ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10357/21 Суддя першої інстанції: Бояринцева М.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,
при секретарі - Ткаченко В.В.,
за участю:
представника позивача: - Петровського В.В.,
представника відповідача: - Пілецького Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ІТТ-Плаза» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №127250412 від 09.12.2020 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2021 року позивач - Приватне акціонерне товариство «ІТТ-Плаза» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №127250412 від 09.12.2020 року, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.12.2020 року № 127250412, яким визначено для ПрАТ «ІТТ-Плаза» суму грошового зобов`язання у розмірі 609 924,91 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
13 січня 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 1641, від Приватного акціонерного товариства «ІТТ-Плаза» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що жодних законних підстав для нарахування та сплати плати за земельні ділянки, аніж так, як це було передбачено відповідно до затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва за землю за 2020 рік у Товариства не має.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом визначено розмір земельного податку на підставі даних Державного земельного кадастру, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, проте враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини щодо незатвердження Київською міською радою нової технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Києва, правомірним є визначення ПрАТ «ІТТ-Плаза» податкового зобов`язання на підставі довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.08.2015 року з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнтів на функціональне використання землі та локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони та, як наслідок, відсутність правових підстав для збільшення позивачу грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 609 924,91 грн.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві за результатами камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік платника земельного податку Приватного акціонерного товариства «ІТТ-ПЛАЗА» та складено акт від 23.10.2020 року № 273/26-15-04-12-19/21633867, яким встановлено, що сума податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за січень-серпень 2020 року, визначена за результатами подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2020 рік № 9241480426 від 24.09.2020 Приватним акціонерним товариством «ІТТ-Плаза», є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 609 924,91 грн.
Приватним акціонерним товариством «ІТТ-Плаза» подані заперечення на акт перевірки.
Листом від 07.12.2020 року № 2467/І/26-15-04-12-18 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило позивача про залишення без змін висновків, викладених в акті камеральної перевірки від 23.10.2020 № 273/26-15-04-12-19/21633867. У листі вказано, що заниження податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за 2020 рік відбулось внаслідок не врахування в уточненій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9241480426 від 24.09.2020 року за 2020 рік даних витягів про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.11.2019 року (кадастровий номер 800000000:72:216:0013 та кадастровий номер 800000000:72:216:0022).
На підставі складеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2020 року № 127250412, яким ПрАТ «ІТТ-Плаза» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на суму 609 924,91 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України від 10.03.2021 року № 5449/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.12.2020 року № 127250412, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, земельного податку здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За змістом підпунктів 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «ІТТ-ПЛАЗА» є власником: земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:216:0013 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Фізкультури, 9 та земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:216:0022 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Фізкультури, 23,30.
Позивачем подано уточнюючу податкову декларацію за 2020 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9241480426 від 24.09.2020 року стосовно земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:72:216:0013 та кадастровий номер 8000000000:72:216:0022.
Визначаючи розмір податкового зобов`язання позивач керувався даними довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки № Ю-10177/2015 та № Ю-10180/2015 від 19.08.2015 року, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:216:0013 становить 2 118 878,61 грн та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:216:0022 становить 69 962 325,75 грн та виходив з наступного.
Відповідно до довідки №10-10180/2015 від 19.08.2015 року про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:216:0022) становить 69 962 325,75 грн. з коефіцієнтом функціонального використання землі 2,5, 0,5. Площа земельної ділянки становить 12 989 кв.м., з яких 4 533 кв.м. з коефіцієнтом на функціональне використання землі (Кф) 2,5; 8 456 кв.м. мають коефіцієнт на функціональне використання землі (Кф) 0,5.
Розрахунок розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:216:0022) з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнтів на функціональне використання землі та локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони позивачем визначено:
4533 кв.м. х 3130,26 х 2,50 х 0,95 х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 63 935 819,87 грн;
8 456 кв.м. х 3130,26 х 0,50 х 0,95 х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 23 853 575,68 грн.
Разом: 87 789 395,55 грн.
Податковий період за 2020 рік становить 11 місяців.
Суму податкового зобов`язання з земельного податку за 2020 рік позивачем визначено в розмірі 804 736,13 грн, що розраховано за формулою: 87 789 395,55 х 1% / 12 х 11 = 804 736,13 грн.
Відповідно до довідки № Ю-10177/2015 від 19.08.2015 року про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:216:0013) становить 2 118 878,61 грн. з коефіцієнтом функціонального використання землі 0,5.
Розрахунок розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:216:0013) з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнтів на функціональне використання землі та локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони позивачем визначено: 1013 кв.м х 3130,26 x 0,50 x 0,76 х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 2 286 061,70 грн.
Податковий період за 2020 рік становить 11 місяців.
Суму податкового зобов`язання з земельного податку за 2020 рік позивачем визначено в розмірі 20 955,57 грн, що розраховано за формулою: 2 286 061,70 х 1% / 12 х 11 = 20955,57 грн.
У свою чергу, контролюючий орган визначаючи розмір податкового зобов`язання керувався даними Державного земельного кадастру, відповідно до яких 25.11.2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:216:0013 становить 11 430 308,50 грн, земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:216:0022 становить 183 203 698,29 грн.
Контролюючим органом здійснено наступний розрахунок земельного податку за січень-лютий, квітень-серпень 2020 року:
земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:216:0013 - 11 430 308,50 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1% (ставка податку) = 114 303,09 грн : 12 = 9525,26 х 7 = 66 676,82 грн;
земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:216:0022 - 183 203 698,29 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1% (ставка податку) = 1 832 036,98 грн : 12 = 152 669,75 х 7 = 1 068 688,25 грн.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, спірним в межах даної справи є використання даних нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованих 19.08.2015 року чи 25.11.2019 року.
Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що прямою нормою ПК України встановлено, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки подається або при поданні першої декларації або у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Так, правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель».
Приписами статті 1 вищевказаного Закону визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», яка визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років;
- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Згідно частини 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV).
Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року № 3613-VI (із змінами та доповненнями) відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.
Разом з тим, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, затверджено «Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (далі - Порядок №489).
Згідно з пунктом 1 вищевказаного Порядку № 489 цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вказаний вище Порядок регулює процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, у разі проведення такої оцінки після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2017 року, однак він не змінює та не скасовує проведені до його прийняття нормативні грошові оцінки населених пунктів, та не може слугувати правовою підставою для отримання платником податків довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 р. № 1051 (пункти 68-69) відомості про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються, вносяться до Державного земельного кадастру безперервно.
Відомості (зміни до них) вносяться одночасно до документів Державного земельного кадастру в текстовій та графічній формі.
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою (у паперовій або електронній формі) згідно з додатком 12 розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт.
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється без подання заяви у випадках отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування рішень про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель тощо.
Як зазначалось вище, ПрАТ «ІТТ-Плаза», керуючись пунктом 286.2 статті 286 ПК України, визначено розмір орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Києва, що затверджений рішенням Київської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Києва від 03.07.2014 року №23/23, яке було діючим, та довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.08.2015 року.
При цьому, у період 01.01.2017 року по дату подачі позивачем уточнюючої декларації рішення щодо затвердження нової нормативно грошової оцінки земель міста Києва та відповідної технічної документації Київською міською радою не приймались.
Лише 26.06.2021 року Київською міською радою прийнято рішення «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Києва» № 1543/1584, тобто після виникнення спірних правовідносин.
Колегією суддів також враховано лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 30.09.2020 року № 05708/18485, відповідно до змісту якого, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки КФ застосований до земельних ділянок позивача є: для земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:216:0022 (змішане використання, площа 4533 кв.м.) - 2,5, інші землі (зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво, площа - 8456) КФ - 0,5; для земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:216:0013 інші землі, площа 1013 кв.м. Кф - 0,5, тобто органом місцевої влади, який затверджує відповідну технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, фактично зазначено, що для цілей розрахунку земельного податку позивачем мають використовуватись розміри (значення) коефіцієнтів, що містяться у довідках від 19.08.2015 року.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
Я.М.Собків
Повний текст виготовлено 22 лютого 2022 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2022 |
Оприлюднено | 25.02.2022 |
Номер документу | 103538364 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них плати за землю |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні