Постанова

від 16.02.2022 по справі 390/965/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2022 року м. Кропивницький

справа № 390/965/21

провадження № 22-ц/4809/343/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Патлаченка Петра Антоновича»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Патлаченка Петра Антоновича» на рішенняКіровоградськогорайонногосуду Кіровоградськоїобластівід26жовтня2021рокуу складі судді Гершкула І. М. і

В С Т А Н О В И В:

В липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Патлаченка Петра Антоновича» (далі ФГ «Патлаченка П. А.») та просив:

-розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 35522587600:02:000:5001 загальною площею 1,77 га, яка розташована на території Федорівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, який укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Патлаченка П. А.», номер запису про державу реєстрацію 25380244;

-стягнути з ФГ «Патлаченка П. А.» на свою користь орендну плату за договором оренди землі за 2018, 2019 та 2020 роки у розмірі 7137,60 грн;

-вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ «Патлаченка П. А.» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 35522587600:02:000:5001 загальною площею 1,77 га, яка розташована на території Федорівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Право оренди зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.03.2018, номер запису про державну реєстрацію 25380244..

За змістом вказаного договору розмір орендної плати становить 4 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 59780 грн.

ОСОБА_1 зазначав, що станом на 16 липня 2021 року, ФГ «Патлаченка П. А.» жодного разу не сплачував орендну плату за договором.

Позивач направляв на адресу відповідача лист про розірвання договору оренди землі, проте, відповіді на зазначений лист не надійшло, а в телефонному режимі було повідомлено, що його звернення не розглянуто та угоду про розрівання договору не підписано.

У зв`язку із неможливістю врегулювання спору в досудовому порядку, позивач звернувся до суду із позовом.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до ФГ «Патлаченка П. А.» про стягнення невиплаченої орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі від 24.11.2017, який укладено між ОСОБА_1 і ФГ «Патлаченка П. А.», щодо земельної ділянки кадастровий номер 3522587600:02:000:5001, загальною площею 1,77 га, розташованої на території Федорівської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, номер запису про державну реєстрацію 25380244 від 13.03.2018.

Стягнуто з ФГ «Патлаченка П. А.» на користь ОСОБА_1 невиплачену орендну плату за договором оренди землі від 24.11.2017 в сумі 5 774 грн 75 коп, а також судові витрати у сумі 1 638 грн 94 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо сплати відповідачем орендної плати позивачу за договором оренди землі від 24.11.2017 починаючи з 2018 року та до 2020 року, що є порушенням істотних умов договору оренди землі, а тому суд першої інстанції вважав, що позовна вимога про розірвання договору оренди землі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, суд першої інстанції вважав, що з відповідача необхідно стягнути невиплачену орендну плату згідно договору оренди землі від 24.11.2017 за 2018-2020 рокуи у сумі 5 774,75 грн, оскільки загальна сума заборгованості з орендної плати за три роки становить 7173,60 грн, проте, з неї відраховується податок на прибуток і військовий збір.

В апеляційній скарзі ФГ «Патлаченка П. А.» просить скасувати рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2021 року та ухвалити нове, яким відовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суд першої інстанції не надав оцінки та не взяв до уваги, а позивачем не спростовано посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 отримав 20000 грн.

При цьому, заборгованості за попередні роки дії договору оренди землі від 28.03.2007 на час виплати вказаної смуи не існувало, що підтверджується виплатою 09 вересня 2016 року в розмірі 4956 грн за 2016 рік.

Вказівка в платіжному дорученні № 1157 від 07 жовтня 2016 року про виплату 20000 грн по паям за 2016-2017 роки є технічною помилкою бухгалтера ФГ «Патлаченка П. А.», проте, у вказаному документі видно, що ця виплата не благодійна, не є допомогою фізичній особі, а є виплатою по паям за договором оренди землі від 24.11.2017 за період з 2017 по 2021 роки.

Від адвоката Манзюка Т. Ю., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ФГ «Патлаченка П. А.» у повному обсязі, залишити без змін рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2021 року, а також вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу позивача в суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Мазуренко Н. Ю., яка представляє інтереси ФГ «Патлаченка П. А.», підтримала доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою.

Від адвоката Манзюка Т. Ю., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглянути справу без його участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР №091515 ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 1,77 га, кадастровий номер 3522587600:02:000:5001, розташована на території Федорівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення особистого селянського господарства.

28.03.2007 між ОСОБА_1 і ФГ «Патлаченка П. А.» укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 передав ФГ «Патлаченка П.А.» в оренду строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації, земельну ділянку загальною площею 1,77 га, розташовану на території Федорівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Договір зареєстровано 17.10.2007 за № 40.

24.11.2017 між ОСОБА_1 і ФГ «Патлаченка П. А.» укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 передав ФГ «Патлаченка П.А.» в оренду строком на 13 років земельну ділянку кадастровий номер 3522587600:02:000:5001, загальною площею 1,77 га, розташовану на території Федорівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Пункт 9 Договору передбачає, що розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає не менше ніж 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації на рік.

У пункті 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 59 780 грн.

Згідно пункту 11 Договору орендна плата повинна бути сплачена повністю починаючи з 15 вересня та не пізніше 31 грудня поточного року.

ОСОБА_1 надсилав на адресу ФГ «Патлаченка П.А.» лист-повідомлення від 16.06.2021 про розірвання договору оренди землі від 24.11.2017 через систематичну несплату орендної плати за вказаним вище договором.

Розрахунок видачі орендної плати за оренду землі площею 1,77 га, кадастровий номер 3522587600:02:000:5001, належної ОСОБА_1 , що проведений ФГ «Патлаченка П.А.», свідчить, що нарахована орендна плата за 1 рік складає 6 156,52 грн, загальна сума за період із 2017 року по 2020 рік складає 24 626,08 грн, утримано прибутковий податок 18 % 4 432,69 грн та 1,5% військового збору 369,39 грн, а тому загальна сума орендної виплати за 4 роки становить 19 824 грн.

Згідно платіжного доручення № 1094 від 09.09.2016 ФГ «Патлаченка П.А.» перераховано кошти в сумі 4 956 грн для зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ідентифікаційний НОМЕР_2 (виплати по паям за 2016 рік).

Відповідно платіжного доручення № 1150 від 05.10.2016 ФГ «Патлаченка П.А.» перераховано кошти в сумі 20 000 грн для зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ідентифікаційний НОМЕР_2 (виплати по паям за 2016 рік), проте, вказані кошти повернуто платнику, що підтверджується платіжним дорученням № G1005TD541 від 05.10.2016.

Згідно платіжного доручення № 1157 від 07.10.2016 ФГ «Патлаченка П.А.» перераховано кошти в сумі 20 000 грн для зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ідентифікаційний НОМЕР_2 (виплати по паям за 2016-2017 роки).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина першастатті 628 ЦК України).

Згідно із статтею 2Закону України«Про орендуземлі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті «б» частини першої статті 90ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до статті 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 525ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою-четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності впорядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених устатті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 407ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

У статті 21Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13,21Закону України«Про орендуземлі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Стаття 611ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Приписами ст. 96 ЗК України встановлено, що землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зістаттею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності під час розгляду справи судом визначає можливості й обов`язки сторін щодо доказування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12ЦПК України).

Відповідно до положень частини першоїстатті 81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 091515 ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 1,77 га, кадастровий номер 3522587600:02:000:5001, розташована на території Федорівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (а. с. 12-13).

28.03.2007 між ОСОБА_1 і ФГ «Патлаченка П. А.» укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 передав ФГ «Патлаченка П.А.» в оренду строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації, земельну ділянку загальною площею 1,77 га, розташовану на території Федорівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Договір зареєстровано 17.10.2007 за № 40 (а. с. 27-32).

24.11.2017 між ОСОБА_1 і ФГ «Патлаченка П. А.» укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 передав ФГ «Патлаченка П.А.» в оренду строком на 13 років земельну ділянку кадастровий номер 3522587600:02:000:5001, загальною площею 1,77 га, розташовану на території Федорівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Пункт 9 Договору передбачає, що розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає не менше ніж 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації на рік.

У пункті 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 59 780 грн.

Згідно пункту 11 Договору орендна плата повинна бути сплачена повністю починаючи з 15 вересня та не пізніше 31 грудня поточного року (а. с. 5-11).

ОСОБА_1 надсилав на адресу ФГ «Патлаченка П. А.» лист-повідомлення від 16.06.2021 про розірвання договору оренди землі від 24.11.2017 через систематичну несплату орендної плати за вказаним вище договором (а. с. 15-18).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилався на факт систематичної несплати орендної плати згідно договору оренди земльної ділянки від 24 листопада 2017 року за 2018-2020 роки.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що за усною заявою ОСОБА_1 у зв`язку з сімейними обставинами, які на той час у нього виникли, в жовтні 2016 року йому було виплачено наперед орендну плату за 4 роки за користування земельною ділянкою за 2017-2020 роки в загальній сумі 20000 грн.

На підтвердження вказаних вимог, ФГ «Патлаченка П. А.» було надано до суду першої інстанції платіжне доручення № 1157 від 07.10.2016, ФГ «Патлаченка П.А.» про переказ коштів в сумі 20 000 грн, призначення платежу: «перерах. коштів для зарах. на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , іден. НОМЕР_2 (виплати по паям за 2016-2017 роки)» (а. с. 39-40).

Аналіз змісту вказаного платіжного доручення, свідчить про перерахування відповідачем коштів позивачу в 2016 році в рахунок сплати за паї за 2016-2017 роки, проте, не підтверджує ті обставини, що вказані кошти були сплачені ОСОБА_1 в рахунок сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 24 листопада 2017 року саме за 2018-2020 роки.

Доводи відповідача про те, що за усною заявою позивача через сімейні обставини у жовтні 2016 року відповідачем сплачено позивачу наперед орендну плату за користування земельною ділянкою з 2017 по 2020 роки на загальну суму 20 000 грн не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Матеріали справи не містять підтверджень, що ОСОБА_1 ФГ «Патлаченко П. А.» виплачувалась оренда плата згідно Договору оренди за 2018-2020 роки, що, в свою чергу, є систематичною несплатою орендної плати.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, позивач не отримав належні йому на підставі договору оренди кошти, а сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, на підставі всебічно з`ясованих обставин справи, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договороу оренди земельної ділянки та наявність підстав про часткове задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав оцінки та не взяв до уваги, а позивачем не спростовано посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 отримав 20 000 грн, спростовується змістом оскаржуваного судового рішення, в якому судом першої інстанції надано обгрунтовану оцінку вказаним доводам.

Той факт, що 09 вересня 2016 року відповідачем було сплачено позивачу орендну плату в розмірі 4 956 грн за 2016 рік згідно договору, укладеного між сторонами 17.10.2007, не підтверджує посилання відповідача на те, що кошти в сумі 20000 грн згідно платіжного доручення № 1157 від 07.10.2016 були сплачені саме в рахунок орендної плати за 2018-2020 роки згідно договору оренди від 24.11.2017, а тому доводи апеляційної скарги у вказаній частині є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що вказівка в платіжному дорученні № 1157 від 07 жовтня 2016 року про виплату 20 000 грн по паям за 2016-2017 роки є технічною помилкою бухгалтера ФГ «Патлаченка П. А.», не доведені та висновки суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо заявленого у відзиві на апеляційну скаргу клопотання представника позивача про стягнення з ФГ «Патлаченка П. А.» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Разом з тим, суд, приймаючи до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру та приймати до уваги конкретні обставини справи.

Аналогічні висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суд від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Крім того, Верховний Суд в додатковій постанові від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19 зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до копії Договору про надання професійної правничої допомоги від 10 червня 2021 року ОСОБА_1 доручив, а адвокат Манзюк Т. Ю. прийняв на себе зобов`язання надавати професійну правову допомогу в обсязі, в строки та на умовах, передбачених Договором, а ОСОБА_1 зобов`язався оплатити послуги адвоката з надання професійної правової допомоги відповідно до умов Договору (а. с. 76).

Ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1017345 від 16 липня 2021 року підтверджується, що ОСОБА_1 уповноважив адвоката Манзюка Т. Ю. на представництво його інтересів в Кропивицькому апеляційному суді (а. с. 121).

Згідно копії замолення на надання правової допомоги від 11 січня 2022 року, що є додатком до договору про надання правової допомоги від 10 червня 2021 року, ОСОБА_1 та адвокат Манзюк Т. Ю. склали дане замовлення про узгодження переліку розрахунку вартості послуг, що будуть надані на викоання Договору про надання профессійної правової допомоги (а. с. 139).

Так, згідно вказаного змовлення вартість супроводу розгляду справи № 390/965/21 у суді апеляційної інстанції, що включає в себе: вивчення апеляційної скарги відповідача, підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу, заяви з процесуальних питань, участь в одному судовому засіданні (спосіб участі в судовому засіданні адвокат визначає самостійно) - становить фіксований розмір в сумі 5000 грн.

Згідно копії Акту про надання професійної правової допомоги від 03 лютого 2022 року, що є додатком до договору про надання правової допомоги від 10 червня 2021 року, адвокат Манзк Т. Ю. передав, а ОСОБА_1 прийняв наступні послуги: надання послуг щодо супроводу розгляду справи у суді апеляційної інстанції у відповідності до завдання від 11.01.2022 вартістю 5000 грн (а.с. 139, на звороті).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було надано суду копію розрахункової квитанції серії ЛВАК 764954 від 03.02.2022 про оплату вартості послуг адвоката в розмірі 5000 грн (а. с. 139, на звороті).

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Мазуренко Н. Ю., яка представляє інтереси ФГ «Патлаченка П. А.», заперечувала щодо заявленого представником позивача розміру витрат на професійну правову допомогу.

З аналізу замолення на надання правової допомоги від 11 січня 2022 року вбачається, що до суми вартості послуг адвоката була включена послуга, що полягає в участі в одному судовому засіданні представника (спосіб участі в судовому засіданні адвокат визначає самостійно), проте матерілами справи підтверджується, що в судове засідання апеляційного суду, призначене на 17 лютого 2022 року, представник позивача не з`явився та надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника (а. с. 138-140), що свідчить про те, що останній не приймав участь в судовому засіданні, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню.

Враховуючи, що апеляційна скарга ФГ «Патлаченка П. А.» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Кіровоградського районногосуду Кіровоградськоїобласті від26жовтня 2021року без змін, а також складність справи, витрачений час та обсяг виконаних адвокатом робіт і послуг та надані представником позивача докази понесення витрат, а також заперечення представника відповідача, заява представника ОСОБА_1 адвоката Манзюка Т. Ю. про стягнення понесених витрат підлягає частковому задоволенню, зокрема, з ФГ «Патлаченка П. А.» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 грудня 2021 року дію рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2021 року було зупинено, дія вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Патлаченка Петра Антоновича» залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2021 року без змін.

Стягнути з Фермерського господарства «Патлаченка Петра Антоновича» (код ЄДРПОУ 06686062) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 4 000 (чотири тисячі) витрат на професійну правничу допомогу.

Поновити дію рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 23.02.2022.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко