Постанова

від 13.02.2022 по справі 520/9234/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 р.Справа № 520/9234/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 26.07.21 по справі № 520/9234/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінель" до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінель", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, у якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000558/2 від 22.03.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807290/2021/00221 від 22.03.2021.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачем були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірного рішення, у зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінель" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000558/2 від 22.03.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807290/2021/00221 від 22.03.2021.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінель" (вул. Проскурівська, буд. 74, офіс 38, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29007, код ЄДРПОУ 41477810) витрати на сплату судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінель" (вул. Проскурівська, буд. 74, офіс 38, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29007, код ЄДРПОУ 41477810) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2450 (дві тисячі чотириста п`ятдесят) грн 00 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № UA807290/2021/006408 від 22.03.2021 перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, встановлено:

- задекларований рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на товари, митне оформлення яких вже здійснено: заявлений рівень митної вартості товару: 1)складав 0,8 дол. США/кг, рівень митної вартості товарів згідно ЄАІС та АСМО Інспектор 1, 60 дол. США/кг), заявлений рівень митної вартості товару; 2)складав 0,80 дол. США/кг, рівень митної вартості товарів згідно ЄАІС та АСМО Інспектор 1,76 дол. США/кг), заявлений рівень митної вартості товару; 3)складав 0,88 дол. США/кг, рівень митної вартості товарів згідно ЄАІС та АСМО Інспектор 1,16 дол. США/кг);

- наявні рішення про коригування митної вартості за подібними товарами по даному підприємству;

- подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікація) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості;

- згідно граф 7, 8 ДМВ взагалі невідомо на підставі яких документів та як було визначено митну вартість товарів 4 та 5, крім того, митну вартість товарів 4 та 5 було визначено за резервним методом, тобто ТОВ "Мінель" не вважає подані до митного оформлення документи (рахунок, угоду тощо) достатніми та справжніми для підтвердження контрактної вартості всіх товарів;

- відповідно до п.5.1. контракту від 14.04.2020 №112-2020-04: «Постава каждой партии товара по настоящему контракту будеш осуществляться в течении 15 календарних дней с момента получения заявки «Покупателя». Однак декларантом всупереч умовам контракту не надано відповідної заявки, що також унеможливлює підтвердження митницею митної вартості товарів, заявленої декларантом;

- у графах « 43 Код МВВ» ЕМД №ІІА807290/2021/005300 від 10.03.2021 на товар 4,5,6 декларантом визначено митну вартість товарів за резервним (6) методом, тобто ТОВ «Мінель» не вважає надані документи (рахунок, угоду) достатніми та справжніми для підтвердження контрактної вартості товарів;

- декларантом взагалі не подано до митниці документи визначені у графі 4 ДМВ - реквізити документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме 0380 48 від 30.10.2017, 3002 Платіжне доручення №175 від 23.10.2017, 3006 Дов. транс, витрат від 30.10.2017,4100 5П/2016 від 13.04.2016,4103 спец. 26 від 16.10.2017, 9610 10103080/311017/0051390 від 31.10.2017

- декларантом у графах 7, 8 ДМВ взагалі невідомо на підставі яких документів (та як вони з`явились у розпорядженні ТОВ "Мінель") було визначено митну вартість товарів1,2,3.

Отже, підставою для запиту у декларанта додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до статті 54 МКУ.

Враховуючи наведене, митницею письмово 22.03.2021 було повідомлено декларанта у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МКУ про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів 1, 2.

Цього ж дня, 22.03.2021, декларантом підприємства було надіслано додаткові документи, попередні митні оформлення та лист, в якому серед іншого було зазначено про неможливість надання додаткових документів що підтверджують заявлену митну вартість та вимога щодо прийняття митницею рішення про коригування товарів.

Зауважив, що саме на позивача покладається обов`язок доведення правильності визначення митної вартості свого товару.

З огляду на викладене, вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для його скасування відсутні.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 було замінено відповідача по справі № 520/9234/21 - Слобожанську митницю Держмитслужби на правонаступника - Сумську митницю .

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.04.2020 року між компанією - нерезидентом ФХ «NAYIM DIYORBEK KISHMISH BOGLARI», (продавець) та TOB "МІНЕЛЬ" (покупець) укладено контракт №UZ-2020-04, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю сільськогосподарську продукцію, вирощену та вироблену в Республіці Узбекістан, а Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару в асортименті, кількості, ціні визначеній в Інвойсах, Рахунках- фактурах.

Згідно з умовами пункту 2.2. контракту товар поставляється на умовах "СРТ" м.Суми (Україна), у відповідності до правил "Інкотермс-2010". У відповідності до замовлення ТОВ "МІНЕЛЬ" постачальником №UZ-2020-04 було складено Рахунок-фактуру №60/UZ від 12.03.2021р. на суму 12 800,80 доларів США.

Відповідно до пункту 4.1. контракту, оплата за товар, поставлений по контракту, відбувається протягом 120 днів з дати відвантаження товару відповідно до інвойсу та митної декларації.

22.03.2021 декларантом/представником ТОВ "МІНЕЛЬ" сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Слобожанської митниці Держмитслужби митну декларацію щодо оформлення імпортованого товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № UA807290/2021/006408, відповідно до якої здійснювалося імпорт наступних товарів:

- товар за кодом 0813200000, Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Чорнослив сушений (2 сорт). Урожай 2020 року 3000кг. Країна виробництва UZ. Виробник: ФХ «NAYIM DIYORBEK KISHMISH BOGLARI» на загальну вартість 2 400, 00 доларів США;

- товар за кодом 0813100000, Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Абрикос сушений курага (2 сорт). Урожай 2020 року 2190 кг. Загальна вартість 1971, 00 доларів США; Абрикос сушений з кісточкою (2 сорт). Урожай 2020 року 380 кг Країна виробництва UZ. Виробник: ФХ «NAYIM DIYORBEK KISHMISH BOGLARI» на загальну вартість 307,80 доларів США;

- товар за кодом 42008119110, Арахіс смажений, не лущений, 2 сорт Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі. Урожай 2020 року 5000 кг. кг Країна виробництва UZ. Виробник: ФХ «NAYIM DIYORBEK KISHMISH BOGLARI» на загальну вартість 3600, 00 доларів США;

- товар за кодом 50813501900, Суміші сушених плодів. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: суміші сушених плодів, компотна. До складу входить: яблука, абрикос, чорнослив, груша, унабі, вишня. Урожай 2020 року 5000 кг. Країна виробництва UZ. Виробник: ФХ «NAYIM DIYORBEK KISHMISH BOGLARI» на загальну вартість 2050,00 доларів США;

- товар за кодом 60706100000, Морква свіжа 2000 кг. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі. Урожай 2020 року. Країна виробництва UZ. Виробник: ФХ «NAYIM DIYORBEK KISHMISH BOGLARI» на загальну вартість 640 доларів США;

На підтвердження заявленої у митній декларації № UA807290/2021/006408 від 22.03.2020 митної вартості товару позивачем 22.03.2020 до митного органу засобами електронного зв`язку надані документи: 0380 рахунок-фактура № 60/UZ від 12.03.2021, 0730 CMR 000782 від 12.03.2021, 0851 фітосанітарний сертифікат №21080002219 від 12.03.2021, 0862 №60/UZ від 12.03.2021 - Декларація про походження товару (Declaration of origin), 0952 Книжка МДП (TIR carnet) XZ.84564787 від 12.03.2021, 4101 зовнішньоекономічний контракт №UZ-2020-04 від 14.04.2020, 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №7 від 14.04.2020, 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 27.01.2021, 4203 №6 від 14.04.20 (Внутрішній договір (контракт), 4207 Договір про надання послуг митного брокера №3-20 від 15.04.2020, 5141 б/н від 12.03.2021 (Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів), 5509 Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 6747956 від 22.03.2021, 7006 № UZUA11002796 від 12/03/21 (Сертифікат про походження товару форми СТ-1).

22.03.2021 митним брокером листом №22-03-1, додатково надано відповідачу документи: експортна ВМД країни відправника №18005/12.03.2021/0005431 від 12.03.2021; калькуляція вартості товарів від 01.03.2021; рахунки на оплату №48/UZ та №49/UZ від 09.02.2021; платіжні документи по даному контракту №27 та №28; ВМД UA807290/2021/000354 від 11.01.2021оформлені в рамках зазначеного контракту; ВМД UA807290/2021/005218 від 09.03.2021 оформлені в рамках зазначеного контракту; відомості щодо оформлення позивачем ідентичних товарів за митними деклараціями UA807290/2021/003925 від 22.02.2021, UA500500/2021/009719 від 12.03.2021, також надано відомості щодо оформлення ідентичних товарів за МД: U807290/2021/004016 від 23/02/2021, UA807290/2021/005218 від 09.03.2021, UA807290/2021/001954 від 29.01.2021, UA807290/2021/000876 від 18.01.2021.

Розглянувши надані документи, митним органом відмовлено у прийнятті вищенаведеної митної декларації та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 807290/2021/00221 від 22.03.2021 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2021/000558/2 від 22.03.2021.

З метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам пов`язаним з простоєм, вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією N UA807290/2021/006488 від 22.03.2021 зі сплатою митних платежів та податків у розмірі відповідно до рішення про коригування керуючись ст. 55 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з вказаними карткою та рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За приписами частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з положеннями частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Правилами частин другої та третьої зазначеної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В силу положень частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку про те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як свідчать матеріали справи на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані документи, в тому числі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України: 0380 рахунок-фактура № 60/UZ від 12.03.2021, 0730 CMR 000782 від 12.03.2021, 0851 фітосанітарний сертифікат №21080002219 від 12.03.2021, 0862 №60/UZ від 12.03.2021 - Декларація про походження товару (Declaration of origin), 0952 Книжка МДП (TIR carnet) XZ.84564787 від 12.03.2021, 4101 зовнішньоекономічний контракт №UZ-2020-04 від 14.04.2020, 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №7 від 14.04.2020, 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 27.01.2021, 4203 №6 від 14.04.20 (Внутрішній договір (контракт), 4207 Договір про надання послуг митного брокера №3-20 від 15.04.2020, 5141 б/н від 12.03.2021 (Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів), 5509 Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 6747956 від 22.03.2021, 7006 № UZUA11002796 від 12/03/21 (Сертифікат про походження товару форми СТ-1).

22.03.2021 митницею було повідомлено декларанта у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МК України про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів 1,2.

Цього ж дня, 22.03.2021 декларантом підприємства було надіслано додаткові документи: експортну ВМД країни відправника №18005/12.03.2021/0005431 від 12.03.2021; калькуляція вартості товарів від 01.03.2021; рахунки на оплату №48/UZ та №49/UZ від 09.02.2021; платіжні документи по даному контракту №27 та №28; ВМД UA807290/2021/000354 від 11.01.2021оформлені в рамках зазначеного контракту; ВМД UA807290/2021/005218 від 09.03.2021 оформлені в рамках зазначеного контракту; відомості щодо оформлення позивачем ідентичних товарів за митними деклараціями UA807290/2021/003925 від 22.02.2021, UA500500/2021/009719 від 12.03.2021, також надано відомості щодо оформлення ідентичних товарів за МД: U807290/2021/004016 від 23/02/2021, UA807290/2021/005218 від 09.03.2021, UA807290/2021/001954 від 29.01.2021, UA807290/2021/000876 від 18.01.2021.

Отже, позивачем були надані всі документи в повному обсязі.

Розглянувши надані документи, митним органом було відмовлено у прийнятті вищенаведеної митної декларації та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807290/2021/00221 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2021/000558/2 від 26.03.2021.

З метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам пов`язаним з простоєм, вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією N UA807290/2021/006488 від 22.03.2021 зі сплатою митних платежів та податків у розмірі відповідно до рішення про коригування керуючись ст. 55 Митного кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить відомості про митне оформлення товарів, яке вже було здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні в ЄАІС та АСМО Інспектор, проте ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять жодних доводів та доказів про подібність товарів за поданими заявником через декларанта митними деклараціями та товарам за митною декларацією, що є спірною у даній справі. Таких доказів не надано і до суду.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598) визначено, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номери та дати митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Отже, відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відтак, слід дійти висновку, що видане відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідачем у спірному в даній справі рішенні не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, судом встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими матеріалами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості.

Отже, твердження відповідача про ненадання декларантом інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни на товар, на матеріал та витрати, понесені виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну є необґрунтованими.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження відповідачем під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000558/2 від 22.03.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807290/2021/00221 від 22.03.2021, у зв`язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судова колегія зазначає, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надав доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

З урахуванням встановлених фактів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року по справі № 520/9234/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року по справі № 520/9234/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 22.02.2022 року