Рішення

від 22.02.2022 по справі 420/5326/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5326/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

за участі секретаряГалат В.І.

представника позивачане з`явився

представника відповідачаХлистун Р.В.

третьої особине з`явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: ФОП ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправною і скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №047/18 від 17.09.2018 року;

визнати протиправним і скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №515/18 від 03.09.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ТОВ «БВОП «БЕСТ» передало нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в оренду ФОП ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності. Згідно договору оренди нежитлового приміщення, Орендар мав право здійснювати ремонтні роботи приміщення без повідомлення Орендодавця.

Відповідач протиправно виніс постанову та припис, якими визнав позивача правопорушником, оскільки останній не вчиняв будь-яких протиправних дій.

Процесуальні дії

Постановою Верховного Суду від 28.09.2021 року по справі №420/5326/18 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року скасовані.

Справа направлена на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 25.10.2021 року справа №420/5326/18 прийнята до провадження. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.11.2021 року.

19.11.2021 року за вхід. №ЕС/2687/21 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на хибності висновків позивача при порівнянні понять «суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва» та «суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи» за ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За виконання будівельних робіт без реєстрації відповідної декларації чи без відповідного дозволу притягненню до відповідальності підлягає не лише замовник, але й суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи і якими є підрядники.

Ухвалою суду від 22.11.2021 року залучено в якості третьої особи по справі ФОП ОСОБА_1 . Підготовче засідання відкладено на 13.12.2021 року.

Ухвалою суду від 13.12.2021 року продовжено строк для проведення підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 18.01.2022 року.

18.01.2022 року за вхід.№3666/22 надійшло клопотання представника ФОП ОСОБА_1 (адвоката Захарової Д.А.) про зупинення провадження по справі.

Ухвалою суду від 18.01.2022 року зупинено провадження по справі. Підготовче засідання призначено на 31.01.2022 року.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 07.02.2022 року.

04.02.2022 року за вхід.№7453/22 надійшли пояснення по справі ФОП ОСОБА_1 , в яких третя особа стверджує, що з кінця 2016 року корпорацією «Кадор-Групп» тривалий час у безпосередній близькості до об`єкта оренди виконувались будівельні роботи, що негативно вплинуло на технічний стан орендованого майна.

З метою збереження орендованого майна, ФОП ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з його відновлення, що відповідало п. 3.3. договору оренди. Детальний опис робіт та їх технічні характеристики наводяться у «Висновку про технічний стан та можливість реконструкції ресторану «Час Пік» за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням нового будівництва, яке здійснюється в безпосередній близькості», виконаного ТОВ «ЕКОСТРОЙ» 28.01.2019 року.

В судовому засіданні 07.02.2022 року, за клопотанням відповідача, оголошено перерву до 14.02.2022 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/155 ДАБК від 26.06.2018 року та факту виявлення самочинного будівництва (доп. записка вх.№01-18/206 и/в від 25.06.2018 року) було проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «реконструкція нежитлової будівлі «Час Пік» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва - Багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №001110, згідно якого виявлено самочинне виконання будівельних робіт з реконструкції об`єкту перевірки.

03.09.2018 відповідачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно якого необхідно зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва до усунення порушень та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, строком до 05.11.2018.

17.09.2018 винесено постанову №047/18 від 17.09.2018, згідно якої TOB «БВОП «БЕСТ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 66 276 грн.

Згідно плану поверхів технічного паспорту, виданого від 14.03.2017 року комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради багатопрофільному виробничо-обслуговуючому підприємству «БЕСТ», будівля складається з приміщень першого поверху загальною площею - 553,4 кв. м., основною площею - 456,2 кв.м. та допоміжною площею - 97,2 кв.м., та другого поверху (приміщення коридору та двох кабінетів) загальною площею - 35,3 кв.м., основною площею - 27,6 кв.м. та допоміжною площею - 7,7 кв.м. Фундамент бетон, стіни черепашник.

Об`єкт знаходиться у колективній власності Багатопрофільного виробничо-обслуговуючого підприємства «БЕСТ» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 26.02.2002 року, та розташований на земельній ділянці згідно схематичного плану земельної ділянки громадського будинку, відображеному в Технічному паспорті: загальна площа земельної ділянки для нежитлової будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » становить 917 кв.м., площа земельної ділянки під будинком становить 606 кв.м.

Також в матеріалах справи наявний Технічний паспорт на громадський будинок (нежитлова будівля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») від 20.05.2017 року, виданий ТОВ «АН Експерт» замовнику технічної інвентаризації ОСОБА_1 , згідно якого будівля має самочинне незавершене будівництво терасу.

Згідно договорів оренди від 30.09.2016 року № 9/4-7, від 31.08.2017 року №9/4-17 та від 31.07.2018 року №9/4-27 TOB «БВОП «Бест» передало нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в оренду ФОП ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності. Згідно договору оренди нежитлового приміщення, Орендар мав право здійснювати ремонтні роботи приміщення без повідомлення Орендодавця, однак, у будь-якому разі лише такі роботи, які не потребують документів, що дають право на їх виконання.

Матеріали справи містять Відповідь на претензію ТОВ «БЕСТ» від 16.11.2018 року щодо невиконання умов договору оренди та нанесення шкоди орендованому майну, в якій, зокрема, зазначено, що ФОП ОСОБА_1 з 30.09.2016 року орендує у ТОВ «БЕСТ» приміщення ресторану «Час Пік».

З кінця 2016 року початку 2017 року у безпосередній близькості до об`єкту оренди корпорацією «Кадор-Групп» виконувались будівельні роботи з будівництва комплексу багатоповерхових будинків, які негативно відобразились на технічному стані орендованого майна.

В додатку до відповіді на претензію міститься «Висновок про технічний стан та можливість реконструкції ресторану «Час Пік» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1, з урахуванням нового будівництва, яке здійснюється в безпосередній близькості», виконаний ТОВ «ЕКОСТРОЙ» 28.01.2019 року.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011р. №3038-VI, відповідно до ч.1 ст.41 якого державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для проведення позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553).

Згідно п. 1 Порядку №553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є виявлення факту самочинного будівництва.

Як встановлено судом, у наказі №01-13/155ДАБК від 26.06.2018 року «Про проведення позапланової перевірки» зазначено, що підставою для проведення перевірки є факт виявлення самовільного будівництва. Наказ містить посилання на доповідну записку вх.№01-18/206-и/в від 25.06.2018 року.

Разом з цим, відповідачем не надано до суду а ні при першому розгляді справи, а ні при новому розгляді справи копії вказаної доповідної записки, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Отже, встановлене судом свідчить про те, акти індивідуальної дії, прийняті за результатами перевірки, яка проведена без правомірних підстав, є протиправними.

Згідно п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову перевірку об`єкту нежитлової будівлі «Час Пік» за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт №001110, в якому багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю визначено Замовником.

Відповідно до визначення термінів ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

В даному випадку також слід звернутися до філологічного тлумачення цього поняття. Великий тлумачний словник сучасної української мови дає визначення поняття «Замовник» це той, хто замовляє що-небудь. Замовляти означає доручати кому-небудь виготовити, виконати підготувати що-небудь у певний, наперед визначений строк.

Отже, враховуючи визначення поняття «Замовник», наведене у законі, та його філологічного тлумачення, свідчать про те, що багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не є Замовником, оскільки, як встановлено судом, та підтверджується відповідачем, ТОВ «БЕСТ» дозвільні документи на проведення будівельних робіт не подавались.

Крім того, відповідачем не надано доказів щодо замовлення ТОВ «БЕСТ» іншим особам здійснити будівельні роботи. Такого не встановлено і під час розгляду справи судом.

Натомість, судом встановлено, що у Відповіді на претензію ТОВ «БЕСТ» від 16.11.2018 року щодо невиконання умов договору оренди та нанесення шкоди орендованому майну, ФОП ОСОБА_1 що ніякої шкоди орендованому майну нанесено не було та нею виконані роботи для забезпечення належних експлуатаційних характеристик такого майна, оскільки з кінця 2016 року початку 2017 року у безпосередній близькості до об`єкту оренди корпорацією «Кадор-Групп» виконувались будівельні роботи з будівництва комплексу багатоповерхових будинків, які негативно відобразились на технічному стані орендованого майна.

В додатку до відповіді на претензію міститься «Висновок про технічний стан та можливість реконструкції ресторану «Час Пік» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1, з урахуванням нового будівництва, яке здійснюється в безпосередній близькості», виконаний ТОВ «ЕКОСТРОЙ» 28.01.2019 року.

Відтак, встановлені судом фактичні обставини дають підстави для висновку, що ТОВ «Багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» а ні «суб`єктом містобудування, які є замовниками будівництва», а ні «суб`єктом містобудування, які виконують будівельні роботи» не являється.

Відповідно до п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Судом встановлено, що за результатами перевірки, 03.09.2018 відповідачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно якого необхідно зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва до усунення порушень та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, строком до 05.11.2018.

Також, 17.09.2018 винесено постанову №047/18 від 17.09.2018, згідно якої TOB «БВОП «БЕСТ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 66 276 грн.

Орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу правопорушення відносяться: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад правопорушення.

Так, об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення.

Водночас, суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення - це психічна сфера діяльності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у зв`язку з вчиненням ним діяння. Елементи суб`єктивної сторони правопорушення можуть бути обов`язковими (вина) або факультативними (мотив, мета).

Вина - це свідоме, вольове відношення суб`єкта до скоєного нею діяння і до настання його наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

З аналізу зазначених норм можна зробити висновок, що при розгляді справи, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не доведено вини позивача.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 р. визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Така правова позиція є релевантною до спірних правовідносин.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого розумного сумніву у винуватості особи є підставою для визнання його невинуватим у вчиненні правопорушення.

Наведений аналіз наданих для дослідження суду в процесі судового розгляду доказів і їх оцінка судом на належність, допустимість, достовірність, і як наслідок можливість їх використання дозволяють суду зробити висновки про те, що в даній справі вина Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єктом владних повноважень не доведено поза розумним сумнівом.

Щодо висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.09.2021 року по даній справі: «…суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень при наданні оцінці доказам, наявним в матеріалах справи, не дослідили, чи був обізнаний власник щодо типу робіт, які проводились орендарем і проведення яких потягло за собою прийняття спірних рішень.

Крім того, достовірно не встановлено, хто із суб`єктів проводив будівельні роботи, тобто виступив замовником будівництва у вказаному випадку з огляду на наміри орендодавця здійснити реконструкцію та, одночасно, твердження орендаря про проведення такої» судом встановлено наступне.

Згідно плану поверхів технічного паспорту, виданого від 14.03.2017 року комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради багатопрофільному виробничо-обслуговуючому підприємству «БЕСТ», будівля складається з приміщень першого поверху загальною площею - 553,4 кв. м., основною площею - 456,2 кв.м. та допоміжною площею - 97,2 кв.м., та другого поверху (приміщення коридору та двох кабінетів) загальною площею - 35,3 кв.м., основною площею - 27,6 кв.м. та допоміжною площею - 7,7 кв.м. Фундамент бетон, стіни черепашник.

Разом з цим, в матеріалах справи наявний Технічний паспорт на громадський будинок (нежитлова будівля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») від 20.05.2017 року, виданий ТОВ «АН Експерт» замовнику технічної інвентаризації ОСОБА_1 , згідно якого будівля має самочинне незавершене будівництво терасу.

Крім того, матеріали справи містять «Висновок про технічний стан та можливість реконструкції ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням нового будівництва, яке здійснюється в безпосередній близькості», виконаний ТОВ «ЕКОСТРОЙ» 28.01.2019 року, в якому зазначено, що відповідно до інформації, отриманої від Замовника (ФОП ОСОБА_1 ) об`єкт обстеження пропонується реконструювати.

Встановлене судом на підставі наявних у справі письмових доказів свідчить про те, що Замовником реконструкції є саме ФОП ОСОБА_1 . Вказане також підтверджується і ФОП ОСОБА_1 в поясненнях від 04.02.2022 року за вхід.№7453/22.

Крім того, у зазначених поясненнях також наголошено на тому, що вона повідомляла орендодавця про необхідність виконання робіт з реконструкції, однак без узгодження деталізованого переліку робіт та їх безпосереднього типу.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи

Керуючись ст.ст. 2-9, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови та припису задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №047/18 від 17.09.2018 року.

Визнати протиправним і скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №515/18 від 03.09.2018 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-обслуговуюче підприємство «БЕСТ» (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1, ЄДРПОУ 19051514)

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, ЄДРПОУ 40199728)

ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Головуючий суддяПотоцька Н.В.