Рішення

від 10.02.2022 по справі 755/11917/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11917/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретарів - Івіної М.Ю., Передрій І.В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Степаненко Ю.М.,

представник відповідачів - адвокат Слободяник І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Кратія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної (немайнової) шкоди та збитків, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Кратія» звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної (немайнової) шкоди та збитків.

Згідно заявлених вимог представник позивача просить суд: визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ТОВ «Кратія» інформацію про нього, поширену ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у листі від 18 серпня 2020 року, а саме: «... ініціатором рейдерської атаки стала консалтингова компанія «Кратія»...»; зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спростувати поширену ними у листі

від 18 серпня 2020 за темою: «Повідомлення про критичне порушення принципу незалежності та рейдерське захоплення органу з оцінки відповідності ТОВ «Уні-Серт» недостовірну інформацію шляхом підготовки та направлення до компанії «Контрад Свісс СА» (Contrad Swiss SA) листа з наступним текстом спростування: «Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва визнано недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію інформацію про ТОВ «Кратія», поширену ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у листі від 18.08.2020 за темою: «Повідомлення про критичне порушення принципу незалежності та рейдерське захоплення органу з оцінки відповідності

ТОВ «Уні-Серт» на адресу компанії «Контрад Свісс СА» (Contrad Swiss SA), про те, що ТОВ «Кратія» є ініціатором рейдерської атаки ТОВ «Уні-Серт». У зв`язку з чим повідомляємо, що поширена нами інформація є недостовірною, негативною та порочить ділову репутацію ТОВ «Кратія»; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кратія» немайнову шкоду за порушення ділової репутації у розмірі 1 500 000,00 грн та збитки у сумі 2 500 000,00 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ТОВ «Кратія» створене у 2009 році та входить до групи компаній з однойменною назвою, що надають професійні регуляторні послуги з реєстрації, управління безпекою і якістю медичної продукції. Представник позивача зазначає, що за 12 років діяльності товариство надало послуги провідним світовим виробникам лікарських засобів, медичних виробів та медичної техніки, підприємство є членом Європейської Бізнес Асоціації з 2009 року. У серпні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розіслали іноземним діловим партнерам, виробникам медичних виробів, листи з ідентичним текстом, у яких поширили недостовірну та негативну інформацію про позивача, безпідставно звинувативши товариство у «рейдерській атаці» ТОВ «Уні-Серт», незаконному заволодінні його статутним капіталом та закцентувавшись на необхідності «покарання викрадачів корпоративних прав». Відповідачі, як автори листа, зазначили що «... ініціатором рейдерської атаки стала консалтингова компанія «Кратія», яка також надає послуги з питань оцінки відповідності на території України для вашої компанії». Представник позивача вважає, що дане твердження відповідачів про позивача є неправдивим, підриває доброчесну міжнародну репутацію останнього та має бути спростоване у встановленому законом порядку. Представник позивача зазначає, що ані сам позивач, ані його посадові особи ніколи не вчиняли ніяких рейдерських захоплень, не ініціювали їх проведення, не мали та не мають наміру взагалі втручатися у діяльність інших суб`єктів господарювання. Відповідачі безпідставно та умисно склади та підписали власноручно листи з недостовірною та негативною інформацією, чим спаплюжили ділову репутацію позивача перед іноземними партнерами. Листи відповідачів були розіслані в центральні офіси іноземних виробників, через що відновити престиж позивача буде вкрай важко. Твердження відповідачів про те, що «ініціатором рейдерської атаки стала консалтингова компанія «Кратія» дійсності не відповідають і покликані переконати контрагентів позивача у його не добропорядності як бізнес-партнера. На думку представника позивача, такі дії відповідачів порушують особисте немайнове право позивача - право на гідну ділову репутацію. 18 січня 2021 року адвокат позивача звернулася до експерта з запитом про проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи тексту перекладу листа від 18 серпня 2020 року від імені відповідачів, за наслідком проведення якої, експерт дійшла висновків, що інформація про позивача у листі від 18 серпня 2020 року від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однозначно є інформацією, яка не викликає схвалення, навпаки, викликає сумніви у доброчесності, добросовісності, законності, етичності діяльності, тобто є негативною інформацією про компанію «Кратія»; вказана інформація викладена у формі стверджувальних конструкцій, дану інформацію можна перевірити на відповідність дійсності, вона є фактичними твердженнями; інформація, поширена ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є негативною та несумісною з поняттям хорошої, позитивної ділової репутації, адже порочить ділову репутацію компанії «Кратія». На думку представника позивача, поширення відповідачами неправдивих тверджень про причетність позивача до рейдерських схем призвело до того, що довіра до діяльності товариства як в Україні, так і поза її межами, підірвана, контрагенти вимагають пояснень і гарантій від позивача, аби впевнитись у доброчесності останнього, через поширену відповідачами неправдиву інформацію скоротилась кількість потенційних бізнес-партнерів товариства. Крім того, представник позивача зазначає, що назва «Кратія» асоціюється на ринку з цілою групою компаній, діяльність яких, внаслідок протиправних дій відповідачів, також опинилася під загрозою. Власником товариства-позивача є ОСОБА_8 , яка також очолює групу компаній з однойменною назвою, з нею асоціюється назва «Кратія», а також репутаційне сприйняття самої компанії і її діяльності. За наслідком проведення психологічної експертизи, експерт дійшла наступних висновків: юридичній особі - ТОВ «Кратія» (в особі її власника - ОСОБА_8 ) завдано моральну (немайнову) шкоду діловій репутації внаслідок поширення щодо неї недостовірної та неправдивої інформації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у листі від 18 серпня 2020 року; у ОСОБА_8 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості та виникли внаслідок поширення недостовірної та негативної інформації про компанію «Кратія» та її професійну діяльність. Крім того, експерт встановив, що можливий розмір грошової компенсації юридичній особі - ТОВ «Кратія» за завдану моральну (немайнову) шкоду становить 1 000 000,00 грн, проте, на думку представника позивача, під час встановлення остаточної суми компенсації необхідно звернути увагу на час, який буде витрачений на судовий розгляд справи, наслідки заподіяні компанії «Кратія» на час прийняття судового рішення та на інші значущі фактори (докази, документи, покази свідків тощо), які можуть з`явитися як додаткові обставини під час розгляду справи судом та змінювати суму компенсації. Враховуючи викладене, а також висновки експерта, позивач вважає обґрунтованим стягнення з відповідачів моральної (немайнової) шкоди у сумі 1 500 000,00 грн. Крім того, зазначає, що відповідачі не вчинили жодних дій аби добровільно спростувати інформацію, у зв`язку з чим позивач та його посадові особи регулярно продовжують надавати пояснення іноземним партнерам аби відновити підірвану репутацію. Зазначає, якщо порівняти прибуток позивача з першим півріччям (2020 року) то за рік дохід позивача впав на 2 414 654,94 грн. На думку представника позивача, це є свідченням чіткого причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідачів та негативними наслідками, що настали для позивача - підривом престижу останнього в очах партнерів, і прямими збитками у вигляді неотриманого доходу на суму 2 500 000,00 грн. (т.1 а.с.81-88)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. (т.1 а.с.146-148)

Також ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року відмовлено в задоволені заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Кратія» - адвоката Фоміна Д.І. про забезпечення позову. (т.1 а.с.149-151)

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

19 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Слободяника І.П., в якому представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що відповідачі не визнають обставини, викладені в позовній заяві. У відзиві зазначено, що в позовній заяві та долучених до неї документах відсутні відомості, ким створено групу компаній з однойменною назвою, не наведені назви таких компаній, не вказано контрагентів позивача, коли та яким світовим виробникам лікарських засобів, медичних виробів та медичної техніки позивачем надано послуги, в яких ЗМІ опубліковані статті позивача з професійних питань тощо. Крім того, в позові не зазначено, яким саме компаніям відповідачі в серпні 2020 року направили листи, інформація в яких спростовується, в який спосіб такі листи були відправлені, чи були ці листи отримані адресатами, чи ознайомлювались останні з їх змістом та чи мали листи хоч якийсь вплив на них та ділову репутацію позивача. На думку представника відповідачів, відповідачі та суд не повинні здогадуватися, листи до яких саме компаній заподіяли шкоду позивачу, проте це не має відображення в позовній заяві. Також зазначено, що позивачем не надано відомостей ким, коли та від кого одержані листи за підписами відповідачів, де знаходяться оригінали цих листів, хто та на якій підставі завіряв їх копії. Крім того, позивачем не надано жодного підтвердження тому, що оспорювані листи підірвали міжнародну репутацію позивача. Також у відзиві зазначено, що позивачем не надано жодного доказу тому, що позивач не є ініціатором рейдерської атаки на ТОВ «Уні-Серт», чи вживали вони будь-які дії з метою захоплення (шляхом підроблення документів) часток відповідачів в статутному капіталі ТОВ «Уні-Серт», чи відомі їм обставини заволодіння частками відповідачів в статутному капіталі вказаного товариства шляхом підроблення документів, чи перебувають нові власники часток відповідачів та керівники ТОВ «Уні-Серт» в службовій або іншій залежності від власників ТОВ «Кратія». Також у відзиві зазначено, що дії відповідачів не були спрямовані на підрив ділової репутації позивача шляхом поширення недостовірної інформації, а на повідомлення достовірної інформації про те, що ТОВ «Кратія» для вирішення спірних ситуацій може вчиняти незаконні дії з метою ініціювання рейдерського захоплення ТОВ «Уні-Серт». Проте позивач у позовній заяві не зазначив, що керівникам та засновникам ТОВ «Кратія» нічого невідомо про рейдерське захоплення часток відповідачів у статутному капіталі ТОВ «Уні-Серт», а лише використовує той факт, що судові процеси щодо повернення відповідачам викраденого у них майна ще тривають. Також у відзиві зазначено, що в позовній заяві відсутні будь-які відомості про те, хто та в який спосіб поширив підписані від імені відповідачів листи, адже факт підписання листа не є доказом того, що особа, яка його підписала поширювала відповідну інформацію. Крім того, на думку представника відповідачів, позивачем не наведено жодного реального факту, який би свідчив про те, що дії відповідачів заподіяли шкоду діловій репутації позивача, що наведена в листі інформація негативно вплинула на оцінку діяльності компанії, адже негативні наслідки від поширення інформації, яку позивач намагається видати за недостовірну, повинні бути реальними, а не уявними. На переконання представника відповідачів саме ТОВ «Кратія» зобов`язано довести невчинення ним дій з метою рейдерського захоплення ТОВ «Уні-Серт». Також у відзиві зазначено, що висновок долученої позивачем лінгвістичної експертизи тексту перекладу листа від 18 серпня 2020 року від імені відповідачів не є належним доказом, оскільки він є поверхневим та не ґрунтується на знанні всіх обставин справи. Крім того, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її честь, гідність чи ділову репутацію, а також інші немайнові права, вона вправі скористатися правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи. При цьому наклепом є лише умисне повідомлення завідомо недостовірної інформації про особу, а не судження відповідачів. При цьому в листах зазначено «За нашою інформацією…», що свідчить про повідомлення лише наявної у відповідачів інформації, яка не перевірена правоохоронними органами та судами, отже відповідачі не намагались надати відомостям більшого значення ніж оціночним судженням. Також у відзиві зазначено, що позивачем не надано жодного доказу заподіяння шкоди репутації ТОВ «Кратія». Щодо стягнення моральної шкоди у відзиві зазначено, що вказана вимога зводиться до стягнення такої шкоди на користь ОСОБА_8 , яка не є позивачем у справі. Висновок психологічної експертизи, на думку сторони відповідачів, зроблено на підставі ніким не перевіреної інформації, яка не підтверджена жодним доказом. Надана ОСОБА_8 експерту інформація сприймається останнім як правдива, проте перевірена експертом не була. Тому, на думку представника відповідачів, вказаний висновок не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом. За змістом відзиву також вбачається про незазначення в позовній заяві обґрунтування заподіяння ТОВ «Кратія» немайнової шкоди та про неподання позивачем доказів того, що зменшення прибутку позивача пов`язане з оспорюваними листами - наявності причинно-наслідкового зв`язку. (т.1 а.с.180-195)

27 жовтня 2021 року від представника позивача ТОВ «Кратія» - адвоката Степаненко Ю.М. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначила, що доводи обґрунтованості позовних вимог відповідачами не спростовані, на думку представника позивача, відповідачі відзивом підтвердили, що умисно підготували та відправили листи з негативною та недостовірною інформацією про позивача, маючи на меті її поширення та підірвання довіри до діяльності позивача. При цьому, на переконання представника позивача, саме на відповідачів покладається процесуальний обов`язок довести, що поширена ними інформація є достовірною, а долучені до відзиву документи не мають ніякого відношення до даної справи, адже в судових справах ані позивач ані його посадові особи не є стороною. Також у відповіді констатується, що позивач входить до групи компаній з однойменною назвою «Кратія», яка надає професійні регулярні послуги з реєстрації, управління безпекою і якістю медичної продукції, назва позивача широко відома на міжнародному ринку. Саме на адреси міжнародних партнерів позивача відповідачами в серпні 2020 року були направлені листи з негативною недостовірною інформацією. В результаті, уповноважені особи групи компаній «Кратія» були змушені виправдовуватись перед міжнародними партнерами та пояснювати безпідставність поширених відповідачами звинувачень. Проте, внаслідок протиправних дій відповідачів Contrad Swiss SA припинив своє співробітництво з групою компаній позивача, а ряд інших клієнтів зупинили роботу без будь-яких пояснень. Довідки про зменшення доходів позивача є доказами фінансових втрат позивача. Також, у відповіді зазначено, що на підтвердження наведених позивачем фактів та обґрунтованості заявлених вимог, позивачем надані висновки експертів, які є належними та беззаперечними доказами. Додатково у відповіді зауважено, що немає ніяких підстав вважати ТОВ «Кратія» або пов`язаних з ним осіб причетними до рейдерських атак, оскільки ані відносно товариства ані щодо його посадових осіб та/чи засновників жодного обвинувального вироку немає. Щодо долученого витягу з ЄРДР зазначено, що постановою слідчого кримінальне провадження закрите. (т.1 а.с.171-173)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (т.2 а.с.99-100)

Представник позивача ТОВ «Кратія» - адвокат Степаненко Ю.М. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив та додатково пояснила, що листи відповідачів були розіслані на адреси 6 або 8 міжнародних компаній, коло осіб, що отримали наведену в листах негативну інформацію є необмеженим. Також зазначила, що відповідачами не заперечується факт поширення інформації. Також пояснила, що моральна шкода полягає в збитках діловій репутації позивача, який є брендом, що асоціюється з ОСОБА_8 , отже немайнова шкода оцінюється через моральні страждання власника.

Також представником позивача подані до суду додаткові письмові пояснення, долучені до матеріалів справи (т.2 а.с.113-114)

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Слободяник І.П. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву та додатково пояснив, що, відповідачі нікому не доручали продаж своїх часток в ТОВ «Уні-Серт» та не були обізнані про їх реалізацію. Наразі триває розгляд судових справи за відповідними позовами відповідачів, проте через зміни в судовій практиці доводиться звертатися з новими позовами. Також за заявами відповідачів було розпочато кримінальне провадження за фактом підробки документів. Отже, мало місце рейдерське захоплення. Зазначив, що в позові не відображено, хто та в якій спосіб поширив відомості, відсутні докази того, що це зробили саме відповідачі (електронні адреси), також відсутні відомості про те, що листи надходили на офіційні адреси контрагентів позивача, відсутні докази заподіяння шкоди діловій репутації, припинення взаємовідносин з позивачем та підстав такого припинення. Також представник відповідачів надав оцінку висновкам експертів. Зазначив, що у відповідачів були підстави зробити оціночне судження, а не твердження про те, що рейдерське захоплення організовано (вчинено) позивачем. На думку представника рейдерське захоплення не є злочинним захопленням. Пояснив про свою необізнаність про те, хто готував листи (можливо адвокати), хто їх відправляв та кому. Також зазначив, що син ОСОБА_8 є дійсним власником компанії, а у відповідачів є лише єдина мета - повернути викрадене.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

У ч. 2 ст. 34 ГК України закріплено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

За приписами частин 1, 4, 7 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (надалі - Постанова Пленуму) під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Пунктом 5 Постанови Пленуму визначено, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

В п. 15 Постанови Пленуму роз`яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації є сукупність наступних обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Висновок про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є саме сукупність наведених у вказаній Постанові Пленуму обставин, викладено в постанові Верховний Суд від 10 червня 2020 року в справі № 404/3230/16-ц (провадження № 61-47450св18).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

При цьому пунктом 18 Постанови Пленуму визначено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п.19 Постанови Пленуму).

Згідно положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом позовної заяви, представник позивача просить визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ТОВ «Кратія» інформацію про нього, поширену ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у листі від 18 серпня 2020 року, а саме: «... ініціатором рейдерської атаки стала консалтингова компанія «Кратія»...»

За змістом статті 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Кратія» надало суду паперові копії трьох листів на бланку Адвокатського об`єднання «ПАВЛЕНКО ЛІГАЛ ГРУП» англійською мовою та їх переклади українською мовою (аналогічні за змістом), адресовані Contrad Swiss SA, Vogt Medical Vertrieb GmbH, TROGE MEDICAL GmbH від: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з темою: повідомлення про критичне порушення принципу незалежності та рейдерське захоплення органу з оцінки відповідності ТОВ «Уні-Серт», наприкінці листів зазначені А. Созанський, В. Біліченко та відображені підписи (т.1 а.с.11-17, 94-105), які, на думку позивача, підтверджують факт поширення відповідачами неправдивих і таких, що завдають шкоди діловій репутації позивача відомостей.

За змістом цих листів повідомлялось про рейдерське захоплення ТОВ «Уні-Серт» шляхом підробки статутних документів та документів, на підставі яких здійснювались реєстраційні дії в державних реєстрах. Листи містять посилання на рішення суду та розслідування кримінальних проваджень, розпочатих з метою повернення товариства законним власникам.

В листах зазначається: «За нашою інформацією, ініціатором рейдерської атаки стала консалтингова компанія «Кратія», яка також надає послуги з питань оцінки відповідності на території України для вашої компанії.»

Стороною позивача стверджується, що вказані листи надійшли на електронні адреси контрагентів позивача та були відправлені на ці адреси тобто поширені саме відповідачами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

За правилом статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як визначено частинами 1, 2 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Проте, згідно зі статтею 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Представник відповідачів у відзиві та усних поясненнях фактично не заперечував існування листа з вищевказаним змістом, проте пояснив, що цей лист можливо було складено адвокатами відповідачів та зазначав про відсутність доказів відправлення (поширення) цих листів відповідачами - відсутність даних про електронні адреси відправників, а також доказів отримання вказаних листів будь-ким із зазначених в листах адресатів - відсутність електронних адрес одержувачів.

При цьому сторона позивача не скористалась своїм правом та не заявила клопотання про витребування відповідних доказів судом.

Також позовна заява та інші складені представниками позивача заяви та пояснення не містять зазначення про наявність у позивача або іншої особи оригіналів вищевказаних листів.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Слід зазначити, що фотокопія нотаріального посвідчення перекладу з англійської мови на українську мову та підпису перекладача (а.с.13) не містить підпису представника позивача із проставленням дати, як це передбачено ч.8 ст.43 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року позовна заява була залишена без руху. (т.1 а.с.59-61)

Вказаною ухвалою суду доводилось до відома позивача про необхідність надання суду копій долучених до позовної заяви документів, оригінали яких знаходяться у позивача, посвідчених належним чином із проставленням дати.

На виконання вказаної ухвали суду представником позивача було подано прошитий на 54 аркушах пакет копій документів, скріплений печаткою адвокатського об`єднання та підписом представника позивача (т.1 а.с.89-142), серед яких відсутнє відповідне нотаріальне посвідчення перекладу.

На підтвердження отримання адресатами вищевказаних листів стороною позивача надано до суду паперові копії електронних документів з перекладом - листування ОСОБА_9 з ОСОБА_11 (фармацевт TROGE MEDICAL GmbH) та з ОСОБА_10 (менеджер Contrad Swiss SA) (т.2 а.с.87-94), які містять посилання на листи, отримані від адвокатів «Павленко Лігал Груп».

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що на адреси вищевказаних компаній надходили саме ті листи, що є предметом розгляду в даному позові - складені і підписані від імені відповідачів.

Крім того, листування з представником Contrad Swiss SA містить посилання на отримання документа в паперовому а не електронному вигляді.

Проте в матеріалах справи відсутні й докази направлення листа засобами поштового зв`язку саме відповідачами або одним із них.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність стороною позивача факту поширення інформації саме відповідачами.

Стосовно тверджень позовної заяви про те, що наведена у вказаних листах інформація «За нашою інформацією, ініціатором рейдерської атаки стала консалтингова компанія «Кратія» є недостовірною, а також протилежних тверджень сторони відповідачів, суд зазначає, що жодною із сторін не надано суду доказів в розумінні статтей 76-80 ЦПК України на підтвердження або спростування вказаних обставин.

При цьому, за загальним правилом, визначеним статтями 12, 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином саме на сторону позивача покладається обов`язок довести, що така інформація є недостовірною.

Посилання сторони позивача на те, що саме на відповідача покладено обов`язок довести правдивість такої інформації суперечить як принципам змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, так і змісту статті 277 ЦК України, частину третю якої виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27.03.2014.

На підтвердження позовних вимог стороною позивача також подано до суду висновок лінгвістичної експертизи за текстом перекладу листа від 18 серпня 2020 року від імені А. Созанського та ОСОБА_2 , складений на замовлення ТОВ «Кратія» 10 лютого 2021 року експертом Експертно-дослідної служби України - доктором юридичних наук, професором Будко Т.В., яка має вищу філологічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 1.4. - «Семантико-текстуальне дослідження писемного та усного мовлення», стаж експертної роботи з 1986 року. (т.1 а.с.106-118)

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. (ч.3 ст.102 ЦПК України)

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

За змістом висновків вказаного експертного дослідження, зазначена в листі інформація викладена у формі фактичних тверджень, які є несумісними із поняттям позитивної репутації, тобто є негативною інформацією, викладеною у формі фактичних тверджень, яка за умови її невідповідності дійсності, порочить ділову репутацію компанії «Кратія».

Вказаний висновок є повним та науково обґрунтованим, експерт при складанні висновку не вийшов за межі своїх спеціальних знань у галузі мовознавства, в ньому наведена констатація об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-експертних досліджень.

Тому суд не приймає доводи представника відповідача щодо неналежності вказаного доказу.

Разом із тим, як вже зазначалось вище, невідповідність дійсності викладеної в листі інформації не доведена стороною позивача та не є предметом дослідження лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальності «Кратія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ТОВ «Кратія» інформацію про нього, поширену ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у листі від 18 серпня 2020 року, а саме: «... ініціатором рейдерської атаки стала консалтингова компанія «Кратія»...» та зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спростувати поширену ними у листі від 18 серпня 2020 року інформацію, внаслідок недоведеності позивачем вказаних вимог позовної заяви.

Також позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кратія» немайнової шкоди за порушення ділової репутації у розмірі 1 500 000,00 грн та збитків у сумі 2 500 000,00 грн.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України).

На підтвердження вимоги про стягнення моральної шкоди, стороною позивача надано висновок експерта №724-1/06/2021 за результатами проведення психологічної експертизи, складений 20 червня 2021 року експертом в галузі психології Експертно-дослідної служби України - О.А. Мінчевою, за висновком якого юридичній особі - ТОВ «Кратія» (в особі її власника ОСОБА_8 ) завдано моральну (немайнову) шкоду діловій репутації внаслідок поширення щодо неї недостовірної інформації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у листі від 18 серпня 2020 року. У ОСОБА_8 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості та виникли внаслідок поширення недостовірної та негативної інформації про компанію «Кратія» та її професійну діяльність. Можливий розмір грошової компенсації юридичній особі - ТОВ «Кратія» (в особі її власника ОСОБА_8 ) за завдану моральну (немайнову) шкоду становить 1000000,00 (один мільйон) грн. (т.1 а.с.120-138)

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 9 частини 2 статті 16 ЦК України).

Позивачем у справі є юридична особа.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Отже, в цій справі підлягає з`ясуванню питання наявності чи відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої юридичній особі приниженням її ділової репутації протиправними, на думку позивача, діями відповідачів.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже обов`язковою умовою для відшкодування немайнової шкоди є наявність вини відповідачів, яка в даному судовому провадженні стороною позивача не доведена, вимога про стягнення немайнової шкоди є похідною від перших вимог позиву, тому задоволенню в межах розгляду даної справи не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За визначенням частини 2 вказаної статті, збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Що стосується вимоги позову про стягнення збитків, спричинених розповсюдженням інформації відповідачами, то суд також не вбачає підстав для її задоволення, оскільки вона є похідною від першої вимоги позову, а стороною позивача не надано доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності на підтвердження тієї обставини, що внаслідок надіслання відповідачами листів контрагентам позивача, відбулось зменшення доходів позивача від реалізації робіт (послуг) ТОВ «Кратія», відображених в наданих позивачем довідках від 12 липня 2021 року (т.1 а.с.139-141).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись статями 15, 16, 22, 23, 91, 94, 200, 201, 275, 277, 299, 1167 Цивільного кодексу України, статтею 34 Господарського кодексу України, статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-81, 89, 95, 100, 102, 141, 209, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальності «Кратія» ( ЄДРПОУ 36798221, місцезнаходження: 04107, м.Київ, вул.Багговутівська, буд.17-21) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної (немайнової) шкоди та збитків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2022 року.

Суддя: