УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 760/675/16-к
провадження № 51-121 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратум Україна» адвоката ОСОБА_4 наухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2021 рокупро закриття апеляційного провадження,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про накладення арешту на майно.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратум Україна» адвоката ОСОБА_4 на вищезазначену ухвалу слідчого судді.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
УхвалоюКасаційного кримінального суду Верховного Судувід 13 січня 2022 року напідставі пункту 2 частини 2 статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), ОСОБА_4 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою наухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження.
27 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скаргаадвоката ОСОБА_4 наухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження. На думку адвоката, в апеляційному суді на стадії розгляду апеляційної скарги були відсутні повноваження тапідстави для закриття апеляційного провадження. Окрім цього, ОСОБА_4 не погоджувався з посиланням Касаційного кримінального суду, напостанову Об`єднаної палати від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18, оскільки вказане судове рішення у даній справі, на його переконання, не підлягало застосуванню.
УхвалоюКасаційного кримінального суду Верховного Судувід 01 лютого 2022 року напідставі пункту 2 частини 2 статті 428 КПК, ОСОБА_4 було відмовлено увідкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою наухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2021 рокупро закриття апеляційного провадження. Оскільки, касаційна скарга була подана зтих самих підстав, які були предметом перевірки суду касаційної інстанції.
11 лютого 2022 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скаргаадвоката ОСОБА_4 наухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30листопада 2021 рокупро закриття апеляційного провадження. В якій він вкотре непогоджується із вищевказаним рішенням, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку адвоката, в апеляційному суді настадії розгляду апеляційної скарги були відсутні повноваження та підстави для закриття апеляційного провадження. Окрім того, на обґрунтування своєї позиції посилається на постанову Касаційного кримінального суду від 18 вересня 2018 року усправі №161/232/18, у якій інакше, аніж у рішенні Об`єднаної палати, застосовано кримінальний процесуальний закон.
Перевіривши касаційну скаргу та доводи, наведені у ній, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, захисник вкотре посилається на нерелевантність правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18, на який посилалася колегія суддів, зокрема в ухвалах від 13 січня та01 лютого 2022 року, й наводить доводи на обґрунтування правильності своїх тверджень. А тому колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу скаржника нанаступне.
З метою формування єдності судової практики та унеможливлення застосування протилежних підходів до розуміння норми права у подібних правовідносинах КПК було доповнено статтями 434-1 та 434-2.
За правилами статті 434-1 КПК, якою доповнено КПК на підставі ЗаконуУкраїни №2147-VIII від 03жовтня 2017 року, кримінальне провадження може бути передано на розгляд об`єднаної палати, зокрема, у разі, якщо колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів зіншої палати. Виходячи зі змісту цієї процесуальної норми викладені урішеннях об`єднаної палати правові висновки мають пріоритетність у застосуванні при розв`язанні правових питань, що склалися у подібних правовідносинах.
Як вже неодноразово наголошувалося в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/118 викладено висновок щодо застосування норми права, за яким, якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Таким чином Верховний Суд констатував право апеляційного суду наприйняття рішення про закриття апеляційного провадження після призначення у справі судового засідання у разі встановлення об`єктивних даних, які свідчать про неможливість оскарження судового рішення, стосовно якого здійснюється судовий розгляд.
У цій справі апеляційний суд вірно констатував, що оскарженню у порядку пункту 9 частини 1 статті 309 КПК підлягають ухвали слідчих суддів лише на стадії досудового розслідування. А тому, встановивши у судовому засіданні, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, а обвинувальний акт спрямовано 18 лютого 2019 року до Вищого антикорупційного суду, який на момент прийняття рішення здійснює його розгляд, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття апеляційного провадження з підстав, зазначених вище. Встановлених Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду об`єктивних даних не оспорює і адвокат ОСОБА_4 у поданій ним касаційній скарзі.
Окрім того, апеляційний суд вірно роз`яснив скаржнику, що судовий контроль, який забезпечується на стадії досудового розслідування, у разі направлення обвинувального акту до суду переходить до повноважень того суду, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті. Такий правовий механізм не позбавляє особу можливості реалізувати свої права через визначену КПК процедуру. Натомість, застосування іншого підходу при розв`язанні цього питання може призвести до конкуренції судових рішень при вирішенні тотожного предмета оскарження.
Посилання скаржника на постанову Касаційного кримінального суду від 18 вересня 2018 року у справі №161/232/18, як на підтвердження іншого підходу до застосування норми права, не заслуговують на увагу.
Так, вказане судове рішення було предметом оцінки Верховного Суду при постановленні ухвали Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 19 лютого 2019 року та, у тому числі, слугувало підставою для здійснення провадження у справі №569/17036/118 у порядку статті 434-1 КПК. За таких обставин викладені уньому протилежні висновки є нерелевантними та аж ніяк не можуть спростовувати висновок Об`єднаної палати щодо застосування норми права.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а право накасаційне оскарження лише у визначених законом випадках.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (пункт 41 рішення у справі «Абрамова проти України» від 18грудня 2018року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05квітня 2018 року, заява №40160/12 таінші).
Враховуючи викладене, порушення права на оскарження судового рішення у цій справі, колегія суддів не встановила.
Відповідно до положень статей 424, 425 КПК, процесуальним законом не передбачено процедури повторного касаційного перегляду судових рішень, які вже були предметом перегляду суду касаційної інстанції за касаційною скаргою цієї особи заналогічних підстав.
Таким чином, враховуючи те, що рішення за аналогічними доводами касаційної скарги адвоката ОСОБА_4 вже приймалося, ухвала апеляційного суду не може бути предметом касаційного перегляду.
Враховуючи викладене і керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратум Україна» адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2022 |
Оприлюднено | 19.01.2023 |
Номер документу | 103487268 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання владою або службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Фомін Сергій Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні