Постанова

від 22.02.2022 по справі 160/3964/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

м. Київ

справа №160/3964/20

адміністративне провадження № К/9901/34280/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 (колегія суддів у складі: Божко Л. А., Лукманової О. М., Дурасової Ю. В.),

УСТАНОВИВ:

Обставини справи

У квітня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДМС України в Дніпропетровській області), в якому просила: визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.20007 № 719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру; зобов`язати ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.20007 № 719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 позов задоволено частково: скасовано рішення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, викладене у формі листа від 21.10.2019 № П-3318/6/1201-19/1201.4.2/20326-19; зобов`язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних та прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства з врахуванням висновків суду; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДМС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 апеляційну скаргу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 скасовано та прийнято нову постанову. Визнано протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.2007 № 719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Зобов`язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.2007 № 719-V) із зазначенням особливої відмітки в паспорті - відомостей про неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.01.2021 ГУ ДМС України в Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про спосіб виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 в порядку статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (у редакції від 23.02.2007 № 719-V), на момент звернення та розгляду справи втратило чинність.

16.04.2021 від ГУ ДМС України в Дніпропетровській області до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло доповнення до заяви про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач просив визначити спосіб виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 з моменту законодавчого закріплення правил оформлення та видачі, технічного опису та зразку бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон».

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 заяву ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.

Приймаючи таке рішення апеляційний суд виходив з того, що із заяв відповідача про прийняття додаткового рішення встановлено, що відповідач не погодився саме з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 про задоволення позовних вимог та не надав належних і допустимих доказів на обґрунтування своїх заяв про прийняття додаткового рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду заяви ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про ухвалення додаткового рішення в порядку статті 252 КАС України.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 19, 58 Конституції України, пункти 1, 5, 6, 7, 9, 12 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (у редакції постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), а також порушено норми процесуального права, а саме: статті 2, 3, 5, 7, 242, 252 КАС України. Разом з тим, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Наголошує на тому, що вирішивши питання права, суд апеляційної інстанції в своїй постанові від 02.12.2020 у справі № 160/3964/20 не визначив способу виконання даного судового рішення в частині: застосування нормативно-правових актів, якими має керуватися відповідач для забезпечення дотримання вимог законодавства щодо правил і порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних; застосування нормативно-правових актів, якими має керуватися відповідач для забезпечення дотримання вимог законодавства щодо зразка паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних; застосування нормативно-правових актів, якими має керуватися відповідач для забезпечення дотримання вимог законодавства щодо переліку документів, які повинен надати заявник (позивач) для оформлення паспорта для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних; сплати/несплати заявником (позивачем) державного мита (або адміністративного збору, або консульського збору) за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон; внесення до паспорта громадянина України для виїзду за кордон відомостей про ім`я особи (позивача у справі № 160/3964/20).

Також наголошує на тому, що до набрання чинності Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI, питання оформлення та виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, регулювалося Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, але не Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, на яке посилається суд апеляційної інстанції в своїй постанові від 02.12.2020.

При цьому, звертає увагу на те, що Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (у редакції постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V та в подальших редакціях) не визначено правила та порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не визначено перелік документів, які надаються заявником для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також дане Положення не містить зразка паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Крім того, скаржник зазначає, що ухвала про відмову в ухваленні додаткового рішення у цій справі прийнята Третім апеляційним адміністративним судом з порушенням строків розгляду, встановлених частиною третьою статті 252 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Позивачка у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення.

Рух касаційної скарги

13.09.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДМС України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 160/3964/20.

Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДМС України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2022 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.

Питання ухвалення додаткового судового рішення в КАС України унормовані положеннями статті 252 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 252 КАС України).

Тобто, нормами КАС України передбачені випадки, коли суд може ухвалити додаткове судове рішення, перелік яких є вичерпним.

Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Виходячи з викладеного, додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися) у випадку, зокрема, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.20007 № 719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;

- зобов`язати ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.20007 № 719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 позов задоволено частково: скасовано рішення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, викладене у формі листа від 21.10.2019 № П-3318/6/1201-19/1201.4.2/20326-19; зобов`язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних та прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства з врахуванням висновків суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 скасовано та прийнято нову постанову. Визнано протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.2007 № 719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Зобов`язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.2007 № 719-V) із зазначенням особливої відмітки в паспорті - відомостей про неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів, проаналізувавши рішення суду апеляційної інстанції та вимоги заяв відповідача про ухвалення додаткового рішення, вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач у заявах про прийняття додаткового рішення фактично не погоджується зі змістом постанови суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог та не надає належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх заяв про прийняття додаткового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для винесення додаткового рішення.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що належним способом захисту відповідачем свого інтересу у випадку незгоди з постановою апеляційного суду є звернення з касаційною скаргою саме на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020.

Щодо посилань скаржника на не визначення способу виконання судового рішення, Верховний Суд зазначає, що в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 визначено спосіб її виконання шляхом зобов`язання відповідача оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я позивача без застосування безконтактного електронного носія персональних даних із зазначенням особливої відмітки в паспорті - відомостей про неповнолітню дитину.

Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали суду апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк