Постанова

від 20.06.2022 по справі 527/811/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/811/21 Номер провадження 22-ц/814/1034/22Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А. В. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушин Г.Л., Кузнєцова О.Ю.,

при секретарі Таценко Т.Р.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2022 року

у справі за позовом представника приватного підприємства «ЗОВ» - Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи: державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентини Іванівни про визнання договору недійсним та скасування запису,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року представник приватного підприємства «ЗОВ» - Близнюк І.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , за участю третьої особи: державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І., про визнання договору недійсним та скасування запису.

Позов обґрунтовано тим, що 04 березня 2019 року між ОСОБА_3 (Власник) та ПП «ЗОВ» (Землекористувач) було укладено Договір № б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на строк 10 років, терміном до 2029 року (емфітевзис) (далі - Договір) та підписано акт приймання - передачі земельної ділянки.

Позивачем було в повному обсязі сплачено ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20000,00 грн.

Проте, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Волочая Ю.В. Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 47354615 від 14 червня 2019 року, відмовлено у державній реєстрації іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку з реєстраційним номером 174319353206, кадастровий номер земельної ділянки 5320687500:00:001:0073, за суб`єктом ПП «ЗОВ», код ЄДРПОУ 32699722 з обґрунтуванням, що під час розгляду вищезазначеної заяви державним реєстратором встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з 29 березня 2019 року міститься запис про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди цієї ж самої земельної ділянки з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073) за іншим суб`єктом ФОП ОСОБА_2 .

Цей запис за №30991402 від 29 березня 2019 року було внесено до Державного реєстру речових прав державним реєстратором виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. на підставі договору оренди землі б/н від 28 березня 2019 року, що укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Отже, як вказує позивач, станом на 19 квітня 2021 року відповідачами, шляхом укладення та реєстрації договору оренди землі б/н від 28 березня 2019 року, створено штучні перешкоди для законного користувача земельною ділянкою з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, зокрема використання її згідно Договору за цільовим призначенням, що є недопустимим.

Із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив: визнати недійсним договір оренди землі, серія та номер: б/н, що укладений 28 березня 2019 року, між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, яка знаходиться на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області; скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. (індексний номер рішення 46270919) про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди за договором оренди землі № б/н від 28 березня 2019 року, який укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, яка знаходиться на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з одночасним припиненням такого речового права; стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2022 року позов представника позивача ПП «ЗОВ» - Близнюка І.В. до ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи: державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. про визнання договору недійсним та скасування запису задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, серія та номер: б/н, що укладений 28.03.2019 р., між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, яка знаходиться на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Скасовано рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. про державну реєстрацію іншого речового права права оренди за договором оренди землі № б/н від 28.03.2019 року, який укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 4,3891 га з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, яка знаходиться на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з одночасним припиненням такого речового права.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на користь ПП «ЗОВ» пропорційно сплачений позивачем судовий збір по сумі 2270 грн. з кожного.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки право оренди землі на момент укладення договору з ФОП ОСОБА_2 за ПП «ЗОВ» зареєстровано не було. Крім того звертає увагу, що судом помилково не враховано правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 19 січня 2022 року по справ № 527/812/21.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «ЗОВ» посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. а рішення суду без змін.

Сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явилися.

Від представника ПП «ЗОВ» - адвоката Бідюк Я.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності ПП «ЗОВ»

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 2-923 виданого 08 жовтня 2013 року Глобинською державною нотаріальною конторою Полтавської області, відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,3891га, кадастровий номер 5320687500:00:001:0073, розташована на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).

04 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ПП «ЗОВ» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) далі Договір (емфітевзису). (а.с. 13-17).

Відповідно до умов п.1.1., п.1.2.1-1.2.7. Договору (емфітевзису), предметом договору є право користування земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , площею 4,3891 га, кадастровий номер 5320687500:00:001:0073, на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Згідно п.1.3. Договору (емфітевзису), власник вказаної земельної ділянки передає землекористувачу право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб для використання за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Цей договір є укладеним з моменту його підписання Сторонами. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) підлягає державній реєстрації. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає у Землекористувача з моменту такої реєстрації (пункт 7.2. Договору (емфітевзису).

Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14 червня 2019 року № 47354615 (а.с. 25-26), державний реєстратор прав на нерухоме майно Волочай Ю.В., виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з реєстраційним номером 174319353206, кадастровий номер земельної ділянки 5320687500:00:001:0073, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та встановив наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Державним реєстратором встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із 29 березня 2019 року міститься запис про державну реєстрацію іншого речового права (прав оренди цієї ж самої земельної ділянки з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073) за іншим суб`єктом ФОП ОСОБА_2 , податковий номер НОМЕР_1 . Цей запис за № 30991402 від 29 березня 2019 року було внесено до Державного реєстру речових прав державним реєстратором виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. на підставі договору оренди землі б/н від 28 березня 2019 року, що укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, державним реєстратором відмовлено в державній реєстрації іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку з реєстраційним номером 174319353206, кадастровий номер земельної ділянки 5320687500:00:001:0073, за суб`єктом ПП «ЗОВ», код ЄДРПОУ 32699722.

В той же час, 28 березня 2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1, 2, 8 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5320687500:00:001:0073, площею 4,3891 га, яка розташована на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на 10 років (а.с. 62- 67).

Зазначений договір зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Глобинської міської ради Стрілець В.І. 29 березня 2019 року.

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним можуть бути заявлені як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Згідно з частиною 1 та 5 статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частини першої статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Право емфітевзису частиною 1 статті 395 ЦК України віднесено до речового права на чуже майно. Це означає, що для його виникнення потрібно не лише укласти відповідний договір, а й зареєструвати це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Саме з моменту такої реєстрації власник земельної ділянки вважатиметься таким, що передав право емфітевзису емфітевтові, а емфітевт - його набув.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «ЗОВ»не надано доказів проведення державної реєстрації договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 04 березня 2019 року, а отже ПП «ЗОВ» не набуло прав користувача спірної земельної ділянки за цим договором.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ПП «ЗОВ» звернулось до державного реєстратора із заявою про реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 04 березня 2019 року лише у червні 2019 року, тоді як у березні 2019 року ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в оренду ФОП ОСОБА_2 і речове право останнього зареєстровано у реєстрі 29 березня 2019 року.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Оскільки ПП «ЗОВ» не набуло прав користувача спірної земельної ділянки за цим договором, у нього відсутнє речове право, яке підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору щодо надання в оренду вказаної земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язкової державної реєстрації договорів емфітевзису викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 527/812/22, Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 311/4089/15-ц, та від 04 вересня 2020 року у справа № 311/2145/19-ц.

Устатті 3 ЦК Українизазначено, що принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у текстіЦК Українизазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Здійснюючи правосуддя, ЄСПЛ керується, у тому числі, принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу», враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Зважаючи на обставини справи та дії сторін по виконанню обов`язків за договором емфітевзісу, дії відповідача щодо укладення договору оренди земельної ділянки з третьою особою, не можна вважати такими, що вчиненні з порушенням закріпленого ст. 3 ЦК України принципу справедливості, добросовісності та розумності, так як вони були викликані бездіяльністю позивача щодо набуття права передбаченого договором та фактичного використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Це при тому, що за вказаних обставин відповідач мала право вважати, що позивач відмовився від свого права.

При цьому, помилковою є позиція суду першої інстанції щодо обґрунтування оскаржуваного рішення правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 311/2233/19 та від 12 жовтня 2021 року у справі № 311/2121/19-ц, оскільки обставини зазначених справ є відмінними від обставин у справі, що переглядається.

Так, у справах № 311/2233/19та №311/2121/19-цсудами установлені обставини неможливості реєстрації позивачем договору емфітевзису з урахуванням відповідних застережень у цьому договорі та у зв`язку із перебуванням спірної земельної ділянки в оренді іншої особи, тоді як у справі, що переглядається, суди встановили, що позивач після укладення договору емфітевзису у березні 2019 року лише у червні 2019 року, тобто після укладення у березні 2019 року спірного договору оренди з відповідачем та його державної реєстрації, звернувся із відповідною заявою до державного реєстратора.

До зазначеного висновку також прийшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 527/812/22.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо недобросовісної поведінки відповідача ОСОБА_1 та, відповідно, наявності підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, беручи до уваги висновки Верховного Суду, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2022 року слід скасувати.

У задоволені позову представника приватного підприємства «ЗОВ» - Близнюка І.В. до ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи: державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І. про визнання договору недійсним та скасування запису відмовити.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволена в повному обсязі з ПП «ЗОВ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6810 грн. 00 коп. сплачений останнім при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2022 року - скасувати.

У задоволені позову представника приватного підприємства «ЗОВ» - Близнюка Ігоря Володимировича до ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи: державного реєстратора виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентини Іванівни про визнання договору недійсним та скасування запису відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «ЗОВ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6810 грн. 00 коп. сплачений останнім при подачі апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2022 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова