Постанова

від 16.02.2022 по справі 755/19439/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/19439/21

Провадження №: 3/755/1339/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2022 р.

м. Київ

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «ТРАВЕРС-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30964494), за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, установила:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення ГУ ДПС у м. Києві від 03.11.2021 ТОВ «ТРАВЕРС-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30964494) здійснено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме, відповідно до акту від 18.10.2021 № 77405/Ж5/26-15-04-06-19/30964494, внаслідок чого порушено вимоги ст. 200 Податкового Кодексу України, п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень КУпАП, не з`явилася.

Інформацію про дату, час та розгляд самого провадження даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади цього місцевого суду у розділі інформацію для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ» (https://dn.ki.court.gov.ua/sud2604/).

Разом з тим, ужиті заходи попри їх об`ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на, що Суд, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. у т.ч. постанову ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

А тому, Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

З урахуванням того, диспозицією частини 1 статті 163-1 КУпАП встановлено, що правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку (див. ухвалу ВАСУ від 31.01.2013 у справі № 2а-8185/09/0670).

При цьому, встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість не визначено складом адміністративного правопорушення нормами КУпАП та відповідно не є компетенцією загального суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ведення податкового обліку (див. ухвалу ВАСУ від 30.10.2013 у справі № 2а-1670/4665/12), відповідно Суд в цій справі це питання (встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість) не піддає оцінці та аналізу.

Разом з тим, Суд оцінюючи питання дійсності порушення визначеного ст. 163 КУпАП ураховує, що як убачається з матеріалів справи, свої аргументи ГУ ДПС у м. Києві обумовлює, у розумінні ст. 251 КУпАП, такими доказами, як-то: протоколом про адміністративне правопорушення та додатків до нього, які складено у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 даного Кодексу у яких викладено відомості щодо питання ведення податкового обліку з порушенням встановленого податкового законодавства, зокрема ст. 200 ПК (1); відомостями, що містяться у акті ДПС відносно ТОВ (2).

Разом з тим, згідно п. 7) ст. 247 даного Кодексу імперативно визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

ВС (постанови від 22.11.2018 у справі № 520/12759/16-а, від 23.11.2018 у справі № 489/4756/16-а) зауважив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов`язується з днем виявлення правопорушення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення.

У цій справі таким днем є 18.10.21 (дата складання акту про результати перевірки).

Верховний суд у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

За таких обставин, Суд враховуючи той факт, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строки, передбачені ст. 38 КУпАП, минули, та вважає за необхідне розпочате провадження у справі закрити.

В свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає пістав для звернення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановив :

провадження у справі про адміністратвине правопорушення відносно щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 7) ст. 247 даного Кодексу.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

С у д д я Оксана БІРСА