Постанова

від 28.06.2022 по справі 904/343/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/343/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від позивача: Козак Тетяна Вікторівна, довіреність №105/2022 від 14.03.2022 р., адвокат;

від відповідача: Крамаренко Ганна Миколаївна, ордер серії ДП №2166/007 від 02.12.2021 р., адвокат;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Верінет" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 року у справі № 904/343/20

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22)

до Приватного підприємства "Верінет" (51660, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Леніна, буд. 63)

про стягнення 486 178,00 грн. заборгованості з компенсації затрат, пов`язаних із сумісним підвішування телекомунікаційних проводів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/343/20 від 11.06.2020 року стягнуто з Приватного підприємства "Верінет" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 486 178,00 грн. заборгованості з компенсації затрат, пов`язаних із сумісним підвішування телекомунікаційних проводів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 292,67 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2020 року вказане рішення суду залишено без змін.

31.12.2021 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Приватного підприємства "Верінет" ( далі - ПП "Верінет") про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року у справі №904/343/20.

За змістом заяви заявник просить суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заява обґрунтована тим, що на момент розгляду судом справи №904/343/20, відповідач - ПП "Верінет" жодного разу не посилався на договір №12228 від 25.09.2014 року, оскільки останній було укладено з протоколом розбіжностей, а позивач неодноразово в листах вказував, що договір № 12228 від 25.09.2014 року не набрав чинності. Відповідно, ПП "Верінет" вважало зазначений договір не укладеним.

26.11.2021 року, в рамках розгляду справи № 904/8828/21, ПП "Верінет" від представника АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" Козак Т.В. отримано відзив на позовну заяву. В своєму відзиві АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зазначило, що договір про надання послуг № 12228 від 25.09.2014 року набрав чинності з 01.12.2014 року та діяв до 30.11.2015 року (п. 7.1 договору в редакції протоколу розбіжностей).

ПП "Верінет" вважає, що під час розгляду справи №904/8828/21 з`ясувалось, що в період дії договору № 04002-00 від 04.03.2013 року (з 04.03.2013 року по 07.10.2020 року (дата набрання судовим рішенням законної сили), який покладено в основу судового рішення про справі № 904/343/20, діяв ще один договір - №12228 від 25.09.2014 року, який набрав чинності з 01.12.2014 року та діяв до 30.11.2015 року. Зазначена обставина є нововиявленою обставиною. Предметом обох договорів - і договору №04002-00 від 04.03.2013 року, і договору №12228 від 25.09.2014 року, є одні й ті ж самі лінії електропередач, на яких підвішені телекомунікаційні мережі ПП "Верінет".

Заявник зазначав суду першої інстанції, що враховуючи, що АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" визнано, що в період дії договору №04002-00 від 04.03.2013 року, який покладено в основу судового рішення про справі №904/343/20, діяв ще один договір №12228 від 25.09.2014 року (набрав чинності з 01.12.2014 року та діяв до 30.11.2015 року), і цей факт з`ясувався ПП "Верінет" саме 26.11.2021 року, то є підстави стверджувати, що дослідження в судовому засіданні тієї обставини, що в період, за який стягнуті грошові кошти за договором № 04002-00 від 04.03.2013 року, а саме - з березня 2014 року по грудень 2019 року по справі №904/343/20, паралельно діяло два ідентичних за змістом та суттю договори. Це мало б наслідки прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте в частині стягнутих сум.

Ця обставина щодо дії паралельно двох договорів в один і той же період є нововиявленою обставиною, яка існувала на момент розгляду справи № 904/343/20, але ПП "Верінет" не було про неї відомо. Якщо б судом під час прийняття рішення було з`ясовано цю обставину, то можливо б в задоволенні позовних вимог по стягненню боргу за період з березня 2014 року по листопад 2015 року (включно) судом було б відмовлено, оскільки в цей період існували інші правовідносини, за іншим договором.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 року у справі № 904/343/20 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Верінет" про зупинення провадження у справі №904/343/20 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 року у справі №904/88285/21.

Відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Верінет" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 11.06.2020 року у справі №904/343/20.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року у справі №904/343/20 залишено в силі.

Ухвала суду мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявник фактично просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду даної справи №904/343/20.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Апелянт вважає, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 року прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи №904/343/20. Суд першої інстанції помилково визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, а його висновки таким обставинам не відповідають.

Вказує, що з огляду на мотивування спірної ухвали, незрозумілим є те, чому суд дійшов висновку, що відповідач фактично бажає, щоб суд здійснив переоцінку доказів. Також незрозумілим є те, що обставини справи, на які посилається заявник, не можуть бути визначені нововявленими фактами.

Скаржник зазначає, що мотивуючи своє рішення від 11.06.2020 року, господарський суд Дніпропетровської області, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", Верхньодніпровський район електричних мереж (далі - позивач, власник повітряних ліній (ПЛ)) та Приватним підприємством "Верінет" (далі - відповідач, власник телекомунікаційних мереж (ТМ)) 04.03.2013 року укладено договір №04002-00 на компенсацію затрат, пов`язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів; будь-які інші правовідносини між сторонами відсутні, укладений договір є чинним, докази оплати за зазначені позивачем у позовній заяві періоди відповідач не надав.

Отже, під час розгляду справи наявність будь яких інших правовідносин щодо підвіски телекомунікаційних ліній на опорах, що належать власнику повітряних ліній, (позивачу) судом не розглядалась та не вивчалась.

На момент розгляду судом справи № 904/343/20, відповідач ПП "Верінет" жодного разу не посилався на договір № 12228 від 25.09.2014 року, оскільки, як зазначалось вище, останній було укладено з протоколом розбіжностей, а позивач неодноразово в листах вказував, що договір № 12228 від 25.09.2012 року не набрав чинності і, відповідно, ПП "Верінет" вважало його не укладеним.

Але в рамках розгляду справи № 904/8828/21 26.11.2021 року ПП "Верінет" з відзиву представника АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" Козак Т.В. дізналось, що договір про надання послуг № 12228 від 25.09.2014 року, як вказував представник, набрав чинності з 01.12.2014 року та діяв до 30.11.2015 року ( п. 7.1 договору в редакції протоколу розбіжностей).

Таким чином, під час розгляду справи № 904/8828/21 з`ясувалось, що в період дії договору № 04002-00 від 04.03.2013 року (з 04.03.2013 року по 07.10.2020 року - дата набрання судовим рішенням законної сили), який покладено в основу судового рішення про справі № 904/343/20, діяв ще один договір - № 12228 від 25.09.2014 року (набрав чинності з 01.12.2014 року та діяв до 30.11.2015 року).

Зазначена обставина, на думку апелянта, є нововиявленою обставиною.

Предметом і договору № 04002-00 від 04.03.2013 року, і договору № 12228 від 25.09.2014 року є одні й ті ж самі лінії електропередач, на яких підвішені телекомунікаційні мережі ПП "Верінет". Зазначене твердження підтверджується копію договору № 04002-00 від 04.03.2013 року з додатками, актом звіряння, та копією договору № 12228 від 25.09.2014 року з додатками та актом звіряння.

Дослідження в судовому засіданні тієї обставини, що в період, за який стягнуті грошові кошти за договором № 04002-00 від 04.03.2013 року, а саме: з березня 2014 року по грудень 2019 року по справі № 904/343/20, паралельно діяло два ідентичних за змістом та суттю договори, мало б наслідки прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте в частині стягнутих сум. Ця обставина щодо дії паралельно двох договорів в один і той же період є нововиявленою обставиною, яка на існувала на момент розгляду справи № 904/343/20, але ПП " Верінет" не було про неї відомо.

Якщо б судом під час прийняття рішення було з`ясовано цю обставину, то можливо б в задоволенні позовних вимог по стягненню боргу за період з березня 2014 року по листопад 2015 року (включно) судом було б відмовлено, оскільки в цей період існували інші правовідносини, за іншим договором.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції належної оцінки цим доводам відповідача не надав.

Як визнає сам позивач, договір № 04002-00 від 04.03.2013 року діяв з 04.03.2013 року по 03.03.2020 року і дана обставина встановлена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року, що залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 року у справі № 904/2882/20.

Визнання позивачем факту дії в спірний період, який досліджувався судом в справі № 904/343/20, ще одного договору - № 12228 від 25.09.2014 року, за яким у користуванні у ПП "Верінет" знаходились одні і ті ж опори ліній електропередач, що й за договором № 04002-00 від 04.03.2013 року, є істотним для розгляду даної справи.

Договір № 12228 від 25.09.2014 року було укладено пізніше, ніж договір № 04002-00 від 04.03.2013 року, тому з`ясування питання: чи виконувались ці два договори паралельно і чи не стягнуто судом помилково плату з ПП "Верінет" в подвійному розмірі, можливо лише під час перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року по справі № 904/343/20 за нововиявленими обставинами.

Також скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 року по справі № 904/8828/21 за позовом ПП "Верінет" про визнання діючим договору про надання послуг № 12228 від 25.09.2014 року. В даному рішенні встановлено та підтверджено обставину, яка стала підставою для звернення із завою про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року по справі № 904/343/20 за новоявленими обставинами, а саме той факт, що протягом 2014-2015 років правовідносини між сторонами даного спору регулювались двома ідентичними договорами.

До набрання законної сили рішенням у справі № 904/8828/21 заява про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року за новоявленими обставинами розглядатись не може, оскільки факти, встановлені в рішенні по справі № 904/8828/21, матимуть преюдиційне значення.

Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 року у справі № 904/343/20. Направити справу № 904/343/20 для продовження розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року за нововиявленими обставинами до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Вказує на належну оцінку судом обставин, на які посилається скаржник як на нововиявлені обставини. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПП "Верінет" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 року у справі № 904/343/20; залишити її без змін; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно положень ст.255 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відмову в зупиненні розгляду справи не підлягає окремому апеляційному оскарженню.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення для правильного вирішення конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на висновок суду;

- уже існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття від повідного судового рішення;

- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це, ні господарському суду, який розглядав справу.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Заявник стверджує, що під час розгляду справи №904/8828/21 з`ясувалось, що в період дії договору № 04002-00 від 04.03.2013 року (з 04.03.2013 року по 07.10.2020 року - дата набрання судовим рішенням законної сили), який покладено в основу судового рішення про справі № 904/343/20, діяв ще один договір - №12228 від 25.09.2014 року, який набрав чинності з 01.12.2014 року та діяв до 30.11.2015 року. Існування договору №12228 від 25.09.2014 року і визнання його діючим зі сторони АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" є нововиявленою обставиною і підставою для перегляду рішення суду.

На думку колегії суддів суд першої інстанції належним чином оцінив вказані доводи заявника та вірно визначив, що підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відсутні.

Колегія суддів зауважує, що підстави та предмет позовних вимог визначає позивач.

Згідно ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі, що переглядається, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зазначало в позовній заяві, що заборгованість, про стягнення якої просив позивач, утворилась в ПП "Верінет" за договором № 04002-00 від 04.03.2013 року за період з березня 2014 року по грудень 2019 року.

В своїй заяві ПП "Верінет" взагалі не зазначило, яким чином існування договору № 12228-00 від 25.09.2014 року може вплинути на результат розгляду справи № 904/343/20.

Крім того, правова позиція скаржника є нелогічною, адже він сам зазначає, що у справі №904/8828/21 саме він звернувся з позовом до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання діючим договору про надання послуг № 12228 від 25.09.2014 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 року у справі №904/8828/21 в задоволенні позову відмовлено.

Отже, скаржником не доведено взагалі існування договору № 12228 від 25.09.2014 року між ним та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Щодо відмови суду у зупинення провадження по даній справі до апеляційного перегляду справи №904/8828/21, то такі висновки суду теж належним чином обгрунтовані.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом наведеної норми процесуального права підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як розгляд іншої справи іншим судом, пов`язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та об`єктивна неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.

При цьому, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана дана справа з справою, яка розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи.

У справі №904/343/20 суд вірно визначив, що дану справу можливо розглянути за наявними у ній доказами і правові підстави для задоволення клопотання заявника про зупинення провадження відсутні.

На час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2022 року у справі №904/8828/21 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 року у справі №904/8828/21 залишено без змін.

Отже, наявність нововиявлених обставин апелянтом не доведена, висновки оскаржуваного рішення не спростовані.

За викладеного апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, - ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 року у справі № 904/343/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя І.О. Вечірко

Повний текст складено 11.07.2022 року.