Рішення

від 14.12.2021 по справі 910/20878/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2021Справа № 910/20878/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" вул. Петра Болбочана 4А, кв. 13, м. Київ 14,01014

про визнання недійсними рішень установчих зборів та скасування державної реєстрації

Представники учасників справи:

від позивача: Коломієць Ю.С. ;

від відповідача: Чаруха Р.Р. - ордер № 1070357 від 17.02.2021 року;

від відповідача: Крилова І.В. - керівник;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадянин ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" про:

- визнання недійсними рішень, прийнятих на установчих зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" (код ЄДРПОУ 43646149) щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А"; затвердження Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А"; обрання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; обрання головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" ОСОБА_2 ; затвердження ТОВ "НД Центр" управителем багатоквартирним будинком та доручення Голові правління підписати Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком в запропонованій ініціативною групою редакції; затвердження внеску та компенсацію витрат на утримання будинку в сумі 8,00 грн./кв.м+сума розподілу витрат на утримання засобами обліку, показники яких розподіляються між всіма власниками будинку на місяць, відповідно до додатку № 2 до протоколу установчих зборів, що оформлені протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" від 02.06.2020 року;

- скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" (код ЄДРПОУ 43646149), здійсненої приватним нотаріусом Щербак Т.В., про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено реєстраційний запис № 10701020000087708.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вказаним рішенням установчих зборів ОСББ його прав та охоронюваних законом інтересів як співвласника будинку, прийняття рішення з порушенням Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Окрім цього в поданій суду позовній заяві позивач просить суд на підставі ст. 81 ГПК України витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії 123 листків опитування співвласників будинку АДРЕСА_2 , на підставі яких здійснювався підрахунок голосів та приймалось рішення установчих зборів від 18.05.2020 року, затверджене протоколом від 02.06.2020 року, а також на підставі ст. 50 ГПК України залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача співвласників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , оскільки рішення у даній справі вплине на їх права та обов`язки як співвласників багатоквартирного будинку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 року позовну прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20878/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.02.2021 року.

Так, до початку судового засідання 11.01.2021 та 12.02.2021 року від позивача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.02.2021 року Уповноваженим представником відповідача подано для долучення відзив б/н від 17.02.2021 року на позовну заяву разом з доказами направлення на адресу позивача, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на правомірність створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Болобочана 4А», прийняття приватним нотаріусом Щербак Т.В. рішення про державну реєстрацію ОСББ відповідно до законодавства, що підтверджено висновком Колегії Міністерства юстиції України від 02.07.2020 року та наказом Міністерства юстиції України № 1836/7 від 14.07.2020 року, а також дотримання порядку скликання установчих зборів співвласників. Окрім цього відзив містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача, пов`язаних з розглядом справи, в сумі 27600,00 грн. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

У судових засідання 18.02.2021 та 25.03.2021 року протокольно оголошувались перерви у підготовчих засіданнях на 25.03.2021 та 08.04.2021 року відповідно.

До початку судового засідання 25.03.2021 року від позивача надійшла відповідь б/н від 04.03.2021 року на відзив разом з доказами направлення на адресу відповідача, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що повідомлення про проведення установчих зборі було направлене за 13 днів, а не за 14, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», та окрім цього обрання членів правління є виключною компетенцією загальних зборів. Додатково позивач заперечує проти заявленої відповідачем суми витрат на правову допомогу в розмірі 27600,00 грн.; 15.03.2021 року від відповідача надійшли заперечення б/н від 15.03.2021 року на відповідь на відзив разом з доказами направлення на адресу позивача; 16.03.2021 року від позивача надійшли додаткові обґрунтування щодо залучення третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.03.2021 року судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб.

До початку судового засідання 07.04.2021 року від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 07.04.2021 року про витребування доказів згідно ст. 81 ГПК України, а саме листків опитування кількістю 191 примірник, що містяться в реєстраційній справі ОСББ «Болбочана 4А».

Розглянувши в судовому засіданні 08.04.2021 року клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб та подані позивачем долучені докази, судом протокольно ухвалено про залишення без розгляду клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності обставин та підстав, які в розумінні приписів ст. 50 ГПК України можуть бути визнані достатніми для залучення вказаних фізичних осіб до участі у даній справі як учасників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/20878/20 на 30 днів з ініціативи суду, задоволено клопотання позивача та витребувано від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації листки опитування - 191 примірник, що містяться у реєстраційній справі ОСББ "Болбочана 4А" (код ЄДРПОУ 43646149) та відкладено підготовче засідання на 13.05.2021 року.

Через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 08.04.2021 року від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації 05.05.2021 року надійшли матеріали реєстраційної справи ОСББ "Болбочана 4 А"; 13.05.2021 року від позивача надійшло клопотання про поновленн строку подання документів та клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.05.2021 року частково задоволено усне клопотання відповідача та протокольно оголошено перерву у підготовчому засіданні на 03.06.2021 року.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання від позивача 02.06.2021 та 03.06.2021 року від відповідача надійшли письмові пояснення по суті справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/20878/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 21.07.2021 року.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання призначене на 21.07.2021 року не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 року призначено розгляд справи на 12.08.2021 року.

Через канцелярію суду до початку судового засідання 14.07.2021 року від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи; 20.07.2021 року надійшли клопотання гр. ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; 12.08.2021 року від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Розглянувши в судовому засіданні 12.08.2021 року клопотання про залучення до участі третіх осіб, враховуючи, що відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, зокрема, треті особи, відповідачі, співвідповідачі можуть бути залучені до закінчення підготовчого провадження у справі, а на стадії розгляду справи по суті процесуальним кодексом не передбачено можливості залучення до участі у справі зазначених осіб, судом протокольно ухвалено про відмову в задоволенні вказаних клопотань.

У судовому засіданні 12.08.2021 року протокольно оголошено перерву у судовому засіданні на 15.09.202 року.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання призначене на 15.09.2021 року не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року призначено судове засідання на 13.10.2021 року.

Від відповідача 13.10.2021 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року задоволено клопотання відповідача та розгляд справи по суті відкладено на 18.11.2021 року.

Через канцелярію суду до початку судового засідання 12.11.2021 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання б/н від 12.11.2021 року про зміну предмету позову з доданими доказами направлення відповідачеві, в якому позивач посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 916/964/19 року просить суд зміни п. 4 прохальної частини позовної заяви, вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ «Болбочана 4А» на «припинити діяльність юридичної особи ОСББ «Болбочана 4А» шляхом її ліквідації через допущені при її створенні порушення вимог чинного законодавства, які неможливо усунути», та поновити строки подання відповідної заяви. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 08.12.2021 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про зміну предмету позову разом з доказами направлення на адресу позивача, які долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 08.12.2021 року судом протокольною ухвалою залишено без розгляду клопотання позивача про зміну предмету позову як таке, що подане з порушенням приписів ч. 3 ст. 46 ГПК України, згідно якої позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

При цьому суд виходив з відсутності підстав для поновлення пропущених процесуальних строків, позаяк зміна судової практики суду касаційної інстанції з питань, аналогічних предмету даного спору, настала після закриття підготовчого провадження у справі ухвалою від 03.06.2021 року, та з відповідною заявою про зміну предмету спору позивач звернувся майже через півроку після ухвалення рішення судом касаційної інстанції, відтак позивач може реалізувати право на захист своїх прав та інтересів в іншому судовому спорі з урахуванням відповідної правової позиції Верховного Суду.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 18.11.2021 року та 08.12.2021 року судом протокольними ухвалами оголошено перерви на 08.12.2021 року та 15.12.2021 року відповідно.

Будь-яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, а також доказів на підтвердження свої вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час розгляду справи по суті 15.12.2021 року до суду не надходило.

У судові засідання з розгляду справи по суті 12.08.2021 року, 18.11.2021 року, 08.12.2021 року та 15.12.2021 року з`явилися позивач особисто та представники відповідача.

В судове засідання 13.10.2021 року з`явився позивач, представник відповідача не з`явився.

Позивач в судових засіданнях з розгляду справи по суті 12.08.2021 року, 08.12.2021 року та 15.12.2021 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях з розгляду справ по суті 12.08.2021 року, 08.12.2021 року та 15.12.2021 року проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши в судових засіданнях позивача особисто та представників відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України до підвідомчості господарським судам України віднесено справи з корпоративних спорів, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У відповідності до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як встановлено судом, 03.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. було проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" (код ЄДРПОУ 43646149), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис № 10701020000087708. Копія відповідної виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна в матеріалах справи.

Реєстрація ОСББ «Болбочана 4А» була проведена, зокрема, на підставі рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Київ, вул. Петра Болбочана, 4А від 18.05.2020 року, оформлених протоколом від 02.06.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Так, 18.05.2020 року були проведені установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Петра Болбочана, 4А в м. Києві, за результатами яких голосуванням щодо питань порядку денного, у тому числі шляхом письмового опитування, прийняті наступні рішення, оформлені протоколом від 02.06.2020 року: 1) обрання голови та секретаря зборів; 2) про створення ОСББ «Болбочана 4А» (код ЄДРПОУ 43646149); 3) затвердження Статуту ОСББ; 4) обрання правління ОСББ у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; 5) обрання голови правління ОСОБА_2 ; 6) надання повноважень голові установчих зборів ОСББ щодо державної реєстрації ОСББ; 7) передачі функцій управителя багатоквартирним будинком Управляючій компанії; 8) затвердження ТОВ «НД «Центр» управителем багатоквартирного будинку та доручення Голові правління підписати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; 9) затвердження внеску та компенсації витрат на утримання будинку в сумі 8,00 грн./кв.м+сума розподілу витрат на утримання засобами обліку, показники яких розподіляються між всіма власниками будинку на місяць, відповідно до Додатку № 2 до установчих зборів; 10) затвердження внесків на ремонтних фонд; 11) затвердження внесків на резервний фонд; 12) затвердження кошторису; 13) про терміновий ремонт водопровідних, каналізаційних та опалювальних мереж в подвалі будинку; 14) про термінове впорядкування взаємовідносин з ПАТ «Київводоканал», ТОВ «Київські енергетичні послуги», КП «Київтеплоенерго»; 15) про встановлення на прибудинковій території обмежуючих пристроїв автомобільного транспорту; 16) про термінове вирішення питання несанкціонованого доступу до будинку та технічних приміщень.

Відповідно до змісту протоколу установчих зборів від 02.06.2020 року, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 227 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 11626,97 кв.м. У зборах брали участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 59 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3499 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 123 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 5108,70 кв.м. Разом у голосуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 182 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 8607,70 кв.м. що складає 74,03% у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Вказаний протокол підписаний головою установчих зборів співвласників будинку ОСОБА_2 та секретарем установчих зборів ОСОБА_3 .

Факт підписання вказаними особами спірного рішення установчих зборів співвласників ОСББ, оформленого протоколом від 02.06.2020 року, позивачем не оскаржувався, заперечень щодо дійсності підписів вказаних осіб на зазначеному протоколі від сторін до суду не надходило.

Окрім цього в матеріалах справи наявні Додатки до протоколу установчих зборів співвласників від 02.06.2020 року, а саме перелік внесків та компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території будинку та кошторис витрат на управління будинком.

Поряд із цим, як свідчать матеріали справи, позивач - гр. ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.09.1996 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.11.2009 року є співвласником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 .

Враховуючи наведені вище приписи Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки ОСББ є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна, та, як зазначалось судом вище, позивач є власником нерухомого майна у будинку № 4А по вул. Болбочана Петра у місті Києві, за висновками суду спір у даній справі є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи і повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, позаяк спір стосується захисту права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішень, що стосуються діяльності юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17 та від 02.10.2019 року у справі №501/1471/16-ц.

Статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Таким чином, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та відповідно обов`язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними, зокрема, через об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, створене в цьому будинку.

Визначення порядку управління багатоквартирним будинком, тобто вирішення питання про те, наділити цими функціями ОСББ, є невід`ємною складовою реалізації прав та виконання обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Так, статтею 1 цього Закону визначено терміни:

1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

5) співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

7) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;

8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;

9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Позивач вважає, що рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , оформлене протоколом від 02.06.2020 року (дата проведення зборів 18.05.2020 року), порушує його права як співвласника багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 на участь в управлінні цим майном, відтак звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, що оформлене протоколом від 02.06.2020 року в частині: створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А"; затвердження Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А"; обрання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; обрання головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" ОСОБА_2 ; затвердження ТОВ "НД Центр" управителем багатоквартирним будинком та доручення Голові правління підписати Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком в запропонованій ініціативною групою редакції; затвердження внеску та компенсацію витрат на утримання будинку в сумі 8,00 грн./кв.м+сума розподілу витрат на утримання засобами обліку, показники яких розподіляються між всіма власниками будинку на місяць, відповідно до Додатку № 2 до протоколу установчих зборів, що оформлені протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" від 02.06.2020 року.

Як стверджує позивач, оскільки установчі збори багатоквартирного будинку від 18.05.2020 року проводились з істотними порушеннями чинного законодавства України, оформлені ними рішення підлягають визнанню недійсними з моменту їх прийняття.

При цьому в обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на факт порушення його прав як співвласника багатоквартирного будинку шляхом прийняття зазначеного рішення всупереч приписам чинного законодавства, оскільки його не було своєчасно повідомлено про проведення установчих зборів в установленому порядку, зважаючи на отримання такого повідомлення 05.05.2020 року, тобто за 13 днів до дати проведення зборів, на яких він був присутній 18.05.2020 року та в яких брав безпосередню участь, тобто порушення порядку скликання зборів, за твердженням позивача, призвело до позбавлення його можливості ознайомлення з матеріалами та питаннями, що входили до порядку денного, та належної підготовки до установчих зборів.

Також позивач стверджує, що зазначена в протоколі загальна площа квартир та нежитлових приміщень будинку 11627,97 кв.м не відповідає даним технічної документації будинку, згідно якої загальна площа будинку включно з місцями загального користування становить 14 667,8 кв.м, з яких загальна площа нежитлових приміщень 248,0 кв.м, житлових приміщень - 11636,0 кв.м, тобто є більшою зазначеної в протоколі, що, на переконання позивача, могло суттєво плинути на результати підрахунку голосів.

Окремо позивач зазначає, що установчими зборами було вирішено питання, розгляд яких згідно ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відноситься до виключної компетенції загальних зборів, зокрема, обрання членів правління, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації, позаяк згідно п. 13 ст. 6 вказаного Закону установчі збори приймають рішення лише про створення об`єднання та затверджують його Статут.

Додатково позивач наголошує в позовній заяві, що для реєстрації ОСББ «Болбочана 4А» приватному нотаріусу Щербак Т.В. було надано протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 02.06.2020 року, який є недійсним, відповідно наявні правові підстави для скасування державної реєстрації ОСББ як такого, що здійснене згідно недійсного рішення, прийнятого на установчих зборах співвласників.

Відтак, на думку позивача, вищезазначене в сукупності призвело до порушення прав як гр. ОСОБА_1 як співвласника будинку, так і інтересів інших співвласників.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що рішення установчих/загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17 щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов`язаних з діяльністю Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об`єднання, вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, порушує їх права чи прийнято з порушенням передбаченої процедури.

Згідно із позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні Першого сенату КСУ від 5 червня 2019 року у справі № 3-391/2018(6048/18) за конституційною скаргою ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», зокрема, в п. 2.2 мотивувальної частини цього Рішення визначено «Неодмінним елементом принципу верховенства права є юридична визначеність, яка вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини (абзац дев`ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.»

Отже, у світлі судової практики законні сподівання та інтерес позивача, пов`язані із реалізацією прав співвласників будинку на участь в управлінні, використанні та утриманні спільного майна, є охоронюваним об`єктом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 р. у справі № 910/1255/20.

В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України рішення про утворення суб`єкта господарювання є установчим документом суб`єкта господарювання.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 ЦК України).

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1).

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.

Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.

Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Отже, згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 29.06.2021 року у справі № 916/964/19, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Європейський суд з прав людини зазначив, що у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду із цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, пункт 230).

Частиною третьою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов`язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів.

За змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі.

Ураховуючи викладене, виходячи з висновків Великої Палати Верховного Суду, згідно яких скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може бути самою ліквідацією юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом, а отже наявні підстави для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору, у зв`язку з чим закриває провадження у даній справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" (код ЄДРПОУ 43646149), здійсненої приватним нотаріусом Щербак Т.В., про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено реєстраційний запис № 10701020000087708.

Суд також звертає увагу, що згідно частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає, що згідно ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 04.05.2020 року ініціативною групою мешканців будинку були направлені повідомлення про проведення установчих зборів щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Болбочана 4А» мешканцям вказаного будинку, що підтверджується копією списку № 5633 згрупованих поштових відправлень - листів рекомендованих від 04.05.2020 року та фіскальним чеком від 04.05.2020 року.

Окрім цього позивачем у позовній заяві підтверджено, що ним було отримано 05.05.2020 року відповідний лист про проведення установчих зборів 18.05.2020 року, та в яких він брав особисту участь.

Поряд із цим, за висновками суду, позивачем не наведено в позовній заяві негативних наслідків направлення повідомлення про проведення установчих зборів за 13 днів, а не за 14 до дати їх проведення, тобто впливу недотримання необхідних умов на можливість реалізації ним своїх прав на участь в установчих зборах, зокрема, неможливість його як співвласника належним чином підготуватися до установчих зборів, ознайомлення з відповідними матеріалами та/або підготовки документів та виступу, отже, в даному випадку, порушення на один день строків повідомлення про проведення установчих зборів не може бути розцінене судом в якості достатніх підстав для визнання недійсними рішень установчих зборів співвласників від 18.05.2020 року.

За приписами ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Отже, результати голосування з усіх питань порядку денного установчих зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в установчих зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування). Відтак прийняття рішення про утворення ОСББ фактично відбувається одночасно із прийняттям рішення про затвердження його кошторису та розміру внесків співвласників, що виключає обґрунтованість тверджень позивача про те, що членами ініціативної групи надавалась упереджена інформація про форму управління будинком у формі ОСББ та обрання керуючої компанії, а також підготовку протоколу заздалегідь.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Суд наголошує, що статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не передбачено заборони щодо внесення до порядку денного установчих зборів інших питань діяльності ОСББ, зокрема, щодо прийняття рішень, які віднесено статтею 10 вказаного Закону до виключної компетенції загальних зборів ОСББ (обрання його органів управління, вирішення інших питань організації діяльності об`єднання затвердженням первісного кошторису, визначення розміру членських внесків). Під час здійснення господарської діяльності загальними зборами можуть бути внесені зміни до кошторису за поданням правління ОСББ виходячи із компетенції правління щодо підготовки кошторису, балансу об`єднання та річного звіту відповідно до частини двадцятої статті 10 зазначеного Закону.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не обмежує прав співвласників у їх волевиявленні щодо прийняття колективного рішення з питань, віднесених до виключної компетенції зборів співвласників, за наявності необхідної кількості голосів на установчих зборах для прийняття відповідного рішення, яке віднесено до компетенції загальних зборів співвласників, оскільки прийняття таких рішень відповідає меті утворення ОСББ за цим Законом - визначення порядку колективного управління спільним майном співвласниками.

Отже, ще до державної реєстрації ОСББ воно повинне прийняти рішення про обрання членів правління ОСББ. Водночас відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" таке повноваження належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників як вищого органу управління ОСББ, у зв`язку з чим суд вважає, що компетенція установчих зборів ОСББ не обмежується повноваженнями, визначеними частиною тринадцятою статті 6 вказаного Закону, а установчі збори вправі також приймати рішення, передбачені статтею 10 цього Закону, в тому числі рішення про обрання правління, затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, обрання управителя майна тощо.

За висновками суду рішення зборів співвласників щодо визначення розміру витрат на управління багатоквартирним будинком не може бути визнано недійсним тільки тому, що загальні збори співвласників відбулися у формі «установчих зборів», а не «загальних зборів», як це передбачено статтями 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки така процедура не нівелює волевиявлення самих співвласників щодо складу витрат на утримання багатоквартирного будинку (кошторису), розміру та порядку здачі співвласниками внесків на утримання спільного майна у ньому.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст.6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення, викладені у протоколі установчих зборів від 02.06.2020 року в частині обрання правління ОСББ, управителя майном, затвердження кошторису, визначення внесків, їх розміру, складу та порядку оплати, були прийняті повноважним органом - установчими зборами співвласників будинку та за відсутності перевищення цим органом своєї компетенції.

Поряд із цим суд зазначає, що відповідно до частини 12 статті 10 цього Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування на зборах має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення, розташованих у багатоквартирному будинку, за винятком якщо такій особі належить більше половини від загальної кількості квартир та нежитлових приміщень.

За приписами частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників батоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Суд погоджується з позицією позивача щодо невідповідності загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, зазначеній в протоколі від 02.06.2020 року площі за даними технічного паспорту на будинок № 4А по вул. Петра Болбочана в м. Києві, та в той же час враховує положення затвердженого установчими зборами від 18.05.2020 року Статуту ОСББ, зокрема, п. 8, згідно якого рішення на загальних зборах вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, які прийняли участь в голосуванні; рішення про визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування ..., вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Як встановлено судом за матеріалами справи, під час підрахунку голосів у відповідності до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників батоквартирного будинку» загальний результат голосування було визначено як з урахуванням кількості голосів, поданих за відповідне питання під час проведення установчих зборів 18.05.2020 року, так і з урахуванням письмового голосування співвласників, які не брали участь в установчих зборах 18.05.2020 року (листків опитування), та кількість голосів «за» прийняття відповідних рішень складала більше половини, тобто була достатньою для прийняття рішень з питань порядку денного установчих зборів співвласників будинку по вул. Петра Болбочана 4А в м. Києві.

В свою чергу оскільки позивачем не наведено в позовній заяві та не надано суду під час розгляду справи розрахунку кількості голосів та результатів голосування виходячи з даних технічного паспорту на багатоповерховий будинок та загальної площі будинку в розмірі 14667,8 кв.м, не зазначено співвідношення площі квартир та нежитлових приміщень і відповідної кількості голосів, яка мала бути врахована під час голосування, посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на недостовірність підрахунку голосів співвласників, як і на порушення під час заповнення листків опитування, зокрема, невідповідності зазначеної площі квартир технічному паспорту будинку, судом до уваги не приймаються.

Окрім цього судом враховано висновок колегії Міністерства юстиції України від 02 липня 2020 року за результатами розгляду скарги на реєстраційну дію щодо ОСББ «Болбочана 4А» та наказ Міністерства юстиції № 1836/7 від 14 липня 2020 року про відмову в задоволенні скарги.

Так, згідно вказаного висновку для проведення оскаржуваної реєстраційної дії приватному нотаріусу Щербак Т.В. було подано документи, комплектність, зміст та форма яких відповідали вимогам, встановленим статтею 15 та частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також колегією встановлено надання бюлетенів голосування з листками письмового опитування співвласників, де кількість голосів відповідала необхідній кількості голосів для прийняття відповідного рішення з питань порядку денного.

Окремо суд зазначає, що позивачем належними та допустими доказами не спростовані твердження відповідача про надання учасникам установчих зборів на ознайомлення проекту Статуту, повідомлення переліку кандидатур членів правління та запропонованих керуючих компаній і їх послуг.

При цьому розбіжності в кількості членів правління, затвердженій установчими зборами 18.05.2020 року, та в поданому на реєстрацію приватному нотаріусу Статуті ОСББ, зареєстрованому в подальшому (5 осіб замість затверджених 6), враховуючи предмет та підстави даного спору і межі його розгляду, не можуть бути розцінені судом в якості підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів, оформленого протоколом від 20.05.2020 року, у вказаній частині, оскільки не стосуються предмету спору та не входять до питань, віднесених до компетенції господарського суду.

Таким чином, оскільки позивачем під час розгляду справи належними засобами доказування не спростовано факт прийняття установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку прийняття оспорюваних рішень, оформлених протоколом від 20.05.2020 року, всупереч приписам чинного законодавства суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформленого протоколом від 20.05.2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії" свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу решти своїх позовних вимог, що розглядалась після закриття провадження у справі в частині, суд доходить висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на викладене, суд зазначає про право позивача звернутися з відповідної заявою про повернення сплаченої суми судового збору в частині позовних вимог по скасування державної реєстрації ОСББ в загальному порядку.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в частині решти позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233 - 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/20878/20 за позовом гр. ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" в частині вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Болбочана 4А" (код ЄДРПОУ 43646149), здійсненої приватним нотаріусом Щербак Т.В., про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено реєстраційний запис № 10701020000087708.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 21 лютого 2022 року.

Суддя А.М.Селівон