Рішення

від 09.02.2022 по справі 910/18900/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2022Справа № 910/18900/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рудомайн

до Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий

про захист ділової репутації та стягнення 2379 грн. моральної шкоди

за участі представників:

від позивача: Давиденко А.О., адвокат,

від відповідача: Руденок Л.М., адвокат,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рудомайн звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий про визнання недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Рудомайн, інформацію, що містить відео, розміщене 28.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий в мережі Інтернет на YouTube-каналі Телеканал Прямий, під назвою: Футбольний клуб для Зеленського розвивають в обмін на здоров`я його земляків / РОЗСЛІДУВАННЯ; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили, спростувати поширену ним недостовірну, і таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Рудомайн інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на YouTube-каналі Телеканал Прямий такого самого відео про те, що опубліковане 28.08.2021 відео, під назвою: Футбольний клуб для Зеленського розвивають в обмін на здоров`я його земляків / РОЗСЛІДУВАННЯ, містить у собі недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію та дискредитує господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Рудомайн; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рудомайн моральної шкоди за поширення недостовірної, і такої, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Рудомайн інформації у розмірі 2379 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що не є належним відповідачем у справі, оскільки не виступає особою, що поширила спірну інформацію в мережі Інтернет. При цьому, позивач не підтвердив належними доказами, що вся спірна інформація стосується саме позивача, а також не обґрунтував в чому полягає недостовірність оскаржуваної інформації.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2021 на YouTube-каналі «Телеканал «Прямий» опубліковане відео під назвою: «Футбольний клуб для Зеленського розвивають в обмін на здоров`я його земляків / РОЗСЛІДУВАННЯ» (далі відео), розміщене за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=xkJtO0Q9x3MIist=PLuFlabNyN8mOG8iDUuvcLruqH4pfz6KCcindex=4.

Як вказав позивач, зазначена в даному відео інформація є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача, оскільки відео містить фрагменти відеозображень вибухів на кар`єрі, які не мають жодного відношення до позивача. Крім того, в сюжеті відео містяться розповіді місцевих жителів про осади на підвіконнях та про те, що підприємство позивача шкодить довкіллю. Також, на відео використовуються додаткові матеріали у вигляді інтерв`ю з місцевою мешканкою, яка заявляє, що чула два вибухи з проміжком 30 хвилин та пов`язує це з діяльністю позивача.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Статтею 27 Закону України "Про інформацію" передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до частини 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною першою статті 94 ЦК України встановлено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Частиною другою статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Тобто для розгляду даної категорії справ необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Разом із цим, позивачем не доведено, що відповідач є власником вебсайту та YouTube-каналу Телеканал Прямий, на якому розміщено спірний інформаційний матеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=xkJtO0Q9x3MIist=PLuFlabNyN8mOG8iDUuvcLruqH4pfz6KCcindex=4. При цьому, в даному випадку позивачем пред`явлені вимоги не в порядку розділу VII Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо поширення інформації в ефірі телеканалу, а шляхом визнання недостовірної інформації, яка розміщена на вебсайті в мережі Інтернет.

Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELS v. BELGIUM, параграф 47).

Водночас, позивачем не доведено, що вся зазначена в відео спірна інформація стосується саме позивача. Суд зауважує, що позивачем не виокремлена певна інформація, яку він вважає у відео недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію.

При цьому, в даному відео не містяться конкретні дані щодо оцінки дій позивача в контексті вчинення конкретних правопорушень або спричинення позивачем шкоди довкіллю чи життю людей.

Наведена в відео інформація щодо наявності осаду на підвіконнях та вибухів є оціночними судженнями людей, в яких брали інтерв`ю, та не може бути витлумачена як фактичні дані з огляду на характер використаних у них мовних засобів. Більш того, у цих фрагментах відео, на яких наголошував позивач, не міститься прямого посилання на пов`язаність із даними обставинами господарської діяльності позивача.

Також позивач жодним чином не довів, що розповсюджена інформація дискредитує його, призвела до негативних наслідків чи завдала або могла завдати шкоди діловій репутації позивача.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності повного складу правопорушення, що зумовлює суд відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію позивача інформацію, що містить відео, розміщене 28.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю Телеканал Прямий в мережі Інтернет на YouTube-каналі Телеканал Прямий, під назвою: Футбольний клуб для Зеленського розвивають в обмін на здоров`я його земляків / РОЗСЛІДУВАННЯ.

Оскільки позовні вимоги про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення 2379 грн. моральної шкоди мають похідний характер від основної позовної вимоги, що не підлягає задоволенню, та інших окремих підстав в обґрунтування похідних позовних вимог позивачем не заявлялося, суд дійшов висновку також відмовити в задоволенні наведених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Рудомайн відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 21.02.2022 року.

Суддя К.В. Полякова