Ухвала

від 21.02.2022 по справі 915/2204/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

22 лютого 2022 року Справа № 915/2204/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши без виклику представників сторін

спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення

у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2020 у справі № 915/2204/19

за позовом Державної екологічної інспекції у Миколаївській області,

правонаступником якої є Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області),

проспект Шевченка, 12, м. Одеса, 65058;

до Снігурівського міжрайонного управління водного господарства,

правонаступником якого є Управління каналів річки Інгулець,

вул. Центральна, 196, м. Снігурівка, Снігурівський р-н, Миколаївська обл., 57300;

про стягнення збитків у загальній сумі 3066515 грн. 28 коп. за наднормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2020 задоволено позов Державної екологічної інспекції у Миколаївській області та вирішено: 1) стягнути зі Снігурівського міжрайонного управління водного господарства (далі ? Снігурівське МУВГ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області грошові кошти в сумі 3066515 грн. 28 коп. ? збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за відсутності відповідного дозволу; 2) стягнути зі Снігурівського МУВГ на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області судовий збір в сумі 45997 грн. 73 коп.

На виконання указаного рішення 17.08.2020 судом видано відповідні накази.

Ухвалами від 06.04.2021 задоволено заяви Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та вирішено замінити в даній справі за наказами від 17.08.2020 первісного позивача (стягувача) ? Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області, на його правонаступника ? Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Ухвалою від 09.02.2022 задоволено заяву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та вирішено замінити в даній справі на стадії виконання судового рішення первісного відповідача (боржника) ? Снігурівське міжрайонне управління водного господарства, на його правонаступника ? Управління каналів річки Інгулець.

Від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Управління каналів річки Інгулець 16.02.2022 надійшла спільна заява за вх. № 2399/2, в якій сторони просять суд про затвердження в порядку ст. 19 Закону України Про виконавче провадження та ст. 330 ГПК України укладеної між ними в процесі виконання рішення суду в даній справі мирової угоди.

Дослідивши матеріали справи № 915/2204/19 щодо указаної вище заяви сторін, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч.ч. 1-2, 4 ст. 192 ГПК України).

В даному випадку судовий процес у справі № 915/2204/19 перебуває на стадії виконання судового рішення.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі ? рішення) ? сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень ч. 2 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження, сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Питання укладання мирової угоди на стадії виконання судового рішення врегульоване положеннями ст. 330 ГПК України, у відповідності до ч.ч. 1-2 якої мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Судом встановлено, що в даному випадку сторонами не дотримано порядку, встановленого ст. 330 ГПК України, адже правом подачі на затвердження суду мирової угоди, укладеної між сторонами в процесі виконання судового рішення, наділений лише державний чи приватний виконавець.

Частинами 1, 2, 10 ст. 11 ГПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У відповідності до ч. 2 ст. 170 ГПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, в разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства, а також те, що заява про затвердження мирової угоди підписана та подана до суду не державним чи приватним виконавцем, а сторонами, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду.

Суд звертає увагу сторін на те, що повернення заяви з наведених підстав не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою в порядку, передбаченому ст. 330 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 234, 330 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Управління каналів річки Інгулець від 16.02.2022 за вх. № 2399/2 повернути без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з 22.02.2022.

Суддя Т.М. Давченко