Постанова

від 14.02.2022 по справі 756/5798/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/5798/21 Головуючий у першій інстанції: Ткач М.М. провадження 22-ц/824/2173/2021 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Гаращенка Д.Р.

за участю секретаря: Пітенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Незалежної первинної профспілкової організації КНП «Київська стоматологія» на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Незалежної первинної профспілкової організації КНП «Київська стоматологія» про захист честі, гідності та ділової репутації особи шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом.

29 липня 2021 року представник відповідача Пилипенко Г.О подала заяву про забезпечення доказів, яка обґрунтована тим, що позивач вказує, що відповідачем нібито розповсюджена інформація, яка не є достовірною. Це, зокрема інформація про події 12 лютого 2021 року, учасниками яких були позивач та керівник відповідача.

Зазначається, що під час вказаних подій був присутній ОСОБА_3 , який перебував на прийомі у керівника відповідача, та здійснив фіксацію всього, що відбувалося на відеокамеру свого мобільного телефону.

Відповідач просив забезпечити докази шляхом огляду їх за місцезнаходженням, зокрема: здійснити перегляд та дослідження як оригіналів електронних доказів відеозаписів подій 12 лютого 2021 року, які знаходяться (зберігаються) на телефоні ОСОБА_3 .

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 29 липня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник відповідача звернувся із ідентичними апеляційними скаргами, які одночасно подані до місцевого суду та безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а тому розглядаються апеляційним судом, як одна.

Вказує, що ним було здійснено всі передбачені процесуальним законодавством дії, щодо подачі заяви про забезпечення доказів із врахуванням вимог до неї, а тому підстав для відмови в задоволенні заяви не вбачає.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача вказує, що заява відповідача є необґрунтованою, оскільки відсутні обставини, які б вказували на ризик втрати відповідного доказу.

Зауважує на відсутності підстав для забезпечення доказів з огляду на можливість їх доставки до суду.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача не позбавлений можливості подати електронні копії даних доказів суду, як це передбачено ч. 2 ст. 100 ЦПК України, а тому необхідність забезпечення доказів шляхом огляду їх за місцезнаходженням відсутня.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є - інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частиною 2 ст. 100 ЦПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням (частина перша ст. 85 ЦПК України).

Суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідач не позбавлений можливості подати відповідні докази в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, що передбачено нормами процесуального законодавства.

Крім того, заява про забезпечення шляхом огляду їх за місцезнаходженням не містить доводів на підтвердження того, що такі докази не можна доставити до суду, а тому підстави для здійснення вказаного відсутні.

У заяві про забезпечення доказів шляхом їх огляду за місцезнаходженням представник відповідача також вказував, що огляд доказів можливий у приміщенні суду, що вказує на можливість доставки відповідних доказів та відповідно відсутності необхідності огляду за їх місцезнаходженням.

Варто зауважити, що належних підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим відповідачем також не було вказано.

Таким чином висновки місцевого суду, щодо відсутності підстав для забезпечення доказів шляхом їх огляду за місцезнаходженням є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Незалежної первинної профспілкової організації КНП «Київська стоматологія» залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 29 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено «15» лютого 2022 року.

Головуючий

Судді: