Ухвала

від 10.01.2022 по справі 758/17808/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/17808/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року суддя Подільського районного суду м.Києва Рибалка Ю. В. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2021 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила надати їй додатковий строк для подання заяви про відкриття спадкової справи та про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 4 місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини, що складається із нерухомого майна, а саме: 1) 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка кадастровий номер 1423384500:01:002:0160 за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) квартира АДРЕСА_2 ; 4) неотримані за життя пенсійні виплати з вересня 2014 року.

ВССУ у своєму листі №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ №6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦКУ. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦКУ, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ Про нотаріат, свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна, а саме 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, земельної ділянки та квартири, розташованих в м. Донецьк.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.

Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 Про визначення територіальної підсудності справ територіальну підсудність цивільних справ Ворошилівського районного суду м. Донецька визначено за Селидівським міським судом Донецької області.

Враховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Подільському районному суду м.Києва, а підсудний Селидівському міському суду Донецької області вважаю за необхідне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за підсудністю направити до Селідівського міського суду Донецької області (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Пушкіна, буд. 4).

Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 187, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - передати за підсудністю для розгляду до Селидівського міського суду Донецької області (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Пушкіна, буд. 4).

Ухвала може бути оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 10.01.2022 р.

СуддяЮ. В. Рибалка