Постанова

від 15.02.2022 по справі 520/10486/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 р.Справа № 520/10486/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

представника позивача Маркевич С.В.

представника відповідача Шаповалов Б.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.08.21 року по справі № 520/10486/21

за позовом Приватного підприємства "Мінерал"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Мінерал", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить:

-визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №КТ-UА807000-0158-2021 від 06.04.2021;

- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021 00708 від 07.06.2021.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №КТ-UА807000-0158-2021 від 06.04.2021.

Визнано протиправною і скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021 00708 від 07.06.2021.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Приватного підприємства "Мінерал" (Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Звенигородська. 12. кв. 56, код ЄДРПОУ 31540131) суму сплаченого судового збору у розмірі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник позивача надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

15 лютого 2022 року до суду надійшло клопотання від Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому останній просить замінити первісного відповідача по справі Слобожанську митницю Держмитслужби на Харківську митницю.

В судовому засіданні клопотання задоволено, та здійснено заміну первісного відповідача по справі Слобожанську митницю Держмитслужби на Харківську митницю.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ПП Мінерал на виконання Контракту №034/2019 від 01.03.2019 імпортувало з Російської Федерації комплекс органо-неорганічних сполук "МultiМікгоМіх". Вказаний товар багатофункціональний, однак він не використовується самостійно, а застосовується як інгредієнт для виробництва: інгібіторів (сповільнювачів) солетворних відкладів на стінках трубопроводів у процесі видобутку та транспортування нафти; препаратів для запобігання утворення накипу і біологічних відкладень у водопровідних системах підприємств; мила та миючих засобів; комплексних добрив для позакореневого підживлення та обробки насіннєвого матеріалу, стимуляторів росту рослин; білково-вітамінно-мінеральних концентратів, преміксів тощо.

Таке застосування товару підтверджено положеннями Технічних умов, які видані та офіційно зареєстровані для цього товару. Копію технічних умов додано до позовної заяви.

Судовим розглядом встановлено, що ПП Мінерал імпортувало вказаний товар з 2019 року та питань щодо недоліків під час митного оформлення аналогічного товару, у тому числі і з його класифікацією згідно з УКТ ЗЕД у митного органу не виникало. На підтвердження цих фактів позивачем до позовної заяви надані копії відповідних митних декларацій.

Судом встановлено, що у 09.03.2021 року підприємством позивача подана митна декларація №UA807170/2021/012965 на чергову партію вказаного товару. Як і попередні рази декларант задекларував свій товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2931 90 00 90 як органо-неорганічні сполуки з вказівкою масової частки окремих мікроелементів у кожній марці товару.

У процесі митного оформлення Слобожанська митниця Держмитслужби відібрала зразки вказаного товару для проведення лабораторних досліджень.

За результатами проведеного дослідження Харківське управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби надало експертний висновок №1420003500-0197 від 02.04.2021.

У своєму висновку Харківське управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби (даті також - митна лабораторія) фактично підтвердило інформацію про товар, проте більш деталізувало його опис. Зокрема, митна лабораторія вказала, що товар позивача є сумішевим продуктом, до складу якого входить суміш солей етилендіаміптетраоцтової кислоти (органічна речовина), різних металів (неорганічні речовини) тощо. Тобто лабораторія підтвердила фактично, що товар є комплексом органічних та неорганічних речовин, що ніяк не суперечить класифікації товару, визначеної ПП "Мінерал".

Судови розглядом встановлено, що митна лабораторія також вказала масову частку органічного та амонійного азоту в кожній із марок товару, імпортованого підприємством позивача. За даними митної лабораторії сумарна частка азоту коливалася від 5.7 до 6,4% залежно від марки товару.

Будь-яких вказівок на те, що ПП "Мінерал" не правильно зазначив у митній декларації склад товару, чи що він не правильно його класифікував за УКТ ЗЕД - у висновку митної лабораторії не зазначалось.

Між тим, Відділ кодування та класифікації товарів Слобожанської митниці Держмитслужби за результатами розгляду вказаного висновку прийняв рішення про визначення коду товару № КТ-UА807000-0158-2021 від 06.04.2021 (далі також - рішення або оскаржу ване рішення).

Вказаним рішенням Відповідач змінив опис та класифікацію товару за УКТ ЗЕД. Відповідно до вказаного рішення товар Позивача це Товари з комерційною назвою Комплекс органо-неорганічних сполук "МultiМікгоМіх" ТУ У 20.1-40190568-002:2019 марок МММ-2, МММ-4, МММ-5, МММ-8, МММ-9, МММ-10, МММ-11, МММ-13 являють собою сумішеві порошки, до складу яких входить суміш солей етилендиамінтетраоцтової кислоти різних металів тощо (визначена частка органічного та амонійного азоту 5.7-6.4+/-0,1-0,3мас%), розфасовані для роздрібної торгівлі по 1кг (по 10 пакетів в 1 відрі загальною масою 10кг), що можуть, зокрема, використовуватись як інгредієнт у виробництві (приготуванні) комплексних добрив для підкореневого підживлення та/або обробки насіннєвого матеріалу.

На думку Відповідача товар повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД 3105 10 00 00 як Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто не більш як 10 кг.

Товари вказаної товарної групи заборонені для ввезення на митну територію України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 30.12.2015.

Саме тому на підставі прийнятого рішення про визначення коду товару податковий орган прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ІІА807170/2021/00708 від 07.06.2021.

Також, відповідач тимчасово вилучив всю партію товару за протоколом про порушення митних правил №0223/80700/21 від 14.04.2021. Вказані товари перебувають на складі митного органу до вирішення судом питання щодо їх конфіскації у справі про порушення митних правил.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням про визначення коду товару та картку відмови, вважає їх незаконними, необґрунтованими, прийнятими без урахування дійсних характеристик та хімічного складу товару, з неправильним застосуванням УКТЗЕД та на підставі даних лабораторного дослідження, яке проведене з грубими процедурними порушеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих ним рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).

За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

Колегією суддів встановлено, що до митного оформлення ПП "Мінерал" надавались наступні документи: паспорти якості на артикули товару, в яких зазначена масова частка мікроелементів, що входять до складу; ТУ У 20.1-40190568-002:2019 Комплекс органо-неорганічних сполук "МиїїіМікгоМіх" зі змінами (надані два рази та обидва - в неповному обсязі, в наданій частині відсутній опис пакування, методи контролю тощо); ідентифікаційний висновок Центру проектів розвитку промисловості №0432-21/7825056737 від 04.02.2021; лист українського науково-практичного центру Інститут живлення рослин від 07.04.2021 №1.

В наданих документах зазначене призначення товару: як інгредієнт у виробництві (приготуванні): інгібіторів солетворних відкладів на стінках трубопроводів і біологічних відкладень у водооборотних системах підприємств; препаратів для запобігання утворення накипу і біологічних відкладень у водооборотних системах підприємств; мила та миючих засобів; комплексних добрив для позакореневого підживлення та/або обробки насіннєвого матеріалу, стимуляторів росту рослин (в т.ч. бактеріального походження); білково-вітаміно-мінеральних концентратів (БММК) та преміксів тощо.

Відповідач зазначає, що у листі українського науково-практичного центру Інститут живлення рослин від 07.04.2021№1 зазначено, що технологія приготування "МultiМікгоМіх" базується на методі хімічної гомогенізації іонів металу з молекулою етилендиамінтетраоцтової кислоти, масова частка якої у виробництві складає не менше 99 мас%.

Колегія суддів зазначає, що Харківське управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби, та СЛЕД Держмитслужби у відповідь на запит представника позивача підтвердили, що в процесі лабораторних досліджень товару вони не визначали, який з компонентів досліджуваного товару є основним та який із компонентів досліджуваного товару має визначальний вплив па характеристики та властивості цього товару.

Відповідно до першого правила інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

У примітці 6 до групи 31 чітко вказано, що у товарній позиції 3105 термін інші добрива означає лише продукти, що використовуються як добрива із вмістом як основного компонента принаймні одного з таких поживних елементів: азоту, фосфору або калію.

Аналогічна вимога міститься і у правилі З (b) основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, яке регулює порядок класифікації багатокомпонентних товарів: суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів.

Тобто, для віднесення товару до товарної позиції 3105 не достатньо виявити наявність у ньому азоту. Потрібно встановити, що цей азот є основним компонентом у такому товарі.

В той же час, відповідач не надав доказів стосовно підстав вважати азот, який входить до складу імпортованого позивачем товару, основним компонентом цього товару, що декларувались ПП "Мінерал" під час його митного оформлення.

Судовим розглядом встановлено, що виробник цього товару надав лист-пояснення у якому зазначив, що органічний азот, який міститься у складі товару є одним з елементів етилендіамінтетраоцтової кислоти. Такий азот не є діючою речовиною, адже зв`язаний органічною молекулою і не бере участь в процесах метаболізму. Саме метали, які входять до складу цього товару, і є діючою речовиною. Копію зазначеного листа Позивач надавав митниці у процесі митного оформлення, також копія цього листа наявна в матеріалах справи.

Тобто, з огляду на примітку 6 до групи 31 та враховуючи те, що у Відповідача немає жодних підстав вважати, що азот, виявлений у товарі Позивача, є основним компонентом цього товару. Відповідач безпідставно відніс вказаний товар до групи 31 Добрива, зокрема до товарної позиції 3105.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що для віднесення товару до групи 31 потрібно не просто виявити у ньому азот, а потрібно ще і встановити, що цей азот є основним складником такого товару.

Однак, жодних доказів, які би вказували на те, що азот є одним із основних складових елементів товару ПП "Мінерал", у товаросупровідних документах не має. Також таких доказів не має і в результатах лабораторних досліджень, які проводила митна лабораторія.

Колегією суддів встановлено, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відповідачем. Тому сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару є необґрунтованими.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості відповідач не надав як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції докази невідповідності заявленої позивачем вартості товару, задекларованої в митній декларації, первинним документам на придбання цього товару.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Колегія суддів зазначає, що, навіть, у тому випадку, коли товар хоча і містить азот, однак не належить до жодної із груп речовин, вказаних у поясненнях до товарної позиції 3102, то він і не може належати до азотних добрив. Отже, оскільки у митного органу немає жодних підстав відносити імпортований підприємством позивача товар до будь-якої з груп речовин, вказаних у поясненнях до товарної позиції 3102, то і кваліфікувати такий товар як азотні добрива у відповідача не існує обґрунтованих підстав.

З аналізу вимог чинного законодавства можна дійти висновку про те, що Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

В порушення вимог законодавства відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що ПП "Мінерал" не правильно класифікував імпортований товар за УКТ ЗЕД.

Окрім того, колегя суддів звертає увагу, що в усіх товаросупровідних документах імпортований ПП "Мінерал" товар визначений саме як комплекс органічно-неорганічних з`єднань.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем у спірному в даній справі рішенні та картці відмови не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

З урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на приписи норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №КТ-UА807000-0158-2021 від 06.04.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби №UА807170/2021 00708 від 07.06.2021.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 по справі № 520/10486/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді О.В. Присяжнюк Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 23.02.2022 року