Постанова

від 29.07.2021 по справі 640/10772/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10772/21 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експортного контролю України №42/21 від 02.04.2021 про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

Після відкриття провадження у справі Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної у цій постанови, заборони Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти дії, що стосуються виконання оскаржуваної постанови та зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що застосування заходів забезпечення позову спрямоване на недопущення примусового виконання оскаржуваної постанови та стягнення коштів з позивача, оскільки 10.06.2021 Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 65766007 з примусового виконання постанови відповідача, в рамках якого накладено арешт на кошти позивача в обсязі суми, визначеної у постанові та суми виконавчого збору.

Позивач зазначає, що у разі задоволення даного адміністративного позову позивачу доведеться докладати значні зусилля та витрати для відновлення його прав та інтересів, у тому числі скасування арешту, повернення з бюджету стягнутого штрафу та виконавчого збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти дії, що стосуються виконання постанови Державної служби експортного контролю України від 02.04.2021 № 42/21.

Зупинено стягнення на підставі постанови Державної служби експортного контролю України від 02.04.2021 № 42/21.

В апеляційній скарзі Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апелянт зазначає, що забезпечення позову не може полягати у забороні вчиняти будь-які дії без конкретизації чітко визначених певних дій, що в свою чергу позбавляє можливості надати оцінку співмірності негативних наслідків, які можуть привезти такі заходи забезпечення позову.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі не зазначено про строк, на який Відділу заборонено вчиняти дії, що стосуються виконання постанови Державної служби експортного контролю України від 02.04.2021 № 42/21 та про строк, на який зупинено стягнення на підставі постанови Державної служби експортного контролю України від 02.04.2021 № 42/21.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Дослідивши зміст заяви та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення позову у визначений заявником спосіб виходячи з наступного.

Звертаючись до фактів цієї справи, колегія суддів звертає увагу на позовні вимоги з якими позивач звернувся до суду та зазначає, що рішення суду за позовами про визнання протиправним та скасування рішення не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту протиправності оскаржуваного рішення та позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

До того ж, наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не впливають на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки в разі задоволення позову заявник не позбавлений можливості звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі №200/3887/19-а.

Разом з цим, доводи заявника про настання негативних наслідків не підтверджені жодними доказами.

При цьому, безумовно, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є беззаперечними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Обґрунтувань стосовно наявності очевидних ознак протиправності спірного рішення заява про забезпечення позову не містить.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року скасувати.

У задоволенні заяви Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 29 липня 2021 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко