Ухвала

від 18.02.2022 по справі 2-490/09

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-490/09

Провадження №4-с/190/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Пронської Т.В.

державного виконавця - Геза А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданніскаргу адвоката Таліпової Альони Георгіївни, яка діє від імені скаржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи - старший державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Геза Анастасія Сергіївна, стягувач ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності старшого державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

08.02.2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Таліпова А.Г. звернулася до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Геза А.С. по виконавчому провадженню №17383409 щодо не зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ Приватбанк на ім`я ОСОБА_1 , та зобов`язати державного виконавця зняти арешт з зазначеного рахунку. Одночасно просить стягнути на його користь понесені витрати, пов`язані з отриманням ним правової допомоги.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає, що на виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження №17383409 з примусового виконання виконавчого листа №2-490/09 від 16.11.2009 року, виданого П`ятихатським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.10.2009 до досягнення повнолітнього віку на користь ОСОБА_2 . На підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.01.2021 року бухгалтерією ВП ДХЗ ДП ЗГЗК здійснюється утримання та перерахунок стягувачу аліментів у розмірі 50% від заробітної плати боржника, що підтверджується звітами про відрахування та листами ВП ДХЗ ДП ЗГЗК. Однак, 25.10.2021 року державним виконавцем Південного відділу ДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) було винесено постанову про арешт коштів боржника. На підставі вказаної постанови було накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ Приватбанк , на який скаржник отримує заробітну плату. Оскільки скаржник вважає, що вказана постанова є незаконною та такою, що порушує його права, 24.01.2022 року його представник звернувся до державного виконавця з клопотанням про зняття арешту з рахунку. В клопотанні поміж іншого було зазначено, що рахунок, на який накладено арешт державним виконавцем, є рахунком зі спеціальним режимом використання, на який боржнику зараховується заробітна плата, а тому накладенням арешту на рахунок, державний виконавець позбавив боржника засобів існування. Крім того зазначалося, що за місцем роботи боржника здійснюється відрахування по 50% із його заробітної плати на погашення заборгованості по аліментам. Однак, державним виконавцем в задоволенні клопотання було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до роз`яснень НБУ зазначений рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання, а лише поточним, а також на те, що на нього надходять й інші кошти.

З огляду на викладене, заявник, вважаючи неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з рахунку, що призначений для виплати заробітної плати, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 року, справу № 2-490/09, провадження №4-с/190/2/22, розподілено головуючому судді Кудрявцевій Ю.В.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року відкрито провадження у справі, призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні, зобов`язано старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Геза А.С. надати для огляду в судовому засіданні належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №17383409.

15.02.2022 року на виконання ухвали суду від 08.02.2022 року державний виконавець надав суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №17383409 з примусового виконання виконавчого листа № 2-490 від 16.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів.

Крім того, представник заінтересованої особи Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) надав суду відзив на скаргу, вказавши, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-490/09 від 16.11.2009, виданого П`ятихатським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.10.2009 до досягнення повнолітнього віку на користь ОСОБА_2 . При винесенні постанови про арешт коштів боржника, державний виконавець з метою забезпечення виконання рішень суду, діяв в межах та у спосіб, визначений законодавством. Отримуючи постанову державного виконавця про арешт рахунків, банк самостійно вирішує питання про можливість чи неможливість накладення арешту. Після отримання постанови державного виконавця, банк не повідомляв Відділ, що вказаний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання. Державний виконавець вважає, що рахунок боржника є поточним, оскільки на нього крім заробітної плати надходять і інші доходи. Зважаючи на те, що рахунок боржника не є рахунком зі спеціальним режимом використання, просить відмовити в задоволенні скарги.

У відповіді на відзив представником заявника зазначено, що інші кошти, які надходили на арештований рахунок, є коштами самого боржника, які перераховувались ним із своїх рахунків, а саме депозиту Скарбничка та карти Універсальна , і лише один платіж, який надійшов на рахунок боржника відповідає критеріям доходу (переказ з карти Приватбанку через додаток Приват24 , відправник ОСОБА_4 на суму 150,75 грн.). Таким чином вважає, що лише на ці кошти державним виконавцем можливо було накласти арешт. Крім того вважає, що при вирішенні питання про зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , державний виконавець повинен був врахувати обмеження в накладенні арешту (стаття 52 Закону №1404-УІІІ), вимоги п.1 ч.4 ст.59 Закону України Про виконавче провадження та наявності спеціальної процедури для звернення стягнення на заробітну плату. Отже, своєю бездіяльністю державний виконавець позбавив боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачених ст.2 ЗУ Про виконавче провадження . Щодо тверджень державного виконавця про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу, заперечує, посилаючись на п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України та зауважує, що Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги, сторони погодили вартість послуг на суму одна тисяча гривень, і відповідно до правового висновку, якого дійшов КАС ВС у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, - розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та витраченого часу представником а відтак, в даному випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов`язково.

В судовому засіданні, що призначене на 18.02.2022 року, в режимі відеоконференції приймала участь старший державний виконавець Геза А.С., інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Під час розгляду скарги старший державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Геза Анастасія Сергіївна, вимоги скарги не визнала, вважає її безпідставною. Зазначила, що під час примусового виконання рішення суду діяла в межах закону та наданих їй повноважень, а отже її дії є правомірними.

Вислухавши особу, дії якої оскаржуються, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини першої статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження №17383409 з примусового виконання виконавчого листа №2-490/09 від 16.11.2009 року, виданого П`ятихатським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.10.2009 до досягнення повнолітнього віку на користь ОСОБА_2 . В межах зазначеного виконавчого провадження постановою державного виконавця від 25 жовтня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_1 (а.с. 11 - копія постанови). За місцем роботи боржника ОСОБА_1 , з його заробітної плати здійснюються відрахування аліментів в розмірі 50% від заробітку (а.с.6).

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII(далі Закон№ 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - Закон № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Зазначене також підтверджується роз`ясненнями, викладеними в пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , відповідно до яких при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Разом з тим, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання (частина друга статті 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Подібні правові висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 916/2290/18.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України Про виконавче провадження на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20), Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15, та Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 755/21388/15-ц, у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 554/352/18, у постанові від 03 лютого 2021 року по справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20), у постанові від 01 вересня 2021 року по справі № 711/4732/16-ц (провадження № 61-3203св21).

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , яке обслуговує поточний рахунок заявника та на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку ОСОБА_1 виконало.

Повідомлення від банку про те, що на арештовані кошти заборонено звертати стягнення, до державного виконавця не надходили.

Разом з тим, боржник ОСОБА_1 через свого представника звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту із рахунку, відкритого для виплати заробітної плати, надавши одночасно з цим довідку АТ КБ Приватбанк про те, що у ОСОБА_1 в АТ КБ Приватбанк відкрито рахунок № НОМЕР_1 , на який переважно надходить заробітна плата, та додаткові рахунки (а.с. 20-21 - копія довідки).

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 07 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями7, 22, 46, 58, 68 Конституції України.

З урахуванням того, що державний виконавець не прийняв постанову про зняття арешту із рахунку боржника, та на даний час останній позбавлений можливості будь-яким іншим способом, окрім як звернення до суду з цією скаргою, захистити свої конституційно гарантовані права на отримання нарахованого заробітку (доходу), як засобу до існування, суд дійшов до висновку про можливість задоволення вимоги про скасування постанови державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Геза Анастасія Сергіївна, в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 , що відкритий в АТ КБ Приватбанк , як заробітна плата, адже, частиною 5 статті 59 Закону України Про виконавче провадження , яка регулює порядок, умови та підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно абзаців першого та другого пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Скаргу адвоката Таліпової Альони Георгіївни, яка діє від імені скаржника ОСОБА_1 , - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Геза Анастасії Сергіївнив рамках виконавчого провадження ВП №17383409 щодо не зняття арешту з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на рахунку № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570) на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язати старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Геза Анастасію Сергіївну скасувати постанову про арешт коштів боржника від 25.10.2021 року ВП №17383409, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться як заробітна плата на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570) на ім`я ОСОБА_1 та зняти арешт з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на зазначеному рахунку.

Стягнути з Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ним на отримання правової допомоги в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 22.02.2022 р.

Суддя Кудрявцева Ю.В.