Ухвала

від 29.02.2024 по справі 160/3964/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/3964/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та строку для надання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р.

в с т а н о в и В:

10.04.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області, просила визнати протиправною відмову ГУК ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» ( в редакції від 23.02.20007 р. № 719-У) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та зобов`язати ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон»( в редакції від 23.02.20007 р. № 719-У) із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 р. позов задоволений частково, скасоване рішення ГУ ДМС у Дніпропетровській області, викладене в формі листа № П-3318/6/1201-19/1201.4.2/20326-19 від 21.10.2019 р. Зобов`язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства з врахуванням висновків суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020р. скасоване Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 р. та прийнята нова постанова.

Визнана протиправною відмова ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. №719-У) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Зобов`язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон»( в редакції від 23.02.2007 р. №719-У) із зазначенням особливої відмітки в паспорті - відомостей про неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Повний текст постанови викладено 11.12.2020 р.

14.04.2022р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про оформлення та видачу виконавчого листа на виконання ГУ ДМС України в Дніпропетровській області постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р.

Розписка ОСОБА_1 свідчить про те, що вона 29.07.2022 р. отримала оригінал виконавчого листа по справі № 160/3964/20.

27.12.2023 р. ОСОБА_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України щодо виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р.. Зазначає, що не одноразово зверталася до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявами про виконання рішення суду, однак рішення суду на даний час не виконане, тому просить встановити судовий контроль за виконанням Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р., зобов`язати ГУ ДМС України в Дніпропетровській області у встановлений судом строк подати звіт про виконання вказаного рішення суду з накладенням на керівника ГУ ДМС України в Дніпропетровській області штрафу у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ГУ ДМС України в Дніпропетровській області подано заперечення проти встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та подання звіту про виконання судового рішення. Посилається на те, що ОСОБА_1 заяви про встановлення судового контролю до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не надсилала, доказів звернення до органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців з проханням про вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, що спрямовані на забезпечення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. не надано.

Вказує, що ГУ ДМС України в Дніпропетровській області вживалися заходи спрямовані на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. по даній справі, а саме, неодноразово зверталися до ДМС України з проханням посприяти у виконанні постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 382 КАС України передбачено, що « 1. Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

2. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

4. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

5. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

6. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

7. Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

8. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу».

Аналіз зазначеної статті дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду. При цьому, судовий контроль може бути встановлений при наявності певних обставин.

Водночас, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Отже, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з тривалим невиконанням постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 по справі № 2а-760/11 позивач звернувся до Європейського суду з прав людини, яким прийнято рішення від 12.10.2017 у справі «Бурмич та інші проти України», яке стосується системної проблеми не виконання державою судових рішень.

Європейський суд з прав людини у справі «Бурмич та інші проти України» постановив, що повторення одних і тих самих висновків у величезній кількості схожих рішень не сприятиме досягненню справедливості, і лише накладе істотний тягар на ресурси Суду. Це не сприятиме жодним чином посиленню захисту прав людини згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Також Європейський суд з прав людини зазначив про те, що ці проблеми можуть бути адекватно вирішені лише між Державою-відповідачем, з одного боку, та Комітетом Міністрів Ради Європи, з іншого, оскільки останній має повноваження, відповідно до п. 2 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, контролювати виконання рішень Суду.

Згідно названого рішення суд визнав, що судові рішення ухвалені на користь заявника, не були виконані своєчасно, за що несе відповідальність держава.

Виходячи з викладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що є підстави для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 .

Отже, судове рішення, що набуло законної сили повинно бути виконане.

Водночас, матеріали справи не містять доказів, що підтверджували б звернення ОСОБА_1 до виконавчої служби з виконавчим листом для виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. по даній справі.

Згідно частини 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що реалізація права щодо звернення до виконавчої служби для примусового виконання рішення це право, а не обов`язок особи на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, особа на користь якої ухвалено рішення може реалізувати своє право на спонукання щодо виконання рішення суду як в порядку Закону України «Про виконавче провадження», так і в порядку статті 382 КАС України або статті 287 чи статті 383 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. по даній справі, тому суд встановлює судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. у справі №160/3964/20.

Також суд встановлює місячний строк (з дня отримання копії цієї ухвали) для надання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. у справі №160/3964/20.

Керуючись ст. 382 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю щодо виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. у справі №160/3964/20 задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. у справі №160/3964/20.

Зобов`язати Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області у місячний строк (з дня отримання копії цієї ухвали) надати звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 р. у справі №160/3964/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяО.М. Лукманова