Постанова

від 14.02.2022 по справі 640/10772/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10772/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Келеберда В.І.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

при секретарі Хмарській К.І.

за участю:

представника позивача: Бруль А.С., Демченко Т.С., Шендріков Д.О.

представника відповідача: Бенескул А.В., Лєзін Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційну скаргу Державної служби експертного контролю України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Державної служби експертного контролю України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби експертного контролю України (далі по тексту - відповідач) в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експортного контролю України № 42/21 про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 02.04.2021 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2021 року значений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

10.09.2021 року від Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» надійшло клопотання про відмову у відкритті провадження по справі за апеляційною скаргою Державної служби експортного контролю України.

Дослідивши доводи вищевказаного клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки судом під час відкриття апеляційного провадження по справі встановлено відсутність пропуску строку відповідачем під час подання апеляційної скарги та надано оцінку доданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.04.2019 року між Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» та іноземним покупцем - Підприємством важкого машинобудування Таксила - ХІТ, Ісламська Республіка Пакистан (далі - Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 27/2018-19/5976/2/Т-80UD/FOB/CP/ASRF/USE-18.4-6-К/КЕ-19 про продаж вказаному покупцю виробів, визначених у додатку А до контракту (далі по тексту - Контракт).

Відповідно до вказаного контракту покупець купує, а позивач продає вироби, які описані у предметі Контракту відповідно до строків та умов, які визначені пунктами Контракту та додатками до Контракту.

Найменування та позначення виробів, що поставляються за Контрактом, визначено у п. 1 Контракту та додатку А до Контракту.

Умови поставки та відвантаження виробів покупцю визначено у пунктах 1 і 2 Контракту, відповідно до яких поставка товару здійснюється на умовах FOB/FCA правил Інкотермс. Порт (місце) відвантаження: будь-який морський порт/аеропорт України.

Згідно з п. 13 Контракту вироби за Контрактом повинні бути відправлені морським шляхом/повітрям. Відправлення виробів здійснюється Позивачем на морському судні під пакистанським прапором, переважно на PNSC, на основі оплати фрахту при доставці. За відсутності морського судна під пакистанським прапором Позивач може здійснити відправку на судні під іноземним прапором. За жодних обставин відвантаження не може бути здійснене Індійським, Тайванським або Ізраїльським судном або будь-яким судном, що заходить на шляху до Карачі в порт Індії, Тайваню або Ізраїлю. У разі термінової необхідності поставки виробів, транспортування може бути замінене з морського на повітряне після надання письмового запиту Покупця. У разі відвантаження повітряним шляхом Позивач відправить товари через РІА, а в разі відсутності РІА Позивач відправить вироби будь-якими авіалініями за винятком Індійських, Тайванських або Ізраїльських на основі сплаченого фрахту.

Відповідно до пп. 15.1 та пп. 15.4 п. 15 Контракту вироби оглядаються Штабом розвантаження в Карачі/Ісламабаді та перевіряються представниками покупця для підтвердження відсутності пошкодження пакування. Якщо підтверджено, що кількість контрактних виробів в Карачі/Ісламабаді відповідає пакувальним листам, покупець видає відповідний сертифікат Вантажоодержувача.

Пунктом 31 Контракту передбачено, що під час отримання виробів АСРФ, ХІТ, військове містечко Таксила, Пакистан, покупець надасть протягом 30 днів після отримання виробів вантажоодержувачем Позивачу Сертифікат Вантажоодержувача згідно з Додатком G до Контракту.

Контрактом передбачено, що поставка виробів покупцю здійснюється Позивачем через будь-який морський порт або аеропорт України на умовах поставки FOB або FCA.

Термін «франко-борт» (FOB) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Термін «франко-перевізник» (FCA) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Поставка Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» виробів покупцю, щодо яких Відповідач зробив висновок про порушення позивачем законодавства в сфері державного експортного контролю, не була здійснена, переходу права власності на вироби від позивача до покупця не відбулось оскільки вироби не пройшли митне оформлення і їх не було передано (відвантажено) відповідному морському/авіаційному перевізнику в морському порту/аеропорту України.

На виконання вищезазначеного контракту, Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» було укладено ряд договорів з третіми особами про передачу/продаж позивачу виробів, що є предметом поставки за контрактом, для подальшої поставки їх покупцю за Контрактом.

22.07.2020 року Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» подано митну декларацію № UA10030/2020/121047 до Київської митниці Держмитслужби для митного оформлення експорту частини виробів за Контрактом.

Відповідно до вказаної декларації у митному режимі «експорт» позивачем задекларовано товари, що підлягають переміщенню через митний кордон України і є предметом поставки за укладеним між Позивачем та покупцем Контрактом.

При митному оформленні вказаних виробів позивачем було використано документи, що надані третіми особами - українськими постачальниками цих виробів. Наведені у вказаних документах відомості про найменування, опис і технічні характеристики виробів стали для Позивача підставою для ідентифікації вказаних виробів як товарів цивільного призначення.

Під час митного оформлення вказаних виробів посадовими особами Київської митниці Держмитслужби було проведено огляд задекларованих позивачем виробів, за результатами якого були виявлені розбіжності між заявленими та оглянутими органом митної служби товарами.

Так, Київською митницею Держмитслужби виявлено відсутність маркування на статорі 684212.01, запобіжник СП-10 марковано як « 10А19», вставка плавка ВП1-1 маркована як « 1802», утримувач вставки плавкої ДВП4-1 маркований як «ДВП4-1В», утримувач вставки плавкої ДВП4-2 маркований як «ДВП4-2В».

07 серпня 2020 року Київська митниця Держмитслужби листом №7.8.-1/28.1/11/15597 повідомила Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про необхідність отримання дозвільних документів від Державної служби експортного контролю України для митного оформлення вказаних товарів.

Листом від 25.08.2020 року № USE-34-9285 Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» звернулася до Державної служби експортного контролю України і просила надати відповідні роз`яснення щодо порядку міжнародної передачі вказаних вище товарів (виробів), заявлених позивачем до митного оформлення та щодо яких митним органом було відмовлено позивачу в митному оформленні.

Разом з вищевказаним листом позивачем було надано відповідачу копію довідки Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання комунар» від 30.07.2020 року № 434/022-20, відповідно до якої маркування « 10А19» на запобіжнику СП-10 вказує на номінальний струм для запобіжника 10 ампер (п. 1.5.2 ТУ16-522.001-82); маркування « 1802» на вставці плавка ВП1-1 вказує на місяць та рік її виготовлення (лютий 2018 року).

Також, разом з вказаним листом Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» було надано контролюючому органу копію листа Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» від 29.07.2020 року № 530-287Ф про відсутність необхідності маркування виробів та копію листа Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» від 29.07.2020 року № 502-52П, відповідно до якого маркування «ДВП4-1В» та «ДВП4-2В» утримувачів вставки плавкої ДВП4-1 та вставки плавкої ДВП4-2 вказує, що це модифікація товару всепогодня.

Також, разом з вказаним листом позивачем надано відповідачу копію довідки Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання комунар» від 02.09.2019 року № 384/022-19-1, копію довідки Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» від 31.07.2019 року № 502-40-1-П, копію довідки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» від 31.07.2019 року № 379до/г, копію довідки позивача від 26.08.2020 року №34/178 щодо попередньої ідентифікації товарів (виробів), заявлених 22.07.2020 року позивачем до митного оформлення. Відповідно до вказаних довідок зазначені в них товари (вироби) є товарами цивільного використання.

Листом Державна служба експортного контролю України № 1410/34-21 від 03.03.2021 року було викликано керівника позивача прибути 16.03.2021 року для участі в складенні протоколу про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

16.03.2021 року представники позивача за довіреністю Король Ю.В. та Гайденко А.І. прибули до контролюючого органу, де їм було вручено протокол №42/21 від 16.03.2021 року про порушення позивачем вимог законодавства в галузі державного експортного контролю (далі - протокол), складений 16.03.2021 року відповідачем без участі та присутності керівника (уповноваженого представника) позивача.

18.03.2021 року позивачем подано відповідачу письмові пояснення (попередні) №USE-13.1-3779 від 17.03.2021 року до вказаного протоколу. Вказані письмові пояснення позивача містили у тому числі клопотання про ознайомлення з документами, які містяться в матеріалах справи про порушення законодавства в галузі державного експортного контролю, порушеної відповідачем щодо позивача.

Також, позивач просив надати йому можливість ознайомлення з матеріалами вказаної справи і їх вивчення до 29.03.2021 року, з метою належної підготовки позивачем заперечень, аргументів, пояснень та міркувань на захист своїх прав та інтересів.

23.03.2021 року Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» подано відповідачу клопотання №USE-13.1-4024 від 23.03.2021 про ознайомлення з документами, які містяться в матеріалах вказаної вище справи, виготовлення відповідних копій документів, їх вивчення.

01.04.2021 року було здійснено розгляд справи про порушення законодавства в галузі державного експортного контролю щодо позивача.

Під час розгляду справи 01.04.2021 року Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» були заявлені і подані відповідачу письмові клопотання а саме: від 30.03.2021 року №USE-13.1-4401 про закриття справи, у зв`язку пропущенням відповідачем строку прийняття постанови; від 30.03.2021 року №USE-13.1-4405 про закриття справи, у зв`язку із закінченням строку притягнення позивача до відповідальності; від 01.04.2021 року №USE-13.1-4527 про закриття справи у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу порушення.

У свою чергу, відповідач відмовив позивачу у задоволенні усіх заявлених і поданих ним клопотань.

02.04.2021 року Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» отримано лист відповідача від 30.03.2021 року №2057/34-21 про відмову у задоволенні клопотання позивача від 23.03.2021року №USE-13.1-4024 про ознайомлення з матеріалами справи, виготовлення копій та здійснення аудіофіксації процесу розгляду справи.

Разом з тим, Державна служба експортного контролю України прийшла до висновку, що позивачем було порушено вимоги законодавства в галузі державного експортного контролю при здійсненні митного оформлення експорту вказаних вище товарів (виробів) і, як наслідок прийняла постанову № 42/21 про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» штраф за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 02.04.2021 року (далі по тексту - оскаржувана постанова).

02.04.2021 року представнику позивача вручено оскаржувану постанову від 02.04.2021 року №42/21 у приміщення відповідача.

Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, а порядок її прийняття порушеним, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи та висновки, які викладені у постанові відповідача про порушення позивачем вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, у зв`язку зі здійсненням міжнародної передачі товарів (експорту) без отримання в установленому порядку дозволу відповідача та наявний в діях позивача склад правопорушення не підтверджені належними доказами та є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті та доводи апеляційних скарг і учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 159, Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

Пунктом 2 вищезазначеного Положення Держекспортконтроль у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно п.3 Положення про Державну службу експортного контролю України Основними завданнями Держекспортконтролю є:

1) реалізація державної політики у сфері державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів, щодо яких відповідно до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» можуть застосовуватися процедури державного експортного контролю (далі - товари), а також внесення на розгляд Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки пропозицій щодо забезпечення її формування;

2) забезпечення захисту національних інтересів та зміцнення міжнародного авторитету України під час здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів шляхом забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України, пов`язаних з нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеженням передач звичайних видів озброєння для недопущення їх застосування у терористичних та інших протиправних цілях;

3) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері державного експортного контролю.

Відповідно до абзаців 1 і 2 ст. 24 Закону «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі про тексту - Закон)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме подання позивачем митної декларації та станом на момент прийняття оскаржуваної постанови) порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є, зокрема, здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості.

Згідно зі ст. 1 Закону міжнародні передачі товарів - це експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України.

Згідно з тією ж ст. 1 Закону експорт - це продаж або передача на інших законних підставах товарів іноземним суб`єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі продаж або передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства; продаж або передача в Україні чи за її межами права управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без громадянства, у тому числі через засоби зв`язку; розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства; фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України.

Відповідно до ст. 5 Закону методами здійснення державного експортного контролю є:

ідентифікація товарів, що передбачає встановлення відповідності конкретних товарів, які є об`єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю;

надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач;

здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до законодавства;

застосування санкцій до суб`єктів господарювання, які порушили порядок здійснення таких передач, установлений цим Законом та іншими актами законодавства в галузі експортного контролю.

Порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є, зокрема, здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості (ч. 1 ст. 24 Закону).

Частиною 1 ст. 25 Закону передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи, за порушення, передбачені абзацами другим та третім статті 24 цього Закону:

- у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) чи порушено міжнародні зобов`язання України, - у розмірі 150 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі;

- у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів не завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) та не порушено міжнародні зобов`язання України, - у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі;

- за порушення, передбачені абзацами четвертим, п`ятим та шостим статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі;

- за порушення, передбачені абзацами сьомим та одинадцятим статті 24 цього Закону, - в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за порушення, передбачені абзацом восьмим статті 24 цього Закону, - в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за порушення, передбачені абзацами дев`ятим та десятим статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 24 цього Закону, уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, що його виявила, складається протокол, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надається посадовим особам, зазначеним у частині першій цієї статті.

Керівник чи заступник керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, приймає рішення про накладення штрафу протягом десяти днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 2-3 ст. 26 Закону).

Дослідивши матеріали справи та доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

15.04.2019 року між Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» та іноземним покупцем - Підприємством важкого машинобудування Таксила - ХІТ, Ісламська Республіка Пакистан (далі - Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 27/2018-19/5976/2/Т-80UD/FOB/CP/ASRF/USE-18.4-6-К/КЕ-19 про продаж вказаному покупцю виробів, визначених у додатку А до контракту (далі по тексту - Контракт).

Відповідно до вказаного контракту покупець купує, а позивач продає вироби, які описані у предметі Контракту відповідно до строків та умов, які визначені пунктами Контракту та додатками до Контракту.

Відповідно до умов вказаного Контракту, 09.06.2020 року, Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» оформлено рахунок-фактуру № 6049.

Надалі, відповідно до товарно-транспортної накладної № 006049 від 22.07.2020 зазначені товари, разом з рахунком-фактури № 6049 були передані перевізнику - ТОВ «АТЗТ «ТрансСервіс» з метою їх доставки в ДМА «Бориспіль» для подальшої передачі (експорт) підприємству важкого машинобудування «Таксила - Хіт» уряду Пакистану.

22.07.2020 року згідно митної декларації № UA100030/2020/121047 в зоні митного контролю ВМО № 2 митного поста «Західний» Київської митниці Державної митної служби України розпочато проведення митного оформлення цих товарів.

24.07.2020 року, в зоні митного контролю ВМО № 2 митного поста «Західний», згідно Акту про проведення огляду, в присутності працівників СБУ, МО України, головного спеціаліста ДК «Укрспецекпорт», та ін., здійснено огляд багажу, що планувався до міжнародної передачі та встановлено, що окремі товари містять ознаки товарів, які підлягають експортному контролю (товари військового призначення/товари подвійного використання.)

Згідно листа Міністерства оборони України № 403/3/2/6298 від 18.08.2020 року, за інформацією Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України наступні вироби використовуються у військовій сфері у складі танків типу Т-80 та за своїми ознаками відповідають опису товарів за позицією МL6.а Додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807 (далі по тексту - Порядок № 1807):

ь лампа CM28-L5;

ь якір електродвигуна постійного струму ЕДМ-16У (684263.026);

ь якір (684263.025);

ь статор (684212.001);

ь щітка ЕГ-85 (ЕГ85 685234.006),

ь щітка ЕГ85 (685234.007);

ь підшипник (76-80206КС2).

Згідно службової записки Відділу державної експертизи міжнародних передач озброєнь, військової техніки та боєприпасів Держекспортконтролю від 12.03.2021 року за № 214/19/11-21 вищевказані товари є компонентами броньованої техніки, а саме танка типу Т-80, за своїми ознаками відповідають опису товарів за позицією МL6.а Додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1807 і використовуються у військовій сфері.

Контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення здійснюється, в тому числі в режимі експорту, виключно у відповідності до Порядку № 1807, згідно якого міжнародна передача товарів військового призначення може здійснюватися суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1807 міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання.

Правовими положеннями п.3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 № 86, міжнародна передача товарів подвійного використання може здійснюватися суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Як вже вище зазначалося судом апеляційної інстанції, відповідно до правових положень ст.. 24 Закону, здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості є порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» порушено вимоги законодавства в галузі державного експортного контролю, оскільки останнім здійснено фактичне відвантаження товарів, що підлягають державному експортному контролю, без отримання передбаченого дозволу Держекпортконтролю на таку міжнародну передачу.

У зв`язку з вищевказаним, 16.03.2021 уповноваженою особою Держекспортконтролю складено Протокол № 42/21 про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів, чим порушено вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону.

Відповідно п.п. 3.3, 3.5 Порядку розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.12.2013 року № 1490 (далі по тексту - Порядок №1490), протокол складається за участю керівника (уповноваженого представника) юридичної особи, щодо якої він складається.

Повноваження уповноваженого представника юридичної особи, яка притягається до відповідальності, засвідчуються довіреністю.

Запрошення для складання протоколу надсилається за місцезнаходженням юридичної особи реєстрованим поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про його вручення не пізніше ніж за десять днів до дати складання протоколу.

У запрошенні зазначається дата, час і місце складання протоколу.

У разі неявки до Держекспортконтролю керівника (уповноваженого представника) юридичної особи, яка притягається до відповідальності, протокол може бути складено без його участі лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення цієї юридичної особи про дату, час і місце складання протоколу.

Відповідно до п. 2.3 Порядку уповноважена особа відповідача складає протокол про порушення юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку, та готує матеріали, необхідні для вирішення справи.

Протокол разом з поясненнями керівника (уповноваженого представника) юридичної особи, документами, що стосуються справи, та проектом відповідної постанови протягом трьох днів після його складення передається посадовими особами відповідального підрозділу керівнику для розгляду справи (п. 3.7 Порядку).

Згідно з п. 1.6 Порядку рішення про накладення штрафів приймається Головою Держекспортконтролю, його першим заступником або заступником відповідно до розподілу обов`язків чи доручення Голови Держекспортконтролю протягом десяти днів з дня одержання матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення даного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що допущені Держекспортконтролем процедурні порушення під час його прийняття, є самостійною і достатньою підставою для його визнання протиправним та скасування.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Так, згідно з висновком Верховного суду від 15.01.2020 по справі № 818/1617/16, наявність формальних порушень у протоколі, не спростовує факту вчинення правопорушення та не може бути самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

Також, Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 року по справі № 809/1031/16, вказує, що формальні недоліки направлення на проведення перевірки № 212-6/149/40-212-10/4790 від 20.05.2016 не спростовують встановлені під час перевірки правопорушення та не можуть слугувати самостійного підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №826/382/18, від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що, будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом, оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами.

Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо.

Тобто, у даній справі формальні неточності, на які посилається позивач, а саме прийняття контролюючим органом оскаржуваної постанови не 01.04.2021 року, а 02.04.2021 року, не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Подібний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 25 січня 2019 року по справі № 826/382/18.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі №813/1790/18.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача про те, що протокол складено з порушеннями та без участі останнього, оскільки вказаний протокол лише фіксує виявлене правопорушення та не порушує законні права та інтереси позивача.

Також, невірним є посилання позивача, що запрошення на складення протоколу було на 15:00 год. 16.03.2021 року, так як в повідомленні, яке міститься в матеріалах справи, зазначено, що позивач викликався на 11:00 год. 16.03.2021 року (Т.2 а.с.193).

Таким чином, порушення Порядку № 1490 відсутні, а певні формальності, допущені під час складання протоколу не повинні тягнути за собою скасування правильного по суті рішення про накладення штрафу на Державну компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт».

Більше того, представнику позивача була надана можливість надати пояснення щодо цього протоколу, чим він і скористався - власноручно на звороті викладено відповідні пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Крім того, 16.03.2021 в день отримання протоколу, позивач був повідомлений про дату розгляд справи - 01.04.2021 року, однак, жодних заперечень від Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до відповідача не надходило.

Отже, завдяки визначенню конкретної дати розгляду порушення, позивачу було надано достатньо часу для підготовки до розгляду справи, чим останній і скористався - підготовивши письмові пояснення та декілька клопотань, які були розглянуті відповідачем під час розгляду справи про порушення законодавства в сфері державного експортного контролю.

Щодо строків розгляду виявленого правопорушення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

В сфері експортного контролю, Служба безпеки України в межах своїх повноважень може здійснювати розслідування лише злочинів, передбачених ст. 333 КК України.

Тобто, момент виявлення правопорушення в даному випадку, є момент виявлення правопорушення органом, який має необхідні повноваження на розслідування порушень визначених ст. 24 Закону, а не будь-який орган в сфері державного експортного контролю.

Так, Державна служба експертного контролю України, отримавши 06.10.2020 року від Департаменту контррозвідки СБУ повідомлення щодо виявлення ознак порушення вимог сі. 24 Закону, в межах шести місячного строку, винесла 02.04.2021 року постанову № 42/21 про накладення на Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у Державної служби експертного контролю України були законні та обґрунтовані підстави, відповідно вищезазначених правових норм, для прийняття оскаржуваної постанови, в межах шестимісячного строку, починаючи з 06.10.2020 року.

Натомість, судом першої інстанції помилково не надано оцінку спірним правовідносинам в цій частині та не взято до уваги вказані обставини.

Колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, через їх необґрунтованість та безпідставність.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У даному випадку, Державною службою експертного контролю України, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність оскаржуваної постанови та надано обґрунтовані доводи її прийняття, відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби експертного контролю України - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2021 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Державної служби експертного контролю України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Л.О. Костюк

А.Г. Степанюк

Повний текст виготовлено 22.02.2022 року