Рішення

від 21.02.2022 по справі 910/20127/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2022Справа № 910/20127/21

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Інтерсіті Логістік

про розподіл судових витрат

у справі№ 910/20127/21, що була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Інтерсіті Логістік

доТовариства з обмеженою відповідальністю Карго Брок Сервіс ЛТД

простягнення 48 652,43 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/20127/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсіті Логістік (далі ТОВ Інтерсіті Логістік, позивач, заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю Карго Брок Сервіс ЛТД (далі ТОВ Карго Брок Сервіс ЛТД, відповідач) про стягнення 48 652,43 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2021 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Карго Брок Сервіс ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсіті Логістік основний борг у розмірі 45 662,00 грн, пеню в розмірі 1 722,60 грн, інфляційні втрати в розмірі 963,83 грн, 3% річних в розмірі 304,00 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

15.02.2022 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат та стягнення з відповідача 3 000,00 грн, яка мотивована тим, що позивачем у позові вказувалось про понесення таких витрат, проте в рішенні суду не було вирішено питання щодо розподілу між сторонами понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/20127/21, суд виходив з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивачем наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги зазначена в розмірі 3 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 позов задоволено повністю.

Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відповідач просив покласти на позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Судом встановлено, що представник відповідача, яким подана позовна заява в інтересах позивача, Радченко О.В. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 1389 від 08.12.2017. Вказані відомості також розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи:

- договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 24.11.2021, укладений між позивачем у даній справі (далі - клієнт) та адвокатом Адвокатського бюро «Оксани Радченко» Радченко О.В. (далі - адвокат);

- ордер серії АІ №1179510 від 01.12.2021;

- платіжне доручення № 1594 від 25.11.2021 на суму 3 000,00 грн.

Згідно з п. 1 договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання: складення позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення з ТОВ Карго Брок Сервіс ЛТД на користь ТОВ Інтерсіті Логістік заборгованості за перевезення вантажу; складання усіх необхідних процесуальних документів під час розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до п. 4.1 договору гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту, за погодженням сторін становить 3 000,00грн, які клієнт перераховує на рахунок адвокатського об`єднання не пізніше 30.11.2021.

Згідно з п. 6.3 договору останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 01.03.2022.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано платіжне доручення на суму 3 000,00 грн, яке підтверджує перерахування позивачем на рахунок адвоктського об`єднання «Оксани Радченко» грошових коштів, які обумовлені в п. 4.1 укладеного між клієнтом та адвокатом договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Радченко О.В. позивачу послуг з надання правової допомоги на суму 3 000,00грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, а також не надано доказів на підтвердження надмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідачем також не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що розподілу між сторонами підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн, а з урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі на відповідача покладається обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсіті Логістік про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в справі № 910/20127/21 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Карго Брок Сервіс ЛТД (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9, код 39095681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсіті Логістік (61045, Харківська обл., м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 14, код 43297217) витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисяч грн 00 коп).

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 22.02.2022.

СуддяО.Г. Удалова