Рішення

від 20.02.2022 по справі 910/18128/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2022Справа № 910/18128/21

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Державного підприємства «Укрветсанзавод»

до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі філії «Баришівська»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанська птахофабрика»

про стягнення 24 810,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Укрветсанзавод» (надалі ДП «Укрветсанзавод») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі філії «Баришівська» (надалі ПНВК «Інтербізнес») про стягнення 24 810,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про переведення боргу №1 від 04.08.2020 позивачем отримано право вимоги до відповідача заборгованості, що виникла на підставі договору про утилізацію відходів №82 від 08.08.2018, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 23 340,00 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 046,78 грн., 3% річних у розмірі 189,92 грн. та інфляційних у розмірі 233,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Березанська птахофабрика» (надалі ТОВ «Березанська птахофабрика») як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, визначено строк для подання відзиву на позов та пояснень третьої особи протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив та/або відповідь на пояснення третьої особи (якщо такі будуть подані) протягом 5 днів з дня їх отримання, для подання відповіді на відзив та відповіді на пояснення третьої особи протягом 5 днів з дня їх отримання.

Вказана ухвала була вручена відповідачу та третій особі 20.11.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0105481481607 та №0105481481593, проте ані відзиву на позовну заяву, ані пояснення третьої особи до суду не надходило.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

08.08.2018 між ТОВ «Березанська птахофабрика» (замовник) та ДП «Укрветсанзавод» (виконавець) був укладений договір про утилізацію відходів №82 (надалі «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи по організації збирання, подальшої переробки та утилізації або видалення продуктів тваринного походження, які відносяться до ІІ та ІІІ категорії відходів, неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини, термін реалізації якої закінчився або яка не відповідає діючим вимогам і стандартам, згідно чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.3 Договору після утилізації відходів виконавцем, сторони складають акт, що підписується представниками сторін, що свідчить про відсутність у сторін претензій одна до одної.

На виконання умов Договору, ДП «Укрветсанзавод» надало, а ТОВ «Березанська птахофабрика» прийняло послуги на загальну суму 323 340,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1492 від 31.08.2018 та №1556 від 30.09.2018, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками підприємств.

За твердженням позивача, ТОВ «Березанська птахофабрика» не повністю розрахувалось за надані на підставі Договору послуги та має заборгованість у розмірі 23 340,00 грн.

04.08.2020 між ДП «Укрветсанзавод» (кредитор), ТОВ «Березанська птахофабрика» (первісний боржник) та ПНВК «Інтербізнес» (новий боржник) укладено договір про переведення боргу №1 (надалі «Договір переведення боргу»), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг (обов`язки), який виник при виконанні договору про утилізацію відходів №82 від 08.08.2018 (основний договір), укладеного між первісним боржником та кредитором. Первісний боржник зобов`язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із основним договором плату, і приймає на себе обов`язки первісного боржника перед кредитором за основним договором.

Пунктом 2.1 Договору переведення боргу передбачено, що первісний боржник має заборгованість перед кредитором на суму 23 340,00 грн. в т.ч. ПДВ, що виникла на підставі Договору про утилізацію відходів №82 від 08.08.2018. Первісний боржник підтверджує обсяг та підстави боргу.

Згідно з п. 2.4 Договору переведення боргу борг вважається переведеним на нового боржника, а останній набуває статусу зобов`язаної особи перед кредитором з моменту підписання цього договору.

Після набуття чинності даним договором про переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 23 340,00 грн. в т.ч. ПДВ шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок нового боржника або шляхом підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 3.1 Договору переведення боргу).

Відповідно до п. 4.1 Договору переведення боргу новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Згідно з п. 4.2 Договору переведення боргу за цим договором новий боржник стає зобов`язаним здійснити замість первісного боржника обов`язки останнього, що виникли на підставі основного договору.

Пунктом 4.3 Договору переведення боргу передбачено, що кредитор не заперечує проти зміни первісного боржника новим боржником і, підписуючи зі свого боку цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Новий боржник зобов`язується виконати обов`язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору (п. 5.1 Договору переведення боргу).

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором переведення боргу, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 23 340,00 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Із матеріалів справи вбачається, що з урахуванням положень ст. 520 Цивільного кодексу України та умов Договору переведення боргу до відповідача перейшли зобов`язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 23 340,00 грн.

Суд відзначає, що Договором переведення боргу не встановлено строку виконання відповідачем грошового зобов`язання із сплати позивачу 23 340,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30.07.2021 ДП «Укрветсанзавод» звернулось до ПНВК «Інтербізнес» з листом №42 від 26.07.2021, в якому просило погасити заборгованість у розмірі 23 340,00 грн. Лист було направлено засобами поштового зв`язку, що підтверджується копіями опису вкладення та накладної №0911311437774.

20.09.2021 ДП «Укрветсанзавод» звернулось до ПНВК «Інтербізнес» з претензією №86-1/21-277 від 20.09.2021, в якій черговий раз просило погасити заборгованість у розмірі 23 340,00 грн.

Відповідно до пункту 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання відповідачем листа №42 від 26.07.2021, а відтак, керуючись Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, відповідно до яких нормативні строки пересилання у межах області та між обласними центрами України операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають чотири дні, суд вважає його врученим відповідачу 05.08.2021.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав сплатити позивачу 23 340,00 грн. на підставі Договору переведення боргу не пізніше 12.08.2021, а відтак строк виконання такого грошового зобов`язання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 23 340,00 грн. на підставі Договору переведення боргу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ДП «Укрветсанзавод» про стягнення з ПНВК «Інтербізнес» заборгованості у розмірі 23 340,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 046,78 грн., інфляційних у розмірі 233,40 грн. та 3% річних у розмірі 189,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 26.07.2021 по 01.11.2021.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що умовами Договору переведення боргу відповідальності відповідача у вигляді нарахування пені за порушення строків сплати заборгованості не встановлено, а чинним законодавством України не визначений розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань за вказаними правовідносинами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Більш того, відповідно до ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та сторонами не доведено укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення пені, нарахованої позивачем.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Одним з видів забезпечення виконання зобов`язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання грошових зобов`язань, що виникли між сторонами, шляхом позадоговірного встановлення пені, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2015 у справі №916/4205/14.

Таким чином, підстави для стягнення пені відсутні.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом строк виконання грошового зобов`язання за Договором переведення боргу, інфляційні та 3% річних за період з 26.07.2021 по 12.08.2021 нараховані позивачем безпідставно.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 232,84 грн. та 3 % річних у розмірі 155,39 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПНВК «Інтербізнес» на користь ДП «Укрветсанзавод» заборгованості у розмірі 23 340,00 грн., інфляційних у розмірі 232,84 грн. та 3% річних у розмірі 155,39 грн. В задоволенні інших позовних вимог (пеня у розмірі 1 046,78 грн., інфляційні у розмірі 0,56 грн. та 3% річних у розмірі 34,53 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Укрветсанзавод» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, будинок 121 В; ідентифікаційний код 01200244) в особі філії «Баришівська» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (07534, Київська обл., Броварський р-н, с. Садове; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 42771820) на користь Державного підприємства «Укрветсанзавод» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 38519326) заборгованість у розмірі 23 340 (двадцять три тисячі триста сорок) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 155 (сто п`ятдесят п`ять) грн. 39 коп., інфляційні у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 2 171 (дві тисячі сто сімдесят одна) грн. 01 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий