Рішення

від 13.09.2021 по справі 640/10357/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року м. Київ № 640/10357/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства ІТТ-Плаза

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 127250412 від 09.12.2020,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство ІТТ-Плаза звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.12.2020 № 127250412.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України Про оцінку земель , рішення Київської міської ради від 25.12.2012 № 713/8997 Про проведення нормативної грошової оцінки земель міста Києва , від 03.07.2014 № 23/23 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва , Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.1995, та зазначає про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.12.20202 № 127250412, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю ІТТ-Плаза правомірно визначено розмір податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб на підставі довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.08.2015 з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнтів на функціональне використання землі та локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони, оскільки змін до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва, а також до рішень про її затвердження внесено не було.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Податковий кодекс України, Закон України Про оцінку земель , Рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва , Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, та зазначає про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.12.2020 № 127250412, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю ІТТ-Плаза визначено суму податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб, яка є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 609 924,91 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві за результатами камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік платника земельного податку Приватного акціонерного товариства ІТТ-Плаза складено акт від 23.10.2020 № 273/26-15-04-12-19/21633867, яким встановлено, що сума податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за січень-серпень 2020 року, визначена за результатами подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2020 рік № 9241480426 від 24.09.2020 Приватним акціонерним товариством ІТТ-Плаза , є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 609 924,91 грн.

Приватним акціонерним товариством ІТТ-Плаза подані заперечення на акт перевірки.

Листом від 07.12.2020 № 2467/І/26-15-04-12-18 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило позивача про залишення без змін висновків, викладених в акті камеральної перевірки від 23.10.2020 № 273/26-15-04-12-19/21633867. В листі вказано, що заниження податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за 2020 рік відбулось внаслідок не врахування в уточненій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9241480426 від 24.09.2020 за 2020 рік даних витягів про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.11.2019 (кадастровий номер 800000000:72:216:0013 та кадастровий номер 800000000:72:216:0022).

На підставі складеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2020 № 127250412, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ІТТ-Плаза збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на суму 609 924,91 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 10.03.2021 № 5449/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.12.2020 № 127250412, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, земельного податку здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом підпунктів 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство ІТТ-Плаза є власником: земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:216:0013 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Фізкультури, 9 та земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:216:0022 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Фізкультури, 23,30.

Позивачем подано уточнюючу податкову декларацію за 2020 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9241480426 від 24.09.2020 року стосовно земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:72:216:0013 та кадастровий номер 8000000000:72:216:0022.

Визначаючи розмір податкового зобов`язання позивач керувався даними довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки № Ю-10177/2015 та № Ю-10180/2015 від 19.08.2021, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:216:0013 становить 2 118 878,61 грн та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:216:0022 становить 69 962 325,75 грн та виходив з наступного.

Відповідно до довідки №10-10180/2015 від 19.08.2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:216:0022) становить 69 962 325,75 грн з коефіцієнтом функціонального використання землі 2,5, 0,5. Площа земельної ділянки становить 12 989 кв.м., з яких 4 533 кв.м. з коефіцієнтом на функціональне використання землі (Кф) 2,5, 8 456 кв.м. мають коефіцієнт на функціональне використання землі (Кф) 0,5.

Розрахунок розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:216:0022) з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнтів на функціональне використання землі та локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони позивачем визначено:

4533 кв.м. х 3130,26 х 2,50 х 0,95 х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 63 935 819,87 грн;

8 456 кв.м. х 3130,26 х 0,50 х 0,95 х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 23 853 575,68 грн.

Разом: 87 789 395,55 грн.

Податковий період за 2020 рік становить 11 місяців.

Суму податкового зобов`язання з земельного податку за 2020 рік позивачем визначено в розмірі 804 736,13 грн, що розраховано за формулою: 87 789 395,55 х 1% / 12 х 11 = 804 736,13 грн.

Відповідно до довідки № Ю-10177/2015 від 19.08.2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:216:0013) становить 2 118 878,61 грн. з коефіцієнтом функціонального використання землі 0,5.

Розрахунок розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:216:0013) з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнтів на функціональне використання землі та локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони позивачем визначено: 1013 кв.м х 3130,26 x 0,50 x 0,76 х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 2 286 061,70 грн.

Податковий період за 2020 рік становить 11 місяців.

Суму податкового зобов`язання з земельного податку за 2020 рік позивачем визначено в розмірі 20 955,57 грн, що розраховано за формулою: 2 286 061,70 х 1% / 12 х 11 = 20955,57 грн.

В свою чергу, контролюючий орган визначаючи розмір податкового зобов`язання керувався даними Державного земельного кадастру, відповідно до яких 25.11.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:216:0013 становить 11 430 308,50 грн, земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:216:0022 становить 183 203 698,29 грн.

Контролюючим органом здійснено наступний розрахунок земельного податку за січень-лютий, квітень-серпень 2020 року:

земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:216:0013 - 11 430 308,50 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1% (ставка податку) = 114 303,09 грн : 12 = 9525,26 х 7 = 66 676,82 грн;

земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:216:0022 - 183 203 698,29 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1% (ставка податку) = 1 832 036,98 грн : 12 = 152 669,75 х 7 = 1 068 688,25 грн.

Наведене свідчить, що спірним в межах даної справи є використання даних нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованих 19.08.2015 чи 25.11.2019.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи (лист Ради бізнес-омбудсменів від 22.03.2021 № 30693), позивач не заперечує обставин отримання Приватним акціонерним товариством ІТТ-Плаза витягів з ДЗК про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сформованих у листопаді 2019 року, на підставі яких контролюючим органом визначено земельний податок.

Проте, зазначає, що оскільки змін до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва, а також до рішень міської ради про її затвердження внесено не було, відповідно підлягає застосуванню нормативна грошова оцінка земельних ділянок, згідно з довідками від 19.08.2015.

Суд бере до уваги наведені доводи позивача та зазначає наступне.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України Про оцінку земель .

Приписами статті 1 вищевказаного Закону визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено статтею 18 Закону України Про оцінку земель , яка визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Згідно частини 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV).

Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3613-VI (із змінами та доповненнями) відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Разом з тим, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489).

Згідно з пунктом 1 вищевказаного Порядку № 489 цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Аналізуючи Порядок суд приходить до висновку, що він регулює процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, у разі проведення такої оцінки після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2017 року, однак він не змінює та не скасовує проведені до його прийняття нормативні грошові оцінки населених пунктів, та не може слугувати правовою підставою для отримання платником податків довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до частини п"ятої статті 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 № 1051 (пункти 68-69) відомості про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються, вносяться до Державного земельного кадастру безперервно.

Відомості (зміни до них) вносяться одночасно до документів Державного земельного кадастру в текстовій та графічній формі.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою (у паперовій або електронній формі) згідно з додатком 12 розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється без подання заяви у випадках отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування рішень про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель тощо.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство ІТТ-Плаза , керуючись пунктом 286.2 статті 286 ПК України, визначено розмір орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Києва, що затверджений рішенням Київської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Києва від 03.07.2014 №23/23, яке було діючим, та довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.08.2015.

При цьому, суд приймає до уваги той факт, що в період 01.01.2017 по дату подачі позивачем уточнюючої декларації рішення щодо затвердження нової нормативно грошової оцінки земель міста Києва та відповідної технічної документації Київською міською радою не приймались.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 у справі № 640/23439/20.

Суд зазначає, що Київською міською радою прийнято рішення Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Києва № 1543/1584 від 24.06.2021, тобто після виникнення спірних правовідносин.

Суд враховує, що контролюючим органом визначено розмір земельного податку на підставі даних Державного земельного кадастру, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, проте враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини щодо незатвердження Київською міською радою нової технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Києва, суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачем податкового зобов`язання на підставі довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.08.2015 з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнтів на функціональне використання землі та локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони та, як наслідок, відсутність правових підстав для збільшення позивачу грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 609 924,91 грн.

При цьому, суд зазначає, що у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 380/671/20.

Враховуючи відсутність повноважень ДЗК самостійно встановлювати розмір нормативної грошової оцінки та відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування щодо визначення розміру такої оцінки, суд приходить до висновку про невідповідність викоистання даних ДЗК при обрахунку плати за землю.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.12.2020 № 127250412 та про наявність правових підстав для його скасування.

За таких обставин, судом визнаються обгрунтованими позовні вимоги та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства ІТТ-Плаза (вул. Фізкультури, 30, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 21633867) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 127250412 від 09.12.2020 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.12.2020 № 127250412.

3. Стягнути на корись Приватного акціонерного товариства ІТТ-Плаза (вул. Фізкультури, 30, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 21633867) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 148 (дев`ять тисяч сто сорок вісім) грн 87 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева