Рішення

від 21.02.2022 по справі 580/10807/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року справа № 580/10807/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; далі-позивач) з позовною заявою до Білозірської сільської ради (19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір`я, вул. Незалежності, 168; далі-відповідач) в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Білозірської сільської ради від 04 червня 2021 року № 14-2/УШ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 , яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,0515 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0706 та змінити її цільове призначення з ведення фермерського господарства на ведення городництва з метою надання в оренду терміном на 49 років для ведення городництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

-зобов`язати Білозірську сільську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,0515 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0706 та змінити її цільове призначення з ведення фермерського господарства на ведення городництва з метою надання мені в оренду терміном на 49 років для ведення городництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

-стягнути моральну шкоду в розмірі 2 270 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у затвердженні поданого проекту землеустрою та передачу у користування земельної ділянки кадастровий номер 7124981000:01:006:0706 в наслідок відсутності примірника нотаріально засвідченої згоди землекористувача ФГ Крупенко. Позивач зазначає, що прийняте рішення є необгурнтованим та підлягає до скасування, оскільки земельна ділянка не перебуває в оренді.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що оскільки земельна ділянка, яку бажає отримати у користування позивач, перебуває в оренді ФГ Крупенко, тому поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен включати в себе також письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально. Однак, поданий на затвердження до сільської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить письмової згоди землекористувача, а також позивач не врахував ст. 36 ЗК України, тому вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ФОП ОСОБА_2 на виконання договору від 25.02.2019 здійснено розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 7124981000:01:006:0706 та змінити її цільове призначення з ведення фермерського господарства на ведення городництва з метою надання в оренду терміном на 49 років для ведення городництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

25.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Білозірської сільської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7124981000:01:006:0706.

04.06.2021 Білозірська сільська рада прийняла рішення №14-2/VIII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 , яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,0515 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0706, оскільки не враховано положення ч. 5 ст. 116 ЗК України (знаходиться в оренді ФГ Крупенко), а також не враховано ч. 1 ст. 36 ЗК України (площе земельної ділянки для городництва не може перевищувати 0,6га).

Не погоджуючись з прийнятим рішення, позивач звернувся до суду.

Суд звернув увагу, що проект землеустрою розроблено з урахування ч. 3 ст. 123 ЗК України (без надання Білозірською сільською радою дозволу на розробку проекту землеустрою).

Згідно договору оренди землі б/н від 02.02.2006 укладеного між ФГ Крупенко та Черкаською РДА і посвідчений нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу за № 52, орендар передає в оренду на підставі розпорядження голови Черкаської РДА від 07.12.2005 №450 в платне користування земельну ділянку с/г призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу (рілля), яка знаходить в адмінмежах Білозірської сільської ради.

Договір оренди зареєстрований у Черкаській районній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 06.02.2006 за №040679600002.

Згідно рішення Білозірської сільської ради №83-34/VII від 28.03.2019 Про надання дозволу на укладання додаткової угоди на оренду земельної ділянки ФГ "Крупенко", припинено ФГ «Крупенко» право користування земельними ділянками площею: 2,0561 га, (кадастровий номер 7124981000:01:006:0707), 2,0561га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0705), 2,0561га, (кадастровий номер 7124981000:01:006:0704), які утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 20,2198 га - кадастровий номер 7124981000:01:006:0404. Зменшено площу орендованої земельної ділянки та розміру орендної плати, шляхом укладання додаткової угоди на земельні ділянки: площею 14,0515 га (кадастровий номер 7124981000:006:0706) та площею 2,4493га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0405).

Судом також встановлено, що поданий на затвердження проект землеустрою не містить погодження землекористувача ФГ Крупенко.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що ст. 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Частиною 6 ст. 93 ЗК України встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 8 Закону України "Про оренду землі", орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.(ч. 2 ст. 123 ЗК України).

Відповідно ч. 6 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Отже, умовою для виникнення обов`язку у відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою та надати земельну ділянку є отримання ним саме погодженого такого проекту з поданим необхідним пакетом документів.

Отже, письмова згода землевласника (землекористувача), засвідчена нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством) є обов`язковою його складовою.

Суд звертає увагу, що прошитий, пронумерований та скріплений печаткою розробника проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7124981000:01:006:0706, не містить у своєму складі (змісті) оригіналу примірника нотаріально засвідченої згоди землекористувача ФГ Крупенко.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність рішення відповідача про відмову позивачу у затвердженні відповідного проекту землеустрою.

Таким чином, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд вважає, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Відповідно із ч. 1 ст.139 КАС України, судові витрати не підлягають до відшкодування.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Петро ПАЛАМАР