Рішення

від 09.02.2022 по справі 527/811/21

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/811/21

провадження 2/527/16/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого- судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурбиги Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу № 527/811/21 за позовом представника позивача Приватного підприємства «ЗОВ» - Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи: державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентини Іванівни про визнання договору недійсним та скасування запису, -

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідачів, процесуальні дії, вчинені по справі.

22 квітня 2021 року представник позивача приватного підприємства «ЗОВ» Близнюк І.В. звернувся з позовом до ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 , визначивши як третю особу державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І., про визнання договору недійсним та скасування запису.

Із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив: визнати недійсним договір оренди землі, серія та номер: б/н, що укладений 28.03.2019 р., між ОСОБА_1 (39051, Полтавська область, Кременчуцький район, село Пузикове, рнокпп НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Глобинським РВ УМВС України Полтавської області 10 квітня 1996 року) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, яка знаходиться на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області; скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентини Іванівни (індексний номер рішення 46270919) про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди за договором оренди землі № б/н від 28.03.2019 року, який укладений між ОСОБА_1 (39051, Полтавська область, Кременчуцький район, село Пузикове, рнокпп НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Глобинським РВ УМВС України Полтавської області 10 квітня 1996 року) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, яка знаходиться на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з одночасним припиненням такого речового права; стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 березня 2019 року між ОСОБА_3 (Власник) та ПП «ЗОВ»(Землекористувач) було укладено Договір № б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)(далі - Договір) та підписано акт приймання - передачі земельної ділянки.

Відповідно до п.1.1 Договору, предметом цього договору є право користування земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно пункту 2.1 Договору, цим договором Власник земельної ділянки надає землекористувачу право користування земельною ділянкою на строк 10 років (десять років), терміном до 2029 (дві тисячі двадцять дев`ятого) року.

У Пункті 7.2 вказано,що договір є укладеним з моменту його підписання Сторонами. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)підлягає державній реєстрації. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)виникає у Землекористувача з моменту такої реєстрації.

Позивачем було в повному обсязі сплачено ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20000,00 грн.

Проте, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Волочаєм Юрієм Вікторовичем Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 47354615 від 14 червня 2019 року, відмовлено у державній реєстрації іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку з реєстраційним номером 174319353206, кадастровий номер земельної ділянки 5320687500:00:001:0073, за суб`єктом ПП «ЗОВ», код ЄДРПОУ 32699722 з обґрунтуванням, що під час розгляду вищезазначеної заяви державним реєстратором встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з 29 березня 2019 року міститься запис про державну реєстрацію іншого речового права (прав оренди цієї ж самої земельної ділянки з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073) за іншим суб`єктом ФОП ОСОБА_2 .

Цей запис за №30991402 від 29 березня 2019 року було внесено до Державного реєстру речових прав державним реєстратором виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. на підставі договору оренди землі б/н від 28 березня 2019 року, що укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Отже, як вказує позивач, станом на 19 квітня 2021 року відповідачами, шляхом укладення та реєстрації договору оренди землі б/н від 28 березня 2019 року, створено штучні перешкоди для законного користувача земельною ділянкою з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, зокрема використання її згідно Договору за цільовим призначенням, що є недопустимим.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 29.04.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання.

01.06.2021 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі, та відзив на позовну заяву. У відзиві ОСОБА_1 заперечує проти позову у повному обсязі, посилаючись на норми щодо факту не вчинення правочину, у разі не здійснення його державної реєстрації, якщо такий правочин підлягає державній реєстрації.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року зобов`язано державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. надати належним чином завірену копію договору оренди землі від 28.03.2019 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, який укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2

25.06.2021 року від державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Стрілець В.І. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без її участі та надано копію договору оренди землі від 28.03.2019 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, який укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2

23.07.2021 року, відповідно до ухвали Глобинського районного суду Полтавської області, закрито підготовче засідання та призначеного цивільну справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та відповідачі не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про поважність причин неявки суд не повідомили.Третя особа державний реєстратор виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентина Іванівна направила заяву про розгляд справи без її участі .

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з відсутністю сторін, судове засідання проводиться без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом, відповідно до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах загального позовного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 2-923 виданого 08.10.2013 року Глобинською державною нотаріальною конторою Полтавської області, відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,3891га, кадастровий номер 5320687500:00:001:0073, розташована на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).

04 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ПП «Зов» в особі директора Замикули І.В. укладеного договір б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) далі Договір (емфітевзису). (а.с. 13-17).

Відповідно до умов п.1.1., п.1.2.1-1.2.7. Договору (емфітевзису), предметом договору є право користування земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , площею 4,3891 га, кадастровий номер 5320687500:00:001:0073, на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Згідно п.1.3. Договору (емфітевзису), власник вказаної земельної ділянки передає землекористувачу право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб для використання за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Цей договір є укладеним з моменту його підписання Сторонами. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)підлягає державній реєстрації. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)виникає у Землекористувача з моменту такої реєстрації (пункт 7.2. Договору (емфітевзису).

Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.06.2019 року № 47354615 (а.с. 25-26), державний реєстратор прав на нерухоме майно Волочай Ю.В.,виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з реєстраційним номером 174319353206, кадастровий номер земельної ділянки 5320687500:00:001:0073, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та встановив наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Державним реєстратором встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із 29.03.2019 року міститься запис про державну реєстрацію іншого речового права (прав оренди цієї ж самої земельної ділянки з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073) за іншим суб`єктом Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , податковий номер НОМЕР_3 . Цей запис за № 30991402 від 29.03.2019 року було внесено до Державного реєстру речових прав державним реєстратором виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. на підставі договору оренди землі б/н від 28.03.2019 року, що укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, державним реєстратором відмовлено в державній реєстрації іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку з реєстраційним номером 174319353206, кадастровий номер земельної ділянки 5320687500:00:001:0073, за суб`єктом Приватне підприємство «ЗОВ», код ЄДРПОУ 32699722.

В той же час, 28.03.2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1, 2, 8 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, площею 4,3891 га, яка розташована на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . Договір укладено строком на 10 років (а.с. 62- 67).

Зазначений договір зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Глобинської міської ради Стрілець Валентиною Іванівною 29.03.2019 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на 19.04.2021 року відповідачами шляхом укладення та реєстрації договору оренди землі б/н від 28.03.2019 року, створені штучні перешкоди для законного користувача земельною ділянкою з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, зокрема використання її згідно Договору за цільовим призначенням, що є недопустимим.

Норми права, застосовані судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою та п`ятою статті 102-1ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦК України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частини першої статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України.

Право емфітевзису частиною першою статті 395 ЦК України віднесено до речового права на чуже майно. Це означає, що для його виникнення потрібно не лише укласти відповідний договір, а й зареєструвати це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Саме з моменту такої реєстрації власник земельної ділянки вважатиметься таким, що передав право емфітевзису емфітевтові, а емфітевт - його набув.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 13 Закону «Про оренду землі» надано визначення договору оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки, як право на чуже нерухоме майно, також виникає з моменту його реєстрації

Разом з тим, згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним можуть бути заявлені як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

У зв`язку з цим, добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. І, навпаки, реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відторгає її як таку, що не відповідає задекларованій меті.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексуУкраїни зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Аналіз частини другої статті 13ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, еквівалентності, справедливості під час реалізації суб`єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов`язків.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Оцінюючи дії учасників цивільного обороту, необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК України, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною». Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, частина третя статті 39 ЦК України), а оскільки обов`язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними.

Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Схожі правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року справа № 311/2233/19 провадження № 61-12035св20, від 12 жовтня 2021 року справа № 311/2121/19-ц (провадження № 61-11958св20).

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Встановлено, що, згідно пункту 2.1 Договору (емфітевзису), Власник земельної ділянки надає землекористувачу право користування земельною ділянкою на строк 10 років (десять років), терміном до 2029 (дві тисячі двадцять дев`ятого) року.

У пункті 7.2 вказано, що договір (емфітевзису) є укладеним з моменту його підписання Сторонами. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)підлягає державній реєстрації. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)виникає у Землекористувача з моменту такої реєстрації.

Тому суд погоджується з позицією позивача, що договір (емфітевзису) є укладеним.

Позивачем було в повному обсязі сплачено ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20000 грн., що підтверджується накладною від 04 березня 2019 року (а.с. 19), та не спростовано відповідачами.

Крім того, відповідно до акту приймання передачі земельної ділянки від 04 березня 2019 року ОСОБА_1 передав ПП «ЗОВ» земельну ділянку з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073 (а.с. 18).

Тобто, ОСОБА_1 уклав договір емфітевзису із ПП «ЗОВ» 04 березня 2019 року, отримав кошти в рахунок укладеного договору, передав земельну ділянку у користування, але вже 28 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений строком на 10 років договір оренди цієї ж земельної ділянки.

При цьому, договором емфітевзису не покладено лише на позивача обов`язок по реєстрації права користування.

Відтак, з урахуванням відсутності спростування презумпції правомірності договору встановлення емфітевзису на рівні закону або судового рішення, неможливості учасників цивільних відносин на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), суд приходить до переконання про наявність порушених прав ПП «ЗОВ», оскільки дії ОСОБА_1 щодо укладення договору оренди із ФОП ОСОБА_2 суперечать його попередній поведінці та є недобросовісними.

Тому є підстави для визнання недійсним договору оренди землі, серія та номер: б/н, що укладений 28.03.2019 р., між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073.

За приписами ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

В п.п. 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказано, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт не завершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно вимог абз. 3 ч. 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення держаного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права права оренди за договором оренди землі №б/н від 23.08.2019, що укладений 28.03.2019 р., між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідачів підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись статтями 3,13, 182,215, 407, 626, 627,638 ЦК України, ст. 102-1 ЗК України, , ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 133, 141,223, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача Приватного підприємства «ЗОВ» - Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи: державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентини Іванівни про визнання договору недійсним та скасування запису задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, серія та номер: б/н, що укладений 28.03.2019 р., між ОСОБА_1 (39051, Полтавська область, Кременчуцький район, село Пузикове, рнокпп НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Глобинським РВ УМВС України Полтавської області 10 квітня 1996 року) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, яка знаходиться на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентини Іванівни (індексний номер рішення 46270919) про державну реєстрацію іншого речового права права оренди за договором оренди землі № б/н від 28.03.2019 року, який укладений між ОСОБА_1 (39051, Полтавська область, Кременчуцький район, село Пузикове, рнокпп НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Глобинським РВ УМВС України Полтавської області 10 квітня 1996 року) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, яка знаходиться на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з одночасним припиненням такого речового права.

Стягнути з ОСОБА_1 та фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «ЗОВ» пропорційно сплачений позивачем судовий збір по сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Приватне підприємство «ЗОВ» (39050, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Пустовійтове, ЄДРПОУ: 32699722);

Представник позивача - Близнюк Ігор Володимирович (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 2В, кімната 201);

Відповідачі ОСОБА_1 (39051, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Пузикове, рнокпп: НОМЕР_1 ), фізична особа підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_3 );

Третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентина Іванівна (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 285).

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2022.

Суддя А. В. Павлійчук