Ухвала

від 22.02.2022 по справі 147/182/22

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/182/22

Провадження № 2/147/168/22

УХВАЛА

про залишення позову без руху

23 лютого 2022 року смт Тростянець

Суддя Тростянецькогорайонного судуВінницької областіМудрак А.М.,перевіривши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 доТростянецького сільськогоспоживчого товариствапро стягненнязаробітної плати,компенсації заневикористану відпусткута середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку,

в с т а н о в и в:

21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тростянецького сільського споживчого товариства про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 у справі № 147/182/22 (провадження 2/147/168/22) визначено головуючого суддю Мудрак А.М.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п.1 ч.1ст.176 ЦПК Україниціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Суд звертає увагу, що в прохальній частині позову відсутня вказівка на те, яка сума заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір»визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).

Згідно з п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, п.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до вимогст. 1 Закону України «Про оплату праці»заробітна платаце винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Цевинагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Цевинагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.

Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, у якій погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору, а отже підлягають оплаті судовим збором.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом приписів статей94,116,117 Кодексу законів про працю Українита статей1,2 Закону України «Про оплату праці»середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Аналогічні висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/12623/19 (постанова від 08 лютого 2022 року, провадження № 14-47цс21).

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, інших виплат під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що пільг щодо сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Законом України «Про судовий збір»не передбачено.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 2481 гривню.

Як випливає із положеньст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (12405,00 грн.).

Таким чином, позивачу з урахуванням зазначеної ним ціни позову, необхідно сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати до суду оригінал квитанції про його сплату.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України, 050).

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецького сільського споживчого товариства про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Мудрак