Постанова

від 14.02.2022 по справі 380/9308/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 380/9308/21 пров. № А/857/21921/21Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року, головуючий суддя Крутько О.В., ухвалене о 09:43 год. у м. Львові, повний текст якого складено 25.10.2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДПС України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 13.05.2021 року №15-дс про застосування до заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що оскаржений наказ прийнятий з порушенням вимог статті 73 Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039. Позивач вказував, що за період охоплений тематичною перевіркою з 01.09.2019 року по 01.11.2020 року він декілька разів змінював місце праці. ОСОБА_1 не може нести дисциплінарну відповідальність за дисциплінарний проступок, виявлений за попереднім місцем праці, оскільки трудові відносини за попереднім місцем праці припинені з моменту його звільнення. Позивач зазначав, що дисциплінарна відповідальність повинна мати індивідуальний характер, тобто особа притягується до такої відповідальності лише у разі вчинення проступку саме нею і не може відповідати в солідарному порядку за вчинення правопорушень підлеглими працівниками. В даному випадку до позивача фактично застосовано дисциплінарне стягнення лише у зв`язку з тим, що підлеглими працівниками належним чином не проведено аналіз деяких платників податків. В порушення вимог п.31 Порядку № 1039 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ДПС України не пропонувала ОСОБА_1 надати письмові пояснення, разом з тим надіслала начальникуГУ ДПС у Львівській області лист від 23.03.2021 року № 7155/7/99-00-02-02-02-ДК, у якому поміж іншого, просило забезпечити надання пояснень щодо обставин справи ОСОБА_1 , що виконано шляхом надання позивачем пояснень від 29.03.2021 року відносно тематичної перевірки ДПС від 04.12.2020 року №1608/99-00-02-01-01-14. Акт про ненадання пояснень складено 13.05.2021 року після засідання дисциплінарної комісії. Листом від 02.04.2021 року № 8036/7/99-00-02-02-02-ДК повідомлено ОСОБА_1 про призначене на 08.04.2021 року засідання дисциплінарної комісії, яке за клопотання позивача було перенесено на іншу дату. В порушення вимог ст. 32 Порядку дисциплінарна комісія не повідомила позивача про дату, час і місце проведення наступного засідання. Позивач стверджував, що відсутній об`єкт та об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 13.05.2021 року № 15-дс про застосування до заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ДПС України оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця новоутвореного територіального органу ДПС за дисциплінарний проступок, вчинений під час перебування на посаді державної служби в територіальному органі ДПС, який ліквідовано, можливо стосовно державних службовців, у яких після переведення до новоутвореного територіального органу не змінився суб`єкт призначення. Відтак, у ДПС наявні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за дисциплінарний проступок, вчинений під час перебування на посаді державної служби у територіальному органів ДПС, який ліквідовано як юридичну особу публічного права, вказує, що тематична перевірка ГУ ДПС у Львівській області не охоплювала період роботи позивача у ГУ ДФС у Львівській області. Доводи позивача про те, що йому не було запропоновано надати письмові пояснення не відповідає дійсності, оскільки листом ГУ ДПС у Львівській області від 30.03.2021 року №1834/8/13-01-02-07 (вх. ДПС № 61243/7 від 30.03.2021 року) направлено на адресу ДПС письмові пояснення ОСОБА_1 . Державна податкова служба України листами від 26.03.2021 року № 841/Г/99-00-02-02-02-ДК та від 02.04.2021 року № 8036/7/99-00-02-02-02-ДК повідомила позивача про дату, час та місце засідання дисциплінарної комісії. На виконання вимог ст. 75 Закону України «Про державну службу» та пункту 35 Порядку № 1039 ДПС направлено лист від 11.05.2021 року № 3296/Г/99-00-02-02-02-ДК, яким проінформовано ОСОБА_1 про внесення подання дисциплінарною комісією до голови ДПС щодо застосування дисциплінарного стягнення та запропоновано надати пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку. Оскільки письмові пояснення не надано, позивачем складено акт про ненадання пояснень від 13.05.2021 року. В силу наведеного апелянт зазначає, що оскаржений наказ прийнято правомірно, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 14.07.2020 року призначений на посадузаступника начальника ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу ДПС від 13.07.2020 року № 679-о.

Наказом ДПС від 11.01.2021 року № 53-о ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області (юридичної особи) у порядку переведення до Головного управління ДПС у Львівській області (як відокремленого підрозділу ДПС).

Відповідно до наказів про розподіл обов`язків заступника начальника ДПС у Львівській області Ганюк Р.В. здійснював керівництво роботою Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів 14.07.2020 року по 19.07.2020 року (наказ від 14.07.2020 року № 2464), з 20.07.2020 року до 02.08.2020 року (наказ від 20.07.2020 року № 2521), з 03.08.2020 року до 05.08.2020 року (наказ від 03.08.2020 року № 2767), з 06.08.2020 року до 15.09.2020 року (наказ від 06.08.2020 року № 2804) та Управління контролю за підакцизними товарами з 16.09.2020 року до 27.09.2020 року (наказ від 16.09.2020 року № 3123), з 28.09.2020 року до 30.09.2020 року (наказ від 28.09.2020 року № 3687), з 01.10.2020 року (наказ від 01.10.2020 року № 3737).

На виконання наказу ДПСУ від 12.11.2020 року №647 «Про проведення тематичної перевірки» та доручення від 18.09.2020 року № 181-д(02) до доповідної записки від 11.09.2020 року № 1037/99-00-02-01-03-04, відповідно до Порядку організації та здійснення заходів контролю в апараті ДПС, її територіальних органах, на державних підприємствах та в установі, які належать до сфери управління ДПС, оформлення і реалізації їх результатів, затверджених наказом ДПС від 07.10.2019 року № 107, робочою групою працівників Державної податкової служби України у період з 16.11.2020 року по 04.12.2020 року було проведено виїзну позапланову тематичну перевірку стану організації роботи Головного управління ДПС у Львівській області з основних напрямів роботи.

Тематичною перевіркою, зокрема, щодо стану організації роботи з контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Львівській області встановлено незабезпечення проведення належного аналізу платників податків, які здійснюють реалізацію пального без відповідної реєстрації платниками акцизного податку, а саме: ТзОВ «АвОіл» (ЄДРПОУ 40951240) відповідно до ЄРПН у період з 01.09.2019 року по 01.11.2020 року здійснювалась реалізація пального за кодами УКТЗЕД 2711129700, 2710124134, 2710124194, 2710125512, 2710194300 та 2711139700 в кількості 454882 л на суму 6344 тис. грн. Штрафні санкції за здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку не застосовувались, умовна сума штрафних санкцій відповідно до пункту 117 ст. 117 ПК України 349 тис. грн. Встановлено 4 випадки порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Відповідно до ст. 17 зазначеного закону, що суб`єктів господарювання, які здійснюють, зокрема оптову торгівлю пальним без наявності ліцензій застосовуються фінансові санкції у розмірі 500 тис. грн. Загальна умовна сума штрафних санкцій за цим порушенням становить 2000 тис. грн.

Наказом ДПС України від 15.03.2021 року №288 порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 .

28.04.2021 року ДПС України прийнято наказ № 465 «Про подовження строку здійснення дисциплінарного провадження».

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України, на підставі наказів ДПС України від 15.03.2021 року № 288 та 28.04.2021 року № 465, доповідної записки від 04.01.2021 року № 4/99-00-02-02-01-14 департаменту відомчого контролю, проведено дисциплінарне провадження стосовного заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 .

В ході дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія надіслала начальнику ГУ ДПС у Львівській області лист від 23.03.2021 року № 7155/7/99-00-02-02-02-ДК, у якому поміж іншого, просила забезпечити надання пояснень щодо обставин справи ОСОБА_1 .

Позивач надав письмові пояснення від 29.03.2021 року відносно тематичної перевірки ДПС. Листом ГУ ДПС у Львівській області від 30.03.2021 року № 1834/8/13-01-02-07 направлено на адресу ДПС письмові пояснення ОСОБА_1 .

Дисциплінарною комісією встановлено неналежний стан організації роботи та відсутність дієвого контролю з боку ОСОБА_1 за підпорядкованим структурним підрозділом, що привело до виявлення тематичною перевіркою порушень та недоліків, а також невиконання у повному обсязі таким підрозділом закріплених за ним відповідних функцій та процедур, а саме нездійснення контролю за забезпеченням проведення належного аналізу платників податків, які здійснюють реалізацію пального без відповідної реєстрації платниками акцизного податку без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, повноти застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також аналізу звітів про обсяги виробництва або придбання і реалізації підакцизних товарів тощо.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України склала 11.05.2021 року подання №13 про результати розгляду дисциплінарної справи заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 та, на підставі встановлених при тематичній перевірці обставин, прийшла до висновку про порушення ОСОБА_2 вимог законодавства та відомчих актів ДПС, зокрема вимог пункту 12 Положення про ГУ ДПС у Львівській області в частині незабезпечення виконання повноважень відповідно до затвердженого начальником ГУ ДПС у Львівській області розподілу обов`язків та пункту 1 розділу 3 Посадової інструкції державного службовця в частині виконання основних посадових обов`язків та вказала, що у діях заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області, за період вчинення з 14.05.2020 року (час здійснення керівництва роботою управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів та управління контролю за підакцизними товарами) дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 5 пункту 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» (зі змінами), відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про державну службу», що полягає у неналежному керівництві роботою управління організації та контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області, незабезпеченні належної організації роботи та неефективного контролю підлеглих, що призвело до недотримання вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів та відомчих документів та рекомендувала застосувати до заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом Державної податкової служби України від 13.05.2021 року № 15-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 за час здійснення керівництва роботою управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів та управління контролю за підакцизними товарами, дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 5 пункту 2 статті 65 Закону України «Про державну службу». Підставою прийняття наказу вказано подання комісії від 11.05.2021 року та акт про ненадання пояснень від 13.05.2021 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарна комісія під здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача неповно встановила всі обставини справи: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Дисциплінарна справа ОСОБА_1 не містить документів, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Закон України «Про державну службу»визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до частини першоїстатті 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Стаття 66 Закону України «Про державну службу»передбачає, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Згідно із частинами першою і другоюстатті 67 Закону України «Про державну службу»дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відповідно до частини першоїстатті 69 Закону України «Про державну службу», для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно з частиною десятоюстатті 69 Закону України «Про державну службу» результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Частина одинадцята указаної статті передбачає, що суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частини другоїстатті 74 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Статтею 75 Закону України «Про державну службу»передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно достатті 76 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Згідно з частиною другоюстатті 77 Закону України «Про державну службу»у рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно достатті 64 Закону України «Про державну службу»державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни.

Частина другастатті 77 Закону України «Про державну службу»передбачає, що у рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності слугувало незабезпечення проведення належного аналізу платників податків, які здійснюють реалізацію пального без відповідної реєстрації платниками акцизного податку, а саме: ТзОВ «АвОіл» (ЄДРПОУ 40951240) відповідно до ЄРПН у період з 01.09.2019 року по 01.11.2020 року здійснювалась реалізація пального за кодами УКТЗЕД 2711129700, 2710124134, 2710124194, 2710125512, 2710194300 та 2711139700 в кількості 454882 л на суму 6344 тис. грн. Штрафні санкції за здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку не застосовувались, умовна сума штрафних санкцій відповідно до пункту 117 ст. 117 ПК України 349 тис. грн. Встановлено 4 випадки порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Відповідно до ст. 17 зазначеного закону, що суб`єктів господарювання, які здійснюють, зокрема оптову торгівлю пальним без наявності ліцензій застосовуються фінансові санкції у розмірі 500 тис. грн. Загальна умовна сума штрафних санкцій за цим порушенням становить 2000 тис. грн.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 29.03.2021 року, які направлені дисциплінарній комісії листом № 1834/8/13-01-02-07 від 30.03.2021 року, у яких останній вказав: «щодо реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та ліцензії на право оптової торгівлі пальним ТзОВ «АВ Оіл» (код ЄДРПОУ 40951240) проведено фактичну перевірку та встановлено відсутність суб`єкта господарювання за юридичною адресою (акт про неможливість проведення перевірки від 16.12.2020 року № 1053/13-01-09-02/40951240), направлено запит платнику 02.10.2020 року № 39334/10/13-01-09-02-14, відповіді від платника не отримано, висновок передано на управління податкового аудиту 24.11.2020 року для організації проведення планової або позапланової документальної перевірки. Управління протидії економічним правопорушенням ГУ ДПС у Львівській області листом від 21.01.2021 року № 77/7/13-97-04-06 повідомлено про відсутність ТОВ «АВ Оіл» за податковою адресою. Строки застосування штрафних санкції 1095 днів».

Крім цього, в частині виявлення випадків порушення суб`єктами господарювання вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», колегія суддів звертає увагу, що в наказі не конкретизовано платників податків, які допустили такі порушення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що для притягнення державного службовця до певного виду дисциплінарної відповідальності, законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування/дисциплінарного провадження.

Обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Особа притягується до дисциплінарної відповідальності лише у разі вчинення проступку саме нею і не може відповідати в солідарному порядку за вчинення правопорушень підлеглими працівниками, тобто відповідальність має індивідуальний характер.

Висновки про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, неналежне керівництво роботою управління організації та контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області у спірний період та щодо вказаних порушень не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

При здійсненні дисциплінарного провадження не досліджено та не встановлено обставини вчинення правопорушення.

При цьому колегія суддів також вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що трудові відносини позивача з Головним управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039), як з юридичною особою, на дату притягнення його до дисциплінарної відповідальності припинено, а притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця за дисциплінарний проступок за попереднім місцем праці не ґрунтується за нормах чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає також вірними висновки суду про те, що при здійсненні дисциплінарного провадження не забезпечено право ОСОБА_1 передбачене ст. 75 Закону України «Про державну службу» та п.35 Порядку № 1039 щодо надання пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення, оскільки лист від 11.05.2021 року № 3296/Г/99-00-02-02-02-ДК яким запропоновано позивачу надати пояснення перед накладенням дисциплінарного стягнення та після внесення подання, вручено 20.05.2021 року, тоді як оскаржений наказ прийнято 13.05.2021 року.

Враховуючи норми чинного законодавства та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла переконливого висновку, що оскаржений наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає безумовному скасуванню.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі №380/9308/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 21.02.2022 року.