Рішення

від 08.02.2022 по справі 640/20643/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/1165

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м. Київ№ 640/20643/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 640/20643/20 за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм»

доАнтимонопольного комітету України

акціонерного товариства «Українська залізниця»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна»

провизнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» (надалі - позивач), адреса: 02660, місто Київ, проспект Визволителів, 5 до Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач 1), адреса: 03680, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, 45, акціонерного товариства «Українські залізниці» (надалі - відповідач 2), адреса: 02150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, 5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна» (надалі - третя особа), адреса: 02090, місто Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 2/1, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 04.08.2020 № 14962-р/пк-пз (надалі рішення 1) та прийняте на його основі рішення акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40075815 в особі філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40081347 про скасування рішення про допущення до аукціону тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Техмашпромм», ідентифікаційний код 37859819 за процедурою закупівлі ДК 021:2015:3463000-2 - Частини залізничних або трамвайних локомотивів або рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-04-09-002057-a. Рішення акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40075815 в особі філії «Центр забезпечення виробництва ПАТ «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40081347 про допуск учасника ТОВ «ТВП «Техмашпромм», ідентифікаційний код 37859819 до участі в аукціоні за процедурою закупівлі ДК 021:2015:3463000-2 - Частини залізничних або трамвайних локомотивів або рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA- 2020-04-09-002057-а, оформлене протоколом від 10.07.2020 (надалі рішення 2), залишити в силі;

- зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40075815, в особі філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Українська Залізниця», ідентифікаційний код 40081347 відмінити тендер за процедурою закупівлі «ДК 021:2015:3463000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху» оголошення про проведення якого опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-04-09-002057-a.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року закрито провадження в адміністративній справі № 640/20643/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпром» до Антимонопольного комітету України акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна» про визнання протиправним та скасування рішення, в частині позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40075815 в особі філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40081347 про скасування рішення про допущення до аукціону тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Техмашпромм», ідентифікаційний код 37859819 за процедурою закупівлі ДК 021:2015:3463000-2 - Частини залізничних або трамвайних локомотивів або рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-04-09-002057-a. Рішення акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40075815 в особі філії «Центр забезпечення виробництва ПАТ «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40081347 про допуск учасника ТОВ «ТВП «Техмашпромм», ідентифікаційний код 37859819 до участі в аукціоні за процедурою закупівлі ДК 021:2015:3463000-2 - Частини залізничних або трамвайних локомотивів або рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA- 2020-04-09-002057-а, оформлене протоколом від 10 липня 2020 року, залишити в силі;

- зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40075815, в особі філії «Центр забезпечення виробництва АТ «Українська Залізниця», ідентифікаційний код 40081347 відмінити тендер за процедурою закупівлі «ДК 021:2015:3463000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху» оголошення про проведення якого опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-04-09-002057-a.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» до Антимонопольного комітету України, акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна» про визнання протиправним та скасування рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 04 серпня 2020 року № 14962-р/пк-пз; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» (адреса: 02660, місто Київ, проспект Визволителів, будинок 5, код ЄДРПОУ 37859819) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (адреса: 03680, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, код ЄДРПОУ 00032767).

Надалі, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 640/20643/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» до Антимонопольного комітету України, акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна» про визнання протиправним та скасування рішення, в якій останній просить суд прийняти додаткове рішення про компенсацію витрат позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» (адреса: 02660, місто Київ, проспект Визволителів, будинок 5, код ЄДРПОУ 37859819) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (адреса: 03680, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, код ЄДРПОУ 00032767), а саме витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок), а також судових витрат на правову допомогу адвоката 2000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

В обґрунтування поданої заяви представник позивач зазначає, що 18 листопада 2021 року платіжним дорученням № 1970 товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» сплатили адвокату Роїку Володимиру Івановичу за адвокатські послуги, пов`язані з розглядом вказаної справи у суді у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення від 18 листопада 2021 року № 1970.

За твердженням представника позивача, загальна сума судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України, складає 22 102,00 грн (двадцять дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) (2 102,00 грн + 20 000,00 грн).

З урахуванням викладених вище обставин, позивач керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду з даною заявою про стягнення судових витрат.

У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що адміністративна справа № 640/20643/20 була розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з урахуванням положень частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне розглянути вказану заяву позивача в тому самому порядку, що й рішення суду.

Розглянувши заяву представника позивача, подані ним документи на підтвердження понесених судових витрат, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо їх розподілу, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (надалі Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Крім того, згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

Більш того, суд зауважує, що у висновку ЄСПЛ, викладеному у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), у пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), у пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Lavents v. Latvia» (Заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну ціну.

Так, на підтвердження обґрунтованості підстав представником позивача були надані до суду, Договір про надання правової допомоги № 1 від 22 червня 2021 року, відповідно до пункту 1.1. якого встановлено, що КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ приймає на себе обов`язок надавати КЛІЄНТУ консультації з питань комерційної діяльності, управління підприємством, цивільного, господарського, податкового, кримінального та іншого законодавства України, захищати права та інтереси КЛІЄНТА, представляти інтереси КЛІЄНТА та захищати його майнові та немайнові права в судах, в органах досудового розслідування, прокуратурі, держаній виконавчій службі та інших державних та недержавних органах і установах.

Пунктами 3.1. 3.3. вказаного Договору встановлено, що АДВОКАТ має право на плату за виконання своїх обов`язків за цим договором. Оплата робіт за цим договором проводиться КЛІЄНТОМ на поточний рахунок АДВОКАТА або іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України. Вартість робіт за цим договором, строки та способи оплати встановлюються додатковими угодами до нього.

Водночас, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди щодо визначення вартості оплати роботи адвокати, представником позивача на підтвердження розміру суми, яка належала до виплати адвокату надано лише рахунок № 18 від 11 листопада 2021 року, з якого вбачається, що сума гонорару адвоката у розмірі 20 000,00 грн була визначена за наступні послуги: адвокатські послуги за договором № 1 від 22 червня 2021 року; вивчення матеріалів справи № 640/20643/20; складання юридично значущих документів; захист інтересів ТОВ «ТВП «Техмашпромм» в судовому засіданні в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Водночас, суд зауважує, що представником позивача не було надано до суду належних та допустимих документів на підтвердження часу який був витрачений адвокатом та зазначені у Рахунку № 18 від 11 листопада 2021 року дії не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, що в свою чергу, позбавляє суд можливості встановити співмірність між вартістю та наданими адвокатом послугами, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність підтвердження вартості послуг.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, скільки насправді часу було витрачено представником позивача на надання правової допомоги в межах розгляду даної адміністративної справи, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості вирішити питання щодо співмірності вартості послуг витраченому часу.

Більш того, суд зазначає, що вказана адміністративна справа визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений у Рахунку № 18 від 11 листопада 2021 року, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що як вже було зазначено судом вище, хоча судом і було задоволено вимоги позовної заяви позивача, в той же час, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року закрито провадження в адміністративній справі № 640/20643/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпром» до Антимонопольного комітету України акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна» про визнання протиправним та скасування рішення, в частині позовних вимог.

Також, суд звертає увагу, що представник позивача аргументуючи подану до суду заяву, зазначає, що він просить компенсувати витрати на правничу допомогу, які були понесені під час розгляду даної справи у Шостому апеляційному адміністративному суді, в той же час, як приписи пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви, а тому, суд не бере вказані аргументи представника позивача до уваги, оскільки в даному випадку, Окружний адміністративний суду міста Києва, залишений можливості стягувати витрати на правову допомогу, які були понесені під час розгляду справи іншим судом.

Суд, з урахуванням викладеного вище приходить до висновку, що з урахуванням наданих представником позивача документів, малозначності даної справи, з урахуванням співмірності та беручи до уваги ухвалу суду про закриття провадження в частині позовних вимог, належною сумою компенсації витрат на правову допомогу в даному випадку буду сума у розмірі 3 000,00 грн.

Також, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача в задоволенні частини вимог даної заяви пов`язаних з стягненням судового збору, оскільки відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року у розмірі 2 102,00 грн, були стягнуті судом з відповідача на користь позивача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 640/20643/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» до Антимонопольного комітету України акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна» про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Техмашпромм» (адреса: 02660, місто Київ, проспект Визволителів, будинок 5, код ЄДРПОУ 37859819) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (адреса: 03680, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, код ЄДРПОУ 00032767) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення

СуддяН.В. Клочкова