Ухвала

від 20.02.2022 по справі 160/8157/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 160/8157/20

адміністративне провадження № К/990/5779/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №160/8157/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХІ СТОЛІТТЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 11.02.2022.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 13.05.2021, повний його текст складено цього ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 14.06.2021, з урахуванням вихідних, проте касаційну скаргу подано до суду лише 11.02.2022, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законодавством строку. Водночас, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Скаржник зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження суд повинен враховувати період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином вона діяла протягом зазначеного часу, чи вживались нею усі можливі та залежні дії у розумні строки без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на оскарження судового рішення. В обґрунтування такої позиції наводить посилання на низку постанов Верховного Суду, в яких викладено аналогічний правовий висновок. ГУ ДПС також звертає увагу на приписи частини п`ятої статті 333 КАС України та зауважує, що касаційна скарга подана до спливу одного року на касаційне оскарження. Наголошує на тому, що після повернення касаційних скарг не зволікав з реалізацією права на повторне звернення до суду касаційної інстанції.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 07.06.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 14.06.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд вказав, що скаржник не зазначив ані норми права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, ані в чому саме полягає неправильне застосування судом норм права. При цьому Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на визначеній скаржником підставі касаційного оскарження. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 22.06.2021.

01.07.2021 ГУ ДПС повторно подало до суду касаційну скаргу, яка ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 була повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України. Скаржнику було повторно роз`яснено вимоги, які висуваються процесуальним законом до обґрунтування підстав касаційного оскарження. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 09.08.2021.

Втретє касаційну скаргу подано 08.09.2021, тобто майже через місяць з дня отримання копії ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги. Верховний Суд від 05.10.2021 повернув касаційну скаргу скаржнику як таку, що не містить підстав касаційного оскарження. Суд вказав, що касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати норм законодавства й незгоду із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 11.10.2021.

01.11.2021, тобто через 20 днів з дня отримання копії ухвали про повернення втретє поданої касаційної скарги, ГУ ДПС вчетверте подало до суду касаційну скаргу, яка ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 була повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України. Суд зазначив, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, та за змістом вона є ідентичною до раніше поданих касаційних скарг. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 24.11.2021.

Вп`яте ГУ ДПС направило до Верховного Суду касаційну скаргу 17.12.2021, тобто більше ніж через 20 днів з дня отримання копії ухвали про повернення вчетверте поданої касаційної скарги, яка ухвалою Верховного Суду від 23.12.2021 була повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України. Суд зазначив, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, та вкотре роз`яснив скаржнику вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на визначеній скаржником підставі касаційного оскарження. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 05.01.2022.

11.02.2022, тобто більш ніж через місяць з дня отримання копії ухвали про повернення вп`яте поданої касаційної скарги, ГУ ДПС вшосте звернулось із касаційної скаргою на додаткову постанову суду апеляційної інстанції, проте її зміст так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі частини четвертої статті 328 КАС України.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг. Тобто, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг скаржник так і не усунув, як і не навів поважні причини, які перешкоджали виконанню вимог процесуального закону.

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у вісім місяців після ухвалення додаткової постанови судом апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що майже сплинув на момент подання касаційної скарги вшосте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Доводи скаржника, що вшосте касаційну скаргу направлено в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Натомість, наведена норма не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Колегія суддів, з урахуванням правових висновків, викладених у наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження постановах Верховного Суду, зазначає, що сукупність наведених вище обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Так, неодноразово звертаючись до суду касаційної інстанції з черговими касаційними скаргами скаржник не тільки не враховував роз`яснення, що надавались Верховним Судом в ухвалах про повернення попередніх касаційних скарги щодо підстав касаційного оскарження, але й здійснював їх повторне подання у строк, що об`єктивно не можна визнати невідкладним.

Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній, цитуючи норму частини четвертої статті 328 КАС України з окремим виділенням її пункту 1, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду, ухвалених у справах із подібними правовідносинами..

Разом з тим, формальне посилання скаржника на витяги з постанов Верховного Суду частині того, які докази можуть свідчити про обґрунтованість розміру заявленого до відшкодування розміру судових витрат на правничу допомогу, не є свідченням застосування у цій справі норм матеріального права без урахування висновку Верховного Суду. Відповідні посилання наведені скаржником безвідносно до обставин справи №160/8157/20, що не узгоджується з вимогами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Більш того, зміст вшосте поданої касаційної скарги фактично є ідентичним до попередньо поданих і повернутих Верховним Судом касаційних скарг, але із формальним зазначенням іншої підстави касаційного оскарження. Верховний Суд вже надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі частини четвертої статті 328 КАС України, тому колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження.

Отже, вшосте подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №160/8157/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко