Ухвала

від 21.02.2022 по справі 373/271/22

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/271/22

Номер провадження 2/373/311/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2022 року м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Лебідь В.В. розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Переяславської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. 21.02.2022 до Переяслав-Хмельницького мійськрайнного суду Київської області від ОСОБА_1 надійшов позов до Переяславської міської ради з такою позовною вимогою:

- визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки, та отримати на ім`я ОСОБА_1 правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця ОСОБА_2 . Земельна ділянка площею 0,0635 га, розташовується в межах АДРЕСА_1 (код КВЦПЗ-02.01), кадастровий номер 3211000000:01:062:0143, яка входить до складу спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Сплачено судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 992 грн 40 коп.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, що звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не дотримано в повній мірі вимоги пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, та пунктів 6, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху.

2. Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця. Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Спосіб захисту порушеного права або інтересу повинен бути визначений договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Разом із тим, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 128/1911/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 623/633/17, від 25.03.2020 у справі № 158/1672/17, від 17.04.2019 у справі № 723/1061/17, від 29.08.2019 у справі № 554/1195/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації. Так, зокрема, статтею 118 ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що за викладом обставин позивач відносить себе до спадкоємців, то доцільно вказати чи є інші спадкоємці після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , на права та інтереси яких може вплинути вирішення даного спору у зв`язку з позовною вимогою, якою позивач фактично просить визнати за ним право на земельну ділянку, що може входити до складу спадщини.

У випадкунаявності іншихспадкоємців тазалучення їхспіввідповідачами,зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Крім цього, доцільно викласти обставини позову з посиланням на докази відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України таким чином, щоб зрозуміти якою особою було порушено право (інтерес) позивача та на чиї права (інтереси) може вплинути рішення суду.

3. В позовній заяві не вказано чи вживались заходи досудового врегулювання спору відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Позовна вимога щодо визнання за позивачем права на завершення приватизації, отримання позивачем правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності, не є однією вимогою немайнового характеру, а є двома позовними вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позовну вимогу щодо отримання позивачем правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності, доцільно сформулювати у відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, або навести обґрунтування ефективності саме такого способу судового захисту в частині сформулюваної позовної вимоги як отримання правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

3. У випадку задоволення позовної вимоги щодо отримання позивачем правовстановлюючого документа на земельну ділянку рішення суду породжуватиме для позивача майнове право на земельну ділянку, а тому така позовна вимога є позовною вимогою майнового характеру щодо нерухомого майна (земельної ділянки).

Відповідно до пункту 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості.

Ціна позову має бути підтверджена висновком суб`єкта оціночної діяльності, який має відповідну ліцензію на здійснення такої діяльності.

Слід врахувати, що документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

На підтвердження вартості майна, зокрема, земельної ділянки, позивачу необхідно надати звіт про оцінку майна, з метою визначення дійсної вартості земельної ділянки станом на час звернення до суду.

Правильність сплати судового збору залежатиме від вказаної ціни позову, яка повинна бути підтверджена висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з абзацом 1-2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Однак, позивачем судовий збір сплачено в розмірі 992,40 грн, тобто лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, позивачу відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» слід надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру після визначення ціни позову та підтвердження вартості земельної ділянки висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Беручи доуваги наявністьу позовнійзаяві зазначенихвище недоліків,позовну заявуслід залишитибез руху.Позивачу роз`яснюєтьсяможливість усунутивиявлені недолікина виконаннявимог ухвалипротягом п`ятиднів здня врученняухвали прозалишення позовноїзаяви безруху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається йому (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доПереяславської міськоїради провизнання правана завершенняпроцедури приватизаціїта здійсненнядержавної реєстраціїземельної ділянки, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ