Вирок

від 21.02.2022 по справі 716/1814/20

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1814/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2022 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_5

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_6

з участю сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР під №12020265090000039 від 03.09.2020 року по обвинуваченню відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, не працює, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, військовозобов`язаний, раніше не судимий,

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.15 ч.2 ст.186 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_7 02.09.2020 року біля 18:00 год. перебуваючи в с.Горішні Шерівці, Заставнівського району, Чернівецької області на території рекреаційної зони Заставнівського державного спеціалізованого лісництва агропромислового комплексу, з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, із раптово виниклим умислом вирвав із поверхні столу 4 (чотири) дошки, які в подальшому взяв із собою та почав складати до багажного відділення автомобіля марки «Фіат» червоного кольору д.н.з. « НОМЕР_1 ». Будучи поміченим свідком ОСОБА_9 , зауваження останнього проігнорував та продовжив свої протиправні дії, погрузивши 4 (чотири) викрадені дошки до багажного відділення автомобіля «Фіат» червоного кольору д.н.з. « НОМЕР_1 ». Після приїзду свідка ОСОБА_10 та його вимоги повернути викрадені речі, обвинувачений ОСОБА_7 повернув вище зазначені дошки на основу столу із якого їх демонтував. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Вартість вищевказаних 4 (чотирьох) дощок згідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України №615-Р від 20.10.2020 року, становить 466 гривень 48 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а саме 4 (чотирьох) дощок, скоївши кримінальне правопорушення передбачене ст.15 ч.2 ст.186 ч.1 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 за наведених вище обставин свою вину в пред?явленому обвинуваченні не визнав, не визнав і обставин вчинення кримінального правопорушення та показав наступне. 02.09.2020 року він перебував в с.Чорнівка разом із своїм батьком ОСОБА_11 на автомобілі марки «Фіат» червоногокольору. Там на сміттєзвалищі вони завантажували в автомобіль дошки. В подальшому вони повертались додому через с.Горішні Шерівці та їх транспортний засіб заглох. Тато пішов по допомогу, а він через деякий час також пішов по допомогу та поїхав додому. Згодом, він повернувся на те місце, однак їх автомобіля вже там не було. Через деякий час його викликали в поліцію та повідомили про обставини справи. Показав, що він жодного столу не ламав та він не мав жодного наміру, щось вкрасти. Свідків, що допитані в судовому засіданні він не знає, з ними не спілкувався, однак бачив двох чоловіків на відстані. Також показав, що не мав сокири про яку йдеться в показах одного із свідків.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 , а також кваліфікацію кримінального правопорушення, оспорення фактичних обставин справи, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена належними та допустимими доказами наданими стороною обвинувачення, які були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується наступними доказами.

В судовому засіданні допитана представник юридичної особи, яка є потерпілою ОСОБА_6 , яка показала, що вона є майстром лісу в рекреаційній зоні та є відповідальною за ділянку лісу в с.Горішні Шерівці де сталися ці події. Там розміщені альтанки для відпочинку, майно належить ДСЛ АПК, а саме ДП «Чернівецьке лісництво». 02.09.2020 їй зателефонував свідок ОСОБА_10 та повідомив, що невідомий розбирає столик. Вона одразу зі своїм чоловіком приїхали туди на місце, де вона побачила транспортний засіб червоного кольору марки «Фіат» держаний номерний знак к НОМЕР_2 , а також обвинуваченого ОСОБА_7 . Там ще на місці були також свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . У обвинуваченого в автомобілі був відчинений багажник та не було задніх сидінь, були якісь дошки, а також сокира та цвяходер. Бруски від стільниці столу були вже вивантажені з автомобіля біля альтанки. Коли вона повідомила, що викликає поліцію, то обвинувачений втік та залишив свій автомобіль. Також представник потерпілого показала, що жодних претензій до обвинуваченого не має. Майно про яке йдеться, це чотири або п`ять напівбруса довжиною приблизно 2,5-3 метра з лакофарбовим покриттям. Вказане майно перебуває на обліку, однак балансова вартість майна є невідомою. Щодо міри покарання, то просила обвинуваченого ОСОБА_7 суворо не карати.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 02.09.2020 він був разом із другом ОСОБА_12 у вечірній час неподалік місця в лісі з альтанками, що в с.Горішні Шерівці. Там він побачив обвинуваченого ОСОБА_7 , який приїхав на автомобілі та був один. В подальшому останній сокирою почав виламувати стільницю столу альтанки, а саме бруси та складав в багажник по одному. Він підійшов та запитав для чого він це робить. Обвинувачений сказав, що він так хоче та продовжив. В свою чергу він поїхав в село, щоб повідомити про цю подію когось, побачив свідка ОСОБА_10 та все розповів. Разом із даним свідком вони повернулися. Свідок ОСОБА_10 почав сваритись з обвинуваченим та вимагав повернути виламані бруски на місце. В подальшому приїхала представник потерпілого ОСОБА_6 з своїм чоловіком. Вона також почала сварку із обвинуваченим та повідомила, що викликає поліцію. Тоді обвинувачений ОСОБА_7 втік з того місця.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав суду, що 02.09.2020 він перебував в с.Горішні Шерівці, оскільки там працює. Приблизно в післяобідній час його повідомив свідок ОСОБА_9 , з яким був ще один хлопець, про те, що невідома особа в рекреаційній зоні виламує дошки зі столу. Він приїхав на власному авто на місце та побачив обвинуваченого ОСОБА_7 , який був один, його автомобіль червоного кольору, в який вже частина виламаного брусу зі столу була завантажена. Він почав вимагати від обвинуваченого, щоб він перестав це робити та повернув всі зірвані бруси зі стільниці на місце. Останній послухав його та повернув бруси, які до цього вже завантажив в свій автомобіль, на місце поклавши їх на землю біля альтанки. В подальшому приїхала лісничий ОСОБА_6 та повідомила, що вони зараз викличуть поліцію. Почувши це, обвинувачений ОСОБА_7 втік.

Крім наведених вище показів обвинуваченого, представника потерпілого та свідків, вина обвинуваченого на думку суду є доведеною також і письмовими доказами кримінального провадження.

Зокрема з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.09.2020 року (а.с. 16-17) вбачається, що представник потерпілого ОСОБА_6 звернулася із заявою до поліції в якій вказала, що 02.09.2020 року приблизно о 18-00 годині невідома особа, перебуваючи на території рекреаційної зони Заставнівського ДСЛ АПК в с.Горішні Шерівці Заставнівського району пошкодила дерев`яний стіл, а саме вирвала чотири дошки.

Згідно протоколу огляду місця події від 02.09.2020 та фототаблиці до нього (а.с. 21-26), огляд проводився на території рекреаційної зони в с.Горішні Шерівці Заставнівського району. По периметру вказана зона огороджена дерев`яним парканом, вхід на неї здійснюється вільно. Там виявлено дерев`яний стіл коричневого кольору, який на момент огляду пошкоджений механічним шляхом, а саме вирвано чотири дошки довжиною 2,5 м. На відстані 30 м від рекреаційної зони виявлено автомобіль марки «Фіат» червоного кольору державний номерний знак к НОМЕР_2 . Даний автомобіль відчинено, в багажнику виявлено дерев`яні колоди та різні дерев`яні конструкції.

07.10.2020 проведено додатковий огляд місця події, який оформлено відповідним протоколом та фототаблицею до нього (а.с. 29-33). З вказаного протоколу вбачається, що він проведений у зв`язку з необхідністю проведення замірів дерев`яних колод зі стільниці столу. Також встановлено, що на момент такого огляду колоди закріплені до основи столу.

Як вбачається з висновку експерта №615-Р від 20.10.2020 (а.с. 41-43)., то ринкова вартість дров хвойної породи, у кількості 0,8232 м.куб., бувших у використанні, на момент вчинення кримінального правопорушення, станом на 02.09.2020, могла становити 466,48 грн. При цьому, як вбачається з дослідницької частини висновку, експертом у якості вихідних даних використано інформацію наведену в постанові про призначення експертизи від 09.10.2020. Необхідно також зазначити, що експерт при визначенні розрахунку ринкової вартості об`єкта дослідження для порівняння взяв подібні об`єкти бувші у використанні такі як дрова, дошка, брус, обрізки тощо.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2020 (а.с. 53-58), свідок ОСОБА_10 в присутності понятих впізнав особу, яка зображена на фотографії №1 (обвинувачений ОСОБА_7 ) та вказав, що саме ця особа вчиняла злочин.

З протоколу проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_10 від 07.10.2020 (а.с. 59-61), який зафіксований на відеофайл та оглянутий в судовому засіданні, вбачається, що даний свідок повністю підтвердив покази, що надані ним в судовому засіданні та детально розповів про події.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2020 (а.с. 64-70), свідок ОСОБА_9 в присутності понятих також впізнав особу, яка зображена на фотографії №2 (обвинувачений ОСОБА_7 ) та вказав, що саме ця особа вирвала дошки із дерев`яного столика.

З протоколу проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_9 від 18.09.2020 (а.с. 71-75), який зафіксований на відеофайл та оглянутий в судовому засіданні, вбачається, що даний свідок також повністю підтвердив покази, що надані ним в судовому засіданні та детально і послідовно розповів про події, які мали місце 02.09.2020.

Досліджені в судовому засіданні вищевказані письмові докази, покази представника потерпілого та свідків повністю узгоджуються між собою, є логічними та послідовними щодо предмету доказування. Вони є належними, оскільки прямо підтверджують існування обставин викладених в обвинувальному акті. Дані докази є також допустимими, оскільки отримані з дотриманням вимог процесуального законодавства.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просив суд визнати неналежними та недопустимими письмові докази надані стороною обвинувачення, а саме протокол огляду місця події від 02.09.2020 та протокол додаткового огляду місці події від 07.10.2020, оскільки вони проведені без прив`язки до адреси рекреаційної зони, що належить до земельної ділянки АПК. Крім того, проводити повторно таку слідчу дію не було необхідності.

На думку суду, зазначені стороною захисту обставини, не дають підстав для визнання вищевказаних доказів недопустимими та неналежними, оскільки отримані органом досудового розслідування з дотриманням норм процесуального законодавства та містять інформацію щодо предмета доказування. Відсутність в даних протоколах посилання на точну адресу пов`язане з тим, що події мали місце в лісів рекреаційній зоні.

Крім того, сторона захисту наполягала на тому, щоб суд визнав недопустимим доказом висновок експерта щодо визначення ринкової вартості майна. Оскільки на думку захисника, висновок зроблено щодо об`єму деревини в розмірі 0,8232 м.куб., що згідно довідки ДП «Заставнівського ДСЛ АПК» витрачено на виготовлення цілого столу, а не його стільниці.

Як зазначалось вже судом вище, даний висновок експертом здійснено на підставі вихідних даних, що містились в постанові слідчого про призначення експертизи, в тому числі з врахуванням вказаної довідки. Для розрахунку вартості об`єкта дослідження використано порівняльний аналіз цін на аналогічну продукцію (товар). Той факт, що експерт використав вихідні дані надані слідчим та взяв за основу визначення ринкової вартості об`єм дров хвойної породи в кількості 0,8232 м.куб., не може свідчити про недопустимість вказаного доказу. Адже, судовий експерт врахував обставини справи для подання вказаного висновку. Саме тому, зазначений письмовий доказ може бути покладений в основу вироку суду.

Крім того, стороною захисту також заявлено клопотання про визнання недопустимими письмових доказів сторони обвинувачення, а саме протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та слідчих експериментів із свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . На думку захисника, вказані докази мають ознаки «плодів отруєного дерева», оскільки отримані та здобуті стороною обвинувачення внаслідок порушення процедури проведення попередніх слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування, а також не підтверджують причетність обвинуваченого до подій.

З цього приводу суд зауважує наступне.

Доктрина «плодів отруйного дерева»(fruit of the poisonous tree)сформульована Європейським судом з прав людини у цілій низці справ. Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішенніпо справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Суд вважає, що підстав визнавати вищевказані письмові докази недопустимими з підстав зазначених стороною захисту чи будь-яких інших очевидно не має, оскільки судом вже надано аналіз письмовим доказам дослідженим до них. Останні визнані судом цілком належними та допустимими. Саме тому, підстав для застосування принципу «плодів отруєного дерева» не має в даному випадку.

Відносно показів обвинуваченого ОСОБА_7 даних ним в судовому засіданні, то суд вважає, що їх неможливо покласти в основу вироку. Невизнання ним своєї вини та разом з тим невизнання обставин скоєного є обраною ним лінією захисту. Суд вважає, що покази обвинуваченого є суперечливими та не узгоджуються з показами інших свідків та представника потерпілого, вони є плутаними та не містять деталізації, яка висловлена іншими учасниками процесу. Суд звертає увагу на той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 показав, що перебував на місці події із батьком ОСОБА_11 . Суд вживав заходів для виклику в судове засідання вказаного свідка з метою допиту, що відповідало бажанню сторони захисту та їх версії. Разом з тим, вказаний свідок жодного разу до суду не прибув, хоча судом вживалися заходи для виклику вказаного свідка в судове засідання. Стороною захисту, зокрема і самим обвинуваченим, не забезпечено прибуття вказаного свідка до суду з метою його допиту. Також сторона захисту не заявляла клопотання слідчому про допит такого свідка на стадії досудового розслідування. Про відсутність даного свідка на місці події та намагання сторони захисту спотворити події, свідчать покази представника потерпілого, свідків та фотоілюстрація №4, яка додана до протоколу огляду місця події від 02.09.2020. Так, з останньої вбачається, що переднє сидіння пасажира було зайнятим дерев`яними елементами, а тому об`єктивно було неможливим рухатись в даному транспортному засобі іншим особам окрім водія.

Що стосується самих дій обвинуваченого ОСОБА_7 , то вони були розпочаті як крадіжка, оскільки останній мав намір викрасти елементи дерев`яного столу, однак вказані дії були виявлені свідком ОСОБА_9 і, незважаючи на це, продовжені обвинуваченим з метою заволодіння цим майном.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але воно не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Це пов`язано з тим, що свідок ОСОБА_10 , а в подальшому і представник потерпілого, прибули на місце вчинення злочину та завадили обвинуваченому розпорядитися викраденим майном.

Обставини справи свідчать про відсутність події добровільної відмови від вчинення злочину, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 остаточно не припинив за своєю волею замаху на кримінальне правопорушення, хоча при цьому усвідомлював можливість доведення злочину до кінця.

Зазначення останнім того факту, що на місці події він ні з ким не спілкувався, та у нього взагалі не було приладдя для демонтажу брусків (сокири, цвяходера), спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Саме тому, жодних підстав для визнання обвинувачення необґрунтованим у суду не має. У суду також відсутні сумніви щодо невинуватості обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки встановлені в судовому засіданні обставини підтверджують наявність вини в його діях.

Даючи оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_7 , суд приходить до висновку, що вина останнього повністю доведена та його дії необхідно кваліфікувати за ст.15 ч.2 ст.186 ч.1 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, наявність пом?якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Відповідно довимог ст.65КК України,п.3Постанови ПленумуВСУ від24жовтня 2003року №7«Про практикупризначення судамикримінального покарання»,суд,призначаючи покарання,повинен урахуватиступінь тяжкостівчиненого злочину,особу винногота обставини,що обтяжуютьта пом`якшуютьпокарання.Визначаючи ступіньсуспільної небезпечностівчиненого злочину,суд повиненвиходити ізсукупності всіхобставин справи,зокрема,форми вини,мотиву іцілі,способу,обстановки істадії вчиненнязлочину,тяжкості наслідків,що настали.

Як вказує законодавець уст.50КК України,покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.68 КК України, суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_7 згідно вимог ст.ст. 66, 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

Зазначена стороною обвинувачення така пом`якшуюча покарання обставина як усунення заподіяної шкоди, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. Усунення заподіяної шкоди проявляється у відновленні попереднього стану предмета злочинного посягання, поверненні викраденого майна тощо. В даному випадку повернення такого майна відбулось внаслідок того, що свідок ОСОБА_10 перешкодив заволодіти викраденим майном обвинуваченому, а відновлення попереднього стану стільниці відбулось не внаслідок добровільних дій обвинуваченого. Більше того, останній повністю заперечив будь-які свої дії пов`язані з демонтажем брусів стільниці столу, а відтак суд не може враховувати таку обставину як пом`якшуючу. Відсутність претензій з боку представника потерпілого також не може свідчити про наявність такої обставини.

Суд, при призначенні покарання оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, доводи висловлені стороною захисту, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжкого злочину, характеристику особи винного, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є військовозобов`язаним, офіційно не працевлаштований, одружений та має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимий. Враховується також і думка представника потерпілого, яка вказала про відсутність претензій до обвинуваченого та просила його суворо не карати.

Згідно досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні орган пробації оцінив ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченою та ризик ймовірної небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб як середній та низький відповідно. На думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

З урахуванням вищевикладеного та обставин справи, стану здоров`я, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, йому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень із залученням до виконання безоплатних суспільно корисних робіт та контролем за його поведінкою відповідно до вимог КВК України.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, наслідкам, що настали, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Підстав для застосування судом вимог ст.69 КК України не встановлено, оскільки відсутня мінімальна необхідна кількість обставин, що пом?якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також урахування особи не дають змогу застосування такої норми.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України також не буде відповідати загальним засадам призначення покарання, а також не може бути призначено виходячи зі змісту диспозиції частини першої вказаної статті та призначеного покарання.

Питання про судові витрати необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.124 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення по ст.15 ч.2 ст.186 ч.1 КК України, що визнано судом доведеним, і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 490,35 гривень.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати, у зв`язку з відсутністю підстав для його застосування.

Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СУДДЯ ОСОБА_13