Ухвала

від 21.02.2022 по справі 320/8548/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 320/8548/20

адміністративне провадження № К/990/4414/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №320/8548/20 за позовом Комунального підприємства теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради до Антимонопольного комітету України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЕНЕРГОПРОМ , Товариство з обмеженою відповідальністю МАКС ГРУПП ТЕХНОЛОДЖИ про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради пред`явило позов до Антимонопольного комітету України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЕНЕРГОПРОМ , Товариство з обмеженою відповідальністю МАКС ГРУПП ТЕХНОЛОДЖИ , у якому просило:

- визнати протиправним рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27 серпня 2020 року №16199-р/пк-пз, яким зобов`язано комунальне підприємство теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради скасувати рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю МАКС ГРУПП ТЕХНОЛОДЖИ , код ЄДРПОУ 41834643, переможцем процедури закупівлі - ДК 021:2015:44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі , оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2020-06-19-004348-c;

- скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27 серпня 2020 року №16199-р/пк-пз, яким зобов`язано комунальне підприємство теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради скасувати рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю МАКС ГРУПП ТЕХНОЛОДЖИ , код ЄДРПОУ 41834643, переможцем процедури закупівлі - ДК 021:2015:44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі , оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2020-06-19-004348-c.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, позов задоволено:

- визнано протиправним рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27 серпня 2020 року №16199-р/пк-пз, яким зобов`язано комунальне підприємство теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради скасувати рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю МАКС ГРУПП ТЕХНОЛОДЖИ , код ЄДРПОУ 41834643, переможцем процедури закупівлі - ДК 021:2015:44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі , оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2020-06-19-004348-c;

- скасовано рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27 серпня 2020 року №16199-р/пк-пз, яким зобов`язано комунальне підприємство теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради скасувати рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю МАКС ГРУПП ТЕХНОЛОДЖИ , код ЄДРПОУ 41834643, переможцем процедури закупівлі - ДК 021:2015:44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі , оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2020-06-19-004348-c.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Антимонопольний комітет України звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 28 січня 2022 року.

Скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Одночасно з цим, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення .

Враховуючи, що справа №320/8548/20 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, як на підставу звернення до суду із касаційною скаргою скаржник посилається на підпункт а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України й вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду покликається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно можливості не відхиляти замовником тендерну пропозицію учасника відповідно до вимог статті 31 Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року №922-VIII, у разі ненадання документу належного змісту, який передбачався умовами тендерної документації, а також відсутність інформації, що вимагалась у інших документах.

Суд наголошує, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно зазначити щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Проте, в порушення зазначених вимог, скаржник належним чином не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідної норми права та як, на думку заявника, відповідна норма повинна була застосовуватися.

Суд звертає увагу скаржника, що фактичне посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є належною підставою для відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

У решті доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи та їх переоцінки, цитування нормативно правових актів, що виходить за межі повноважень касаційного суду та не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу Антимонопольного комітету України належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року.

У касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв`язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №320/8548/20 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради до Антимонопольного комітету України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЕНЕРГОПРОМ , Товариство з обмеженою відповідальністю МАКС ГРУПП ТЕХНОЛОДЖИ про визнання протиправним та скасування рішення повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

………………………….

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду