Рішення

від 21.11.2021 по справі 308/11803/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11803/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді - Бенца К.К.

при секретарі - Курбатова Д.Л.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді за правилами загального позовного провадженняцивільну справу:

за зміненим первісним позовом Приватного підприємства «Граніт-3000» до Ужгородської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, рішення Ужгородської міської ради, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки;

та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Граніт-3000», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Ужгородська міська рада, Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та запису у Поземельній книзі,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Граніт-3000» звернулося з позовом до Ужгородської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, рішення Ужгородської міської ради, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки площею 0,0216 га, кадастровий №2110100000:15:001:0005, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

До початку розгляду справи по суті відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся досуду іззустрічним позовомдо Приватного підприємства «Граніт-3000», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Ужгородська міська рада, Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0792 га, кадастровий №2110100000:15:001:0175, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 ; визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки і запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки кадастровий №2110100000:15:001:0005, площею 0,0216 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов обгрунтовує тим, що Приватному акціонерному товариству «Закарпатавтотранс» (на момент початку спірних правовідносин - Відкритому акціонерному товариству «Закарпатавтотранс») на праві постійного користування належала земельна ділянка кадастровий № 2110100000:15:001:0122, площею 0,9211 га, розташована за адресою : АДРЕСА_2 . Правоустановлюючим та правопосвідчуючим документами по вказаній ділянці були рішення XII сесії III скликання Ужгородської міської Ради від 24.06.99 р. та Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №001642, виданий 05.11.01 р. і зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №332 (із змінами). До цього земельна ділянка центрального автовокзалу належала правопопереднику вказаного товариства - Закарпатському обласному об`єднанню автостанцій (на підставі рішень виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих №313а від 21.07.61 р., №525 від 02.12.64 р., №32 від 18.01.67 р. та розпорядження глави управи Ужгородської міської Ради №218 від 24.05.94 р., теж з видачею відповідного Державного акту).

Шляхом умисних маніпуляцій (очевидно через вказівку іншої поштової адреси та інших дій з даними Державного реєстру земель в ручному режимі) ВАТ «Ужгородхліб» та відповідному землевпоряднику, наскільки можна зрозуміти з первісного позову, вдалося оформити реєстраційну картку на земельну ділянку 0,0216 га з накладкою на земельну ділянку, що знаходилася у постійному користуванні ВАТ «Закарпатавтотранс».

Ділянка з кадастровим номером 2110100000:15:001:0005 площею 0,0216 га, через яку виник спір, і яка на думку ПП «Граніт-3000» накладається на ділянку позивача, була відведена пізніше.

ПП «Граніт-3000» не може вважатися належним власником вищезазначеної земельної ділянки. Вважає, що ПП «Граніт-3000» фактично володіння спірною земельною ділянкою не здійснював і не здійснює зараз, оскільки фактичний контроль ділянки здійснювали її власник Ужгородська міська рада та землекористувач, а потім новий власник ВАТ «Закарпатавтотранс».

Вказує на те, що при недійсності першого договору відчуження майна, потреби у визнанні недійсними послідовно всіх інших договорів відчуження немає, оскільки потрібно витребовувати майно або іншим чином поставити його під фактичний контроль законного власника. Зазначає, що всі три юридичні особи ВАТ «Ужгородхліб», ПП «Ресурс-сервіс 2007» та ПП «Граніт-3000» є пов`язаними особами, тобто або мають спільних засновників або були чи є співзасновниками один одного. Відтак позивач за зустрічним позовом вважає, що другий і третій набувачі не були добросовісними, а правочини укладалися виключно з метою унеможливити повернення земельної ділянки до комунальної власності і намагання штучно створити підстави для незаконного набуття права власності.

Крім того вважає, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 07.12.2009 року укладався недобросовісно, з метою неповернення майна до комунальної власності, з метою ігнорування конституційних приписів щодо обов`язковості судових рішень, адже обставини справи №4/49 і хід судового розгляду чітко свідчили про неминучість визнання судом недійсною вказаної приватизації земельної ділянки.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки земельна ділянка кадастровий №2110100000:15:001:0005 була зареєстрована незаконно і правоустановлюючі / правопосвідчуючі документи на неї послідовно визнавалися недійсними господарськими судами, а останній взагалі є нікчемним та ще і некомплектним через втрату чинності Державного акту, який мав бути невід`ємним додатком договору купівлі-продажу, не можна робити висновок про виникнення у ПП «Граніт-3000» речового права на вказану земельну ділянку, як не можна робити і висновок взагалі про правомірність її існування як об`єкта цивільних / земельних прав. Відтак, в свою чергу, Ужгородська міська Рада законно розпорядилася правами територіальної громади на земельну ділянку кадастровий №2110100000:15:001:0122, площею 0,9211 га, що призвело до виникнення згодом такого об`єкта права, як земельна ділянка кадастровий №2110100000:15:001:0175 площею 0,0792 га, внаслідок поділу, і правомірного набуття ОСОБА_1 права власності на неї. Оскільки його право власності не визнається ПП «Граніт-3000», а продовження перебування у державних реєстрах помилково сформованої ділянки площею 0,0216 га створює підстави для такого невизнання його права власності , змушений звернутись до суду за захистом порушеного права.

Аргументиучасниківсправи :

Позивач за зустрічним позовом в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи. На адресу суду від представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача за зустрічним позовом Приватного підприємства «Граніт-3000» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи.

25.05.2021 року представником відповідача за зустрічним позовом ПП «Граніт-3000» - Ігнатенко С. подано до суду заяву про визнання у повному обсязі зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , просив суд проводити судові засідання у цій справі у відсутності представника ПП «Граніт-3000».

Представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Ужгородської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в судове засіданні повторно не з`явились.

На адресу суду від представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст.200, ч. 4 ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч.3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зіст. 206 ЦПК Українивідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі і у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

У даній справі відповідач визнав зустрічний позов повністю.

Судом встановлено, що визнання зустрічного позову відповідає закону.

Визнання зустрічного позову відповідачем не порушує права інших осіб,а тому в зв`язкуз безумовним визнаннямзустрічного позову представником відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , суд ухвалив рішення у підготовчому засіданні та доходить висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дана справа знаходилась у провадженні судді Світлик О.М.

20.11.2018 року представником відповідача подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

04.12.2018 року відповідач ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву.

04.12.2018 року відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення зустрічного позову.

04.12.2018 року відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 подано до суду заяву про витребування доказів

04.12.2018 року Начальником Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подано до суду клопотання про закриття провадження у справі.

04.12.2018 року Начальником Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подано до суду відзив на позовну заяву

05.12.2018 року представником Ужгородської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву.

06.12.2018 року представником ПрАТ «Закарпатавтотранс» подано до суду відзив на позовну заяву.

10.12.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області .

18.12.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив Ужгородської міської ради.

16.05.2019 року позивачем подано до суду заперечення проти клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про закриття провадження.

16.05.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив ПрАТ «Закарпатавтотранс».

15.05.2019 року представником Ужгородської міської ради подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

25.09.2019 року першим заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подано до суду письмові пояснення на зустрічну позовну заяву.

30.09.2019 року позивачем подано до суду відзив на зустрічний позов.

10.10.2019 року позивачем подано до суду заперечення проти заяви ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову від 04.12.2018 року.

01.02.2020 року представником позивач подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

17.03.2020 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

18.03.2020 року представником позивач подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

18.03.2020 року представником позивач подано до суду клопотання про витребування доказів.

02.06.2020 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

17.08.2020 року представником Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

24.09.2020 року представником Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

05.11.2020 року представником позивача подано до суду клопотання про ознайомлення матеріалами справи.

25.11.2020 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

26.11.2020 року представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову

21.12.2020 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду відзив на заяву позивача зміну предмету позову.

27.01.2020 представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

02.03.2021 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі.

11.03.2021 року представником виконавчого комітету Ужгородської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, зустрічну позовну заяву та заяву про зміну предмету позову.

30.11.2021 року представником позивача подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

19.04.2021 року представником ПрАТ «Закарпатавтотранс» подано до суду заперечення проти клопотання позивача від 30.03.2021 року про долучення письмових доказів.

25.05.2021 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі

12.11.2021 року представником відповідача ОСОБА_4 подано до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.03.2019 року суддею Бенца К.К. матеріали справи № 308/11803/18 прийнято до свого провадження та вирішено провести у справі підготовче засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.09.2019 року прийнято зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.11.2019 року клопотання представника позивача за первісним позовом про забезпечення доказів задоволено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.11.2019 року у задоволенні клопотання відповідача за первісним позов ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.01.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом ПрАТ «Закарпатавтотранс» про залучення у якості третіх осіб відмовлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.09.2020 року клопотання представника позивача за первісним позовом про забезпечення доказів задоволено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2021 року клопотання представника позивача про зміну предмета позову та залучення відповідача задоволено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.02.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.02.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 26.04.2021 року клопотання представника відповідачів за первісним позовом про закриття провадження у справі задоволено; Провадження по справі за зміненим первісним позовомПриватного підприємства «Граніт-3000» до Ужгородської міської ради, приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, в частині позовних вимог про :

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» від 29.10.2015 №1873;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 0,9211 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0122, укладеним між Ужгородською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Закарпатавтотранс» (перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс») від 02.11.2015, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою Оленою Степанівною та зареєстрованого в реєстрі за №769;

- скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, що заходиться за адресою: АДРЕСА_2 ,

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №46950354, виданого 04.11.2015 року приватному акціонерному товариству «Закарпатавтотранс» Реєстраційною службою Ужгородського МРУЮ Закарпатської області,

- припинення права власності відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,9211 га (запис №11855133),

- припинення права власності відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,0792 га (запис №11898358) закрито.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31.05.2021 року провадждення по справі за зміненим первісним позовом в решті позовних вимог закрито на підставі п.4 ч.1ст.255 ЦПК України.

Враховуючи викладене, підлягає розгляду зустрічний позов.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин :

Як встановленосудом,розпорядженням главиуправи Ужгородськоїміської Ради№218від 24.05.1994Закарпатському обласномуоб`єднанню автостанційта йогоправонаступнику булонадано упостійне користування(звидачею Державногоакту)земельну ділянкузагальною площею0,9211га заадресою :м.Ужгород,вул.Станційна,2,для будівництвата обслуговуванняцентрального автовокзалум.Ужгорода.Вказані обставинивстановлені судовимрішенням Господарського суду Закарпатської областівід 26.02.2003року ,справа №4/269,судовим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2009 року , справа № 11/16 і в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України доведення не потребують (а.с.197-198, т.1; а.с. 53-54, т.1)

Як встановлено судом, відповідно до наказу Фонду державногомайна України від 28.06.1996 №55-АТ Закарпатське територіально-виробниче об`єднання автомобільного транспорту перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» . Таким чином Відкрите акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» є правонаступником Закарпатського об`єднання автостанцій12199.Вказані обставинивстановлені судовимрішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2009 року , справа № 11/16 і в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України доведення не потребують (а.с. 53-54, т.1)

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 24.06.1999 ХVIІІ сесією ІІІ скликання Ужгородської міської Ради було прийнято рішення Про надання та приватизацію земельних ділянок , згідно якого ВАТ „Закарпатавтотранс надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,92 га по вул. Станційна, 2 у м. Ужгороді для обслуговування автостанції. 05.11.2001 Ужгородською міською Радою було видано ВАТ «Закарпатавтотранс» Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №001642, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №332. Після створення системи Державного земельного кадастру вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий № 2110100000:15:001:0122. (а.с.209-211, 236, т.1, а.с.11-13, т.2)

Рішенням господарського судуЗакарпатської областівід 26.02.2003року посправі №4/269ВАТ „Ужгородхлібзобов`язано звільнитивід нерухомогомайна земельнуділянку,що належитьна правіпостійного користуванняВАТ „Закарпатавтотрансзгідно звказаним державнимактом.Вказане рішеннянабрало законноїсили тавиконано уповному обсязі. (а.с.197-198, т.1)

26.12.2005 року Ужгородською міською радою прийнято рішення № 772 про продаж у власність ВАТ „Ужгородхліб земельної ділянки площею 216 кв.м. на АДРЕСА_1 для обслуговування магазину продовольчих товарів та укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.

На підставі вказаного рішення, 16.01.2006 року між Ужгородською міською радою та ВАТ „Ужгородхліб укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки - площею 216 кв.м. на АДРЕСА_1 . Вказані обставинивстановлені судовимрішенням,зокрема ПостановоюЛьвівського Апеляційного Господарського суду від 03.06.2013року ,справа №5008/896/2012і всилу ч.4 ст. 82ЦПК України доведенняне потребують (а.с.32-38 т.1 )

26.02.2003 рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №4/253, яке набуло законної сили за наслідками апеляційного перегляду і згодом стало остаточним, ВАТ «Ужгородхліб» у визнанні недійсним рішення ХІІ сесії ІІІ скликання Ужгородської міської Ради від 24.06.1999 в частині надання ВАТ «Закарпатавтотранс» в постійне користування земельної ділянки було відмовлено. З-поміж іншого вказаним рішенням суду зафіксовано факт відсутності згоди ВАТ «Закарпатавтотранс» на вилучення у нього частини земельної ділянки з метою її наступного відведення для ВАТ «Ужгородхліб». (а.с.195-196, т.1)

05.04.2005, рішенням сесії Ужгородської міської Ради №568 «Про впорядкування та розмежування земельних ділянок» ВАТ «Ужгородхліб» було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження та виготовлення проекту відведення земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 . (а.с.199-200, т.1)

14.06.2005 рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №4/47, яке набуло законної сили за наслідками апеляційного перегляду і згодом стало остаточним, було визнано недійсним рішення сесії Ужгородської міської Ради №568 від 05.04.2005. (а.с.199-200, т.1)

Як встановлено судом, 08.07.2005 рішенням сесії Ужгородської міської Ради №625 було затверджено проект відведення і передано в оренду ВАТ «Ужгородхліб» земельну ділянку площею 0,0216 га за адресою : АДРЕСА_1 , якій згодом в системі Державного земельного кадастру було присвоєно кадастровий номер 2110100000:15:001:0005. Таким чином, в порушення вимог діючого на той час земельного законодавства України відбулося накладення нововідведеної земельної ділянки площею 0,0216 га на вже існуючу земельну ділянку площею 0,9211 га, що призвело до часткового подвоєння об`єктів права і дублювання речових прав на одну і ту саму ділянку землі (в частині 0,0216 га). Факт накладення земельних ділянок, як і той факт, що земельна ділянка ВАТ «Закарпатавтотранс» площею 0,9211 га була сформована раніше, сторони та інші учасники справи визнають і не оспорюють. ».(а.с.201-203, т.1)

Як встановлено судом, 26.12.2005 рішенням сесії Ужгородської міської Ради №772 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» земельну ділянку площею 216 кв.м за адресою : АДРЕСА_1 було продано ВАТ «Ужгородхліб».( а.с.112, т.3)

Як встановлено судом, 16.01.2006 між Ужгородською міською Радою та ВАТ «Ужгородхліб» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 216 кв.м за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:15:001:0005 (а.с.113-115, т.3)

23.07.2009 рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №15/55, яке набуло законної сили за наслідками апеляційного перегляду і згодом стало остаточним, були визнані недійсними рішення Ужгородської міської Ради №625 від 08.07.2005 та №772 від 26.12.2005. (а.с.201-203, т.1, а.с.14-16, т.2)

13.11.2009 міжВАТ «Ужгородхліб»та ПП«Ресурс-сервіс2007»укладено договіркупівлі-продажуземельної ділянкиплощею 0,0216га заадресою : АДРЕСА_1 ,кадастровий номер2110100000:15:001:0005. Вказаніобставини встановленісудовим рішенням,зокрема ПостановоюЛьвівського Апеляційного Господарського суду від 03.06.2013року ,справа №5008/896/2012і всилу ч.4 ст. 82ЦПК України доведенняне потребують (а.с.32-38 т.1 )

07.12.2009 міжПП «Ресурс-сервіс2007»та ПП«Граніт-3000»укладено договіркупівлі-продажуземельної ділянкиплощею 0,0216га заадресою : АДРЕСА_1 ,кадастровий номер2110100000:15:001:0005. Вказаніобставини встановленісудовим рішенням,зокрема ПостановоюЛьвівського Апеляційного Господарського суду від 03.06.2013року ,справа №5008/896/2012і всилу ч.4 ст. 82ЦПК України доведенняне потребують (а.с.32-38 т.1 )

14.12.2009 рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №4/49, яке набуло законної сили за наслідками апеляційного перегляду і згодом стало остаточним, було визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою : АДРЕСА_1 , укладений між Ужгородською міською Радою та ВАТ «Ужгородхліб» 16.01.2006 (за реєстр. №111061). При цьому судом окремо констатовано автоматичну втрату чинності Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК №051486 від 23.01.2006 (реєстровий номер 0206070000002 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі), у зв`язку з чим провадження за вимогою про його недійсність судом припинено за відсутністю предмету спору. (а.с.204-205, т.1, а.с.27-28, т.2)

23.02.2012 рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/1793/2011, яке набуло законної сили за наслідками апеляційного перегляду і згодом стало остаточним, було визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою : АДРЕСА_1 , укладений 13.11.2009 року між ВАТ «Ужгородхліб» та ПП «Ресурс-сервіс 2007». (а.с. 206-207, т.1, а.с.19-20, т.2)

08.10.2013 постановою Вищого господарського суду України постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі №5008/896/2012 було залишено без змін. Господарські суди апеляційної та касаційної інстанцій в цілому погодилися з аргументацією ВАТ «Закарпатавтотранс» щодо того, що ділянка площею 0,0216 га незаконно була сформована на частині вже існуючої ділянки площею 0,9211 га і, відтак, незаконно вибула з володіння територіальної громади м. Ужгорода, проте звернули увагу позивача на правову позицію Верховного Суду України щодо неналежності такого способу захисту як визнання недійсними всіх договорів купівлі-продажу в ланцюжку відчуження об`єкта оскільки першідоговори вжебули визнанінедійсними,було зазначенопро правовласника ділянки(Ужгородськоїміської Ради)вимагати їївіндикації уПП «Граніт-3000»в порядкуст.388ЦК України(чогозрештою органоммісцевого самоврядуваннязроблено небуло). (а.с.39-44, т.1)

29.10.2015 сесією Ужгородської міської Ради було прийнято рішення №1873 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу», яким земельну ділянку площею 0,9211 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 кадастровий № 2110100000:15:001:0122 було продано ВАТ «Закарпатавтотранс».(а.с.45, т.1)

02.11.2015 між Ужгородською міською Радою та ВАТ «Закарпатавтотранс» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9211 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 кадастровий № 2110100000:15:001:0122.(а.с.46-47,т.1, а.с.14-15, т.3)

04.11.2015 у зв`язку з поділом земельної ділянки площею 0,9211 га Реєстраційною службою Ужгородського МРУЮ Закарпатської області ВАТ «Закарпатавтотранс» було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №46950354, зокрема на земельну ділянку площею 0,0792 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий №2110100000:15:001:0175. Перед цим земельну ділянку площею 0,0792 га ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області було внесено до Державного земельного кадастру. (а.с.38-39, т.3)

05.11.2015 між ВАТ «Закарпатавтотранс» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0792 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий №2110100000:15:001:0175.Того ждня приватнимнотаріусом ДудисьВ.Н.було проведенодержавну реєстраціюправа власностіна вказануділянку (рішенняінд.№ 25900699). (а.с.63-64, т.3)

Позивач за первісним позовом при пред`явленні позову заявляв, що згідно ст. 388 ЦК України він є добросовісним набувачем земельної ділянки площею 0,0216 га за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:15:001:0005 і вказане майно у нього не було витребувано протягом 3 років з моменту придбання, а отже він вправі вимагати віндикації земельної ділянки від відповідача ОСОБА_1 та визнання недійсним відповідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,0792 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий №2110100000:15:001:0175 і скасування відповідних записів про державну реєстрацію земельної ділянки та прав на неї. Крім того, заявляв, що згідно ст. 330 ЦК України він набув право власності на вказане майно (земельну ділянку), оскільки договір купівлі-продажу від 07.12.09 р. між ПП «Ресурс-сервіс 2007» та ПП «Граніт-3000» залишився чинним (не був скасований судом в рамках господарської справи №5008/896/2012). З цих заяв позивач (за первісним позовом) робив висновок, що Ужгородська міська Рада та згодом наступний набувач ВАТ «Закарпатавтотранс» не вправі були розпоряджатися ділянкою 0,9211 га або її частинами.

Натомість позивач за зустрічним позовом відзначав, що для ефективного захисту речових прав на землю (права на мирне володіння майном в розумінні ст. 1 Протоколу №1 до ЄКПЛ, м. Рим, 1950 р.) і правильного вирішення спору необхідно визначити, яка ділянка була сформована раніше, а яка пізніше, а вже потім розглядати чинність речових прав на відповідну ділянку і юридичну дійсність чи нікчемність правочинів щодо неї. Натомість, на думку позивача за зустрічним позовом, у первісному позові питанню обставин виникнення т.з. «накладки» земельних ділянок і їх юридичних наслідків належної уваги не приділено, а застосовується формальний і надуманий підхід для незаконного позбавлення його об`єкту права приватної власності.

За наслідками встановлення обставин справи та розгляду доводів і заперечень сторін та інших учасників справи, з урахуванням безумовного визнання ПП «Граніт-3000» зустрічного позову ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.

Для того, аби здійснювати щодо земельної ділянки будь-які юридичні дії, її потрібно індивідуалізувати (в термінології ст. 791 ЗК України у поточній редакції сформувати, в термінології раніше діючої редакції ЗК України - відвести), тобто виокремити з усього масиву земель України. Формування ділянки означає визначення ділянки як об`єкта права через визначення її просторових координат, площі, меж, цільового призначення та внесення даної інформації до Державного земельного кадастру, тобто (в сучасній термінології) проведення державної реєстрації земельної ділянки. Після цього така ділянка стає об`єктом права і з нею можна в тому числі вчиняти не заборонені законом правочини, зокрема продавати або передавати в оренду. Згідно п. 2 розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності або користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими, незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Таким чином, земельна ділянка площею 0,9211 га, за адресою : АДРЕСА_2 , кадастровий № 2110100000:15:001:0122 станом на кінець 2001 року була сформована (відведена) належним чином.

Згідно ст. 141 ЗК України 2001 року припинення права постійного користування землею може мати місце виключно на підставах, зазначених цією статтею. Суд констатує, що за весь період від передачі вказаної ділянки ВАТ «Закарпатавтотранс» у постійне користування до моменту її викупу даним товариством у 2015 році законних підстав для припинення права користування не виникло і таке у законному порядку не припинялося.

При цьому, наявність в межах сформованої земельної ділянки інших земельних ділянок або їх частин забороняється, аби не створювати подвійних об`єктів прав на одному і тому самому місці, а відтак не дублювати речові права на одну і ту саму ділянку або її частину і не призводити до земельних спорів (згідно ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» це є підставою для відмови у державній реєстрації ділянки, що формується пізніше). До прийняття Закону України «Про Державний земельний кадастр» аналогічні правила випливали безпосередньо з положень Земельного кодексу України 2001 року, що набув чинності з 01.01.2002 (зокрема ст. 116, 118, 123, 124, 126, 140-142, 149 та інші ЗК України у відповідній редакції) та п. 2.2. Тимчасового порядку ведення Державного реєстру земель (затв. наказом Держкомзему України №174 від 02.07.03 р.). Зазначені правові норми вказували на неможливість надання у користування (в т.ч. орендне) чи власність земельної ділянки (чи її частини), що вже надана іншій особі, без її згоди на вилучення такої ділянки (її частини), без попереднього виділення цієї частини ділянки і отримання на неї окремого правоустановлюючого документа, з відповідним коригуванням правоустановлюючих документів попереднього землекористувача. Відповідно, реєстратор земель був зобов`язаний при реєстрації нової ділянки перевірити відсутність перетинів та розривів між суміжними земельними ділянками, суміжними земельними ділянками суміжних кварталів, тотожність даних балансу земель та у разі наявності таких перетинів скласти протокол перевірки і повернути обмінний файл з відповідною землевпорядною документацією на доопрацювання. Такий механізм забезпечував неможливість подвоєння реєстрації об`єктів прав, як наразі це робить ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Проте, ВАТ «Ужгородхліб» вдалося оформити реєстраційну картку на земельну ділянку 0,0216 га з накладкою на земельну ділянку, що знаходилася у постійному користуванні ВАТ «Закарпатавтотранс», що спричинило подвоєння об`єктів права та в подальшому зробило можливим одночасне розпорядження одним і тим самим земельним масивом (площею 0,0216 га) різними особами. Розгляд в 2005-2013 роках господарських спорів за участю ВАТ «Ужгородхліб», ПП «Ресурс-сервіс 2007», ПП «Граніт-3000», Ужгородської міської Ради та ВАТ «Закарпатавтотранс» та способи захисту прав, що використовувалися сторонами даних спорів, не призвели до ліквідації дублювання земельних ділянок як об`єктів прав в Державному земельному кадастрі (як існуючому до 01.01.2013, так і створеному після 01.01.2013) та прав на них в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обмежень (до 01.01.2013), а згодом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (з 01.01.2013).

У цьому контексті суд відзначає, що можлива віндикація Ужгородською міською Радою земельної ділянки площею 0,0216 га за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:15:001:0005 (після визнання господарськими судами недійсною її приватизації у 2005-2006 роках на користь ВАТ «Ужгородхліб» та подальшого відчуження у 2009 році на користь ПП «Ресурс-сервіс 2007»), на відсутність якої посилався позивач за первісним позовом, не могла бути ефективним способом захисту права, оскільки не вирішувала проблеми подвоєння об`єктів права та речових прав на них. Тобто ефективним способом захисту у даному випадку може бути лише скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка була незаконно сформована на вже існуючій земельній ділянці, а також припинення речових прав на неї, з метою усунення дублювання об`єктів права та речових прав на такі об`єкти.

За таких обставин та з урахуванням черговості формування земельних ділянок з кадастровими №№ 2110100000:15:001:0122, 2110100000:15:001:0005, рішень господарських судів у справах: №№ 4/253, 4/47, 15/55, 4/49, 5008/1793/2011, 5008/896/2012 слід констатувати незаконність відведення (формування) земельної ділянки площею 0,0216 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №2110100000:15:001:0005, як такої, що знаходиться в межах іншої земельної ділянки, а відтак незаконність (нікчемність) всіх подальших юридичних дій з нею, як адміністративного (реєстраційні дії та записи у державних реєстрах та кадастрах), так і цивільного (в тому числі договорів, що укладалися щодо вказаної ділянки) характеру.

При цьому не має юридичного значення формальна відсутність скасування судом останнього договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки площею 0,0216 га (від 07.12.2009) з огляду на таке. В контексті правової позиції Верховного Суду України, на яку послалися апеляційна та касаційна інстанції у судових рішеннях по господарській справі №5008/896/2012 (щодо того, що при недійсності першого договору відчуження майна потреби у визнанні недійсними послідовно всіх наступних договорів відчуження немає - потрібно витребовувати майно або іншим чином поставити його під фактичний контроль законного власника), слід відзначити, що в такому разі існує потреба у правовій оцінці тих договорів відчуження, які у ланцюжку є наступними (в даному випадку договору купівлі-продажу від 07.12.2009). Очевидно, що їх не можна вважати такими, що мають юридичну силу, інакше майно не можна було б віндикувати або, більше того, незаконний власник намагався б (як і у даному випадку) повернути його під свій контроль з посиланням на вказані правочини. За змістом правової позиції Верховного Суду України такі наступні договори відчуження не породжують у набувачів відповідних прав на майно, без потреби формального визнання їх недійсними у судовому порядку, тобто по суті їх слід розглядати як нікчемні. Правовою підставою нікчемності договору купівлі-продажу від 07.12.2009 у даному випадку слід вважати ст. 228 ЦК України (порушення правочином публічного порядку). Згідно ст. 228 ЦК України нікчемним як такий, що порушує публічний порядок, є зокрема правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном фізичної або юридичної особи, держави чи територіальної громади. При цьому у даному випадку йдеться про землю, яка є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України). Подібний підхід відповідає правовій позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (див., наприклад, постанову від 13.04.2016 у справі №6-1528цс15).

З огляду на це, а також на серію відчужень спірної земельної ділянки площею 0,0216 га, кадастровий №2110100000:15:001:0005 під час розгляду господарськими судами України справ щодо законності її формування та подальшого продажу, дії та правочини Ужгородської міської Ради, ВАТ «Ужгородхліб», ПП «Ресурс-сервіс 2007» та ПП «Граніт-3000» не можна визнати такими, що відповідають принципам, зазначеним у ст. 5 ЗК України та ст. 3 ЦК України, а отже формування земельної ділянки площею 0,0216 га, кадастровий №2110100000:15:001:0005 та подальші правочини з нею не можуть отримати захист з боку суду як такі, що не характеризуються добросовісністю і законністю формування вказаного нерухомого майна і набуття речових прав на нього.

Отже, оскільки земельна ділянка кадастровий № 2110100000:15:001:0005 була зареєстрована незаконно і правоустановлюючі / правопосвідчуючі документи на неї послідовно визнавалися недійсними господарськими судами, а останній взагалі є нікчемним та ще і некомплектним (через втрату чинності Державного акту, який мав бути невід`ємним додатком договору купівлі-продажу, що було констатовано господарським судом у рішенні від 14.12.2009 у справі №4/49), не можна робити висновок про правомірність виникнення у ПП «Граніт-3000» речового права на вказану земельну ділянку, як не можна робити і висновок взагалі про правомірність її існування як об`єкта цивільних / земельних прав. Відтак, в свою чергу, Ужгородська міська Рада законно розпорядилася правами територіальної громади на земельну ділянку кадастровий № 2110100000:15:001:0122, площею 0,9211 га, що призвело до виникнення згодом такого об`єкта права, як земельна ділянка кадастровий № 2110100000:15:001:0175 площею 0,0792 га (внаслідок поділу), і правомірного набуття позивачем за зустрічним позовом права власності на неї.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Крім того, у даному випадку порушення прав власника майна викликано не лише позицією відповідача, але і дублюванням розділів Державного реєстру прав на нерухоме майно та даних Державного земельного кадастру, яке повинно бути усунуте задля ефективного і остаточного вирішення спору.

З огляду на вищенаведене, зважаючи на безумовне визнання відповідачем зустрічних позовних вимог, суд приходить до висновку про обгрунтованість зустрічного позову та наявність правових підстав для його задоволення, з урахуванням приписів ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині змісту резолютивної частини рішення суду для можливості його ефективного виконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, заява № 63566/00, § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат:

У відповідності до ч. 1ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивача (за зустрічним позовом) звільнено від сплати судового збору згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для стягнення судового збору з відповідача (за зустрічним позовом) та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відсутні .

Керуючись ст.ст.2,3,10-13,81,82,89, 133, 141,200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Граніт-3000», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Ужгородська міська рада, Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та запису у Поземельній книзі - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на нерухоме майно земельну ділянку площею 0,0792 га, кадастровий № 2110100000:15:001:0175, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 .

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0216 га, кадастровий № 2110100000:15:001:0005, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 , та запис з реєстраційним № 235150010005001 від 10.02.2010 у Поземельній книзі, відкритій на земельну ділянку кадастровий № 2110100000:15:001:0005.

Визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №10599622 від 03.02.2014, яким державним реєстратором Сухолов Едуардом Анатолійовичем було відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєстровано право власності Приватного підприємства «Граніт-3000» на земельну ділянку кадастровий № 2110100000:15:001:0005, площею 0,0216 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 , із закриттям вказаного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та припиненням речових прав Приватного підприємства «Граніт-3000» на вказану земельну ділянку, а також їх обтяжень.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст. 355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Учасники справи (за зустрічним позовом):

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач за зустрічним позовом - Приватне підприємство «Граніт-3000» (88000, м. Ужгород, вул. В. Гошовського, б. 2-4, ЄДРПОУ 35561375);

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Ужгородська міська Рада (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, б. 3, ЄДРПОУ 33868924);

Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» (88018, м. Ужгород, вул. Перемоги, б. 102, ЄДРПОУ 03113934);

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

- Головне Управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, пл. Народна, б. 4, ЄДРПОУ 39766716);

- Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, ЄДРПОУ 04053699).

Дата складання повного тексту судового рішення 01.12.2021.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: К.К. Бенца