Постанова

від 16.08.2022 по справі 920/1106/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2022 р. Справа№ 920/1106/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі Гончаренку О.С.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 17.08.2022.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 10.02.2022 (повний текст складено 21.02.2022)

у справі №920/1106/21 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім Залізничник"

про стягнення 907 658,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач, скаржник) звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім Залізничник" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 907 658,75 грн штрафу за порушення умов договору поставки від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ; витрати по сплаті судового збору в сумі 13 614,88 грн покласти на відповідача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем було порушено умови договору поставки від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ щодо поставки товару.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст рішення не отримано, опубліковано 23.02.2022 та у зв`язку з тим, що 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2102-ХІ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рознарядка № НЗЕ-5-3/179 від 30.07.2021 підписана позивачем з дотриманням правил двох підписів, уповноваженими на це посадовими особами - заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з рухомого складу Хитрим О.В. та заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з фінансово-економічних питань Шаповаловим С.М. Після отримання рознарядки від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 відповідач не заперечував про її невідповідність умовам договору, про що свідчить відсутність будь-яких листів (або інших документів).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1106/21.

Від Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи №920/1106/21.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 у зв`язку перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №920/1106/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2022 для розгляду справи №920/1106/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів. ено регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21. Відновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21. Призначено справу до розгляду на 17.08.2022.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача та відповідача надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2022 клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім Залізничник" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.

01.06.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Зокрема у своєму відзиві відповідач зазначає, що представник відповідача зазначає, що лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 підписали заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий. Відповідно до пункту 4.3 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ зі сторони позивача рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту позивача щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, шо виконує його обов`язки) регіональної філії; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії. У пункті 4.4 договору встановлено, що покупець не несе відповідальності та обов`язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, що визначені у пункті 4.3 договору.

Представник відповідача зазначає, що наявна у матеріалах справи довіреність Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 11.06.2021, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О.В. та зареєстрована в реєстрі за № 2950 визначає повноваження директора Регіональної філії Борецького А.С., першого заступника директора Регіональної філії Дядюшкіна Д.І., заступника директора Регіональної філії з інфраструктури Віннічука О.М. тому, як вважає представник відповідача, позивачем не надано виданої Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» довіреності, якою заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий наділялися б повноваженнями, відповідно до яких підписаний ними лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 у відповідності з пунктом 5.7 Положення про Регіональну філію «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» вважався належним чином укладеним (вчиненим) і мав юридичну силу для Регіональної філії та/або Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та відповідача у справі.

Також представник відповідача у відзиві зазначає, що відповідно до п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ початок перебігу строку на поставку товару (25 робочих днів) визначається не лише відправленням покупцем письмової рознарядки поштовим відправленням, але і направленням з електронної адреси покупця.Brazhnik@dp.uz.gov.ua на електронну адресу постачальника@gmail.com письмової рознарядки у відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору. Будь-яких доказів виконання умов п. 4.1 договору в частині направлення письмової рознарядки у відсканованому вигляді на електронну адресу постачальника@gmail.com позивачем при зверненні до суду не надано. Наведені вище обставини свідчать про те, що письмова рознарядка про постачання товару у розумінні п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ на адресу відповідача не направлялася, у зв`язку із чим встановлений у вказаному пункті договору строк постачання (25 робочих днів) не розпочав свого перебігу, а у відповідача не виникли зобов`язання щодо постачання на користь позивача запасних частин до вантажних вагонів впродовж установленого у п. 4.1 договору строку. Як наслідок, відсутні правові підстави для застосування до відповідача передбаченої п. 10.3 договору відповідальності за непоставку чи недопоставку товарів у вигляді штрафу у розмірі 20 % від суми договору.

05.08.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач у своїй відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача, наведених останнім у відзиві на апеляційну скаргу, та стосовно підписання рознарядки від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 двома заступниками директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» зазначає, що першим підписантом вказаної рознарядки є заступник директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з фінансово-економічних питань, який відповідно до п. 1.6.17 наказу від 17.12.2019 № 634 «Про розподіл обов`язків між директором регіональної філії, його заступниками, головним інженером, головним бухгалтером регіональної філії» має право на укладання договорів, зобов`язань, підписання документів від імені Філії на підставі довіреності. Другий підписант - заступник директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з рухомого складу визначений у рознарядці на виконання п. 4.3 договору та вимог п. 125 Статуту АТ «Укрзалізниця» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, який передбачає, що будь-які договори, довіреності, інші правочини та документи, а також банківські та фінансові документи від імені товариства повинні бути підписані щонайменше двома особами: членами правління та/або іншими уповноваженими на це особами. Такі договори, довіреності, правочини та документи від імені товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для товариства виключно у разі, коли вони скріплені двома підписами. Крім того, п. 11,12 довіреностей виданих заступнику директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з рухомого складу та заступнику директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з фінансово-економічних питань передбачає наявність у них відповідних повноважень на підписання фінансово-господарських документів, пов`язаних з укладанням та виконанням договорів. Пункт 1.5.12 наказу № 634 від 17.12.2021 заступник директора регіональної філії з рухомого складу має право на укладання договорів, зобов`язань, підписання документів від імені Філії на підставі довіреності. Таким чином, рознарядка № НЗЕ-5-3/179 від 30.07.2021 підписана позивачем з дотриманням правил двох підписів, уповноваженими на це посадовими особами - заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з рухомого складу Хитрим О.В. та заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» з фінансово-економічних питань Шаповаловим С.М.

Представники позивача та відповідача з`явилися в судове засідання 17.08.2022 та надали свої пояснення щодо апеляційної скарги.

В судовому засіданні 17.08.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 07.05.2021 між сторонами у справі укладено договір поставки № ПР/НХ-2196/НЮ (далі - договір) на суму 4 539 672,53 грн з ПДВ. Предметом договору є поставка відповідачем позивачу запасних частин до вантажних вагонів згідно зі специфікацією №1.

Якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам НД, які зазначені у специфікації № 1 (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 договору товар повинен бути поставлений відповідачем не пізніше 25 робочих днів від дня відправлення позивачем письмової рознарядки (підтвердженням відправлення відповідвчу є касовий чек та опис поштового відділення) та відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору на електронну адресу відповідача@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua.

Згідно з пуктом 4.2 договору відповідач повинен протягом доби перевірити надходження рознарядки на електронну адресу@gmail.com, підписати її з обов?язковим наклденням ЕЦП та направити її електронну адресу позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua. У випадку не підписання та не направлення рознарядки відповідачем на електронну адресу позивача, рознарадка вважається отриманою з дня її відправлення позивачем.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до приймання товару.

Зі сторони позивача рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту позивача щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії (п. 4.3 договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання- передачі товару (п. 4.5 договору).

Приймання товару здійснюється відповідно до рознарядок відповідальними особами визначеними наказом керівників дирекцій залізничних перевезень, служб, структурних підрозділів або уповноваженими на це довіреностями посадовими особами структурних підрозділів регіональної філії, що одержують товар (п. 4.8 дговору).

Акт приймання-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього договору та приймання товару, підписуються особами, що визначені у п. 4.8 договору (п. 4.9 договору).

Підтвердженням про одержання товару позивачем є підписана видаткова накладна обома сторонами, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином (п. 7.5 Договору).

Відповідно до пункту 10.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з умовами цього договору.

Пунктом 10.3 договору визначено, що відповідач за даним договором несе відповідальність:

- за несвоєчасну поставку товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, за прострочення поставки товару понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної суми, та позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши відповідача у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання;

- за постачання товарів неналежної якості відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару. У разі прострочення строку заміни товару на якісний та позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши відповідача у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання;

- за прострочення строків заміни товару на якісний та такий, що відповідає умовам договору, погоджених відповідно до пунктів 2.8, 7.4 договору, відповідач сплачує позивачу пеню розмірі 0,1 % від вартості товару, що має бути замінений, за кожен день прострочення;

- за непоставку чи недопоставку товарів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % від суми договору, та позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши відповідача у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання.

Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2021 (п. 14.1 договору).

13.07.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору, у відповідності до якої сума договору була встановлена 4 538 293,73 грн з ПДВ.

Позивач у позові зазначає, що 30.07.2021 ним на адресу відповідача направлено заявку № НЗЕ-5-3/180 із проханням в повному обсязі поставити продукцію у відповідності до умов вищезазначеного договору на суму 4 538 293,73 грн з ПДВ.

Останнім днем поставки продукції у відповідності до умов вищезазначеного договору є 06.09.2021.

Позивач зазнчає, що станом на 06.09.2021 зобов`язання по вищезазначеному договору контрагентом виконане частково. Має місце недопоставка продукції по вищезазначеному договору.

Відповідно до п. 4.1. товар повинен бути поставлений відповідачем не пізніше 25 робочих днів від дня відправлення позивачем письмової рознарядки (підтвердженням відправлення Постачальнику є касовий чек та опис поштового відділення) та відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору на електронну адресу відповідача@gmail.com з електронної адреси позивача.Brazhnik@dp.uz.gov.ua.

В обгрунтування вимог позивач зазначає, що 30.07.2021 ним на адресу відповідача направлено заявку № НЗЕ-5-3/180 із проханням в повному обсязі поставити продукцію, проте станом на 06.09.2021 зобов`язання щодо поставки запасних частин до вантажних вагонів згідно зі специфікацією № 2 на суму 4 538 293,73 грн відповідачем в повному обсязі не виконано, позивачем нараховано відповідачеві штрафні санкції за договором від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ наступним чином: сума договору складає: 4 538 293,73 грн з ПДВ, розмір штрафу: 20 % від суми договору, згідно п. 10.3 договору, 4 538 293,73 грн з ПДВ х 20/100 = 907 658,75 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що письмова рознарядка про постачання товару у розумінні п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ на адресу відповідача не направлялася, у зв`язку із чим встановлений у вказаному пункті договору строк постачання (25 робочих днів) не розпочав свого перебігу, а у відповідача не виникли зобов`язання щодо постачання на користь позивача запасних частин до вантажних вагонів впродовж установленого у п. 4.1 договору строку.

Також судом першої інстанції зазначено, що позивачем не подано до суду ні самого електронного документа - направленої на електронну пошту відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua відсканованої рознарядки від 09.06.2021 № H3-l/H3T-l-3/234, ні його копії на папері, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

Наданий позивачем «скріншот» екрану монітора не відповідає наведеним вище вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не дозволяє ідентифікувати особу, яка своїм електронним підписом підписала документ, а тому не є належним та допустимим доказом щодо направлення позивачем на електронну пошту відповідача відсканованої рознарядки від 09.06.2021 № НЗ-1/НЗТ-1-3/234.

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами Договору та положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що останній за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів того, що Договір у встановленому порядку оспорювався та визнався недійсним чи був розірваним.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною сьомою статті 179 ГК України установлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини першої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з приписами частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов?язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами статті 526 ЦК України установлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов?язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За правилами частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами частини другої статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України).

За результатами закупівлі на відкритих торгах № ЦБД UА-2021-02-24-0009111-с 07.05.2021 між Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі начальника структурного підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (покупець) Потапова М.А. та в особі заступника начальника структурного підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Главіна М.Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЗАЛІЗНИЧНИК" (постачальник) в особі директора Костюка О.А. був укладений договір поставки № ПР/НХ-2196/НЮ, предметом якого є поставка запасних частин до вантажних вагонів згідно зі специфікацією № 1, яка є додатком №1 до вказаного договору.

Як встановлено судом згідно зі специфікацією №1 постачанню підлягає:

- кришка люка напіввагона нова згідно з кресленням 4106.45.100-СБ у кількості 560 шт. за ціною 6 400,00 грн без ПДВ, на суму 3 584 000,00 грн без ПДВ;

- 50 % верхнього листа проміжної балки згідно з кресленням 726.02.129-К у кількості 509 шт. за ціною 350,97 грн без ПДВ, на суму 176 643,73 грн без ПДВ;

- вісь згідно з кресленням 4106.45.100-СБ у кількості 453 шт. за ціною 45,07 грн без ПДВ на суму 20 416,71 грн без ПДВ.

Загальна сума поставки складає 4 539 672, 53 грн, у т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 13.07.2021 до договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ його сторони збільшили ціну за одиницю товару та зменшили обсяги закупівлі, що знайшло своє відображення у специфікації № 2.

При цьому загальна сума договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ склала 4 538 293,73 грн у т.ч. ПДВ 756 382,29 грн.

Сторони у договорі також обумовили, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до прийманняття товару (п. 4.3 договору).

Зі сторони позивача рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту позивача щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обовязки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, що виконує його обовязки) регіональної філії; заступник директора (особа, що виконує його обовязки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії (п. 4.3 договору).

Позивач не несе відповідальності та обовязку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, що визначені у п. 4.3 (п. 4.4. договору).

Позивач направив на адресу відповідача лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180, у якому просив здійснити постачання запасних частин до вантажних вагонів у повному обсязі згідно з договором поставки від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ на суму 4 538 293,73 грн з ПДВ.

Вказаний лист підписали заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий.

Однак, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, що отриманий відповідачем у поштовому відправленні лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 про постачання запасних частин до вантажних вагонів у повному обсязі на суму 4 538 293,73 грн з ПДВ не може вважатися письмовою рознарядкою у розумінні п. 4.1 договору укладеного сторонами та слугувати підставою для початку перебігу установленого у цьому ж пункті 25-денного строку постачання товару.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 підписали заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий.

Відповідно до п. 4.3 договору зі сторони позивача рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту позивача щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії.

У п. 4.4 договору установлено, що позивач не несе відповідальності та обов`язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, що визначені у п. 4.3 договору.

Згідно з п. 5.1 розд. V "Керівництво філією" Положення про Регіональну філію "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" заступники директора Філії діють на підставі трудового договору, посадової інструкції, цього Положення, довіреності, виданої Товариством у встановленому порядку, та наказу про розподіл обов`язків між директором, заступниками директора, головним інженером та головним бухгалтером Філії, який затверджується директором Філії. У довіреності визначаються межі та обсяг повноважень заступників директора Філії на виконання дій від імені Товариства.

У п. 5.7 Положення про Регіональну філію "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" установлено, що будь-які договори, довіреності та інші документи, зокрема щодо листування з третіми особами (крім банківських документів) від імені Товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Товариства та третіх осіб лише в разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, скріплені підписами щонайменше двох уповноважених на це посадових осіб Філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (директор, заступники директора філії, керівники Структурних підрозділів Філії або інша уповноважена на це посадова особа Філії тощо).

Довіреності, правочини та інші вихідні документи від імені Товариства, адресовані третім особам, вважаються належним чином укладеними (вчиненими) Філією, якщо вони укладені (вчинені) відповідно до Статуту Товариства, внутрішніх документів Товариства та законодавства України.

Наявна у матеріалах справи довіреність Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" від 11.06.2021 посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О.В. та зареєстрована в реєстрі за № 2950 визначає повноваження директора Регіональної філії Борецького А.С., першого заступника директора Регіональної філії Дядюшкіна Д.І., заступника директора Регіональної філії з інфраструктури Віннічука О.М.

Водночас, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано виданої Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" довіреності, якою заступник директора регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалов та заступник директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрий наділялися б повноваженнями, відповідно до яких підписаний ними лист від 30.07.2021 № НЗЕ-5-3/180 у відповідності з п. 5.7 Положення про Регіональну філію "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" вважався належним чином укладеним (вчиненим) і мав юридичну силу для Регіональної філії та/або Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" та ТОВ "ТД "ЗАЛІЗНИЧНИК".

Відповідно до п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ початок перебігу строку на поставку товару (25 робочих днів) визначається не лише відправленням покупцем письмової рознарядки поштовим відправленням, але і направленням з електронної адреси покупця.Brazhnik@dp.uz.gov.ua на електронну адресу постачальникаvtdz@gmail.com письмової рознарядки у відсканованому вигляді з обов`язковим накладенням ЕЦП керівника підрозділу, відповідального за укладання договору.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, будь-яких доказів виконання умов п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ в частині направлення письмової рознарядки у відсканованому вигляді на електронну адресу постачальника@gmail.com позивачем суду не надано.

Наведені вище обставини у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про те, що письмова рознарядка про постачання товару у розумінні п. 4.1 договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ на адресу відповідача не направлялася, у зв`язку із чим встановлений у вказаному пункті договору строк постачання (25 робочих днів) не розпочав свого перебігу, а у відповідача не виникли зобов`язання щодо постачання на користь позивача запасних частин до вантажних вагонів впродовж установленого у п. 4.1 договору строку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалами справи не підтверджуються, доводи позивача про те, що станом на 06.09.2021 зобов`язання по договору від 07.05.2021 № ПР/НХ-2196/НЮ відповідачем порушене.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що наданий позивачем на підтвердження факту направлення рознарядки від 09.06.2021 № НЗ-1/НЗТ-1-3/234 на електронну пошту відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua «скріншот» не є належним та допустимим доказом щодо зазначеної обставини, оскільки він не відповідає приписам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 77 ГПК Ураїни визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» установлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з приписами статті 7 цього ж Закону електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке; засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» установлено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

За правилами статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» суб`єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях; строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Всупереч наведеним вище приписам позивачем не подано колегії суддів ні самого електронного документа - направленої на електронну пошту відповідача tovtdz@gmail.com з електронної адреси позивача A.Brazhnik@dp.uz.gov.ua відсканованої рознарядки від 09.06.2021 № H3-l/H3T-l-3/234, ні його копії на папері, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, наданий позивачем «скріншот» екрану монітора не відповідає наведеним вище вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не дозволяє ідентифікувати особу, яка своїм електронним підписом підписала документ, а тому не є належним та допустимим доказом щодо направлення позивачем на електронну пошту відповідача відсканованої рознарядки від 09.06.2021 № НЗ-1/НЗТ-1-3/234.

Таке твердження кореспондується із висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, відповідно до яких «...Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, дійшли висновку, що надані позивачем роздруківки електронного листування не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами у справі. При цьому судами встановлено відсутність будь-яких доказів того, що копії договору та видаткової накладної, електронні листи, скріншоти яких наявні в матеріалах справи, створювалися у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», та що вони підписувалися електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення».

Враховуючи викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача передбаченої п. 10.3 договору відповідальності за непоставку чи недопоставку товарів у вигляді штрафу у розмірі 20 % від суми договору, у зв`язку із чим судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог.

З огляду на доводи скаржника про те, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні послався на ненадання позивачем довіреності, якою заступника регіональної філії з фінансово-економічних питань С.М. Шаповалова та заступника директора регіональної філії з рухомого складу О.В. Хитрого наділено повноваженнями на підписання рознарядки, не звернувши при цьому уваги на належним чином завірену довіреність на Шаповалава С.М. та Хитрого О.В. та наказ про розподіл обов`язків між директорам регіональної філії, його заступниками від 17.12.2019 №634, які були подані до місцевого суду разом з відповіддю на відзив, слід зазначити наступне.

У ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України установлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За правилами ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки копії довіреностей на Шаповалава С.М. і Хитрого О.В. та наказ про розподіл обов`язків між директорам регіональної філії, його заступниками від 17.12.2019 №634 були подані позивачем з порушенням строку, встановленого у ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а позивач при їх поданні до суду не обґрунтував неможливість подання цих доказів у встановлений ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України строк з причин, що не залежали від нього, судом першої інстанції правомірно не надано правової оцінки даним копіям довіреностей, та не враховано їх при ухваленні оскаржуваного рішення.

Наведене вище у своїй сукупності та взаємозв`язку об`єктивно свідчить про безпідставність та помилковість доводів апеляційної скарги, які не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених у оскаржуваному рішенні.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційних скаргах обставин.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2022 у справі №920/1106/21 - залишити без змін.

Матеріали справи №920/1106/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено 26.08.2022.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала