Ухвала

від 20.02.2022 по справі 904/343/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами

21.02.2022м. ДніпроСправа № 904/343/20

Суддя Бондарєв Е.М., за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О., розглянувши заяву Приватного підприємства "Верінет" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 11.06.2020 у справі

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, ідентифікаційний код 23359034)

до Приватного підприємства "Верінет" (51660, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Центральна, буд. 63, ідентифікаційний код 37677111)

про стягнення 486 178,00 грн. заборгованості з компенсації затрат пов`язаних із сумісним підвішування телекомунікаційних проводів

Представники:

Від позивача: Козак Т.В., довіреність, адвокат

Від відповідача (заявника): Крамаренко Г.М., ордер, адвокат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/343/20 від 11.06.2020, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2020 залишено без змін, позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Верінет" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 486 178,00 грн. заборгованості з компенсації затрат пов`язаних із сумісним підвішування телекомунікаційних проводів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 292,67 грн.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020, яке набрало законної сили 07.10.2020, видано 19.10.2020 наказ про примусове виконання у справі №904/343/20.

До Господарського суду Дніпропетровської області 31.12.2021 надійшла заява Приватного підприємства "Верінет" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 у справі №904/343/20, якою заявник просить суд:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Заява обґрунтована тим, що на момент розгляду судом справи №904/343/20, відповідач - ПП "Верінет" жодного разу не посилався на договір №12228 від 25.09.2014, оскільки останній було укладено з протоколом розбіжностей, а позивач неодноразово в листах вказував, що договір № 12228 від 25.09.2014 не набрав чинності і, відповідно, ПП "Верінет" вважало його не укладеним. Але в рамках розгляду справи № 904/8828/21 26.11.2021 ПП "Верінет" на електронну ІНФОРМАЦІЯ_1 від представника АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" Козак Т.В. отримано відзив на позовну заяву. В своєму відзиві АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зазначило, що договір про надання послуг № 12228 від 25.09.2014 набрав чинності з 01.12.2014 та діяв до 30.11.2015 (п. 7.1 договору в редакції протоколу розбіжностей).

Заявник стверджує, що під час розгляду справи №904/8828/21 з`ясувалось, що в період дії договору № 04002-00 від 04.03.2013 (з 04.03.2013 по 07.10.2020 - дата набрання судовим рішенням законної сили), який покладено в основу судового рішення про справі № 904/343/20, діяв ще один договір №12228 від 25.09.2014 набрав чинності з 01.12.2014 та діяв до 30.11.2015. Зазначена обставина є нововиявленою обставиною. Предметом і договору №04002-00 від 04.03.2013, і договору №12228 від 25.09.2014 є одні й ті ж самі лінії електропередач, на яких підвішені телекомунікаційні мережі ПП "Верінет". Зазначене твердження підтверджується копію договору №04002-00 від 04.03.2013 з додатками, актом звіряння, та копією договору №12228 від 25.09.2014 з додатками та актом звіряння.

Таким чином, заявник зазначає, що враховуючи, що АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" визнано, що протягом в період дії договору №04002-00 від 04.03.2013 (з 04.03.2013 по 07.10.2020 - дата набрання судовим рішенням законної сили), який покладено в основу судового рішення про справі №904/343/20, діяв ще один договір №12228 від 25.09.2014 набрав чинності з 01.12.2014 та діяв до 30.11.2015, і цей факт з`ясувався ПП "Верінет" саме 26.11.2021, зазначене дає підстави стверджувати, що дослідження в судовому засіданні тієї обставини, що в період, за який стягнуті грошові кошти за договором № 04002-00 від 04.03.2013, а саме з березня 2014 року по грудень 2019 року по справі №904/343/20, паралельно діяло два ідентичних за змістом та суттю договори, мало б наслідки прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте частині стягнутих сум. За логікою відповідача - якщо паралельно діяло два ідентичних договори, то по якому ж саме договору і за які конкретно періоди стягнуто кошти. Ця обставина щодо дії паралельно двох договорів в один і той же період є нововиявленою обставиною, яка не існувала на момент розгляду справи № 904/343/20, але ПП "Верінет" не було про неї відомо. Отже, заявник стверджує, що якщо б судом під час прийняття рішення було з`ясовано цю обставину, то можливо б в задоволенні позовних вимог по стягненню боргу за період з березня 2014 року по листопад 2015 року (включно) судом було б відмовлено, оскільки в цей період існували інші правовідносини, за іншим договором.

Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження з розгляду заяви за нововиявленими обставинами, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 31.01.22 о 15:00год.

До суду 25.01.2022 позивачем подано відзив яким просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №904/343/20 посилаючись на те, що твердження заявника про те, що договір №12228 від 25.09.2014 є нововиявленою обставиною, оскільки йому стало відомо про його існування лише з відзиву відповідача у справі №904/8828/21, не відповідають дійсності, адже, не можна визнавати в судовому порядку договір діючим, про існування якого не було відомо позивачу. Відтак, на думку АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", істотні обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні п.1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, тому, відсутні правові підстави для задоволенні заяви ПП "Верінет" про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.

Також АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зазначає, що заявником не надано ані актів наданих послуг, ані рахунків на оплату наданих послуг, ані доказів оплати вартості отриманих позивачем послуг за договором №12228 від 25.09.2014, як за період дії договору, так і після його закінчення. Таким чином, наявність укладеного договору №12228 від 25.09.2014, який не виконувався, сторонами, жодним чином не могла вплинути на результати розгляду справи №904/343/20. Крім того, договір №04002-00 діяв з 04.03.2013 по 03.03.2020, дана обставина встановлена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021, у справі №904/2881/20 та, відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не потребує доказуванню при розгляді даної справи.

Таким чином, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" стверджує, що існування договору №12228-00 жодним чином не могло б вплинути на результат розгляду справи №904/343/20, оскільки, ПП "Верінет" не сплачувало АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" вартість наданих послуг за вказаним договором.

Щодо строку подання заяви про перегляд судового рішення, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зазначає, що ПП "Верінет" ще 05.11.2021 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання діючим договору про надання послуг №12228 від 25.09.2014 (справа №94/8828/22). Тобто, заявнику було відомо про існування договору №12228-00, принаймні, з 05.11.2021. Таким чином, позивач вважає, що ПП "Верінет" пропущено процесуальний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Також, позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи - витрати на правову допомогу, що складають 50 000,00 грн.

До суду 31.01.2022 заявником подано клопотання про зупинення провадження у справі №904/343/20 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 у справі №904/88285/21. Клопотання обґрунтовано тим, що до набрання законної сили рішенням у справі №904/8828/21 заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 за нововиявленими обставинами розглядатись не може до апеляційним судом апеляційної скарги, оскільки факти, встановлені в рішенні по справі №904/8828/21 матимуть преюдиційне значення.

У судовому засіданні 31.01.2022оголошувалась перерва до 21.02.2022 о 10:00 год.

До суду 21.02.2022 заявником подана відповідь на відзив в якій зазначає, що посилання позивача, що визнання ним самим діючим в період дії договору №04002-00 від 04.03.2013 (з 04.03.2013 по 07.10.2020 - дата набрання судовим рішенням законної сили), який покладено в основу судового рішення по справі №904/343/20, ще одного договору - №12228 від 25.09.2014 не є нововиявленою обставиною є безпідставним, оскільки під час звернення з позовом до суду ПП "Верінет" цього відомо не було, і саме для визнання договору №12228 від 25.09.2014 діючим ПП "Верінет" зверталось до суду. Таким чином, строк для звернення до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відповідачем не пропущено.

Заявник стверджує, що якщо б судом під час прийняття рішення було з`ясована обставина щодо дії паралельно двох договорів в один і той же період то можливо б в задоволенні позовних вимог по стягненню боргу за період з березня 2014 року по листопад 2015 року (включно) судом було б відмовлено, оскільки в цей період існували інші правовідносини, за іншим договором. Визнання позивачем факту дії в спірний період, який досліджувався судом в справі №904/343/20 ще одного договору - №12228 від 25.09.2014 за яким у користуванні у ПП "Верінет" знаходились одні і ті ж опори ліній електропередач що й за договором №04002-00 від 04.03.2013, є істотним для розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства "Верінет" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 11.06.2020 у справі №904/343/20, з наступних підстав.

Проаналізувавши обставини справи та надавши оцінку доводам заявника і наданим доказам, суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до п.1 ч.2 ст.320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу рішення у справі №904/343/20, виходячи з такого.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано статтею 320 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення для правильного вирішення конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на висновок суду;

- уже існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття від повідного судового рішення;

- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це по тім, ні господарському суду, який розглядав справ.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 03 серпня 2018 року у справі №19/5009/1481/11, постанова від 03.04.2018 по справі № 910/6052/16 та постанова від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14).

В обґрунтування поданої заяви заявник послався на те, що на момент розгляду судом справи №904/343/20, відповідач - ПП "Верінет" жодного разу не посилався на договір №12228 від 25.09.2014, оскільки останній було укладено з протоколом розбіжностей, а позивач неодноразово в листах вказував, що договір № 12228 від 25.09.2014 не набрав чинності і, відповідно, ПП "Верінет" вважало його не укладеним. Але в рамках розгляду справи № 904/8828/21 26.11.2021 ПП "Верінет" на електронну ІНФОРМАЦІЯ_1 від представника АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" Козак Т.В. отримано відзив на позовну заяву. В своєму відзиві АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зазначило, що договір про надання послуг № 12228 від 25.09.2014 набрав чинності з 01.12.2014 та діяв до 30.11.2015 (п. 7.1 договору в редакції протоколу розбіжностей).

Тобто фактично заявник просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду даної справи.

Ухвалюючи цю ухвалу, суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі,

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник не можуть бути визначені нововиявленими фактами, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2015 у справі №904/6966/15, яке набрало законної сили 18.11.2015, встановлено, що правові підстави вважати договір №12228-00 від 25.09.2014 про надання послуг укладеним відсутні.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вищевикладеного, заява Приватного підприємства "Верінет" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 11.06.2020 у справі №904/343/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 у справі №904/343/20 слід залишити в силі.

Щодо клопотання Приватного підприємства "Верінет" про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом наведеної норми процесуального права підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як розгляд іншої справи іншим судом, пов`язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та об`єктивна неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.

При цьому, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи.

При цьому, наявність одразу обох цих обставин може бути достатньою процесуальною підставою для застосування ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що в даній справі існує об`єктивна можливість за наявними у справі доказами встановити факти та оцінити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, а тому з огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника про зупинення провадження у даній справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини клопотання заявника про зупинення провадження у справі №904/343/20 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 у справі №904/88285/21 не підлягає задоволенню.

Витрати заявника зі сплати судового збору за подання розглянутої заяви покладаються на Приватне підприємство "Верінет".

Керуючись положеннями статей 1, 2, 4, 7, 8, 13, 14, 15, 17, 73-79, 86, 230, 234, 235, 255, 257, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Верінет" про зупинення провадження у справі №904/343/20 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 у справі №904/88285/21.

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Верінет" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 11.06.2020 у справі №904/343/20.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 у справі №904343/20 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 21.02.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст. 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.

Дата складання повного тексту ухвали - 22.02.2022.

Суддя Е.М. Бондарєв