Рішення

від 16.02.2022 по справі 918/1169/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2022 р. м. РівнеСправа № 918/1169/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оласінвест"

про: стягнення в сумі 15 076,20 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

представники:

від позивача: Накопалов Є;

від відповідача: Дорота В.;

ОПИС СПОРУ

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оласінвест" про стягнення в сумі 15 076,20 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061, площею 0,40 га, яка розташована на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області та перебуває у приватній власності ТОВ "Оласінвест".

За результатом проведеної перевірки встановлено, що на зазначеній земельній ділянці під час будівництва автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, адміністративних приміщень та АГЗП здійснено діяльність, пов`язану з порушенням поверхневого шару ґрунту. На момент проведення обстеження робочий проект щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву та дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву надано не було.

Надалі за вказане правопорушення директора ТОВ "Оласінвест" Мальованого Р.О. було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 53-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Крім того директору ТОВ "Оласінвест" надіслано припис від про забезпечення використання існуючого ґрунтового покриву в межах зазначеної земельної ділянки.

Згодом директору ТОВ "Оласінвест" було надіслано повідомлення про сплату шкоди на суму 15 076,20 грн. На даний час заподіяна земельним ресурсам шкода, за твердженням позивача, залишається несплаченою.

У своєму відзиві на позові відповідач вказує, що позивач не має права та не може бути позивачем за даним позовом.

Відповідач став власником земельної ділянки 06 лютого 2018 року за цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", що не передбачає наявності родючого шару ґрунту, до набуття у власність вказана земельна ділянка мала цільове призначення "для будівництва торгово-офісного центру комплексного обслуговування населення", що також не передбачає наявність родючого шару ґрунту.

У матеріалах позову відсутні будь-які докази, які б свідчили б про те, що саме відповідач здійснював зняття чи перенесення ґрунтового покриву.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25 січня 2022 року.

17 січня 2022 року відповідачем подано відзив на позов.

В судовому засіданні 25 січня 2022 року оголошено перерву до 17 лютого 2022 року.

25 січня 2022 року позивачем подано відповідь на відзив.

07 лютого 2022 року відповідачем подано заперечення на відзив.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як стверджується наявними в матеріалах справи доказами, Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області на підставі наказу від 21 лютого 2020 року № 137-ДК проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061, площею 0,40 га, яка розташована на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (Шпанівська сільська об`єднана територіальна громада Рівненського району Рівненської області) та перебуває у приватній власності ТОВ "Оласінвест", що засвідчено актом №137-ДК/125/АП-09-01/-20 від 04 березня 2020 року.

У вказаному акті зазначено, що відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт Державної архітектурної інспекції від 27 серпня 2019 року № ІУ113192391855 на вказаній земельній ділянці ТзОВ "Оласінвест" здійснюється нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, адміністративних приміщень та АГЗП на території Великожитинської сільської ради, Рівненського району, Рівненської області. Відповідно до висновку ПП ПВЦ "Лендбуд-Вест" від 31 січня 2007 року №03/31/01-17, який міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється встановлено що, ґрунти наявні на вказаній земельній ділянці кваліфікуються як родючі придатні для цілей землювання і підлягають зняттю. Водночас, відповідно до висновку Рівненського районного відділу земельних ресурсів про погодження проекту від 20.08.2007 №0402/2813 визначено необхідність розроблення робочого проекту щодо зняття родючого шару ґрунту та поліпшення малопродуктивних угідь на території Рівненського району.

Як зазначено в акті, в ході проведення обстеження з виїздом на місце Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області встановлено, що на зазначеній земельній ділянці під час будівництва автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, адміністративних приміщень та АГЗП здійснено діяльність, пов`язану з порушенням поверхневого шару ґрунту. На момент проведення обстеження робочий проект щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву та дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву надано не було. У акті вказано про порушення земельного законодавства ТОВ "Оласінвест" в особі директора Мальованого Р.О., а саме частин 2, 3 статті 168 Земельного кодексу України, що кваліфікується як зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки без спеціального дозволу, відповідальність за яке передбачено пунктом "и" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України та 53-3 КУпАП.

Постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель від 04 травня 2020 року №137-ДК/0000 134п/о/08/01/-20 за вищевказане правопорушення директора ТОВ "Оласінвест" Мальованого Р.О. було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 53-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Надалі 05 травня 2020 року директору ТОВ "Оласінвест" надіслано припис від 04 травня 2020 року про забезпечення використання існуючого ґрунтового покриву в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 у термін до 04 червня 2020 року.

Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної територіальній громаді внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу із земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061, площею 0,40 га, розраховано, що розмір завданої шкоди складає 15 076,20 грн.

05 травня 2020 року директору ТОВ "Оласінвест" Мальованому F.O. було надіслано повідомлення про необхідність сплати шкоди на суму, розрахунок розміру шкоди, постанову про накладення адміністративного стягнення та припис.

Позивач вказує, що станом на даний час, заподіяна земельним ресурсам шкода залишається несплаченою.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом позадоговірними та стосуються стягнення шкоди завданої внаслідок самовільного зняття родючого шару ґрунту.

Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач (як орган який здійснює повноваження з державного нагляду та контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності) вважає, що протиправними діями відповідача було завдано шкоду, розмір якої визначено згідно із затвердженою методикою. Разом з тим відповідач позовні вимоги заперечує з тих підстав що позивач в даному випадку є неналежним.

Оцінюючи позовні вимоги суд зауважує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 ЦК України, одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено у положеннях частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В судовому засіданні 17 лютого 2022 року представник позивача зазначив, що позивач звернувся до суду із даним позовом саме на підставі 3 статті 4 ГПК України, тобто як особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Особу, в інтресах якої подано позов, позивач у позовній заяві не вказав. В тексті позовної заяви позивач зазначив, що земельна ділянка, котра перебуває у приватній власності відповідача розміщена на території Великожитинської сільської ради Рівненського району (Шпанівська сільська об`єднана територіальна громада Рівненської області).

Разом з тим позивач стверджує, що в даному випадку органом уповноваженим здійснювати функцій у спірних правовідносинах щодо захисту інтересів держави, територіальних громад є саме Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, до компетенції якого належать повноваження щодо організації та здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, з дотримання земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Законом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля є Закон України від 19.06.2003 №963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, що закріплено у статті 79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (у редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. №1302, тобто станом на час звернення позивача з позовом, далі за текстом Положення), основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності: у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за: - виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; - виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою; у частині родючості ґрунтів за: - зміною показників якісного стану ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення; - своєчасним проведенням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів; обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання; складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення; розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, та вживає заходів до її відшкодування щодо земель державної власності сільськогосподарського призначення в установленому законодавством порядку; подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом; вживає відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи; є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Статтею 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Крім того, згідно з абзацом 4 статті 15-2 ЗК України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Разом з тим, відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Суд також проаналізував норми Положення на предмет визначення повноважень позивача щодо права на звернення до суду з позовом про стягнення шкоди в інтересах держави чи територіальних громад.

Так Положенням визначено, що Держгеокадастр серед іншого:

- розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, та вживає заходів до її відшкодування щодо земель державної власності сільськогосподарського призначення в установленому законодавством порядку (підпункт 41 пункту 4 Положення);

- подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом (підпункт 41 пункту 4 Положення);

- вживає відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам (підпункт 44 пункту 4 Положення).

Посадові особи підрозділів і територіальних органів Держгеокадастру в межах своїх повноважень мають право:

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;

- звертатися до суду з позовом про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою (пункт 6 Положення).

Таким чином у Положенні відсутні норми щодо повноважень Держгеокадастру, його посадових осіб, підрозділів і територіальних органів звертатися до суду з позовом щодо стягнення шкоди заподіяної внаслідок зняття родючого шару ґрунту під час проведення будівельних та інших робіт щодо земель приватної форми власності чи подавати такі позови в інтересах територіальних громад, на території яких такі земельні ділянки розміщено.

Зі змісту наданих позивачем актів та інших поданих сторонами доказів видно, що старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області було проведено перевірку на зазначеній вище земельній ділянці, на якій здійснюється будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, адміністративних приміщень та АГЗП. Дана земельна ділянка перебуває у приватній власності позивача та знаходиться на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, що входить до Шпанівської сільської об`єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, форма власності приватна.

Зазначені обставини також підтвержені представниками обох сторін.

З огляду на встановлені судом обставини, вказана земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського чи лісогосподарського призначення, не перебуває у власності держави чи територіальної громади, не була самовільно захоплена не використовується не за цільовим призначенням.

А тому Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не наділено повноваженнями на звернення до суду з позовною вимогою, заявленою у цій справі щодо стягнення заподіяної шкоди внаслідок самовільного зняття родючого шару ґрунту.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 05.02.2019 у справі №910/7813/18, від 09.09.2020 у справі №917/342/19, від 25.09.2020 у справі №921/341/19.

У відповіді на відзив а також в ході судового засідання представник позивача покликався на положення статті 17-1 Закону України "Про охорону земель", що за твердженнямии позивача надають йому повноваження на звернення із даним позовом.

Так, відповідно до приписів даної статті до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі охорони земель, належать, зокрема, подання позовів про відшкодування шкоди і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства України про охорону земель.

А проте суд зауважує, що стаття 17-1 Закону України "Про охорону земель" має назву "Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища".

Водночас, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Таким чином посилання позивача на положення статті 17-1 Закону України "Про охорону земель" є безпідставними.

Згідно із нормами статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до правил частин 1, 2 статті 53 ГПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

З огляду на наведене суд відзначає, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не наділено повноваженнями на звернення до суду з позовною вимогою, заявленою у цій справі. Позивач не має права ініціювати судовий захист поза межами повноважень, наданих йому законом, що є підставою для відмови у задоволенні даного позову.

Решта доводів сторін судом не досліджується, оскільки встановлені вищевказані обставини і так є визначальною самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

За результатами розгляду справи суд встановив, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не наділено повноваженнями на звернення до суду з позовною вимогою, заявленою у цій справі. Позивач не підтвердив, що має право на стягнення вимог заявлених у позові. Такі обставини є підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати в сумі 2 270,00 грн. судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 23 лютого 2022 року.

Суддя А.Качур