1106/21 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1106/21 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 23.11.2021, 11:00; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України - до 17.11.2021.

25.10.2021 представником позивача до суду надіслано клопотання від 25.10.2021 б/н (вх. № 3840 від 25.10.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 27.10.2021 у справі № 920/1106/21 судом постановлено клопотання представника позивача - адвоката Боголіп Ю.В. (p.a-secretary@dp.uz.gov.ua) від 25.10.2021 б/н (вх. № 3840 від 25.10.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити; провести підготовче засідання у справі № 920/1106/21, призначене на 23.11.2021, 11:00 за участю представника позивача - адвоката Боголіп Ю.В. (p.a-secretary@dp.uz.gov.ua) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).

04.11.2021 представником відповідача подано до суду відзив від 04.11.2021 № 81/2021-36 (вх. № 9249/21), де представник відповідача зазначає, що лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 підписали заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий. Відповідно до пункту 4.3 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ зі сторони позивача рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту позивача щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, шо виконує його обов`язки) регіональної філії; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії. У пункті 4.4 договору встановлено, що покупець не несе відповідальності та обов`язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, що визначені у пункті 4.3 договору.

Представник відповідача зазначає, що наявна у матеріалах справи довіреність Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 11.06.2021, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О.В. та зареєстрована в реєстрі за № 2950 визначає повноваження директора Регіональної філії Борецького А.С., першого заступника директора Регіональної філії Дядюшкіна Д.І., заступника директора Регіональної філії з інфраструктури Віннічука О.М. тому, як вважає представник відповідача, позивачем не надано виданої Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» довіреності, якою заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий наділялися б повноваженнями, відповідно до яких підписаний ними лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 у відповідності з пунктом 5.7 Положення про Регіональну філію «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» вважався належним чином укладеним (вчиненим) і мав юридичну силу для Регіональної філії та/або Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та відповідача у справі.

Також представник відповідача у відзиві зазначає, що відповідно до п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ початок перебігу строку на поставку товару (25 робочих днів) визначається не лише відправленням покупцем письмової рознарядки поштовим відправленням, але і направленням з електронної адреси покупця A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua на електронну адресу постачальника tovtdz@gmail.com письмової рознарядки у відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору. Будь-яких доказів виконання умов п. 4.1 договору в частині направлення письмової рознарядки у відсканованому вигляді на електронну адресу постачальника tovtdz@gmail.com позивачем при зверненні до суду не надано. Наведені вище обставини свідчать про те, що письмова рознарядка про постачання товару у розумінні п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ на адресу відповідача не направлялася, у зв`язку із чим встановлений у вказаному пункті договору строк постачання (25 робочих днів) не розпочав свого перебігу, а у відповідача не виникли зобов`язання щодо постачання на користь позивача запасних частин до вантажних вагонів впродовж установленого у п. 4.1 договору строку. Як наслідок, відсутні правові підстави для застосування до відповідача передбаченої п. 10.3 договору відповідальності за непоставку чи недопоставку товарів у вигляді штрафу у розмірі 20 % від суми договору.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

22.11.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив від 17.11.2021 б/н (вх. № 9646/21), де представник позивача заперечує проти доводів відповідача, наведених останнім у відзиві, та стосовно підписання рознарядки від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 двома заступниками директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» зазначає, що першим підписантом вказаної рознарядки є заступник директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з фінансово-економічних питань, який відповідно до п. 1.6.17 наказу від 17.12.2019 № 634 «Про розподіл обов`язків між директором регіональної філії, його заступниками, головним інженером, головним бухгалтером регіональної філії» має право на укладання договорів, зобов`язань, підписання документів від імені Філії на підставі довіреності. Другий підписант - заступник директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з рухомого складу визначений у рознарядці на виконання п. 4.3 договору та вимог п. 125 Статуту АТ «Укрзалізниця» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, який передбачає, що будь-які договори, довіреності, інші правочини та документи, а також банківські та фінансові документи від імені товариства повинні бути підписані щонайменше двома особами: членами правління та/або іншими уповноваженими на це особами. Такі договори, довіреності, правочини та документи від імені товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для товариства виключно у разі, коли вони скріплені двома підписами. Крім того, п. 11,12 довіреностей виданих заступнику директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з рухомого складу та заступнику директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з фінансово-економічних питань передбачає наявність у них відповідних повноважень на підписання фінансово-господарських документів, пов`язаних з укладанням та виконанням договорів. Пункт 1.5.12 наказу № 634 від 17.12.2021 заступник директора регіональної філії з рухомого складу має право на укладання договорів, зобов`язань, підписання документів від імені Філії на підставі довіреності. Таким чином, рознарядка № НЗЕ-5-3/179 від 30.07.2021 підписана позивачем з дотриманням правил двох підписів, уповноваженими на це посадовими особами - заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з рухомого складу Хитрим О.В. та заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з фінансово-економічних питань Шаповаловим С.М.

Стосовно направлення на адресу відповідача рознарядки по договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ представник позивача зазначає, що відповідно до п. 4.1. договору товар повинен бути поставлений відповідачем не пізніше 25 робочих днів від дня відправлення позивачем письмової рознарядки (підтвердженням відправлення відповідачу є касовий чек та опис поштового відділення) та відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору на електронну адресу відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhmk@dp.uz.gov.ua. Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до приймання товару. 09.06.2021 на адресу відповідача позивачем направлено рознарядку від 09.06.2021 № НЗ-1/НЗТ-1-3/234 по договору № ПР/НХ-2196/НЮ від 07.05.2021 на суму 4 539 672,53 грн, що підтверджується поштовим описом та чеком. Також, дана рознарядка була направлена на електронну пошту відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua. що підтверджується скріншотом. Після укладення додаткової угоди від 13.07.2021 № 1 до договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ, 30.07.2021 на адресу відповідача направлено рознарядку від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 по договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ із проханням здійснити постачання запасних частин до вантажних вагонів у повному обсязі згідно з договором поставки від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ на суму 4 538 293,73 грн, що підтверджується поштовим описом від 30.07.2021 та накладною № 4900301825116 від 30.07.2021. Також, у відсканованому вигляді з накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору на електронну адресу відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua направлено рознарядку 30.07.2021. Після отримання рознарядки від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 відповідач не заперечував про її невідповідність умовам договору, про що свідчить відсутність будь-яких листів (або інших документів).

Стосовно правових підстав для застосування до відповідача п. 10.3 договору представник позивача зазначає, що станом на 06.09.2021 зобов`язання по вищезазначеному договору відповідачем не виконано, таким, чином в даному випадку має місце непоставка продукції по вищезазначеному договору. За непоставку продукції відповідно до п. 10.3 договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від суми договору. Таким чином, юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи спірний договір № ПР/НХ-2196/НЮ від 07.05.2021, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання за договором.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважає, що позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання 23.11.2021 судом постановлено ухвалу у справі № 920/1106/21, відповідно до якої закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1106/21 до судового розгляду по суті в судове засідання на 22.12.2021, 11:00 за участю представника позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) - адвоката Боголіп Ю.В. (p.a-secretary@dp.uz.gov.ua) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).

14.12.2021 представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 14.12.2021 № 90/2021-45 (вх. № 10212/21), відповідно до якого останній просить суд відкласти розгляд справи по суті у зв`язку з його лікарняним.

На підтвердження факту перебування представника відповідача на лікарняному останнім додано до цього клопотання скрішот електронного листа непрацездатності від 13.12.2021 № 2007082/2003853794-1.

Ухвалою від 22.12.2021 у справі № 920/1106/21 судом постановлено клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім Залізничник" (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Воскресенська, буд. 9, офіс 408, ідентифікаційний код 42496677) від 14.12.2021 № 90/2021-45 (вх. № 10212/21 від 14.12.2021) про відкладення розгляду справи задовольнити; відкласти розгляд справи № 920/1106/21 по суті в судове засідання на 10.02.2022, 10:00 за участю представника позивача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) - адвоката Боголіп Ю.В. (p.a-secretary@dp.uz.gov.ua) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).

Представник позивача приймала участь у судовому засіданні по суті 10.02.2022 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", відповідно до вимог статті 197 ГПК України, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні по суті 10.02.2022 безпосередньо у приміщенні суду, проти позовних вимог заперечував.

10.02.2022 представник відповідача подав до суду письмові пояснення від 10.02.2022 № 91/2022-3 (вх. № 1044/22), де представник відповідача зазначає, що позивач зазначає про те, що 09.06.2021 ним на адресу відповідача направлена рознарядка від 09.06.2021 № НЗ-1/НЗТ-1-3/234 по договору № ПР/НХ-2196/НЮ від 07.05.2021 на суму 4539672,53 грн, яка також була направлена на електронну пошту відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua, що підтверджується скріншотом. Проте наданий позивачем на підтвердження факту направлення рознарядки від 09.06.2021 № НЗ-1/НЗТ-1-3/234 на електронну пошту відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua «скріншот» не є належним та допустимим доказом щодо зазначеної обставини, оскільки він не відповідає приписам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За приписами частини другої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначитися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савченко проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Судовий процес на виконання вимог статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні 10.02.2022 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.05.2021 між сторонами у справі укладено договір поставки № ПР/НХ-2196/НЮ (далі - договір) на суму 4 539 672,53 грн з ПДВ. Предметом договору є поставка відповідачем позивачу запасних частин до вантажних вагонів згідно зі специфікацією №1.

Якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам НД, які зазначені у специфікації № 1 (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 договору товар повинен бути поставлений відповідачем не пізніше 25 робочих днів від дня відправлення позивачем письмової рознарядки (підтвердженням відправлення відповідвчу є касовий чек та опис поштового відділення) та відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору на електронну адресу відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua.

Згідно з пуктом 4.2 договору відповідач повинен протягом доби перевірити надходження рознарядки на електронну адресу tovtdz@gmail.com, підписати її з обов?язковим наклденням ЕЦП та направити її електронну адресу позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua. У випадку не підписання та не направлення рознарядки відповідачем на електронну адресу позивача, рознарадка вважається отриманою з дня її відправлення позивачем.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до приймання товару.

Зі сторони позивача рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту позивача щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії (п. 4.3 договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання- передачі товару (п. 4.5 договору).

Приймання товару здійснюється відповідно до рознарядок відповідальними особами визначеними наказом керівників дирекцій залізничних перевезень, служб, структурних підрозділів або уповноваженими на це довіреностями посадовими особами структурних підрозділів регіональної філії, що одержують товар (п. 4.8 дговору).

Акт приймання-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього договору та приймання товару, підписуються особами, що визначені у п. 4.8 договору (п. 4.9 договору).

Підтвердженням про одержання товару позивачем є підписана видаткова накладна обома сторонами, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином (п. 7.5 Договору).

Відповідно до пункту 10.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з умовами цього договору.

Пунктом 10.3 договору визначено, що відповідач за даним договором несе відповідальність:

- за несвоєчасну поставку товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, за прострочення поставки товару понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної суми, та позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши відповідача у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання;

- за постачання товарів неналежної якості відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару. У разі прострочення строку заміни товару на якісний та позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши відповідача у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання;

- за прострочення строків заміни товару на якісний та такий, що відповідає умовам договору, погоджених відповідно до пунктів 2.8, 7.4 договору, відповідач сплачує позивачу пеню розмірі 0,1 % від вартості товару, що має бути замінений, за кожен день прострочення;

- за непоставку чи недопоставку товарів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % від суми договору, та позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши відповідача у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання.

Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2021 (п. 14.1 договору).

13.07.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору, у відповідності до якої сума договору була встановлена 4 538 293,73 грн з ПДВ.

Позивач у позові зазначає, що 30.07.2021 ним на адресу відповідача направлено заявку № НЗЕ-5-3/180 із проханням в повному обсязі поставити продукцію у відповідності до умов вищезазначеного договору на суму 4 538 293,73 грн з ПДВ.

Останнім днем поставки продукції у відповідності до умов вищезазначеного договору є 06.09.2021.

Позивач зазнчає, що станом на 06.09.2021 зобов`язання по вищезазначеному договору контрагентом виконане частково. Має місце недопоставка продукції по вищезазначеному договору.

Відповідно до п. 4.1. товар повинен бути поставлений відповідачем не пізніше 25 робочих днів від дня відправлення позивачем письмової рознарядки (підтвердженням відправлення Постачальнику є касовий чек та опис поштового відділення) та відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору на електронну адресу відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua.

В обгрунтування вимог позивач зазначає, що 30.07.2021 ним на адресу відповідача направлено заявку № НЗЕ-5-3/180 із проханням в повному обсязі поставити продукцію, проте станом на 06.09.2021 зобов`язання щодо поставки запасних частин до вантажних вагонів згідно зі специфікацією № 2 на суму 4 538 293,73 грн відповідачем в повному обсязі не виконано, позивачем нараховано відповідачеві штрафні санкції за договором від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ наступним чином: сума договору складає: 4 538 293,73 грн з ПДВ, розмір штрафу: 20 % від суми договору, згідно п. 10.3 договору, 4 538 293,73 грн з ПДВ х 20/100 = 907 658,75 грн.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною сьомою статті 179 ГК України установлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини першої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов?язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов?язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з приписами частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов?язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов?язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов?язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами статті 526 ЦК України установлено, що зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов?язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов?язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За правилами частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами частини другої статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України).

За результатами закупівлі на відкритих торгах № ЦБД UА-2021-02-24-0009111-с 07 травня 2021 року між Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі начальника структурного підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (покупець) Потапова М.А. та в особі заступника начальника структурного підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Главіна М.Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЗАЛІЗНИЧНИК" (постачальник) в особі директора Костюка О.А. був укладений договір поставки № ПР/НХ-2196/НЮ, предметом якого є поставка запасних частин до вантажних вагонів згідно зі специфікацією № 1, яка є додатком №1 до вказаного договору.

Як встановлено судом згідно зі специфікацією №1 постачанню підлягає:

- кришка люка напіввагона нова згідно з кресленням 4106.45.100-СБ у кількості 560 шт. за ціною 6 400,00 грн без ПДВ, на суму 3 584 000,00 грн без ПДВ;

- 50 % верхнього листа проміжної балки згідно з кресленням 726.02.129-К у кількості 509 шт. за ціною 350,97 грн без ПДВ, на суму 176 643,73 грн без ПДВ;

- вісь згідно з кресленням 4106.45.100-СБ у кількості 453 шт. за ціною 45,07 грн без ПДВ на суму 20 416,71 грн без ПДВ.

Загальна сума поставки складає 4 539 672, 53 грн, у т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 13.07.2021 до договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ його сторони збільшили ціну за одиницю товару та зменшили обсяги закупівлі, що знайшло своє відображення у специфікації № 2.

При цьому загальна сума договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ склала 4 538 293,73 грн у т.ч. ПДВ 756 382,29 грн.

Сторони у договорі також обумовили, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до прийманняття товару (п. 4.3 договору).

Зі сторони позивача рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту позивача щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов??язки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, що виконує його обов?язки) регіональної філії; заступник директора (особа, що виконує його обов?язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії (п. 4.3 договору).

Позивач не несе відповідальності та обов?язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, що визначені у п. 4.3 (п. 4.4. договору).

Позивач направив на адресу відповідача лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180, у якому просив здійснити постачання запасних частин до вантажних вагонів у повному обсязі згідно з договором поставки від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ на суму 4 538 293,73 грн з ПДВ.

Вказаний лист підписали заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий.

Однак, на думку суду, отриманий відповідачем у поштовому відправленні лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 про постачання запасних частин до вантажних вагонів у повному обсязі на суму 4 538 293,73 грн з ПДВ не може вважатися письмовою рознарядкою у розумінні п. 4.1 договору укладеного сторонами та слугувати підставою для початку перебігу установленого у цьому ж пункті 25-денного строку постачання товару.

Лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 підписали заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий.

Відповідно до п. 4.3 договору зі сторони позивача рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту позивача щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов?язки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; заступник директора (особа, що виконує його обов?язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов?язки) регіональної філії.

У п. 4.4 договору установлено, що позивач не несе відповідальності та обов`язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, що визначені у п. 4.3 договору.

Згідно з п. 5.1 розд. V "Керівництво філією" Положення про Регіональну філію "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" заступники директора Філії діють на підставі трудового договору, посадової інструкції, цього Положення, довіреності, виданої Товариством у встановленому порядку, та наказу про розподіл обов`язків між директором, заступниками директора, головним інженером та головним бухгалтером Філії, який затверджується директором Філії. У довіреності визначаються межі та обсяг повноважень заступників директора Філії на виконання дій від імені Товариства.

У п. 5.7 Положення про Регіональну філію "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" установлено, що будь-які договори, довіреності та інші документи, зокрема щодо листування з третіми особами (крім банківських документів) від імені Товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Товариства та третіх осіб лише в разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, скріплені підписами щонайменше двох уповноважених на це посадових осіб Філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (директор, заступники директора філії, керівники Структурних підрозділів Філії або інша уповноважена на це посадова особа Філії тощо).

Довіреності, правочини та інші вихідні документи від імені Товариства, адресовані третім особам, вважаються належним чином укладеними (вчиненими) Філією, якщо вони укладені (вчинені) відповідно до Статуту Товариства, внутрішніх документів Товариства та законодавства України.

Наявна у матеріалах справи довіреність Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" від 11.06.2021 посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О.В. та зареєстрована в реєстрі за № 2950 визначає повноваження директора Регіональної філії Борецького А.С., першого заступника директора Регіональної філії Дядюшкіна Д.І., заступника директора Регіональної філії з інфраструктури Віннічука О.М.

Позивачем не надано виданої Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" довіреності, якою заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий наділялися б повноваженнями, відповідно до яких підписаний ними лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 у відповідності з п. 5.7 Положення про Регіональну філію "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" вважався належним чином укладеним (вчиненим) і мав юридичну силу для Регіональної філії та/або Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" та ТОВ "ТД "ЗАЛІЗНИЧНИК".

Відповідно до п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ початок перебігу строку на поставку товару (25 робочих днів) визначається не лише відправленням покупцем письмової рознарядки поштовим відправленням, але і направленням з електронної адреси покупця A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua на електронну адресу постачальника tovtdz@gmail.com письмової рознарядки у відсканованому вигляді з обов?язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору.

Будь-яких доказів виконання умов п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ в частині направлення письмової рознарядки у відсканованому вигляді на електронну адресу постачальника tovtdz@gmail.com позивачем суду не надано.

Наведені вище обставини у їх сукупності та взаємозв?язку свідчать про те, що письмова рознарядка про постачання товару у розумінні п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ на адресу відповідача не направлялася, у зв`язку із чим встановлений у вказаному пункті договору строк постачання (25 робочих днів) не розпочав свого перебігу, а у відповідача не виникли зобов?язання щодо постачання на користь позивача запасних частин до вантажних вагонів впродовж установленого у п. 4.1 договору строку.

З огляду на викладене суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалами справи не підтверджуються, доводи позивача про те, що станом на 06.09.2021 зобов`язання по договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ відповідачем порушене.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наданий позивачем на підтвердження факту направлення рознарядки від 09.06.2021 № НЗ-1/НЗТ-1-3/234 на електронну пошту відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua «скріншот» не є належним та допустимим доказом щодо зазначеної обставини, оскільки він не відповідає приписам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 77 ГПК Ураїни визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» установлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з приписами статті 7 цього ж Закону електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке; засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» установлено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

За правилами статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» суб`єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях; строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Всупереч наведеним вище приписам позивачем не подано до суду ні самого електронного документа - направленої на електронну пошту відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua відсканованої рознарядки від 09.06.2021 № H3-l/H3T-l-3/234, ні його копії на папері, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

Наданий позивачем «скріншот» екрану монітора не відповідає наведеним вище вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не дозволяє ідентифікувати особу, яка своїм електронним підписом підписала документ, а тому не є належним та допустимим доказом щодо направлення позивачем на електронну пошту відповідача відсканованої рознарядки від 09.06.2021 № НЗ-1/НЗТ-1-3/234.

Таке твердження кореспондується із висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, відповідно до яких «...Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, дійшли висновку, що надані позивачем роздруківки електронного листування не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами у справі. При цьому судами встановлено відсутність будь-яких доказів того, що копії договору та видаткової накладної, електронні листи, скріншоти яких наявні в матеріалах справи, створювалися у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», та що вони підписувалися електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача передбаченої п. 10.3 договору відповідальності за непоставку чи недопоставку товарів у вигляді штрафу у розмірі 20 % від суми договору та відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки з огляду на предмет та підстави заявленого позову не доведено порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача на час звернення до суду.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог та відшкодуванню останньому за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21 лютого 2022 року.

Суддя Ю.А. Джепа