Рішення

від 29.08.2023 по справі 758/17808/21

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

758/17808/21

2/242/520/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 серпня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 20.12.2021 р. звернулася до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно. Вона звернулася до державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, проте отримала відмову через пропуск строку такого звернення.

Просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю чотири місяці з дна набрання рішенням законної сили.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Заяви та клопотання сторін.

Позивачка надала клопотання про витребування доказів та заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та без участі представника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 10.01.2022 р. постановлено матеріали справи передати за підсудністю до Селидівського міського суду Донецької області, яка була оскаржена представником позивачки.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.07.2022 р. витребувана справа № 758/17808/21.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.08.2022 р. поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження по справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.08.2022 р. закінчені підготовчі дії та справу призначено до судового розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.10.2022 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Подільського районного суду м.Київа від 10.01.2022 р. - без змін.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 30.06.2023 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 17.07.2023 р. витребувані докази за клопотанням позивачки.

Ухвалою від 19.07.2023 р. закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є чоловіком позивачки.

Законом для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Зі змісту позову вбачається, що позивачка звернулася до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав після смерті чоловіка. Листом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Буржинською Д.В. від 01.12.2021 р. їй було повідомлено про необхідність звернення до суду з заявою про продовження строку на прийняття спадщини.

Згідно відповіді нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась.

Зазначені обставини встановлені з документів в матеріалах справи.

Як підставу поважності пропуску строку для звернення до нотаріальної контори позивач зазначає, що документ, необхідний для звернення до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини та прийняття спадщини (свідоцтво про смерть), був отриманий з незалежних від неї причин лише 12.11.2021 р.

Суд вважає, що причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори, на які посилається позивачка, є поважними, а тому позовну заяву слід задовольнити.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ст..1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно матеріалів справи 16.11.2021 р. позивачка звернулася із заявою про відкриття та прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буржинської Д.В., яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Подільського району м.Київа. Ця заява є першою поданою заявою, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкоємців, а тому місцем відкриття спадщини є Подільський район м.Київа.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Пропуск строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, необхідною умовою застосування вказаної правової норми є поважність пропуску строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка через поважні причини пропустила строк на прийняття спадщини. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 200, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_2, ідентифікаційний номер юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , до Київської міської ради, код ЄДРПОУ 22883141, юридична адреса: м.Київ, вул..Хрещатик, 36, - про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю чотири місяці з дна набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2023 р.

Суддя